Інформаційні системи в міжнародному бізнесі (1999)

1.3. Інформаційний ринок підприємців

Досить великий і постійно зростаючий обсяг електронної інформації, доступної з використанням простої комп’ютерної технології, що дає змогу підключити ПЕОМ через модем і телефонну лінію, широко використовується діловим світом в практичній роботі й по суті перетворився в невід’ємну частину ринкової інфраструктури.

На підприємців орієнтується у своїй роботі переважна частина ЦГБД і ЦОБД. Майже кожний ЦОБД пропонує бізнесменам спрощену і найбільш доступну для не фахівця в галузі створення інформаційних і програмних продуктів систему команд, у яких використано спеціальне програмне забезпечення й режим меню. Середня ціна послуг — 20–300 дол. за годину підключення до бази даних у робочий час, і значно дешевше — в неробочий.

Фахівці виділяють два основних види інформації, яка використовується в діловій і комерційній діяльності, — інформацію у вигляді даних, що відображують економічну реальність відповідно до зазначеного схемою такого відображення, та наукову інформацію, яка поширюється в суспільстві у вигляді знань.

Для підприємців і бізнесменів на інформаційному ринку корисними виявляються всі види інформаційних послуг — послуги типу електронних угод і електронної комунікації, а також багато інших спеціальних послуг. Прикладом таких послуг можуть бути послуги служби «Corporate Agents, Іnc (CAI)» у створенні та реєстрації корпорацій у діалоговому режимі протягом 48 годин. Ці послуги надаються з 1991 р., а їх вартість становить 99 дол. плюс державне мито, що існує в кожному з 50 штатів США. Наприклад, у штаті Денвер, реєстрація корпорації в діалоговому режимі виконується за 10 хв і коштує 115 дол.

Велику кількість різноманітних запитів підприємців можна об’єднати в такі групи:

— відомості про компанії;

— відомості про продукти;

— відомості про товарні ринки;

— відомості про ринки цінних паперів;

— пошук інвестиційної стратегії.

Найпоширенішими є комбіновані запити, наприклад, щодо ринкової частки компанії або продукту:

— для менеджера з маркетингу — це відомості про кон’юнктуру та конкуренцію, які відбивають частку компанії або продукту в загальному обсязі виробництва;

— для торгового агента — це профіль користувачів, за яким можна оцінити обсяги продажу по географічних регіонах;

— для менеджера, зайнятого стратегічним плануванням, — це основні плани довгострокового розвитку компанії;

— для бізнесмена-початківця — це оцінка конкурентоспроможності його виробництва або бар’єрів, які йому необхідно подолати, щоб розпочати бізнес на даному секторі ринку.

Однією зі стандартних галузей використання електронної ділової та комерційної інформації виступають дослідження ринку, які потребують великих зусиль для обробки даних.

Останніми роками серед бізнесменів усе більшої популярності набувають електронні угоди, а також електронне спілкування — формування мережі діалогових друзів.

Серед переваг, які мають бізнесмени завдяки використанню інформаційних послуг у режимі діалогу, можна виділити:

— доступність і дешевизну поточної кон’юнктурної інформації (точна й своєчасна) про місце фірми й продукту на ринку відносно решти галузей промисловості;

— простоту та ефективність маркетингових досліджень, підготовку списків розсилки реклами, демографічні дані, які дають змогу оцінити й розробити модель ринку, відшукати необхідну інформацію та її постачальників;

— підвищення ефективності продажу, зумовленої недорогим і надійним зв’язком між відділеннями й штаб-квартирою фірми в реальному масштабі часу. Останнє дає змогу більш оперативно виконувати замовлення і покращити відносини зі споживачами;

— значно менші накладні витрати при вирішенні спеціальних питань, які потребують залучення експертів;

— податкові переваги, зумовлені тим, що витрати на інформаційне обслуговування включають у собівартість і відраховують з прибутку.

Для українського підприємця закордонна ділова і комерційна інформація має висвітлити можливості виходу на світовий ринок.

При переході до сталих та інтенсивних ділових контактів з іншою країною підприємцям є сенс вирішити питання про формування власних фондів ділової та комерційної інформації, а також про організацію доступу до зарубіжних баз даних.

