library.if.ua

Статистика праці

ПІСЛЯМОВА

Статистика праці в Україні перебуває у стадії реформування. Швидкість її реформування багато в чому залежить від зміни економіки в цілому, від економічних можливостей і узгодженості дій ряду міністерств, відомств і організацій, робота яких пов’язана зі сферою праці і які мають певну інформацію про неї.

У наш час велика увага має приділятися проблемам формування системи показників праці і зайнятості відповідно до міжнародних нормам і стандартів. Це один з найменш розвинених розділів вітчизняної статистики з точки зору сумісності з аналітичними показниками, які прийняті в інших країнах, оскільки більшість показників, що рекомендовані Міжнародною організацією праці в Конвенції про статистику праці № 160 від 1985 р. нашою статистикою не розраховуються в повному обсязі.

Формуючи систему агрегованих показників статистики праці і зайнятості в Україні, за індикативну базу бажано прийняти показники і нормативи, наведені у вищезгаданій Конвенції і Рекомендаціях з питань статистики праці № 170 від 1985 р., адже держави, які надають інформацію в щорічні статистичні бюлетені Міжнародної організації праці й ООН, в основному дотримуються цієї кваліфікації.

Істотним кроком уперед на шляху побудови інформаційної бази статистики праці є створення інформаційного моніторингу процесів ринку праці України.

Інтерес до питань статистики праці як з боку держави, так і з боку підприємств зумовлює її швидке реформування та розвиток. І в цьому можуть допомогти методологічні засади статистики праці.

Розглянуті розділи навчального посібника «Статистика праці» не є остаточно завершеними. Для подальшого поглибленого оволодіння матеріалом потрібна наполеглива робота з вивчення проблем соціального захисту населення, його прожиткового рівня. Аналіз стану соціального захисту населення належить до першочергових завдань статистики праці і буде всебічно розглянутий у другому виданні навчального посібника «Статистика праці».

ВИЗНАЧЕННЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ТЕРМІНІВ

Трудові ресурси — частина населення, яка здатна працювати. До складу трудових ресурсів входять: особи працездатного віку, крім непрацюючих інвалідів І та ІІ груп та непрацюючих громадян, які одержують пенсію на пільгових умовах; працюючі підлітки та особи пенсійного віку.

До населення працездатного віку належать чоловіки у віці 16—59 років та жінки у віці 16—54 роки.

До населення, зайнятого в усіх сферах економічної діяльності, віднесені особи працездатного і старшого віку та підлітки, які були зайняті економічною діяльністю: працювали за наймом на умовах повного (неповного) робочого дня (тижня), роботодавці, самостійно забезпечували себе роботою, включаючи підприємців, безкоштовно працюючих членів сімей, служителі релігійних культів, військові кадрової служби, спецконтингент та ін.

Показник зайнятості населення в усіх сферах економічної діяльності є інтегральним. Методика його розрахунку базується на системі показників, сформованих з різних джерел та ув’язаних за методологією, сферами охоплення та періодичністю. Наявна інформаційна база дає змогу здійснювати такі розрахунки з вірогіднісною точністю щодо України в цілому і областей зокрема.

Дані про кількість населення, зайнятого в усіх сферах економічної діяльності, розраховуються в середньому за рік на підставі даних підприємств та організацій (про кількість працюючих за наймом тощо), матеріалів вибіркового обстеження населення з питань економічної активності (про кількість зайнятих самостійною діяльністю та в особистому підсобному сільському господарстві), вибіркового обстеження селянських (фермерських) господарств та дорахунків на кількість, виявлену під час вибіркового обстеження з питань неформальної зайнятості.

У кількості зайнятого населення не враховуються: учні працездатного віку, які навчаються з відривом від виробництва (денна форма навчання); військові строкової служби та жінки, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю, пологами та доглядом за дитиною до досягнення нею віку згідно з чинним законодавством, а також іноземні громадяни.

До населення, зайнятого в галузях економіки, віднесені працівники державних, колективних, громадських, спільних, приватних підприємств, установ і організацій; колективних сільськогосподарських підприємств, а також зайняті в особистому підсобному сільському господарстві; міжнародних організаціях; фермерських господарствах.

