library.if.ua

Менеджмент: прийняття рішень і ризик (1998)

1.5. Втручання у механізм урівноваження попиту і пропозиції

Описаний нами механізм урівноваження попиту і пропозиції характерний для ідеального ринку. В реальному житті цей механізм тією чи іншою мірою коригується державою, а також діями певних груп виробників чи споживачів. Наприклад, рекламні кампанії можуть бути спрямовані на користь певного виробника або групи виробників того чи іншого товару. Якщо така кампанія вдала, крива попиту на такий товар зміститься догори. Групи споживачів можуть також виробити спільні дії, щоб разом вплинути на ринкову ціну. Наприклад, якщо домінують великі переробні підприємства (м’ясокомбінати, цукрозаводи, виноробні заводи тощо), яких відносно небагато і які є споживачами відповідно худоби, цукрових буряків і винограду, то вони завдяки монопольному становищу відносно аграрних виробників цих видів продукції потрапляють у вигідну позицію при визначенні договірної ціни на цю сировину. Принагідно зазначимо, що ця проблема є дуже актуальною і для України. В той же час і виробники також можуть об’єднатися, щоб обмежити пропозицію на ринку, а отже, підвищити ціну та збільшити виручку від продажу товару.

З розвитком науково-технічного прогресу і запровадженням його результатів у практику істотно збільшилось виробництво сільськогосподарської продукції. З метою недопущення її перевиробництва в країнах Заходу посилився регулюючий вплив держави на розвиток сільського господарства і формування доходів аграрних підприємств. Однією з форм такого регулювання є обмеження обсягу виробництва того чи іншого виду продукції. Таке рішення може прийматися в межах однієї країни або ж у вигляді міждержавної угоди, як це характерно для країн ЄС. Хоч для України цей важіль державного регулювання поки не є актуальним, все ж знання того, як саме він впливає на урівноваження попиту і пропозиції, є необхідним з огляду на майбутнє. Адже з переходом до справжніх ринкових відносин є всі підстави сподіватись, що сільське господарство України стане однією з найпродуктивніших галузей.

Щоб зрозуміти, як саме впливає обмеження обсягу виробництва певного товару на урівноваження попиту і пропозиції, скористаємося вже відомими нам даними про виробництво кавунів. Припустімо, що урядом встановлено максимальний обсяг виробництва кавунів згідно з міждержавними угодами в кількості 5 000 тис. з розрахунку на середню масу одного кавуна 4 кг. Співвідношення попиту і пропозиції, що складається внаслідок такого обмеження, показано в табл. 1.5 і рис. 1.11.

Раніше, коли обсяги виробництва кавунів не були обмежені «зовнішніми силами», виробники були згодні постачати на ринок 6 000 тис. кавунів за ціною 40 коп. за 1 кг. Тепер, коли держава стала регулювати виробництво, характер кривої пропозиції істотно змінюється: вона набуває вигляду вертикальної лінії по відношенню до осі абсцис (рис. 1.11).

Ми пам’ятаємо, що без регулюючого впливу держави виробники були згодні постачати 5000 тис. кавунів за ціною 20 коп. за 1 кг. Але за такої ціни споживачі були спроможні купити 8 000 тис. кавунів. Оскільки таку кількість кавунів виробники постачати не можуть, то в результаті утворюється надлишок попиту (3 000 тис. кавунів). За такої ситуації споживачі купуватимуть товар дедалі за вищу ціну, поки зникне зайвий попит. Як видно з рис. 1.11, споживачі згодні платити 0,5 грн. за 1 кг кавунів, якщо пропонується на продаж 5 000 тис. кавунів. Таким чином, в умовах обмеженої пропозиції ринок урівноважується за ціни 0,5 грн. за 1 кілограм.

На завершення даного розділу звернемо увагу на загальновідому істину — чим вища конкуренція на ринку, тим краще. Конкуренція означає, що продавці не можуть отримувати надмірні прибутки за рахунок покупців і, навпаки, покупці за рахунок продавців (постачальників). В розвинутих країнах з ринковою економікою, зокрема в Північній Америці і Західній Європі, бізнес здебільшого діє в умовах конкуренції. Це не означає, що там не існує олігопсонії та олігополії. Вони наявні, але діють під доскіпливим оком антимонопольного та іншого подібного законодавства.