library.if.ua

Система економічних законів і категорій (2005)

2. Модель «відкритої й закритої» економіки

Під відкритою економікою розуміють економіку, яка бере значну участь у міжнародному поділі праці і ступінь відкритості якої вимірюється через частку зовнішньоторговельного сектору у ВВП, відповідно, під закритою економікою розуміють такий стан економіки, де ця частка дорівнює нулю.

Проблема відкритої економіки пов’язана з аналізом проблеми макроекономічної рівноваги — задачі регулювання сукупного доходу країни, зайнятості й цін залежно від світової економічної ситуації, що постійно змінюється. Це досить-таки складна справа через численність каналів взаємодії між національним господарством та світовою економікою. Крім того, необхідно виробляти принципи державного регулювання, які можна оцінювати.

Розробляючи заходи макроекономічної політики, слід брати до уваги, що їхні наслідки залежатимуть від додаткових чинників, зумовлених відкритістю економіки. Серед них перш за все слід зазначити режим обмінного курсу. У межах обраного режиму обмінного курсу вирішальним фактором, що зумовлює наслідки економічної політики, стає ступінь міжнародної мобільності капіталу, який, у свою чергу, залежить від численних чинників: різниці у прибутковості активів різних країн, рівня ризику, розвитку фінансової системи, доступу країни до міжнародних кредитів, світового ринку цінних паперів, рівня контролю за рухом капіталу з боку державних органів та ін. Слід брати до уваги і масштаби економіки: велика країна, наприклад, своєю політикою здатна впливати на ситуацію у світовій економіці, рівень середньосвітової відсоткової ставки, етап фінансових ринків тощо. Наслідки її політики більш схожі на ситуацію в «закритій» економічній системі. Малі економіки, навпаки, самі перебувають під впливом ситуації на світових ринках. Мають значення і ступінь залежності країни від імпорту, рівень конвертованості її валюти, стан економіки основних торговельних партнерів, зміни в умовах торгівлі тощо.

Для аналізу функціонування відкритої економіки, наслідків макроекономічної політики використовують різноманітні моделі: довго- та короткострокової рівноваги, моделі, розроблені для малої та великої економіки, з урахуванням різних режимів валютного регулювання, найпростіші моделі та складніші, які враховують різний ступінь мобільності капіталу. Модель Мандела-Флемінга розрахована на аналіз малої відкритої економіки у короткостроковому періоді і є модифікацією моделі IS-LM для цих умов. Вона не належить до найскладніших, але надає хороші можливості для пояснення коливань рівнів доходу та обмінного курсу, аналізу наслідків грошово-кредитної, бюджетної та зовнішньоторговельної політики за різних режимів валютного регулювання.

Будь-яка модель має свої обмеження й виходить з певних припущень. Модель Мандела-Флемінга виходить з того, що:

ціни у короткостроковому періоді є незмінними;

мобільність капіталу абсолютна (жодних перепон на шляху руху капіталу в країну чи за її межі);

головною причиною міжнародної мобільності капіталів є різниця в дохідності активів різних країн. Різниця між внутрішньою (i) та світовою (i*) відсотковими ставками — єдиний фактор, який визначає напрям руху капіталу. Перевищення світової відсоткової ставки над національною веде до відтоку капіталу за межі країни. А завищення національної відсоткової ставки — до припливу капіталів до країни;

невеликий масштаб економіки означає нездатність країни впливати на рівень світової відсоткової ставки, незалежно від кількості та розмірів кредитів, позик тощо. Проте вона великою мірою залежить від економічного розвитку інших країн. Це означає, що рівень внутрішньої відсоткової ставки (i) встановлюється врешті-решт на рівні світової відсоткової ставки (і*).

Модель складається з трьох рівнянь, які описують рівновагу на товарному ринку (крива IS), рівновагу на грошовому ринку (LМ), а також умову рівності внутрішньої та світової відсоткових ставок:

Y = C (Y – T) + I (r) + G + NX (e) IS;

M/P + L (r,Y) LM;

r = r*.

Перше рівняння (крива IS) стверджує, що рівновага на товарному ринку досягається, коли сукупні доходи (виробництво) дорівнюють сукупним витратам. При цьому обсяг споживання перебуває у прямій залежності від доходу, що є у розпорядженні; інвестиції (I) — в оберненій залежності від рівня відсоткової ставки, а чистий експорт — від обмінного курсу (e). Оскільки модель розроблена для короткострокового періоду, рівень цін уважається незмінним, p = const, тому можна говорити про рівність номінального й реального обмінних курсів (е = ε), а також номінальної й реальної відсоткових ставок (i = r).

Друге рівняння (крива LM) описує взаємозв’язок між доходом і відсотковою ставкою при збереженні рівноваги на грошовому ринку, тобто за умови, коли пропозиція грошей дорівнює попиту на них. Цей попит, у свою чергу, є прямо пропорційним рівневі сукупного доходу та обернено пропорційним щодо відсоткової ставки. Грошова маса (М) у цій моделі є екзогенною величиною, що визначається національним банком. Рівень цін (як і в моделі IS-LM) — величина екзогенна й незмінна.

Третє рівняння показує, що рівень відсоткової ставки у невеликій відкритій економіці встановлюється на рівні світової відсоткової ставки.

Розгляд механізму взаємодії грошової маси та обмінних курсів, «поведінки» різних інструментів та заходів макроекономічної політики за різних режимів обміну валют, аналіз реальних ситуацій і прикладів економічного розвитку різних країн дають змогу зробити деякі узагальнення та висновки:

Характер функціонування економіки, механізм дії та наслідки економічної політики у відкритій економіці суттєво відрізняються від закритої.

Рівновага невеликої відкритої економіки за умов абсолютної мобільності капіталу досліджується за допомогою моделі Мандела-Флемінга — модифікації моделі IS-LM для цих умов. Модель пояснює короткострокові коливання рівнів доходу та обмінного курсу за припущення незмінності цін.

Згідно з цією моделлю, наслідки будь-якої макроекономічної політики у малій відкритій економіці залежать від установленої в країні системи обмінних курсів — фіксованого чи повністю вільного плавання.

За умов вільного плавання курсу до очікуваних наслідків призводить лише кредитно-грошова політика, вплив стимулювальної бюджетно-податкової політики зводиться нанівець зростанням курсу національної валюти.

За фіксованого курсу обміну на дохід впливає бюджетно-податкова політика, а механізм дії на економіку монетарної політики не спрацьовує, оскільки зміни пропозиції грошей підпорядковані завданню підтримки курсу національної валюти на заявленому рівні. Для отримання позитивних наслідків монетарної експансії її необхідно доповнювати заходами девальвації.

Модель Мандела-Флемінга підтверджує, що зовнішньоторговельні обмеження виправдані з точки зору зростання доходу і поточного рахунка платіжного балансу лише за умов фіксованого курсу обміну валют і лише в короткостроковому періоді.
← prev content next →