До населення, зайнятого в інших сферах економічної діяльності, належать зайняті на приватних, індивідуальних або сімейних підприємствах; підприємці, зайняті індивідуальною (самостійною) трудовою діяльністю; служителі релігійних культів та ін.

Безробітними згідно з Законом України «Про зайнятість населення» визначаються працездатні громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають заробітку або інших передбачених чинним законодавством доходів, через відсутність підходящої роботи, зареєстровані у державній службі зайнятості, дійсно шукають роботу та здатні приступити до праці.

Рівень зареєстрованого безробіття розраховується як відношення кількості офіційно зареєстрованих безробітних до працездатного населення працездатного віку.

Навантаження на одне робоче місце (вакансію) розраховано як відношення кількості зареєстрованих громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, до потреби підприємств у працівниках на заміщення вільних місць.

Облікова чисельність працівників на дату — це показник кількості штатних працівників облікового складу на певну дату звітного періоду, наприклад, на перше або останнє число місяця.

До облікового складу працівників підприємства мають зараховуватись усі працівники, які прийняті на постійну, сезонну, а також на тимчасову роботу строком один день і більше, з дня зарахування їх на роботу.

У звітності з праці кількість працівників облікового складу наводиться не тільки на певну дату, а й у середньому за звітний період (за місяць, квартал, рік).

Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за звітний місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 до 30 або 31 ( для лютого — 28 або 29 число), включаючи святкові (неробочі) і вихідні дні, та ділення одержаної суми на кількість календарних днів звітного місяця. Зайнятий працівник ураховується тільки один раз (за місцем основної роботи) незалежно від строку трудового договору та тривалості робочого часу.

Середньооблікова чисельність працівників за період з початку року, або за квартал, півріччя, дев’ять місяців, рік обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи, що минули за період з початку року до звітного місяця включно та ділення одержаної суми на кількість місяців за період з початку року, тобто відповідно 2, 3, 4 ... 12.

Середньооблікова чисельність усього персоналу в еквіваленті повної зайнятості. Методика розрахунку цього показника базується на перерахунку кількості всього персоналу, який залучався до роботи у звітному періоді і отримував відповідну заробітну плату (як за відпрацьований робочий час, так і не відпрацьований, але оплачений) в умовну кількість працівників, зайнятих виконанням роботи повний робочий день, виходячи з установленої його тривалості.

Це означає, що працівники, які фактично відпрацювали менше встановленої норми робочого часу (через відпустки з ініціативи адміністрації, тимчасову непрацездатність і таке інше), перераховуються в еквівалент повної зайнятості (повного робочого дня).

Примітка. Працівники, які перебували в оплачуваних щорічних або додаткових відпустках та яким з інших причини збережена повністю заробітна плата, включаються як такі, що повністю відпрацювали робочий час, тобто як цілі фізичні одиниці.

До середньооблікової чисельності працівників в еквіваленті повної зайнятості зараховується також умовна кількість окремих категорій працівників, у тих випадках, коли немає можливості обрахувати її за днями явок на роботу, зокрема:

кількість надомників, працівників, які виконували роботу згідно з договорами підряду, та інших категорій працівників, щодо яких вести щоденний облік затрат робочого часу неможливо, розраховується шляхом ділення фактично нарахованих їм за звітний місяць коштів на оплату праці на середньомісячну заробітну плату одного працівника облікового складу, зайнятого в основній діяльності (за цей самий місяць), перераховану в еквівалент повної зайнятості;

кількість працівників, які не перебувають в обліковому складі (штаті) підприємства та залучені до роботи на підприємстві: згідно зі спеціальними договорами з організаціями (на надання робочої сили, виконання громадських робіт у період вимушеного безробіття, на період залучення до праці хворих наркологічних відділень психіатричних (психоневрологічних установ), працівників ВТУ та в інших випадках здійснення часткової оплати праці тощо — визначається шляхом ділення фактично нарахованих за звітний місяць цим працівникам коштів на оплату праці, на середньомісячну заробітну плату одного штатного працівника спискового складу (за цей самий місяць), перераховану в еквівалент повної зайнятості.

