Інформаційні системи і технології в статистиці (2003)

6.1. Політика Держкомстату України щодо комерційної діяльності органів державної статистики

Розвиток комерційної діяльності є одним з напрямів реформування органів державної статистики в період ринкових перетворень, який уможливлює при недостатньому бюджетному фінансуванні забезпечення виконання функцій, покладених на ці органи. Політика Держкомстату України щодо такої діяльності ґрунтується на чинній законодавчій базі й здійснюється в межах загальної політики з розповсюдження статистичної інформації.

Загальна політика Держкомстату спрямована на те, щоб зробити національну статистику легкодоступною, у формах, які користуються попитом у користувача. У своїй комерційній діяльності органи державної статистики сприяють розповсюдженню статистичної продукції через публікації, бази даних або в інші способи.

Розвиток комерційної діяльності стає додатковим стимулом роботи органів державної статистики, який сприяє забезпеченню доступності, гласності та відкритості зведених статистичних даних, як це передбачено Законом України «Про державну статистику» (ст. 3 «Головні завдання державної статистики»), а також відповідно до Закону України «Про інформацію» (ст. 10 «Гарантія права на інформацію»).

Головною метою комерційної діяльності органів державної статистики є забезпечення потреб користувачів у статистичній продукції високої якості в тих галузях статистики, де Держком- стат досяг високого рівня компетенції і має особливі стратегічні та технологічні передумови. Крім того, важливими є:

створення і підтримка необхідного для стабільного розвитку суспільства рівня інформаційного потенціалу;

можливість контролю діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з боку громадян і громадських організацій;

підвищення ділової і суспільної активності громадян шляхом надання рівної з державними структурами можливості користуватися відкритою статистичною інформацією;

інтеграція зі світовим інформаційним простором.

В основу комерційної діяльності органів державної статистики Держкомстат покладає такі принципи:

забезпечення неупередженості;

об’єктивність і політична нейтральність;

забезпечення точності, надійності та цілісності статистичної інформації;

дотримання загальноприйнятих у міжнародній практиці методів збирання, обрамлення, аналізу та розповсюдження статистичної інформації, міжнародних стандартів і методології;

забезпечення змістовності. Держкомстат розробляє цілу низку статистичних стандартів, класифікацій та методологій і прагне їхнього узгоджування з міжнародними стандартами;

недопущення діяльності з метою обмеження конкуренції;

недопущення зловживання домінуючим становищем на інформаційному ринку у вигляді невиправдано високих цін на статистичну продукцію та послуги;

недопущення цінової дискримінації в межах окремих груп користувачів;

уважне ставлення до вимог клієнтів з боку персоналу органів державної статистики і суворе дотримання ділових вимог до статистичної діяльності;

урахування у процесі обслугування користувачів обставин, що мають значення для підтримання довіри до Держкомстату як виробника статистичної продукції.

Маркетинг Державного комітету статистики України має на меті в широкому розумінні — донести статистичну інформацію до користувачів у найбільш придатній для них формі, у комерційному значенні — збільшити збут своєї продукції на інформаційному ринку і забезпечити залучення коштів на зміцнення матеріально-технічної бази органів державної статистики.

У правовому сенсі це відбувається шляхом укладення договорів між Держкомстатом, підприємствами та організаціями, які входять до сфери його управління, і клієнтами.

Державний комітет статистики, спираючись на основоположні принципи офіційної статистики ООН та дотримуючись Закону України «Про державну статистику» (ст. 9 «Використання статистичних даних», ст. 12 «Обов’язки органів державної статистики»), розвиваючи комерційну діяльність органів державної статистики, гарантує збереження та захист статистичної інформації, дотримання державної та комерційної таємниці юридичних осіб, знеособлення даних про фізичних осіб.

Досягнення цілей Держкомстату щодо комерціалізації діяльності органів державної статистики є можливим лише за умови створення дієвої системи розповсюдження статистичної інформації та послуг на платній основі, яка передбачає створення сукупності баз і банків статистичних даних, статистичних реєстрів, єдиної системи національних і галузевих класифікацій, технологій їх ведення і використання, систем розповсюдження і подання даних, телекомунікаційних систем, системи цін і тарифів й системи фінансового обліку операцій, які задовольнятимуть потреби підприємств, організацій і громадян у статистичній інформації.

