library.if.ua

Інформаційні системи і технології в статистиці (2003)

2.2. Структура і потоки статистичної інформації

Структурними одиницями статистичної інформації є: реквізит, показник, інформаційне повідомлення, інформаційний масив, інформаційний потік, інформаційна підсистема та інформаційна система. Взаємозв’язок окремих елементів структурних одиниць інформації унаочнює рис. 2.1.



Інформаційною одиницею нижчого рівня є реквізити, з яких формуються більш складні одиниці інформації. Реквізит відбиває окремі властивості об’єкта, включає сполучення цифр і літер, яке має смисловий зміст і не піддається подальшому поділу. Літерна інформація може бути подана у вигляді кодових позначень. У разі машинного оброблення синонімами поняття «реквізит» є «поле», «елемент», «атрибут». Реквізити не однозначні за своїм змістом і підрозділяються на реквізити-ознаки та реквізити-основи.

Реквізити-ознаки характеризують якісну сторону. У статистичному звіті реквізитами-ознаками, наприклад, є найменування підприємств та їхні коди. Реквізити-основи відбивають кількісну характеристику об’єкта і подаються у вигляді чисел (наприклад, кількість випущеної продукції).

Статистичний звіт включає будь-яке число реквізитів-ознак і реквізитів-основ. Однорідні реквізити-ознаки об’єднуються в номенклатуру (наприклад, номенклатура продукції). Серед реквізитів-ознак вирізняють домінуючі, тобто ті, за якими виконується групування. Ними можуть бути коди галузей народного господарства, території тощо. Кожний реквізит має форму і зміст. Форма — це назва реквізиту (наприклад, назва продукції). Зміст відбиває його конкретне значення. Одному найменуванню реквізиту може відповідати багато його значень.

Реквізити неоднорідні за характером виконуваних над ними дій. Реквізити-ознаки підлягають логічному обробленню, реквізити-основи — арифметичному. Реквізити, об’єднуючись, утворюють складові одиниці інформації більш високого рівня. Сполучення одного реквізиту-основи і кількох реквізитів-ознак утворює показник. У загальному вигляді показник може бути поданий так:

П → (P1, P2, P3, … Pn) ∙ Q,

де P1, P2, P3, … Pn — реквізити-ознаки, Q — реквізит-основа.

Показник — це логічний вираз, який містить якісну і кількісну характеристики відображуваного явища. Показник є мінімальною за складом інформаційною сукупністю, достатньою для утворення самостійного документа.

Систему статистичних показників наведено в Загальнодержавному класифікаторі техніко-економічної інформації, який містить не тільки перелік показників, але і їх класифікацію, місце кожного показника і взаємозв’язки між ними.

У статистиці можуть використовуватись одиниці інформації, які складаються тільки з реквізитів-ознак. Такий склад інформації мають, наприклад, різні анкети.

Статистичні звіти містять, як правило, велику кількість показників. Навіть в одному рядку можна виділити кілька різних за структурою показників. У разі організації бази даних показники є основними одиницями інформації, на підставі яких формуються бази даних. Кожний показник має велику кількість значень і розраховується за своїм алгоритмом. Показник також використовується для визначення обсягів інформації. Щоб забезпечити однозначність поняття показника, який використовують різні організації, застосовується загальнодержавний класифікатор техніко-економічних і соціальних показників (ЗКТЕСП). Сукупність показників, які містяться у статистичному звіті, утворює інформаційне повідомлення.

Однорідні документи, об’єднані за певною ознакою, складають інформаційний масив. До масиву входять дані звітів певної форми за місяць. Масив є основною структурною одиницею в разі автоматизованого оброблення даних. Запис інформації в пам’ять ЕОМ здійснюється за масивами. Масиви можуть об’єднуватись у більші складові одиниці інформації—потоки. Щодо статистики можна вважати, що у потік входить сукупність масивів, які стосуються певної статистичної задачі.

