Статистика праці

У наш час існуючі підходи до визначення поняття «робоче місце» не відповідають вимогам, які висуваються до нього. Вони не завжди вирішують завдання, зв’язані з організацією праці на робочому місці. В основу визначення «робоче місце» покладені різні принципи функціонального поділу праці працівників у взаємодії з засобами праці як у міжгалузевих, так і внутрішньогалузевих розрізах.

Так, у «Методичних рекомендаціях з обліку і збалансованості робочих місць і робочої сили на промислових підприємствах», розроблених Координаційною радою з реалізації республіканської цільової комплексної науково-технічної програмі «Праця», робоче місце визначається як «місце спрямування праці», що характеризується наявністю закріпленої площі, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, пристроїв, інвентарю) чи їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт чи установлених функцій.

У цьому визначенні робочого місця відсутні характерні його ознаки, такі як: змінність, кваліфікація робітників, місце виконання, встановлені функції, технічний рівень використання засобів праці, перелік різноманітних операцій.

Р. Тикиджиєв у статті «Збалансованість відтворення основних фондів із трудовими ресурсами», дає, на наш погляд, правильніше визначення робочого місця. Він уважає, що «... робоче місце в промисловості визначається у вигляді обмеженої виробничої (чи прирівняної до неї) площі, на якій виконується в одну зміну одним працівником (чи групою) даної кваліфікації технічно взаємопов’язані (чи роздільні) операції або функції з використанням необхідного устаткування, інструментів, приладдя і допоміжних пристроїв».

Хоча визначення робочого місця, що трактується Р. Тикиджиєвим, досконаліше, ніж у «Методичних рекомендаціях», однак, воно також має недоліки, у ньому не відбита участь працівників у виробничому процесі з виготовлення продукції визначеної якості і планової продуктивності.

Наведемо визначення робочого місця, дане В. Черванем у статті «Облік і планування робочих місць у процесі їх відтворення», у якому ці ознаки робочого місця згадані. Під робочим місцем розуміється сфера зайнятості в суспільному виробництві, за висловом К. Маркса, «арена праці», що потребує відповідно до встановленої норми обслуговування техніки і режиму роботи підприємства спрямування праці працівників відповідної кваліфікації на виробництво продукції (чи здійснення визначеного виду робіт) установленої якості з проектною продуктивністю і розрахунковим економічним ефектом.

Таким чином, кожен автор трактує визначення робочого місця, виходячи з кола соціально-економічних завдань, які він вибирає. Ми спробували дати узагальнююче визначення поняття «робоче місце», що враховує всі основні соціально-економічні завдання підвищення ефективності суспільного виробництва.

Під робочим місцем варто розуміти місце спрямування праці одного працівника чи групи працівників відповідної кваліфікації, для виробництва продукції (надання послуг, виконання чи робіт установлених робочих функцій) визначеного виду, якості, номенклатури з проектною продуктивністю в одну зміну з використанням, відповідно до встановленої норми обслуговування, необхідного устаткування, інструменту, приладдя і допоміжних пристроїв, розташованих на закріпленій за ним виробничій площі.