Важливою складовою проблеми формування системи розповсюдження статистичної інформації та послуг на платній основі є задача формування інформаційного посередника між системою статистики і користувачем. Цим посередником є класифікатор техніко-економічних і соціальних показників, у поєднанні з реґламентами збирання даних та інформацією про економічні моделі, для забезпечення яких вони збираються.

Політика Держкомстату щодо створення і розвитку системи виконання статистичних робіт і надання органами державної статистики послуг на платній основі здійснюється з урахуванням інтересів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб. Вона враховує можливості міжнародного співробітництва у сфері інформаційних технологій, продуктів і послуг, реальні можливості національної індустрії в умовах ринкової економіки.

Державний комітет статистики України— це державна організація за збирання, аналізу і розповсюдження інформації про стан економічних, політичних і суспільних сторін життя країни.

Методи оброблення даних первинного обліку ґрунтуються на групуванні за міжнародними класифікаціями і формами подання даних в органи міжнародної статистики. Міжнародним стандартам відповідають склад показників, періодичність подання і форми публікації статистичних даних. Збирання інформації від підприємств, організацій, комерційних структур і реєстрація її на машинних носіях виконується з документів. Забезпечується зв’язок між рівнями статистичної інформаційної системи і користувачами інформації, використовуються комп’ютерні технології тиражування інформації, здійснюється вихід у міжнародні мережі та забезпечення закордонних партнерів узгодженою статистичною інформацією. Забезпечується взаємодія ІС ДКС з інформаційними системами центральних економічних органів, Кабінетом Міністрів України та Апаратом Президента України. Збирання вхідних даних від великих підприємств здійснюється по каналах зв’язку, статистичною інформацією забезпечуються всі споживачі на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях.

Будь-яка інформація, у тому числі й статистична, може розглядатися як товар, який має визначену вартість, і виступає як об’єкт купівлі-продажу. Перехід до ринкових відносин, активізація зовнішньоекономічних зв’язків змушують подивитися на інформацію як на об’єкт, який має приносити прибуток продавцеві.

У соціалістичній економіці інформація довгий час уважалася «безцінним» товаром, вартість якого визначалася головним чином вартістю надання інформації певної форми.

Існують різні форми розповсюдження інформації — від традиційних на паперових носіях до сучасних у вигляді дискет, оптичних дисків, банків даних, електронної пошти, надання даних через мережу Internet. З появою нових інформаційних технологій, заснованих на використанні сучасних обчислювальних машин, банків даних, мереж, почалася революція у сфері комерційного розповсюдження інформації.

За кордоном ринок комп’ютерної інформації значною мірою сформувався вже в кінці 60-х — на початку 70-х років. Це було пов’язано насамперед з розвитком автоматизованих банків даних (АБД), доступних широкому колу користувачів через мережі ЕОМ. У цей період у розвинених країнах з’явилося багато організацій, які спеціалізувалися на виконанні тих чи тих функцій, пов’язаних з комерційним розповсюдженням інформації. Сформувалася система організаційно-економічних і правових відносин між такими організаціями, склалося програмно-технічне і телекомунікаційне середовище їх функціонування. Розповсюдження інформації як вид діяльності стало одним з важливих елементів функціонування сучасного суспільства.

В економічно розвинених країнах склалася індустрія інформації, орієнтована на задоволення потреб широкого кола споживачів.

В Україні поступово також створюється індустрія інформації, склад і структура якої багато в чому схожі на закордонні аналоги.

Концепція створення системи платних статистичних фондів і послуг в Україні базується на прийнятих рішеннях органів державної влади. Передусім це Закони України «Про державну статистику» та «Про інформатизацію» і постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про виконання статистичних робіт та надання органами державної статистики послуг на платній основі» від 3.08.1998 р.