Належність інформації до певної галузі статистики дає підставу виділити таку складову одиницю інформації, як інформаційна підсистема. Сукупність інформаційних підсистем охоплює всю інформацію органів державної статистики.

При обробленні інформації реквізити-ознаки і реквізити-основи показників часто називають даними. Даними заведено називати інформацію, подану у формалізованому вигляді, яку можливо передавати, зберігати на різних носіях та обробляти. Отже, кожному показникові відповідає велика кількість конкретних значень даних, які після машинного оброблення набувають економічного змісту і використовуються для формування управлінських рішень.

Статистична інформація має такі специфічні особливості: єдність методології обчислення та оброблення статистичних показників; багаторазовість застосування (показники звітних періодів можуть бути використані як показники відповідних минулих періодів і як елементи динамічного ряду); довгий термін зберігання (поточна звітність — 2 роки, річна звітність — до 15 років).

Усі рівні системи оброблення статистичної інформації взаємопов’язані й утворюють ієрархічну систему оброблення даних, на кожному рівні якої здійснюється укрупнення (аґреґування) статистичних показників за рахунок уведення більших групувальних ознак.

У процесі проектування інформаційних технологій важливим є визначення потоків інформації — організованого руху даних у межах інформаційної системи від джерел інформації до користувача. У результаті аналізу інформаційних потоків виявляються оптимальні рівні оброблення і передавання інформації, динаміка генерування потоку даних джерелами і користувачами.

В органах державної статистики можна виділити кілька стандартних схем потоків статистичної інформації (рис. 2.2).



Статистична звітність надходить спочатку від підприємств, організацій, комерційних структур в обласні управління статистики, а щодо певних звітів і в районні (міські) відділи статистики, де здійснюється їх контроль та автоматизоване складання різних зведених статистичних звітів. Далі вони передаються органам управління реґіону, а також органам статистики України.

На основі даних обласних управлінь статистики Головне міжреґіональне управління статистики складає зведені статистичні звіти по Україні. Вони передаються у Верховну Раду, Кабінет Міністрів, Апарат Президента України. Оброблення статистичних даних на всіх рівнях — автоматизовано. Використовуються такі способи передавання статистичної інформації з одного рівня на інший: у вигляді машинограм, одержаних у результаті оброблення інформації на ЕОМ, на магнітних носіях, за допомогою електронної пошти, систем телеоброблення в режимі ЕОМ  ЕОМ.

У розглянутій схемі потоків статистичної інформації ручне перенесення даних на машинні носії здійснюється тільки в місці надходження первинних звітів.

Певні статистичні звіти обробляються централізовано у ГМУС Держкомстату України. У такому разі обласні управління статистики (районні управління статистики) забезпечують збирання даних від організацій, що звітують, первинний контроль і передання їх для централізованого оброблення в ГМУС .

Отже, джерелом статистичної інформації, яка надходить в органи державної статистики, є підприємства та організації різних галузей економіки. Кожна галузь має певний перелік затверджених статистичних звітів, які відповідно до табеля звітності необхідно подати органам статистики. Статистична звітність, як правило, проходить послідовне (децентралізоване) оброблення на всіх рівнях системи Держкомстату України. На кожному рівні здійснюється зведено-групувальне оброблення даних за різними ознаками (за територіями, відомствами тощо).

Як правило, первинні звіти надходять від підприємств та організацій на районні та обласні рівні органів державної статистики.

Зведена звітність районного рівня надається споживачам (територіальним органам управління і на більш високі рівні системи Держкомстату України) з використанням як поштового способу подання (звіти, магнітні носії), так і по каналах зв’язку (електронна пошта). Запис інформації на магнітні носії здійснюється, як правило, у місці надходження первинних звітів.

Зведена звітність обласного рівня обробляється і передається на державний рівень за такою самою технологією.

Проте певні первинні статистичні звіти обробляються централізовано на державному рівні. При цьому на районному та обласному рівнях забезпечується збирання даних від організацій, що звітують, первинний їх контроль і передання для оброблення в Головне міжреґіональне управління статистики в місті Києві.