Максимально можливий фонд робочого часу відрізняється від календарного фонду часу на загальну суму неявок у святкові та вихідні дні.

Неявки з поважних причин — це неявки працівників у зв’язку з черговою відпусткою, навчальною відпусткою, дозволені законом, з причин тимчасової непрацездатності.

Утрати робочого часу — це час призначений для роботи, але не відпрацьований через неявки з дозволу адміністрації, прогули та страйки.

Неявки з ініціативи адміністрації — відпустки без збереження або з частковим збереженням заробітної плати, дні скороченого тижня за рішенням адміністрації, а також людино-години скороченого робочого дня за рішенням адміністрації у зв’язку з відсутністю сировини, матеріалів, обсягу робіт і таке інше, перераховані в людино-дні.

У кількість відпрацьованих людино-днів зараховують: людино-дні працівників, які фактично працювали на підприємстві, включаючи тих, що працювали неповний робочий день або неповний робочий тиждень, людино-дні, відпрацьовані в порядку понаднормової роботи у вихідні та святкові (неробочі) дні понад місячну норму (поза графіком), людино-дні працівників, які працюють надомниками.

Коефіцієнт використання робочого часу обчислюється як відношення кількості відпрацьованих людино-днів до людино-днів максимально можливого фонду робочого часу.

Коефіцієнт обороту робочої сили розраховується як відношення кількості прийнятих (звільнених) до середньооблікової кількості штатних працівників, яка дорівнює одиниці.

Номінальна заробітна плата — це нарахування працівникам у грошовій та натуральній формі (незалежно від джерела фінансування, крім коштів фонду соціального страхування): за відпрацьований час або виконану роботу, премії, доплати, надбавки, а також інші види оплати за невідпрацьований час. Номінальна заробітна плата містить обов’язкові відрахування: прибутковий податок, відрахування до Пенсійного фонду (1 %), та збір на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття (0,5 %).

Середньомісячна (за рік) заробітна плата робітників та службовців у галузях економіки визначається шляхом ділення суми нарахованого фонду оплати праці за рік на середньорічну кількість робітників і службовців та на 12 місяців. Фонд оплати праці складається з:

фонду основної заробітної плати;

фонду додаткової заробітної плати;

інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата — винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона містить доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад установлені зазначеними актами норми.

Не включаються до фонду оплати праці доходи (дивіденди, проценти) від акцій та внесків у майно підприємства, установи, організації, працівників, які є членами акціонерного товариства та перебувають у їх списковому складі.

Індекс номінальної заробітної плати характеризує зміну номінальної заробітної плати працівників у звітному періоді відносно її розміру в періоді, з яким здійснюється порівняння. З метою забезпечення міжнародних зіставлень, а також в умовах поширення вимушеної неповної зайнятості в національній статистичній практиці номінальна заробітна плата розраховується:

на одного штатного (зайнятого) працівника;

на один відпрацьований час;

на одного працівника в еквіваленті повної зайнятості.

РОЗ’ЯСНЕННЯ ЩОДО СКЛАДАННЯ СТАТИСТИЧНОЇ ЗВІТНОСТІ ЗА ФОРМАМИ № 1-ПВ (ТЕРМІНОВА-МІСЯЧНА), № 1-ПВ (ТЕРМІНОВА-КВАРТАЛЬНА) «ЗВІТ З ПРАЦІ»

Наказом Держкомстату України від 28 вересня 2001 р. за № 398 з 2002 р. вводяться в дію форми державної статистичної звітності:

№ 1-ПВ (термінова-місячна) — починаючи зі звіту за січень 2002 p. (далі № 1-ПВ (міс.);

№ 1-ПВ (термінова-квартальна) — починаючи зі звіту за І квартал 2002 p. (далі № 1-ПВ (кв.).

З уведенням в дію нових форм скасовуються затверджені раніше форми державної статистичної звітності № 1-ПВ (термінова-місячна) «Звіт з праці», затверджена наказом Держкомстату України від 22 листопада 2000 р. за № 374, та № 1-ПВ (заборгованість) «Звіт про стан заборгованості із виплати заробітної плати», затверджена наказом Держкомстату України від 2 грудня 1998 р. за № 407.

