library.if.ua

Інформаційні системи в міжнародному бізнесі (1999)

6.2. Стандарт електронної пошти х.400

Стандарт Х.400 — це стандарт електронного обміну повідомленнями. Він має універсальне значення для організації різних прикладних систем: електронної пошти, служб передачі повідомлень EDIFACT, служб обміну документами установ.

Стандарт Х.400 у рамках еталонної моделі взаємодії відкритих систем OSI/ISO є стандартом прикладного рівня. Найбільш ефективно системи Х.400 реалізуються на базі мереж передачі даних, що працюють за технологією комутації пакетів згідно зі стандартом Х.25.

Стандарт Х.400 визначає загальну структуру обмінних повідомлень (конверт, управляючі й адресні поля і склад повідомлення), протоколів взаємодії ЕОМ, програм і абонентів при обміні повідомленнями, а також широкий набір сервісних можливостей з обробки повідомлень. Протоколи і служби, визначені Х.400, утворюють свою рівневу структуру (рис. 6.1). Програми, які реалізують Х.400 на ЕОМ, підключених до мережі передачі даних, виконують ряд взаємозв’язаних функцій.

Служба агента користувача (АК) виконує функції: підготовки повідомлення, форматування конверта та управляючих полів, аналізу повідомлень, що приймаються, адресації повідомлень, перегляду мережного довідника адрес, підготовки адресних списків, розсилання повідомлень. АК також відповідає за збереження повідомлень у файлах (поштових скриньках), вибірку повідомлень з файлів, ведення службових журналів з прийому/видачі повідомлень.



Програма АК веде через інтерфейсну програму діалог з користувачем. Для користувача видаються підказки, орієнтовані меню і обробляються команди управління електронною поштою. Наприклад, такими командами можуть бути:

EXСHANGE — автоматична передача (прийом) набору повідомлень або файла;

READ — відображення отриманих або відправлених повідомлень;

COMPOSE — складання, редагування повідомлень;

SEND — відправлення повідомлень у мережу;

REPLY — підготовка відповіді на отримане повідомлення та відправлення повідомлення;

FORWARD — перенаправлення за деякою адресою отриманого повідомлення (можливо, з його виправленням);

MOVE — пересилання повідомлення у файл для зберігання;

DELETE — виведення повідомлення, що зберігається;

SHOW — показ всіх повідомлень, що зберігаються;

CHECK — перевірка умов відповіді або відправлення для раніше пересланих повідомлень;

RECEIVE MSG — неавтоматичне (ручне) отримання повідомлень;

EXITUA — завершення сеансу роботи агента користувача.

Набір подібних команд і відповідних їм функцій не регламентується стандартом Х.400. Однак загальна функціональність програми АК і протокол її взаємодії з програмою АК адресату повідомлень повністю визначені протоколом Р2. АК, що взаємодіють, однозначним чином структурують повідомлення, в управляючих полях стандартно вказуються відправник і отримувач повідомлення, список адрес розсилки, предмет повідомлення, атрибути терміновості передачі й додаткові послуги з передачі повідомлень.

Агент користувача взаємодіє з агентом передачі повідомлень (АПП). Програма АПП приймає повідомлення, контролює формат і наповнення управляючих полів, форматує повідомлення в структуру, яка призначена для розв’язання комунікаційних задач, включаючи ряд механізмів обліку повідомлень, забезпечення надійної передачі, передачі повідомлень про прийом, контроль помилок передачі. Протокол Р1 детально й жорстко визначає взаємодію двох АПП. У розподіленій системі електронної пошти, яка охоплює кілька мереж і ЕОМ, можуть взаємодіяти десятки АПП. При цьому вони здійснюють маршрутизацію повідомлень, проміжне зберігання повідомлень і ряд спеціальних функцій, що гарантують надійність передачі.

Сукупність АК і АПП утворює систему обробки повідомлень (СОП).

Інтерес виробників комп’ютерних і комунікаційних систем до Х.400 визначається визнанням рекомендацій як міжнародного стандарту, який все більше поширюється в Європі, Північній Америці, Азії. Виробники систем розглядають Х.400 як платформу для впровадження в світовий ринок комп’ютерного зв’язку. Практично всі європейські країни планують впровадження комерційних Х.400-cистем.