library.if.ua

Інформаційні системи в міжнародному бізнесі (1999)

6.3. Архітектура х.400-систем

Рекомендації МККТТ Х.400 визначають структуру функціональної моделі системи обробки повідомлень, описують основні співвідношення між компонентами СОП, служби й протоколи. Модель має багатошарову структуру. На рис. 6.2 показано модель СОП, яка відповідає рекомендаціям МККТТ Х.400 (1984 р.). Внутрішня частина системи, яка отримала назву системи пересилки повідомлень (СПП), складається з вузлів — агентів пересилки повідомлень (АПП).



Наступний шар складається із систем, які дістали назву агентів користувачів (АК). Ці системи є сполучним процесом між користувачем і СОП, виконують функції введення повідомлення від відправника в СОП і доставку повідомлення із СОП користувачеві, а також ряд функцій, пов’язаних з обробкою повідомлень. Сукупність шару АПП і шару АК складає систему обробки повідомлень (СОП).

Зовнішній шар СОП утворюється самими користувачами (К), які використовують її для обміну повідомленнями.

Розглянемо детальніше основні поняття, що використовуються для описування елементів моделі системи.

Користувач К (User) у контексті опису СОП може бути людиною або процесом.

Агент користувача АК (User Agent, UA) — прикладний процес, який забезпечує доступність служб системи пересилки повідомлень для користувача. Агент АК реалізується у вигляді прикладної програми, яка забезпечує створення, розміщення повідомлень у СПП, прийом і архівацію повідомлень. Кожний агент АК (а отже й користувач) ідентифікується за допомогою адреси та імені (за аналогією зі звичною нам традиційною поштою можна вважати, що агент АК виконує функцію упаковування повідомлення в конверт, заклеювання конверта, введення листа в поштову систему — процес розміщення в СПП, а також реалізує деякі додаткові процедури щодо захисту й зберігання листа). Агент АК може бути розміщений в робочій станції користувача або в комп’ютері, який знаходиться всередині СПП.

Система пересилки повідомлень СПП (Message Transfer System, MTS) пересилає повідомлення від агента АК — відправника до агента АК — одержувача. Повідомлення, які пересилаються в СПП, можуть нагромаджуватись у проміжних вузлах — агентах АПП. Таким чином, у СПП, а отже, й у СОП реалізується принцип комутації повідомлень на прикладному рівні незалежно від того, які протоколи передачі існують на нижніх рівнях еталонної моделі Всесвітньої організації відкритих систем (ВОС).

Агент пересилки повідомлень АПП (Message Transfer Agent, MTA) є вузлом СПП і відповідає вузлу в системі традиційної пошти, водночас, маючи функціональні можливості. АПП реалізує механізм комутації повідомлень, який включає прийом, нагромадження, визначення маршруту подальшої передачі до інших об’єктів СПП. АПП також перевіряє правильність формату та наявність помилок, а потім передає повідомлення до наступного вузла — АПП або до АК. АПП — це комп’ютер з відповідною прикладною програмою.

У рекомендаціях МККТТ Х.400 1988 р. модель була розширена і в складі системи СОП з’явилися нові об’єкти — блоки доступу для так званих непрямих користувачів у сховище повідомлень (СП). Модель 1988 р. зображено на рис. 6.3.



Під непрямими користувачами розуміють таких, які звичайно входять до складу інших телематичних служб (телекс, телетекс, факс тощо). За допомогою блоків доступу (БД) ці користувачі тепер отримують доступ до СОП. Спеціальний блок БД — блок доступу фізичної доставки (БДФД) встановлює зв’язок СОП з традиційною системою поштового зв’язку. Рекомендації МККТТ Х.400 (1988 р.), визначаючи перехід від СОП до класичної поштової служби, враховують специфічні види поштового сервісу, такі як рекомендовані листи, спеціальні режими доставки і т. ін. Перехід від електронної СОП до поштової системи відбувається одержанням твердої копії повідомлення.

Особливу роль для користувача відіграють сховища повідомлень. Ураховуючи те, що персональний комп’ютер користувачі найчастіше застосовують як робочу станцію, а також те, що він має обмежену пам’ять і може використовуватись для реалізації АК або АПП, виникає потреба в створенні буферних накопичувачів достатньої місткості, роль яких відіграють сховища СП.

Багатошарова модель не містить жодних припущень відносно способу фізичної реалізації різних об’єктів СОП.

На рис. 6.4,а показано варіант реалізації АПП і двох АК в одному комп’ютері. У цьому разі користувачі можуть застосовувати дуже прості термінали, які мають лише клавіатуру й дисплей.

На рис. 6.4,б зображено СОП на два комп’ютери, які розподіляють функції системи обробки повідомлень. У правій частині знову АК і АПП суміщені в одному комп’ютері, що дає змогу користувачеві застосовувати простий термінал. У лівій частині система містить АПП і одне або кілька СП. У цьому разі функції АК будуть реалізовані в терміналі користувача (ТК), який має виконувати функції обробки повідомлень. Для реалізації цих функцій необхідно використовувати персональний комп’ютер (ПК).

На рис. 6.4,в зображено варіант СОП, коли комп’ютерна система лівої частини реалізує лише функції АК (можливо, більш як одного). Система в правій частині містить усі компоненти СОП — АПП, СП і АК. Такий варіант дозволяє підключити до СОП різні класи терміналів.



Зображені на рис. 6.4 варіанти не охоплюють усіх можливих конфігурацій СОП. Відображені тут структури можуть слугувати лише ілюстрацією необмеженої кількості варіантів організації СОП.