У власних інформаційних фондах має постійно нагромаджуватися така інформація про інші країни:

— загального краєзнавчого характеру (сектор новин);

— правова про заходи, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність (сектор спеціальної інформації);

— комерційна про можливих партнерів (сектор комерційної інформації);

— статистична (сектор економічної статистичної інформації);

— про ціни (сектор біржової та фінансової інформації).

Вивчення зарубіжного досвіду надання інформаційних послуг свідчить, що така інформація існує й доступна не лише в електронній, а й у друкованій формах.

Серед зарубіжних баз даних, які створені та постійно вдосконалюються й підтримуються в активному стані, доцільно виділити такі:

1. Бази даних біржової інформації можуть одночасно охоплювати дані, які надходять з товарних і фондових бірж і містять інформацію про котировки товарів і цінних паперів, або спеціалізуватися на цінних паперах чи товарному ринку. У деяких базах даних біржова інформація подається лише в реальному масштабі часу і оновлюється безперервно протягом дня. Деякі бази даних містять одночасно поточну й ретроспективну інформацію (за 3–5 днів). Іноді бази даних біржової інформації містять лише ретроспективну інформацію у вигляді рядів динаміки, починаючи з попереднього року. Водночас деякі бази даних біржової інформації можуть містити й додаткову довідкову та повнотекстову аналітичну та прогнозну інформацію, а також рекомендації для інвесторів.

2. Бази даних фінансової інформації містять насамперед інформацію про обмінні курси валют і ринок тимчасово вільних коштів.

3. Бази даних економічної статистичної інформації поділяються на бази даних глобальної та регіональної статистики та бази даних національної статистики. Усі бази даних можуть вміщувати показники про розвиток господарства загалом і окремих галузей. Крім того, розрізняють бази даних історичної й прогнозної інформації.

Ціла низка баз даних глобальної й регіональної статистики присвячена зовнішній торгівлі та іншим формам зовнішньоекономічних зв’язків.

4. Бази даних комерційної інформації використовуються підприємцями і менеджерами при плануванні діяльності та прийнятті стратегічних і господарських рішень (наприклад, при виборі постачальників і розміщенні замовлень, при виході на ринок з новим товаром або пошуку покупців, при злитті або придбанні компаній, при розробці економічної стратегії і тактики поведінки на ринку та маркетингу на підставі аналізу ринку і т.ін.). Інформація про підприємства також важлива для прийняття рішень про інвестування і для мінімізації ризику, а також при прийнятті рішень щодо зовнішньоторгових угод, що особливо актуально для вітчизняних підприємств, ураховуючи перспективу входження економіки України у світовий ринок як його невід’ємної частини.

5. Бази даних по підприємствах охоплюють промислові підприємства і підприємства інших галузей суспільного виробництва. Бази даних по підприємствах можуть вміщувати інформацію про вузькоспеціалізовані підприємства усього світу, про підприємства певного виду (наприклад, промислові), про економічні угруповання країн (наприклад, ЄЕС) або про регіони — Європа, Азія. Повнота відомостей про підприємства може бути різною. Мінімальний набір відомостей такий: найменування, адреса, відомості про посадових осіб і контактні телефони та характеристику сфери або галузі діяльності і/або продукції у формі індексів якої-небудь рубрикаційної системи і насамперед SIC (стандартна промислова класифікація).

6. Бази даних по продукції — її властивості й ціни — не характерні для світового інформаційного ринку. Пояснюється це тим, що в умовах ринку виробники завжди вважають своїм особистим (і одним із найважливіших) завданням максимально широке інформування всіх потенційних споживачів про свою продукцію. При цьому вони використовують різноманітні рекламні й маркетингові канали — теле- і радіорекламу, рекламу в періодичних виданнях, випускають рекламну літературу, беруть участь у ярмарках, виставках, конференціях, семінарах. Тому електронна інформація про продукцію здебільшого є надмірною.

Водночас з окремих видів продукції, для яких властиві дуже широка номенклатура, специфічність і значна динаміка постійних змін, відповідні бази даних створюються і підтримуються в активному стані.