library.if.ua

Аудит в агро-промисловому комплексі

1.3. Мета і основні завдання аудиту. Функціональні завдання аудиту

Метою аудиту фінансової звітності є складання висновку щодо відповідності фінансової звітності за всіма суттєвими аспектами інструкціям, які регламентують порядок підготовки і подання фінансових звітів. Незважаючи на те, що аудиторський висновок служить основою довіри до фінансової звітності, для користувача це не може служити достатньою підставою для оцінки економічної стабільності підприємства в найближчому майбутньому або ефективності роботи його керівництва (МСА 200 «Мета та загальні принципи аудиту фінансової звітності»).

Основними завданнями аудиту є збирання та обробка достовірної інформації про господарсько-фінансову діяльність суб’єкта господарювання і формування на цій основі аудиторських висновків. Такими завданнями є:

Упевнитись у правомірності створення підприємства і безперервності його функціонування.

Ознайомитись із системою господарювання і управління (знання бізнесу клієнта).

Оцінити надійність системи внутрішнього контролю.

З’ясувати ефективність системи бухгалтерського обліку.

Проконтролювати правильність здійснення основних господарських процесів (постачання, виробництво, збут).

Переконатись у повноті первинної документації.

Проконтролювати правильність ведення поточного бухгалтерського обліку і повноту відображення інформації в облікових регістрах.

Перевірити фактичну наявність активів, зобов’язань і капіталу, що відображені у фінансовій звітності.

Перевірити належність відображених у звітності активів, зобов’язань і капіталу (кому вони належать).

Перевірити постійність дотримання облікової політики суб’єктом господарювання.

Перевірити правильність ведення бухгалтерських записів та їх відповідність звітному періоду.

Встановити відповідність діяльності підприємства і ведення бухгалтерського обліку чинному законодавству.

Упевнитись у відповідності показників фінансових звітів (бухгалтерської і небухгалтерської звітності).

Висловити незалежну думку щодо результатів перевірки фінансової звітності.

Для того щоб скласти свою думку про достовірність фінансової звітності, аудитор повинен мати обґрунтовану гарантію того, що інформація бухгалтерської документації та інші дані достовірні й достатні. Обґрунтована гарантія — це наявність доказів того, що в цілому у звітності немає істотних перекручень.

Однак існують причини, які заважають аудиторові виявити істотні неточності й перекручення, а саме:

використання неправильних тестів під час перевірки;

обмежувальні фактори, притаманні системам бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю (наприклад можливість змови посадових осіб);

той факт, що більшість аудиторських доказів носить більше переконливий, ніж остаточно стверджувальний характер.

Хоч аудитор відповідає перед замовником за свій аудиторський висновок про фінансову звітність підприємства, це не звільняє керівництво цього підприємства від відповідальності за достовірність і повноту звітності. А процедура засвідчення бухгалтерської звітності підписом і печаткою аудитора (аудиторської фірми), як цього вимагають Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку та інші державні установи, не означає солідарну відповідальність за достовірність і повноту фінансової звітності з керівництвом підприємства, що перевіряється.

Функціональні завдання аудиту. Крім основних завдань, аудит може залежно від конкретних ситуацій вирішувати низку функціональних завдань. До них відносяться:

коригування. Передбачається, якщо за результатами проведеного аудиту аудитором були зроблені негативні висновки (в цілому або в будь-якій частині), аудитор може за проханням клієнта дати рекомендації щодо виправлення виявлених помилок. У завдання коригування не входить безпосереднє виправлення помилок самим аудитором;.

оперативний контроль. Передбачається проведення перманентного аудиту, тобто систематичного контролю безпосередньо в процесі діяльності суб’єкта для попередження помилок або вибору оптимальних варіантів рішень. Діяльність аудитора щодо попередження помилок зводиться до розробки рекомендацій, правильних або оптимальних рішень або надання варіантів альтернативних рішень. Аудитор сам не може безпосередньо приймати рішення за клієнта.

стратегічне завдання — обґрунтування оптимальної або пропонування альтернативних стратегій і перспективної програми розвитку будь-якого аспекту діяльності підприємства в цілому.