library.if.ua

Інформаційні системи і технології в статистиці (2003)

5.1. Загальна характеристика задач статистичного спостереження та інформаційні технології їх розв’язання

Статистичне спостереження — це планова, науково організована реєстрація масових даних про будь-які соціально-економічні явища та процеси. Від інших методів збирання даних статистичні спостереження відрізняються характером й масовістю даних і способом їх отримання.

Статистичними даними вважаються масові системні кількісні характеристики соціально-економічних явищ і процесів. Масовість відрізняє статистичні дані від інших, оскільки завдяки переходу від окремих фактів до масових можна визначити загальну закономірність, позбавлену впливу випадкових причин. Ступінь масовості залежить від рівня узагальнення досліджуваних явищ. На макрорівні формують дані про явища та процеси загальнодержавного характеру. Це відомості про виробничий потенціал держави, розмір її фінансових ресурсів, експорт / імпорт товарів, обсяг приватизації об’єктів, рівень безробіття. На мікрорівні дані також є масовими, але іншого гатунку. Матеріали, що їх збирають окремі міністерства, відомства, підприємства, установи, товариства та фірми, характеризуються певною фрагментарністю. Статистичні дані обов’язково мають кількісну визначеність, завдяки чому підлягають нагромаджуванню, зведенню та узагальненню. Останнє можливе лише за умови їх системності. Статистичні дані — це лише факти, що узгоджуються, порівнюються і в сукупності відбивають певний бік явища чи процесу.

Статистичні дані мають відповідати певним вимогам. Перша вимога — це вірогідність даних, тобто їх відповідність реальному стану. Друга вимога — це повнота даних, як за їх обсягом, так і по суті. Третя вимога — це своєчасність даних. Інформація повинна дійти до користувача, перш ніж застаріє, інакше вона втрачає корисність. Четверта вимога — це порівнянність даних у часі або просторі. Гострою є проблема порівнюваності за одиницями вимірювання, особливо це стосується вартісних показників в умовах високої інфляції або внаслідок грошової реформи. З переходом національної статистики на міжнародні стандарти важливо керуватися порівняльною методикою збирання даних та обчислення статистичних показників. П’ятою вимогою є доступність даних. З переходом до ринкових умов питання доступності даних особливо загострюється. У період демократії більшість матеріалів державної статистики стали відкритими. Проте ускладнилася ситуація з централізованим збиранням даних, особливо в недержавних структурах. Низький рівень відповідальності таких структур за подання звітів або непідзвітність деяких з них призводить до порушення вимог щодо повноти та своєчасності реєстрації даних. Одержання якісних статистичних даних значною мірою залежить від того, на якому рівні збирається відповідна інформація.

В Україні чинні дві системи збирання інформації: централізована (загальнодержавна) та децентралізована(відомча, окремих економічних структур). Централізована система збирання інформації має ширші можливості для якісного спостереження — наукову методику, кваліфіковані кадри, технічне забезпечення. Децентралізована система збирання інформації є оперативнішою через менший інтервал часу між збиранням і використанням готової статистичної інформації. Проте за такої системи гостро постає проблема наукової обґрунтованості методів статистичного спостереження та їх практичного застосування.

Статистичне спостереження здійснюється в три етапи: підготовка спостереження, реєстрація статистичних даних, формування бази даних. На першому етапі вирішуються організаційні питання: хто, де, коли проводить спостереження і що для цього необхідно. На другому етапі збирають дані. Чим коротший термін збирання, тим своєчаснішою та дешевою буде інформація. Від якості збирання залежать також точність, повнота і вірогідність даних. Третій етап передбачає контроль і нагромадження даних спостереження, а також їх збереження. На цьому етапі відпрацьовується система оперативного доступу та пошуку необхідних даних. Це дуже важливо в умовах централізованого спостереження, коли нагромаджуються величезні обсяги корисної інформації, а знайти її і використати дуже важко, а іноді й неможливо. Тому науково-практичного підходу слід дотримуватися як під час проведення статистичного спостереження, так і після його завершення.

Сучасна система статистики виконує життєво важливу для існування суспільства роль державної контрольної служби. У мережі державної статистики наявні найповніші кількісні та якісні дані щодо всіх процесів, які відбуваються в державі. При цьому важливо, що наявна статистична інформація є всеохопною як по вертикалі — від джерела інформації (мікрорівня) дані проходять через кілька ступенів узагальнення (реґіони, галузі, відомства) аж до формування показників макрорівня (загальногалузеві, загальнодержавні показники), так і по горизонталі — збираються дані про всі спеціальні, економічні, екологічні, фінансові, культурні та інші процеси, важливі для існування і розвитку держави. Ці дані нагромаджуються на паперових та електронних носіях і дають змогу виконувати як ретроспективний аналіз й оцінювання перебігу тих чи тих процесів, так і (за наявності відповідних методів і програмних засобів) прогнозування цих процесів на близьку чи далеку перспективу.