Держкомстатом України було прийнято накази «Про утворення Ради з розвитку діяльності органів державної статистики, пов’язаної з виконанням робіт та наданням послуг на платній основі» від 5.10.1998 р. № 341, «Про Положення про Раду з розвитку діяльності органів державної статистики, пов’язаної з виконанням робіт та наданням послуг на платній основі» від 2.11.1998 р. № 375, «Про програму розвитку діяльності органів державної статистики, пов’язаної з виконанням робіт та наданням послуг на платній основі» від 3.11.1998 р. № 376.

Положення про виконання статистичних робіт та надання органами статистики послуг на платній основі розроблене на виконання Указу Президента України «Про заходи щодо розвитку державної статистики та з метою залучення додаткових коштів на розвиток державної статистики» від 22.11.1997 р. № 1299. Воно визначає порядок та умови виконання статистичних робіт і надання органами державної статистики послуг на платній основі.

На сьогодні статистична система України переживає період реорганізації, відбувається кардинальна зміна способів виробництва статистичної інформації і вимог її споживачів, різко розширюється їх коло, йде заміна міжнародних стандартів подання та розповсюдження статистичної інформації. Рівень доступності та адекватності статистичних даних значно впливає на економіку, обороноздатність і політику держави, на формування суспільно-політичних рухів і соціальної стабільності.

Перебудова соціальних і політичних умов в Україні, формування ринкової економіки спричинили необхідність істотної зміни системи статистичних послуг. Нині спостерігається значне розширення ринку інформаційних і статистичних послуг і продуктів. Проте інформаційне забезпечення органів державного управління, суб’єктів, що господарюють, і громадян залишається на низькому рівні. Можливість доступу до інформації, як правило, обмежується її відомчою належністю й обумовлена, найчастіше, службовим становищем, соціальним статусом споживача. Не вирішено проблему доступу до ресурсів статистичної інформації віддалених територій. Більшість споживачів одержують інформацію у традиційному вигляді (друкарські видання, радіо, телебачення). Статистичні послуги і дані надаються клієнтам (особливо не державним) без відповідного методологічного забезпечення. Це спричинює недостатню впевненість клієнтів у достовірності статистичних даних, завищення вимог до кількості даних і надмірність в збиранні первинної інформації, здороження розроблення та експлуатації систем.

Вирішити всі ці проблеми в умовах недостатнього бюджетного фінансування можливо тільки в рамках формування системи платних статистичних фондів і послуг. Така система являє собою сукупність баз і банків даних, статистичних реєстрів єдиної системи національних і галузевих класифікацій, технологій їх ведення і використання, систем поширення і подання даних, телекомунікаційних систем, системи цін і тарифів й системи фінансового обліку операцій, які задовольняють потреби організацій і громадян у статистичній інформації.

Об’єктивні знання, що зберігаються у статистичних базах даних, стануть фактором прогресивних соціально-економічних якісних змін тоді, коли вони знайдуть зацікавленого в них споживача і будуть йому доступні.

Важливою складовою проблеми формування системи платних статистичних фондів і послуг є задача формування інформаційного посередника між системою статистики і споживачем. Цим посередником є класифікатор техніко-економічних і соціальних показників, поєднаний з реґламентами збирання даних та інформацією про економічні моделі, для забезпечення яких вони збираються.

Основною метою формування системи платних статистичних фондів і послуг є забезпечення потреб громадян та організацій та їхніх прав на якісну статистичну інформацію. Крім того, важливими цілями є:

cтворення і підтримка необхідного для стабільного розвитку суспільства рівня інформаційного потенціалу;

надання можливості контролю діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з боку громадян і громадських організацій;

підвищення ділової і суспільної активності громадян шляхом надання рівної з державними структурами можливості користуватися відкритою статистичною інформацією;

інтеграція зі світовим інформаційним простором.

Відповідно до рішення Координаційно-консультативного комітету СНД створюється автоматизована система інформаційного обміну (АСІО) між державами — учасниками Співдружності. У комплексі заходів передбачається ув’язування робіт з формування і розвитку системи статистичних фондів із програмою створення АСІО СНД.