Беручи до уваги, що програма спостереження зі статистики праці зазнала суттєвих змін, укладачу звітів необхідно ретельно ознайомитися із системою показників, що наповнюють форми № 1-ПВ (міс.), 1-ПВ (кв.), а також з рекомендованими роз’ясненнями.

Загальні положення

Закон України «Про державну статистику України» (далі Закон), який набув чинності з 1 січня 2001 р., регулює права й обов’язки органів державної статистики та респондентів.

Відповідно до статті 18 Закону респонденти «...мають право знати, які первинні дані про них збираються у процесі статистичних спостережень, як, ким і з якою метою будуть використовуватися.

Респонденти зобов’язані безкоштовно, в повному обсязі, за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, у визначені терміни подавати органам державної статистики достовірну статистичну інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, і дані бухгалтерського обліку».

У статті 21 Закону визначено, що «первинні дані, отримані органами державної статистики від респондентів під час проведення статистичних спостережень,... є конфіденційною інформацією, яка охороняється Законом і використовується виключно для статистичних цілей у зведеному знеособленому вигляді.

Поширення статистичної інформації, на підставі якої можна визначити конфіденційну статистичну інформацію щодо конкретного респондента, забороняється».

При заповненні статистичної звітності за формами № 1-ПВ (міс.) та № 1-ПВ (кв.) слід керуватися:

Інструкцією зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженою наказом Мінстату України від 7 липня 1995 р. за № 171, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 7 серпня 1995 р. за № 287/823, зі змінами, затвердженими наказом Держкомстату України від 18 лютого 1999 р. № 67, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 9 березня 1999 р. за № 145/3438 (надалі Інструкція зі статистики чисельності працівників);

Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 11 грудня 1995 p. № 323, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1995 р. за № 465/1001 (далі Інструкція зі статистики заробітної плати);

Інструкцією щодо заповнення форм державної статистичної звітності про використання робочого часу, затвердженою наказом Держкомстату України від 4 січня 2000 р. за № 1, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 8 лютого 2000 р. за № 74/4295 (для розрахунку кількості відпрацьованого часу);

Наказами Держкомстату «Про затвердження типових форм первинного обліку» від 9 жовтня 1995 р. № 253 та «Про затвердження типових форм первинного обліку по розрахунках з робітниками і службовцями по заробітній платі» від 22 травня 1996 р. № 144;

Цими роз’ясненнями.

Заповнення сітки кодів адресної частини бланку є обов’язковим і здійснюється згідно з довідкою Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Проставляються коди всіх передбачених у сітці реквізитів і в обов’язковому порядку код основного виду діяльності підприємства за Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД).

Порядок подання звітності

Відповідно до статті 4 Закону статистичну звітність з праці подають юридичні особи та їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва, цехи, дільниці, розташовані на іншій території, ніж головна організація) незалежно від форм власності та організаційно-правових форм господарювання, включаючи громадські об’єднання, профспілки, благодійні організації з постійно або тимчасово зайнятими працівниками, які отримують заробітну плату.

Звіт за формою № 1-ПВ (міс.) подається до територіальних органів державної статистики щомісячно не пізніше 7-го числа. Одночасно зі звітом за останній місяць кожного кварталу (січень—березень, січень—червень, січень—вересень та січень—грудень) подаються звіти за формами № 1-ПВ (кв.) та 3-ПВ (термінова-квартальна) «Звіт про використання робочого часу».

Форма № 1-ПВ (термінова-місячна)

Форма статистичної звітності № 1-ПВ (міс.) складається за даними первинної звітності та бухгалтерського обліку згідно з платіжними документами, за якими працівникам були здійснені нарахування та проведені розрахунки по заробітній платі.

Розділ І. Чисельність працівників та фонд оплати праці

Показники розділу І заповнюються за звітний місяць та за період з початку року щомісячно.