Задачі спостереження і моніторингу не тотожні. Задачі спостереження є необхідним етапом моніторингу. Моніторинг обов’язково включає спостереження, але його завдання значно ширші, оскільки у процесі моніторингу на основі даних спостережень, тобто зафіксованих фактичних даних про зміну в часі певних показників контрольованих процесів, повинні проводитися:

оцінювання поточного стану процесів;

аналіз даних для встановлених певних закономірностей перебігу процесів;

короткотермінове (оперативне) прогнозування процесів;

візуалізація результатів і подання їх конкретному користувачеві.

Мета розв’язання задач спостережень інформаційної системи статистики — отримання статистичних даних, які є підставою для узагальненої характеристики стану та розвитку явища або процесу з визначенням відповідної закономірності. Кінцева мета спостереження — підготовка управлінських рішень і вжиття відповідних заходів.

Способами статистичних спостережень є: безпосередній облік фактів, документальний облік, опитування.

Безпосередній облік являє собою обстеження, за якого обліковець особисто реєструє факти підрахунком, вимірюванням, оцінюванням, оглядом. Так здійснюється реєстрація товарних потоків, що перетинають митні кордони, облік грошової маси в банках чи оцінка рівня екологічного забруднення в реґіоні.

Документальний облік являє собою обстеження, за якого реєстрація фактів відбувається за даними, наведеними в документах первинного обліку. У такий спосіб складається статистична звітність. Таким чином визначаються всі економічні показники макро- та мікрорівнів: обсяги матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, розмір доходів, капітальних вкладень, обсяги експорту та імпорту товарів.

Опитування може здійснюватися в різні способи: експедиційний, самореєстрацією, кореспондентський та анкетний. Експедиційний спосіб — це реєстрація фактів спеціально підготовленими обліковцями з одночасною перевіркою точності реєстрації. Самореєстрація — це реєстрація фактів самими респондентами після попереднього інструктажу з боку реєстраторів-обліковців. Кореспондентський спосіб — це реєстрація фактів про явища та процеси на місцях їх виникнення спеціально підготовленими особами та надсилання результатів у спеціальні інстанції. Цей спосіб широко використовується в дослідженнях ринку товарів і послуг на рівні окремих реґіонів, обстеженнях процесів просування товарів у специфічних умовах ринку.

В інформаційних підсистемах статистичних спостережень використовуються такі основні визначення.

Об’єкт спостереження — сукупність явищ, що підлягають обстеженню. Об’єкт спостереження як сукупність явищ складається з окремих елементів — одиниць сукупності.

Одиниця сукупності — первинний елемент об’єкта, що є носієм ознак, які підлягають реєстрації. Кожний елемент сукупності характеризується багатьма ознаками, значення яких змінюється від елемента до елемента або від одного періоду до іншого. Ознака, яка набуває в межах сукупності різних значень, називається варіативною, а відмінність, коливання означень ознаки — варіацією. Наприклад, ознаки підприємства: спеціалізація, форма власності, рентабельність виробництва. Одні ознаки виражаються числами, інші — словесно. Їх називають відповідно кількісними та описовими. Серед описових ознак одні чітко окреслені (стать, професія, галузь), інші невизначені (суб’єктивні оцінки, твердження, думки). Ознаки мають різний рівень вимірювання, що відображується у відповідних типах шкал. Тип шкали можна визначити допустимими перетвореннями її чисел або допустимими арифметичними діями з цими числами.

На відміну від ознак, які реєструються, статистичні показники розраховуються. Це може бути простий підсумок елементів сукупності або підсумок значень ознаки, порівняння величин або складніші розрахунки.

Одиниця спостереження являє собою первинну одиницю, від якої одержують інформацію. Одиниці сукупності та одиниці спостережень можуть збігатися.

Програма спостереження — це перелік питань, на які слід дістати відповіді спостереження. Зміст та обсяг питань формуються згідно з метою спостереження і реальними можливостями його проведення. Складається такий перелік запитань, який за мінімуму залучених даних дає максимум інформації. Це досягається завдяки системному підходу. На підставі сформованого переліку ознак розробляється статистичний інструментарій.

Статистичний інструментарій являє собою набір статистичних форм, а також інструкцій і роз’яснень щодо проведення статистичного спостереження, реєстрації даних. Статистичний формуляр — обліковий документ єдиного зразка, що містить адресну характеристику об’єкта спостереження та статистичні дані про нього. Статистичними формулярами є звіти, переписні та опитувальні листки, бланки документів, анкети.

Організаційними формами спостережень є: суцільна звітність, спеціально організовані спостереження, реєстри.