Політика формування і розвитку системи платних статистичних фондів і послуг здійснюється з урахуванням інтересів органів державної влади, органів місцевого управління, юридичних і фізичних осіб. Вона враховує можливості міжнародного співробітництва у сфері інформаційних технологій, продуктів і послуг, реальні можливості національної інформаційної індустрії в умовах ринкової економіки і передбачає вирішення таких задач:

забезпечення умов, що гарантують реалізацію прав громадян на статистичну інформацію;

cтворення всіх необхідних умов для задоволення потреб у статистичній інформації органів державної влади та об’єктів господарської діяльності;

установлення порядку формування і використання статистичних ресурсів, обов’язкового для всіх суб’єктів інформаційних відносин у рамках єдиного інформаційно-правового простору;

забезпечення сумісності та взаємодії систем інформатизації клієнтів і системи статистичних фондів на базі сучасних інформаційних технологій, міжнародних стандартів, національної системи класифікації та кодування інформації;

ефективне використання державними і недержавними організаціями, а також громадянами статистичної інформації;

створення ефективної системи ліцензування діяльності з розповсюдження статистичної інформації;

забезпечення повноти, точності, достовірності та своєчасності подання статистичної інформації організаціям і громадянам незалежно від їх територіального розміщення;

забезпечення комплексності захисту статистичних даних, застосування ефективних засобів і методів забезпечення захисту інформації.

Формування і використання системи статистичних фондів — одна з ключових проблем створення системи платних ресурсів. У загальному випадку статистичні фонди формуються в результаті діяльності як органів державної статистики, так і органів державної влади, державних і недержавних підприємств, наукових, навчальних і громадських організацій. Вони охоплюють інформацію і знання, а також лінгвістичні засоби, застосовувані для опису конкретної предметної області й доступу до інформації і знань.

У процесі формування і використання інформаційних ресурсів здійснюються збирання, оброблення, збереження, пошук і видача інформації за запитами або відповідно до реґламенту.

Протягом останніх років роботи з поліпшення статистичного інформаційного забезпечення органів державної влади і управління, усього суспільства зосереджувалися переважно на створенні технічних засобів відповідних автоматизованих систем і мереж, призначених для передавання та оброблення інформації. Це робилося з припущенням наявності достатніх обсягів інформації. Ставилося завдання забезпечити можливість її оперативного та цілеспрямованого використання на основі впровадження сучасної обчислювальної техніки. Однак, незважаючи на певне просування робіт з автоматизації, потрібної статистичної інформації на сьогодні бракує. Статистичне забезпечення органів державної влади орієнтовано на галузевий принцип і підвищення ефективності надання галузевої інформації. Це зумовило створення значної кількості предметних баз даних, сотень локальних і галузевих класифікаторів, що практично унеможливлює надання комплексних аналітичних та інформаційних послуг.

Формування системи аналітичних фондів дає змогу істотно підвищити якість статистичного обслуговування як державних, так і недержавних замовників. Недержавним організаціям варто дозволити брати участь у формуванні та використанні статистичних фондів і в наданні на їх основі інформаційних послуг за наявності ліцензії, що видається ДКС.

Основними завданнями політики ДКС у сфері розвитку інфраструктури системи статистичних фондів є:

упровадження вітчизняних сучасних інформаційних технологій;

сприяння впровадженню інформаційних технологій, використаних у зарубіжних інформаційних системах національного і транснаціонального масштабу;

залучення кваліфікованих кадрів для виконання робіт у сфері розповсюдження інформації і даних.

Формування статистичних фондів в інтересах органів державної влади спрямоване на об’єднання і розвиток існуючих інформаційно-аналітичних ресурсів для забезпечення їх ефективної управлінської діяльності. Основою є інформаційна система, яка забезпечує інформаційну підтримку прийняття рішень як у сфері управління економікою, так і в галузі соціальної політики. Її розроблено з урахуванням таких вимог: формування системи статистичних фондів в інтересах громадян і органів державної влади; доступ органів державної влади і насамперед Президента та Уряду України до всіх статистичних фондів; захист державної таємниці; використання сучасного телекомунікаційного середовища.