У рядку 1010 відображається середньооблікова чисельність усіх працівників в еквіваленті повної зайнятості, яка обчислюється згідно з Інструкцією зі статистики чисельності працівників.

При розрахунку цього показника слід мати на увазі, щодо складу персоналу, який залучався до роботи у звітному періоді, входять як штатні працівники підприємства, так і ті, що не перебувають в обліковому складі та залучені до роботи згідно зі спеціальними договорами і мали нарахування з фонду оплати праці.

Перерахунок чисельності штатних працівників в еквіваленті повної зайнятості здійснюється пропорційно оплаченому робочому часу, як відпрацьованому, так і невідпрацьованому (щорічні відпустки, неявки згідно з законодавством, оплачені простої тощо). У разі простою працівника, якщо час простою було оплачено з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки (стаття 113 КЗпП), він ураховується як одна фізична особа.

Неявки з причин непрацездатності до розрахунку не включаються. При визначенні середньооблікової чисельності в еквіваленті повної зайнятості штатні працівники, які відпрацювали більше встановленого фонду робочого часу, враховуються:

як одна фізична особа, якщо час відпрацьовано понаднормово;

пропорційно оплаченому часу у випадку, якщо працівник оформлений більш ніж на одну ставку, тобто 1,25, 1,5 фізичної особи (залежно від кількості оформлених ставок).

Працівники, які не входять до облікового складу підприємства, перераховуються в еквіваленті повної зайнятості в такому порядку:

пропорційно оплаченому часу — зовнішні сумісники, тобто 0,25, 0,5 фізичної особи (залежно від кількості ставок);

через середньомісячну заробітну плату одного штатного працівника — працівники, які виконували роботу згідно з цивільно-правовими договорами (пункт 3.4.3 Інструкції зі статистики чисельності працівників).

У рядку 1020 відображається фонд оплати праці всіх працівників, які перебували в трудових відносинах з підприємством у звітному періоді (працівники облікового складу, зовнішні сумісники, працюючі за договорами цивільно-правового характеру), згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати.

У цьому рядку також відображаються суми, нараховані з фонду оплати праці іншим особам. Зокрема, нарахування звільненим працівникам після їх вибуття з облікового складу підприємства (13-та зарплата, премії та компенсація втрати заробітної плати у зв’язку з порушеннями строків її виплати тощо), членам ради акціонерного товариства, працівникам профспілкових організацій, які не перебувають у штаті даного підприємства та ін.

Слід пам’ятати, що суми коштів, нараховані за щорічні та додаткові відпустки, включаються до фонду оплати праці звітного місяця тільки в сумі, що припадає на робочі дні відпустки у звітному місяці. Суми, що припадають на дні відпустки в наступному місяці, включаються до фонду оплати у відповідному звітному періоді. Водночас, якщо працівнику здійснено нарахування за попередній період (перерахунок або доплата до основної заробітної плати, премія тощо), ця сума включається до звіту за той місяць, у якому фактично здійснено ці нарахування.

Суми добових у зв’язку зі службовими відрядженнями, нараховані в розмірах, що перевищують законодавчо встановлені норми відшкодування витрат, включаються до фонду оплати праці в частині заохочувальних та компенсаційних виплат.

До складу фонду оплати праці не входять:

суми, зазначені в розділі IV Інструкції зі статистики заробітної плати;

суми зборів на обов’язкове державне соціальне страхування, сплачені страховиками (роботодавцями);

суми допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (незалежно від її тривалості), що фінансуються як за рахунок коштів підприємств (за перші п’ять днів тимчасової непрацездатності), так і за рахунок коштів Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності.

У рядку 1030 відображається сума прибуткового податку, що нарахована з величини доходу, врахованого у рядку 1020.

У рядку 1040 відображається середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу, що розраховується згідно з пунктом 3.3 Інструкції зі статистики чисельності працівників.

Звертаємо увагу, що при розрахунку цього показника не враховуються працівники, прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств (зовнішні сумісники).

Працівники, що виконували роботи за договорами цивільно-правового характеру, включаються до облікового складу того підприємства, яке провадило з ними розрахунки з заробітної плати, якщо вони не включені до облікової чисельності інших підприємств (пункт 2.1.9 Інструкції зі статистики чисельності працівників).

