Аудит в агро-промисловому комплексі

Основною метою аудиту власного капіталу підприємства є перевірка дотримання нормативно-правових актів, використання власного капіталу, правильності ведення бухгалтерського обліку. Під час здійснення операцій, що пов’язані з власним капіталом, основними завданнями аудиту є:

перевірка правильності формування і використання коштів власного капіталу;

оцінка стану синтетичного і аналітичного обліку власного капіталу;

оцінка повноти і правильності відображення в обліку і звітності господарських операцій з формування та використання власного капіталу;

перевірка дотримання законодавчих і нормативних актів, пов’язаних з формуванням і використанням капіталу.

Об’єктами аудиту власного капіталу підприємства є:

документи, бухгалтерський облік і оподаткування власного капіталу;

статут, установчий договір, протоколи зборів акціонерів правління, наказ про облікову політику та інші розпорядчі документи;

первинні документи з відображення власного капіталу підприємства, регістри аналітичного і синтетичного обліку;

бухгалтерська звітність підприємства.

Аудит власного капіталу слід починати з перевірки установчих документів. У процесі перевірки підлягають вивченню статут підприємства, який повинен бути затверджений у законодавчому порядку, установчий договір підприємства, порядок формування статутного капіталу і порядок оцінки та здійснення внесків до статутного капіталу підприємства.

При перевірці установчих документів аудитору необхідно перевірити:

наявність та відповідність складання установчих документів чинному законодавству;

повноту та своєчасність формування статутного капіталу;

правильність формування статутного капіталу (оцінка внесків до статутного капіталу);

правильність відображення в обліку формування статутного капіталу;

у випадку зміни розміру статутного капіталу необхідно визначити доцільність та обґрунтованість таких змін;

встановлення законності видів діяльності, що ними займається підприємство.

В аграрних підприємствах з колективною формою власності необхідно перевірити правильність формування пайового капіталу. Для цього слід:

встановити законність формування пайового капіталу;

перевірити достовірність та фактичну наявність кількості пайовиків;

встановити повноту фактичного формування пайового капіталу, правильність та своєчасність складання необхідних документів за внесками до пайового капіталу;

підтвердити достовірність відображення пайового капіталу за рахунком 41 «Пайовий капітал» у Головній книзі, балансі підприємства, звіті про власний капітал та зведеній відомості пайового капіталу.

Наступним етапом аудиту капіталу підприємства є перевірка правильності формування, використання та відображення в обліку додаткового капіталу, що відображено за рахунком 42 «Додатковий капітал». Для цього аудитор додатково перевіряє:

повноту оприбуткування цінностей, що безкоштовно надійшли від фізичних та юридичних осіб;

повноту та правильність відображення в обліку дооцінки активів підприємства;

повноту та правильність відображення в обліку емісійного доходу (для акціонерних товариств);

законність та правильність відображення в обліку використання сум додаткового капіталу.

Важливим елементом аудиту власного капіталу підприємств АПК є перевірка формування та використання фінансових результатів за рахунком 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» та рахунком 43 «Резервний капітал».

Джерелами інформації для аудиту капіталу підприємства є: установчі та статутні документи, накази про облікову політику підприємства, журнали-ордери № 8 с.-г., 10/1 с.-г., 10/2 с.-г., 12 с.-г., 13 с.-г., 15 с.-г., відомості аналітичного обліку розрахунків 8.1 с.-г., відомості аналітичного обліку за рахунком 42 «Додатковий капітал» 12.1 с.-г., відомості аналітичного обліку за розрахунками з пайовиками 13.2 с.-г., Головна книга, бухгалтерська, податкова та статистична звітність, накладні, акти приймання-передачі матеріальних цінностей тощо.

Аудит фінансових результатів підприємств АПК

Узагальнюючим показником роботи підприємств АПК є прибуток, що характеризує ефективність виробництва. Прибуток є основним джерелом поповнення (оновлення) активів підприємства.

Під час аудиту фінансових результатів перевіряються доходи від реалізації продукції, надання послуг, матеріалів тощо. Основними джерелами при перевірці вищевказаних питань є журнал-ордер 11 с.-г., регістри, відомості обліку реалізації сільськогосподарської продукції, товарно-матеріальних цінностей та послуг Ф-22, 23, (за рахунками 70, 71, 90, 94), відомість обліку затрат на виробництво, виходу продукції, наданих послуг Ф-30, 31. Разом із цим необхідно перевірити ті первинні документи і перш за все товарно-транспортні накладні, приймальні квитанції, подорожні листи автомобіля, журнали вагаря, щоденники надходження сільськогосподарської продукції, звіти про рух матеріальних цінностей, про переробку продукції, про продаж сільськогосподарської продукції, касові ордери тощо з метою виявлення достовірності натуральної та залікової ваги реалізованої продукції, її повної собівартості і реалізаційної ціни. Особливу увагу необхідно звернути на те, чи реальні знижки та надбавки, для цього перевіряють показники якості реалізованої продукції, витрати від недоплат з боку покупців.