Органи державної статистики безкоштовно забезпечують Адміністрацію Президента України, Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України, інші органи влади, Національний банк України, наукові установи, інших юридичних осіб і громадян (у разі залучення їх до виконання завдань органів влади) статистичною та аналітичною інформацією, виробленою в рамках виконання планів статистичної та економічної роботи і коштів, виділених на збирання та оброблення цих даних.

Економічною метою встановлення Держкомстатом цін і тарифів для фіксованих видів робіт і послуг, що сплачуються за рахунок замовників, є повне покриття витрат. При продажу статистичних баз даних, зібраних у рамках плану статистичних робіт, ціна встановлюється в розмірі 70 % від вартості збирання такої бази даних.

У процесі експлуатації системи статистичних фондів повинні дотримуватися основні вимоги законодавства:

захист авторського права і права майнової власності на інформаційні ресурси, інформаційні технології і засоби їх забезпечення;

формування і використання статистичних фондів в умовах рівності всіх форм власності шляхом створення інформаційного ринку і конкурентного середовища, дотримання державної антимонопольної політики;

відповідальність суб’єктів за правопорушення під час формування інформаційних ресурсів і їх використання;

інформаційна безпека.

Апаратно-програмні засоби в системі статистичних фондів мають забезпечувати захист інформації на будь-якому етапі її електронного оброблення, збереження і приймання-передавання. Засоби захисту інформації мають відповідати вимогам, зазначеним законодавством.

Політика Держкомстату щодо розповсюдження статистичної інформації і надання послуг користувачам на платній основі реалізується шляхом виконання заходів з розвитку комерційної діяльності органів державної статистики. Поточне управління і контроль за реалізацією заходів програми здійснює Рада з розвитку комерційної діяльності органів державної статистики. У разі потреби виконавці програми пов’язаної з виконанням робіт і наданням послуг на платній основі, вносять Раді пропозиції щодо уточнення заходів.

На виконання Указу Президента України «Про заходи щодо розвитку державної статистики» від 22.11.1997 р. та з метою залучення додаткових коштів на розвиток державної статистики Кабінет Міністрів України затвердив Положення про виконання статистичних робіт та надання органами державної статистики послуг на платній основі. Органи державної статистики проводять свою діяльність відповідно до плану статистичних робіт, який затверджується Кабінетом Міністрів України. Статистичні спостереження за цим планом виконуються за рахунок асигнувань з державного бюджету. Додаткові роботи, не передбачені планом статистичних робіт, виконуються за наявності джерел державного фінансування або за рахунок коштів замовників цих робіт.

Статистичні роботи виконуються, а послуги на платній основі надаються органами державної статистики як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Органи державної статистики, що виконують статистичні роботи та надають послуги на платній основі, відповідно до законодавства забезпечують дотримання державної та комерційної таємниці юридичних і фізичних осіб та знеособлення даних про фізичних осіб.

Органи державної статистики на платній основі виконують такі види робіт і надають послуги:

розроблення програмно-методологічних та організаційних засад статистичних обстежень;

проведення спеціально організованих обстежень, які включають збирання, оброблення, аналіз та публікацію інформації;

консультування з питань організації та проведення статистичних обстежень;

оброблення та здійснення статистичного аналізу інформації, зібраної іншими організаціями;

консультування і навчання користувачів статистичної інформації з питань методології обчислення та аналізу статистичних показників;

публікування матеріалів з питань статистичної методології;

розповсюдження статистичної та іншої інформації на паперових та електронних носіях: статистичних щорічників, збірників, бюлетенів, брошур, буклетів; експрес-інформації та експрес-доповідей; економічних доповідей та аналітичних записок щодо стану економіки та окремих її галузей; первинних статистичних даних; статистичної інформації на замовлення; баз даних; відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій; планів статистичної та економічної роботи Держкомстату, планів роботи підприємств, установ та організацій; переліків та телефонних довідників підприємств, установ і організацій.