Працівник, який отримує на одному підприємстві півтори ставки (оформлений за сумісництвом на тому ж підприємстві, де й основне місце роботи) або менше однієї ставки, в обліковій чисельності штатних працівників ураховується як одна фізична особа.

У рядку 1050 ураховується кількість людино-годин, за які працівникам здійснені нарахування з фонду оплати, тобто відпрацьований час, включаючи понаднормові, період відпусток (основні, додаткові та творчі) у частині, що припадає на робочі дні; час відсутності працівників у зв’язку з навчанням, виконанням державних або громадських обов’язків, цілоденні простої та інші неявки, які оплачуються відповідно до діючого законодавства.

Не включаються неявки на роботу через хворобу.

У рядку 1060 відображаються фактично відпрацьовані працівниками людино-години, ураховуючи понаднормові й відпрацьовані у вихідні (за графіком) святкові та неробочі дні, за період службових відряджень, а також людино-години роботи надомників. Відпрацьований внутрішніми сумісниками час у повному обсязі також ураховується в цьому рядку.

У рядку 1070 відображаються суми фактичних нарахувань по заробітній платі штатних працівників, урахованих у рядку 1040.

Розділ II. Заборгованість перед працівниками з виплати заробітної плати та допомоги по соціальному страхуванню

Розділ II заповнюється тільки тими підприємствами (установами, організаціями), які своєчасно не розраховувались з працівниками по заробітній платі, на перше число місяця, наступного після звітного періоду.

1. У рядку 2010 графи 1 відображається загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати всім категоріям працівників, а саме:

працівникам облікового складу;

тим, хто не перебуває в обліковому складі підприємства (сумісники та працюючі за договорами);

звільненим працівникам.

При цьому заборгованою вважається сума, яка включає всі нарахування з фонду оплати праці, за винятком обов’язкових утримань (прибутковий податок та сума зборів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що сплачує працівник), яка не виплачена до першого числа місяця, наступного за звітним. Наприклад, якщо звіт № 1-ПВ (міс.) заповнюється за січень—лютий 2002 p., то розділ II заповнюється станом на 1 березня 2002 p. і містить інформацію про суму заборгованості за січень 2002 р. та попередні роки.

Схематично заповнення звіту можна подати таким чином.

Наприклад, підприємство у 2002 p. має такі показники щодо заборгованості та її погашення:

Графу 2 заповнюють тільки ті бюджетні установи, які фінансуються з оплати праці за рахунок видатків бюджетів, тобто за кодом статті бюджетної класифікації «1110 — оплата праці працівників бюджетних установ», та своєчасно не розрахувалися з працівниками. Графу 3 звіту заповнюють бюджетні установи (організації), у яких витрати на оплату праці фінансуються коштом місцевих бюджетів.

Небюджетні організації заповнюють графу 2 лише в тому випадку, якщо ними за рахунок коштів Державного бюджету здійснюються компенсаційні виплати, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (код статті бюджетної класифікації «1341 — виплата пенсій і допомоги»), та існує заборгованість із зазначених виплат.

Підприємства, у яких погашення заборгованості з виплати заробітної плати працівникам перенесено на пізніші терміни (наприклад на 2003 р.), незалежно від установлених термінів реструктуризації відображають ці суми в рядку 2010 до повного її погашення.

У рядку 2020 відображається заборгованість з виплати заробітної плати, яка нарахована за попередні роки, тобто за період до 1 січня звітного року. Дані щомісячно можуть зменшуватися відносно вказаних у рядку 2510 на суму, що виплачена протягом місяця та відображена в рядку 2080 (ряд. 2020 = ряд. 2510 – ряд. 080)

У рядку 2030 відображається сума заборгованості з виплати заробітної плати штатним працівникам, які враховані в рядку 1040 розділу І.

У рядку 2040 відображається загальна кількість штатних працівників облікового складу, яким строк виплати заробітної плати, установлений колективним договором або банківською установою, минув до першого числа незалежно від кількості місяців невиплаченої заробітної плати.