Перевіряючи продаж сільськогосподарської продукції на ринку, встановлюють її обсяги, правильність встановлення цін і повноту оприбуткування виручки в касу господарства на підставі «Звіту про продаж сільськогосподарської продукції» (Ф-125), який є підставою для списання реалізованої продукції; запитів адміністрації ринків про діючі на період продажу цих чи інших партій продукції, ціни продажу тощо; дані про оприбуткування виручки, одержаної від ринкової торгівлі за рахунком 30 «Каса»; оподаткування підзвітних осіб.

Підприємства можуть неправомірно занижувати прибуток від реалізації через неправильне відображення в обліку виручки, одержаної від покупців під виглядом фінансової допомоги, короткострокової позики, поповнення фондів соціального призначення та інших цільових надходжень. Якщо в результаті аудиторської перевірки будуть виявлені такі факти, то необхідно зробити корективи, одночасно збільшивши розмір прибутку до оподаткування.

В умовах ринкових відносин у структурі балансового прибутку значну питому вагу мають фінансові результати від реалізації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів та інших активів. Правильність відображення доходів і витрат контролюють на основі записів на рахунках класу 8 «Витрати за елементами», 9 «Витрати діяльності» та класу 7 «Доходи і результати діяльності» з використанням як первинних документів, так і регістрів бухгалтерського обліку (реєстри документів по реалізації товарів, робіт, послуг Ф 11.1—11.3 с.-г., відомості 11.4 с.-г., книги аналітичного обліку Ф. 11.5 с.-г. та журнали-ордери 11 с.-г., 15 с.-г. тощо). А за рахунком 79 «Фінансові результати» — фінансові результати підприємства відповідно до видів діяльності.

Особливу увагу слід звернути на розділ реєстру «Відмітки про оплату», для цього широко використовують зустрічну перевірку взаємопов’язаних документів (прибуткові касові ордери, виписки банку з доданими до них документами, рахунки-фактури, накладні внутрішньогосподарського призначення).

Важливим етапом аудиту господарських операцій з формування фінансових результатів діяльності підприємств АПК є перевірка достовірності облікових даних за бартерними операціями. Під час перевірки цього питання слід керуватися основними нормативними документами: листом Міністерства фінансів України № 18-4147 від 30.11.92 р., Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 № 168/97-ВР; Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 № 283/97-ВР, П(С)БО 15 «Доходи», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. № 290, П(С)БО 16 «Витрати», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. № 318 тощо.

Достовірність облікових даних позареалізаційних фінансових результатів насамперед потрібно перевірити за даними журналу-ордеру № 15 с.-г. на підставі виправдовуючих первинних документів. Потім необхідно встановити обґрунтованість та законність списання відповідних сум, причини незаконних списань і винних у втратах. Під час перевірки списання збитків від простроченої дебіторської заборгованості слід переконатися в законності такої операції і з’ясувати, яких заходів слід вживати для відшкодування заборгованості.

При аудиті збитків від стихійного лиха необхідно звернути увагу на те, чи не є ці витрати результатом безгосподарності керівництва підприємства, чи підтверджені наслідки лиха відповідними актами. Важливо також мати на увазі, що у випадках, коли підприємством обраний інший порядок нарахування зносу малоцінних та швидкозношуваних предметів, ніж у попередньому році, у поточному році проводиться коригування сум зносу.

Завданнями аудиту фінансових результатів є:

оцінка динаміки показників формування прибутку (збитку);

виявлення і визначення впливу різних факторів на величину прибутку;

виявлення внутрішньогосподарських резервів збільшення прибутку і підвищення рентабельності;

визначення шляхів і напрямків раціонального використання резервів.

Так, «Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій», затверджена наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 21 березня 1997 року за № 37, передбачає, що прибутковість підприємства характеризується сумою прибутку та рівнем рентабельності. Використовуючи дані про результати реалізації, собівартість продукції та базові показники, з’ясовують загальну структуру формування прибутку на підприємстві. Таку оцінку проводять шляхом порівняння результатів звітного року з минулими роками.