Первинними елементами індустрії інформації є виробники інформації — організації, які здійснюють збирання, систематизацію інформації та переведення її у форму, що читається машиною. Це органи державної статистики, зовнішньоекономічні організації, інформаційні агентства, науково-дослідні інститути тощо.

Інший тип — власники АБД. До них належать організації, які купують інформацію і здійснюють завантаження її в бази даних. В Україні ці функції виконують, як правило, самі виробники інформації. За кордоном функції виробників інформації і власників АБД, як правило, організаційно розподілені. Це пояснюється вищим рівнем спеціалізації та кооперації в індустрії інформації.

Забезпечення доступу користувачів до АБД здійснюють організації — власники мереж ЕОМ і телекомунікаційних засобів. Більшість ЕОМ у світі пов’язані між собою, що забезпечує користувачеві можливість звертатися до АБД, розміщених у різних країнах.

Інформаційні посередники (брокери) — це організації, які здійснюють «навігацію» користувачів у морі інформації, яка зберігається в різних АБД. Часто організації такого типу виконують і функції пошуку інформації в декількох АБД на замовлення користувача. Користувачі АБД здійснюють пошук інформації в АБД самостійно або через інформаційних посередників.

Статистична інформація широко представлена на закордонному інформаційному ринку. Існує декілька сотень АБД, які зберігають статистичну інформацію, використовувану у сфері бізнесу, освіти, науки.

У деяких закордонних АБД міститься статистична інформація по країнах СНД, одержана як з офіційних, так і з неофіційних джерел, хоча її частка в загальному обсязі інформації, яка зберігається в АБД, зовсім незначна.

Розширення гласності, зростання інтересу до України в усьому світі сприяють побудові вітчизняних комерційних автоматизованих банків статистичних даних (КАБСД). В органах державної статистики України є всі необхідні умови для створення та експлуатації КАБСД. Це — інформаційна база, розвинені обчислювальні мережі, досить високий рівень підготовки кадрів. Створюється вітчизняний комерційний автоматизований банк статистичних даних ІНТЕРСТАТ.

Однак, враховуючи практично повну відсутність у країні досвіду комерційного розповсюдження статистичної інформації, реалізація об’єктивних передумов для успішного створення та експлуатації КАБСД можлива тільки за умови попереднього виконання цілої низки робіт, традиційно об’єднаних у поняття «маркетингова підготовка».

Аналіз інформаційного ринку виконується для вироблення рекомендацій зі створення та розвитку інформаційного забезпечення АБД і використовується з метою виявлення: ринкових стандартів відносно інформаційного змісту комерційних АБД; попиту на інформацію, яка міститься в базах даних (БД).

Успішне функціонування комерційних АБД на міжнародному ринку свідчить про те, що її інформаційний зміст відповідає певним стандартам, кількісною характеристикою яких виступають значення таких (найпоширеніших) ознак:

а) інформаційний зміст АБД в цілому — кількість БД, їх тематика тощо;

б) зміст окремих баз статистичних даних, які входять до складу АБД — кількість і розрізи динамічних рядів, їх тематична різноманітність, ступінь статистичного оброблення динамічних рядів (наприклад, вирівнювання, виявлення тенденцій), рівень аґреґування рядів (мікрогалузевий, макрорівень тощо), глибина ретроспективи, частота актуалізації, періодичність інформації, вид даних, територіальне охоплення і т. д.

Для визначення найсуттєвіших ознак необхідно встановити їх зв’язок з показниками, які відбивають комерційні результати АБД-аналогів. Мірою комерційного успіху АБД і БД є прибуток, одержаний в результаті їх експлуатації. А для баз даних і прибуток від їх продажу на машинних носіях.

Для прогнозування АБД необхідна систематична інформація про потребу потенційних користувачів в даних і про ціни на інформаційні послуги.