У рядках 2050—2070 зазначена кількість розподіляється за терміном заборгованості. Він визначається для кожного працівника окремо за місяцями, за які не виплачено (повністю або частково) заробітну плату. Наприклад, на 1 лютого 2002 р. працівникові не виплачена заробітна плата за листопад—грудень 2001 р. і за травень 2000 р. У такому випадку зазначеного працівника потрібно врахувати в рядку 2060, тобто від трьох до шести місяців.

У рядку 2080 відображаються кошти, які виплачено у звітному році в рахунок погашення заборгованості за попередні роки.

2. Сума заборгованості з виплати всіх видів соціальної допомоги (з тимчасової непрацездатності, у зв’язку з вагітністю та пологами, при народженні дитини) відображається в такому порядку:

у рядку 2090 — у частині, що утворилась за рахунок власних коштів підприємства, згідно з постановою Кабінету Міністрів від 6 травня 2001 р. № 439 «Про порядок оплати перших 5 днів непрацездатності внаслідок захворювання або травматизму, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації»;

у рядку 2100 — за рахунок коштів Фонду соціального страхування на випадок тимчасової непрацездатності.

У рядку 2110 відображається сума заборгованості із страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, за рахунок коштів підприємства. Ці суми можуть утворитися у випадках, коли страхувальник не передав особові справи потерпілих до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України і продовжує здійснювати страхові виплати в рахунок страхових внесків до фонду.

У цьому рядку також ураховуються суми заборгованості потерпілим від нещасних випадків на виробництві, які були нараховані та невиплачені до введення в дію Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», тобто до 1 квітня 2001 р.

Рядок 2510 заповнюється один раз тільки у звіті за січень 2002 р. і відображає суму заборгованості з виплати заробітної плати, яка була зафіксована на 1 січня 2002 р.

Форма 1-ПВ (термінова-квартальна)

Дані розділів І та II форми № 1-ПВ (кв.) заповнюються за період з початку року. Розділ III заповнюється за останній місяць кожного кварталу (березень, червень, вересень, грудень).

Розділ І. Склад фонду оплати праці та інші виплати

У рядках 4020—4110 відображається структура фонду оплати праці штатних працівників. При цьому дані форми № 1-ПВ (кв.) — рядок 4010 — дорівнюють даним за відповідний період форми № 1-ПВ (міс.) — рядок 1070, графа 2.

У рядку 4060 відображаються суми, нараховані працівникам відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушеннями строків їх виплати», згідно з порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 р. № 1427 зі змінами і доповненнями. Зазначені суми нараховуються і виплачуються в тому ж місяці, коли здійснюється виплата заборгованої заробітної плати. Цей показник відображається у звіті в момент нарахування незалежно від періоду, за який вона компенсується.

У рядку 4070 відображаються суми, нараховані працівникам відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», згідно з порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 1998 р. № 663 зі змінами і доповненнями.

Рядок 4110 включає суми, що входять до складу фонду додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат, визначені пунктами 2.23—2.33 Інструкції зі статистики заробітної плати.

При заповненні рядків 4120 та 4150 слід мати на увазі, що показники натуральної оплати відрізняються за методологією визначення та їх призначенням.

У рядку 4120 відображається оплата праці, нарахована натурою. Така форма оплати має місце, коли сільськогосподарське підприємство за виробничі досягнення чи роботу в особливих умовах нараховує працівнику як оплату праці певну кількість продукції (наприклад, комбайнерам при збиранні урожаю, крім зарплати в грошовому виразі, нараховано по 20 кг зерна за день роботи), оцінює її в грошовому виразі та включає до фонду оплати праці.

Слід мати на увазі, що натуроплата може здійснюватись тільки продукцією власного виробництва, а перелік товарів, не дозволених до виплати натурою, затверджено Постановою Кабінету Міністрів від 3 квітня 1993 р. № 244.

Натуральна оплата праці характерна в основному для сільського, лісового та рибного господарств, оскільки це може бути власна продукція, що не пройшла промислової переробки, або цукор.