Звітність — це форма спостереження, за якої кожний об’єкт діяльності регулярно подає свої дані в державні органи статистики та відомства у вигляді документів (звітів) затвердженої форми. Вона характеризується такими властивостями, як обов’язковість, cистематичність, вірогідність. Звітність складається на підставі первинних даних оперативного та бухгалтерського обліку. Залежно від рівня затвердження та призначення звітність поділяється на зовнішню та внутрішню.

Виділяють такі форми опитування: усна — у вигляді інтерв’ю, письмова — шляхом анкетування, очна — у вигляді роздавання анкет, заочна — у вигляді поштових і телефонних опитувань.

За ступенем охоплення спостереження бувають суцільні та несуцільні. Суцільні спостереження являють собою обстеження, за яких реєструються всі без винятку одиниці сукупності. До цього виду належать обстеження у формі звітності, розраховані на певних суб’єктів діяльності, а також більшість переписів. Винятком є перепис населення, який водночас поєднує суцільне та вибіркове обстеження за окремим переліком ознак.

Несуцільні спостереження — це обстеження, за яких реєструються не всі одиниці сукупності, а лише їх певна частина. Серед таких спостережень виділяють: вибіркове, основного масиву, монографічне, анкетне, моніторинг. Вибіркове спостереження — це обстеження, за якого реєструється певна частина одиниць сукупності, відібрана у випадковому порядку. Обстеження основного масиву — це обстеження переважної частини одиниць сукупності, що відіграють визначальну роль у характеристиці об’єкта спостереження. Монографічне обстеження — це детальне спостереження окремих типових одиниць сукупності з метою їх досконалого вивчення. Анкетне спостереження — це детальне спостереження окремих типових одиниць сукупності неповного повернення від респондентів заповнених реєстраційних формулярів (анкет). Моніторинг — це спеціально організоване систематичне спостереження за станом певного середовища.

За часом реєстрації фактів розрізняють спостереження поточні, періодичні, одноразові.

Поточне спостереження — це систематична реєстрація факторів щодо явищ у міру їх виникнення або збирання фактів щодо безперервного процесу. Безперервними є виробничі процеси (випуск продукції) або реалізаційні процеси (збут і реалізація продукції). До числа явищ, які реєструються в певні моменти, належать підсумки біржових торгів, продажу на аукціонах.

Періодичне спостереження проводиться через певні, як правило, рівні проміжки часу. Прикладом можуть бути переписи виробничих площ, технологій, а також обстеження суб’єктів бізнесу щодо перспектив інвестування.

Одноразове спостереження виконується в міру виникнення потреби в дослідженні явища чи процесу.

За оброблення інформації статистичних спостережень використовуються методи, притаманні описувальній статистиці. Тому результати обстежень часто подаються у формі балансу. Наприклад, для запитання, відповідь на яке можлива у трьох варіантах, установлюють такі варіанти: (+) — питома вага позитивних відповідей; (=) — питома вага відповідей, що відповідають варіанту «нормально»; (–) — питома вага негативних відповідей.

Використання балансу дає змогу підсумувати відповіді на запитання і подати сумарний результат у вигляді одного показника, а також динаміки зміни у відповідях на певне запитання з поданням такої динаміки в часі.

Розв’язування задач статистичних досліджень відбувається у три технологічні етапи. Перший етап включає збирання первинного статистичного матеріалу, реєстрацію фактів чи опитування респондентів. Другий етап охоплює проведення розрахунків, пов’язаних із систематизацією та групуванням зібраних даних. На цьому етапі виконують розрахунки узагальнюючих показників у формі абсолютних, відносних чи середніх величин.

Третій етап — це проведення розрахунків пов’язаних з аналізом варіації, визначенням динаміки та взаємозв’язків.

На кожному етапі використовуються ті методи аналізу даних, що можуть дати глибоку і всебічну характеристику явищ, які вивчаються. Застосовуються такі методи аналізу: вивчення варіації, диференціації та сталості, швидкості та інтенсивності розвитку, узагальнюючі індекси, регресійні моделі.

Результати спостережень можуть використовуватися для:

аналізу закономірності розвитку (динаміки) явищ. Так, статистика свідчить про збільшення кількості населення земної кулі, зростання тривалості життя, зменшення середнього віку одруження тощо;

аналізу закономірності розподілу елементів сукупності. Це може бути розподіл населення за віком, розподіл сімей за кількістю дітей, за середньодушовим доходом;

аналізу закономірностей структурних зрушень. Наприклад, збільшення частки міського населення в загальній його чисельності, збільшення частки населення похилого віку в сільській місцевості;

аналізу закономірності зв’язку між явищами. Наприклад, залежність продуктивності праці від фондоозброєності, залежність собівартості продукції від продуктивності праці, залежність урожайності від родючості ґрунту, залежність попиту від ціни на товар.

Вихідна (результатна) інформація статистичних спостережень у вигляді статистичних таблиць і графіків подається спеціалістами функціональних підрозділів Держкомстату України (табл. 5.1).