Статистичний аналіз закордонних АБД і БД, проведений на матеріалах баз економічних даних, дав змогу виявити стандарти, які стосуються тематичної різноманітності динамічних рядів, глибини їх ретроспективи, періодичності та ступеня статистичного оброблення.

Для БД, кожна з яких міститься не менш як у трьох АБД, зібрано інформацію про такі характеристики інформаційного змісту: число динамічних рядів, частота їх актуалізації і тематика. При цьому перші дві ознаки виражені в інтервальній шкалі. Як показав аналіз закордонних літературних джерел, найбільший комерційний успіх мають бази даних, які містять не менше 10 000 динамічних рядів, що актуалізуються не рідше одного разу на місяць, а частина з них являє собою динамічні ряди фінансових показників.

Орієнтація комерційних АБД на ринковий попит зумовлює необхідність в дослідженні потреб потенційних користувачів інформації, яка розповсюджується за допомогою комерційних АБД. Дослідження таких АБД передбачає: аналіз інформаційного змісту інших комерційних АБД, аналогічних за предметною областю; сегментацію ринку.

Аналіз інформаційного змісту комерційних АБД дає змогу визначити загальні тенденції в попиті на інформацію шляхом виявлення інформації, яка найчастіше включається до складу закордонних АБД-аналогів і користується підвищеним попитом.

Для КАБСД аналогами є закордонні комерційні АБД, у яких містяться бази статистичних даних про соціально-економічні процеси в країнах СНД. Як характеристики АБД найбільший інтерес являють: тематика динамічних рядів за галузями статистики; глибина ретроспективи динамічних рядів; частота актуалізації динамічних рядів; періодичність інформації; наявність територіальних, часових, галузевих та інших розрізів показників; вид джерел даних (офіційні публікації чи власні оцінки) і ступінь статистичного оброблення динамічних рядів.

Аналіз інформаційного змісту комерційних АБД може бути проведений відповідно до описаної вище схеми. Проте реалізація її в повному обсязі ускладнюється через відносно невелику кількість закордонних баз даних про економіку і соціальну сферу країн СНД. Наприклад, у ІПС INFOSERVICE містяться відомості лише про БД подібного типу — WIIW (АБД І.P.Sharp) і CPE (АБД VEFA-CEIS).

За таких умов доцільним є не стільки кількісне, скільки якісне вивчення інформаційного змісту окремих БД-аналогів.

Так, одержана в процесі аналізу БД WIIW інформація про тематику динамічних рядів у вигляді процентного розподілу по групах статистичних показників дає деяке уявлення про структуру попиту на статистичну інформацію про країни СНД (табл. 6.1).

Як видно з наведених даних, для комерційного успіху вітчизняного КАБСД необхідно включити до його складу динамічні ряди показників, які стосуються насамперед статистики зовнішньоекономічних зв’язків, промислового виробництва, народонаселення і трудових ресурсів, а також капітального будівництва, оскільки така інформація в користувачів викликає найбільший інтерес. Перевага вітчизняного КАБСД перед закордонними аналогами може бути досягнута за рахунок оперативної актуалізації і глибшої ретроспективи динамічних рядів, подання додаткових показників із часових і територіальних розрізів, довідкової інформації.

Так, лаг між опублікуванням офіційної статистичної інформації країн СНД та її введенням у БД WIIW становить два роки, за винятком тієї її частини, яка оновлюється на основі повідомлень органів статистики, які періодично публікуються. У цій базі даних більшість динамічних рядів є річними, крім того, повністю відсутній територіальний розріз показників, а також будь-які методологічні коментарі.



Сегментація ринку дає змогу конкретизувати коло потенційних користувачів комерційного АБД на основі їх групового і персонального аналізу, а також визначити їхню потребу в інформації.

Груповим аналізом визначаються основні групи потенційних користувачів. Головними класифікаційними критеріями слугують їхня професійна належність і наявність досвіду роботи з АБД. З цього погляду, основними групами користувачів АБД є проміжні та кінцеві користувачі. До проміжних користувачів належать центри інформації, бібліотеки та організації-посередники, які надають послуги у сфері інформаційного пошуку.