Цей показник включає нарахування тільки на штатних працівників, фонд оплати праці яких визначено в рядку 4010.

Суми, визначені в рядку 4150, являють собою одну з форм погашення заборгованості з виплати заробітної плати. Зокрема, працівнику нараховують зарплату в грошовому виразі одразу, а вже потім, за його бажанням, якщо в підприємства не вистачає готівки, йому на суму заборгованості видають (фактично реалізують) продукцію. Форма розрахунків може бути різною: продукцією як власного виробництва, так і отриманою за бартером; погашення працівникам заборгованості за квартирну плату, комунальні та інші послуги в результаті взаємозаліків між підприємствами; виплата товарами широкого вжитку через спеціальні магазини і т. ін.

При цьому в рядку 4150 ураховується вартість реалізованої продукції (наданих послуг) працівникам за період з початку звітного року незалежно від того, коли були здійснені нарахування заробітної плати (в поточному році чи в минулих).

У рядку 4130 відображаються суми доходів, дивідендів, процентів, які нараховані відповідно до акцій, внесків та договорів оренди земельних ділянок і майнових паїв фізичним особам, які працюють на підприємстві і входять до облікової чисельності штатних працівників. Ці суми відображаються у звіті в момент їх нарахування незалежно від періоду, за який вони здійснені.

У рядку 4140 відображаються аналогічні суми нарахувань особам, які не перебувають в обліковому складі підприємства.

Розділ II. Чисельність та фонд оплати праці окремих категорій працівників

У рядку 7010 графи 1 відображається кількість жінок, які включені до розрахунку середньооблікової чисельності штатних працівників. Слід мати на увазі, що до розрахунку не включаються жінки, які перебувають у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами або в додатковій відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею відповідного віку, передбаченого чинним законодавством (пункт 2.2.12 Інструкції зі статистики чисельності працівників), а також ті працівники, які не перебувають у штаті даного підприємства (пункт 2.3) і зазначені в пунктах 2.1.12—2.1.16 цієї інструкції.

Рядок 7020 заповнюють бюджетні установи, у яких оплата праці здійснюється за рахунок видатків бюджетів (код статті бюджетної класифікації «1110 — оплата праці працівників бюджетних установ»). У графі 1 відображається середньооблікова кількість штатних працівників, оплата праці яких повністю або частково фінансується за рахунок коштів Державного та місцевого бюджетів. У графі 2 відображається відповідно сума нарахувань цій категорії працівників тільки за рахунок видатків зазначених бюджетів.

У бюджетних установах, оплата праці в яких повністю фінансується за рахунок бюджетних коштів, дані в рядку 7020 графи 1 дорівнюють даним рядку 1040 графи 2 форми № 1-ПВ (міс.); дані рядку 7020 графи 2 дорівнюють даним рядку 4010.

У рядках 7030 та 7040 ураховуються чисельність та фонд оплати праці працівників, які прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств (зовнішні сумісники) та зайнятих за договорами цивільно-правового характеру.

Середня чисельність цих категорій працівників визначається за формулою:

Розділ III. Розподіл працівників за розмірами заробітної плати

У рядку 8010 відображається чисельність працівників, які відпрацювали 50 % і більше табельного фонду робочого часу, встановленого на місяць, або перебували в оплачуваних відпустках, відрядженнях та були відсутні з інших причин зі збереженням середнього заробітку, крім випадків нарахувань з Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності. У рядках 8020—8150 здійснюється розподіл зазначеної чисельності залежно від розмірів нарахованої заробітної плати. Межі інтервалів розподілу повідомляються респондентам територіальними органами державної статистики.

У рядку 8160 відображається кількість штатних працівників, які повністю відпрацювали відповідний місяць, тобто 100% фонду робочого часу, встановленого в колективному договорі підприємства і який не перевищує норми робочого часу згідно з КЗпП.

Розглянемо таблицю арифметичного контролю звітів № 1-ПВ (міс.), № 1-ПВ (кв.). Скориставшись цією таблицею, ви можете впевнитись, що звіт складено без арифметичних помилок.

<img src="http://www.library.i
← prev content next →