При виборі групи користувачів, на яку орієнтується комерційний АБД, мають враховуватися порівнянні переваги і вади, які випливають з такої орієнтації. Перевагами групи користувачів є:

розширення кола потенційних користувачів;

одержання додаткового прибутку від пошуку і оброблення інформації, яка являє інтерес для кінцевих користувачів; вадою є необхідність додаткових витрат на створення дружнього інтерфейсу.

Уточнення складу потенційних користувачів та їхніх запитів може здійснюватися за допомогою персонального аналізу, який виконується на основі запитів, що надходять до статистичних органів, і публікацій в пресі.

Формування цін на інформаційні послуги, які надаються комерційним АБД, — важливий етап програми маркетингу, здійснюється на основі аналізу очікуваної рентабельності АБД і кон’юнктури інформаційного ринку. При цьому для вітчизняних АБД доцільно встановлювати кілька варіантів цін у гривнях (внутрішні ціни). Такі ціни визначаються виходячи із загальних факторів, специфічних для кожного варіанта.

Факторами, які впливають на форму внутрішніх і зовнішніх цін, є якість інформаційних послуг (наприклад, унікальність, достовірність, оперативність інформації), а також очікуваний попит на них.

Специфічним фактором, який формує внутрішні ціни є обсяг витрат на розроблення та експлуатацію АБД з урахуванням планованої рентабельності. На основі конкретних розрахунків визначається величина виручки від наведення інформаційних послуг, яка необхідна для компенсації витрат і одержання запланованого прибутку. Виходячи з цієї величини визначається рівень цін на роботу внутрішніх користувачів з вітчизняними АБД.

Зовнішні ціни, визначені у валюті, меншою мірою залежать від витратної основи, визначеної у гривнях, через що формуються під впливом кон’юнктури міжнародного інформаційного ринку, зокрема залежно від структури і рівня світових цін на інформаційні послуги, які надаються закордонними АБД-аналогами.

Аналіз принципів ціноутворення на інформаційні послуги в контрактах на надання українським користувачам доступу до закордонних АБД показав, що найбільшого поширення набули такі види цін: ціна години приєднання до АБД і різних БД; ціна одержання інформації в різних режимах; ціна передплати на АБД та окремі БД.

Конкретне співвідношення цін на інформаційні послуги визначається прийнятою ціновою політикою, яка залежить від ринкової кон’юнктури і стадії життєвого циклу АБД.

На початковому етапі комерційної експлуатації АБД цінова політика має бути спрямована насамперед на завоювання ринку, що може бути досягнуто за рахунок:

надання права безоплатного доступу до АБД протягом перших сеансів;

відмови від стягнення ціни передплати;

безплатного надання довідкової інформації;

установлення відносно низької ціни години приєднання разом з достатньо високою ціною за одержання інформації;

безплатного навчання роботи з АБД і консультування.

У міру нагромадження досвіду комерційної експлуатації вітчизняних КАБСД і зміцнення його ринкових позицій можлива модифікація цінової політики в напрямі справляння ціни передплати, коригування цін відповідно до попиту, включення до прейскурантів додаткових видів цін. З метою стимулювання попиту на інформаційні послуги на всіх етапах має бути розроблено систему пільг для постійних користувачів АБД у вигляді зниження цін залежно від інтенсивності роботи з АБД.

Визначення конкретних значень цін є однією з найважливіших проблем ціноутворення і маркетингової підготовки в цілому. Стосовно інформаційних послуг ця проблема утруднюється й складністю планування безпосередніх витрат на надання конкретної послуги у зв’язку з її неоднорідністю. Витрати на створення АБД складаються з витрат на збирання інформації та розроблення програмного забезпечення для пошуку, оброблення та видачі результатної інформації.

Прогнозування попиту на інформаційні послуги здійснюється виходячи з якісних характеристик, а також тенденцій інформаційного ринку і досвіду комерційної діяльності АБД. Якщо такий досвід відсутній, доцільно використовувати імітаційні методи, які дають змогу оцінити достовірність різноманітних варіантів цінової політики.