library.if.ua

Менеджмент виробничих витрат у сільському господарстві (1998)

3.3.1. Цілі міжнародної сільськогосподарської політики та її місце в макроекономічному регулюванні

Міжнародна сільськогосподарська торгівля має прямий зв’язок з макроекономічним регулюванням економіки, адже чистий експорт (плюсовий або мінусовий), тобто баланс міжнародної сільськогосподарської торгівлі, є складовою валового національного продукту. Відповідно міжнародна сільськогосподарська торгівля впливає на агрегований попит і на макроекономічні показники  загальний ціновий рівень, інфляцію, банківську процентну ставку, обмінний курс національної грошової одиниці, рівень зайнятості в народному господарстві. На виробничі витрати в сільському господарстві міжнародна сільськогосподарська торгівля впливає як через ці макроекономічні показники, так і через конкурентні механізми певних міжнародних сільськогосподарських ринків.

Головна мета міжнародної сільськогосподарської торгівлі  поліпшити основні макроекономічні показники країни за рахунок експорту продукції галузі й підвищити доходи її виробників. Крім того, і країна-імпортер сільськогосподарської продукції має свою користь від міжнародної торгівлі: вона забезпечується необхідними продуктами харчування, підвищується конкурентність на внутрішньому ринку, що зумовлює зниження собівартості продукції національного сільськогосподарського виробництва.

Міжнародна сільськогосподарська торгівля, використовуючи переваги спеціалізаціі сільськогосподарського виробництва країн, що торгують між собою, забезпечує більший обсяг сумарного виробництва продукції при нижчій її собівартості. Отже, однією з визначальних передумов міжнародної сільськогосподарської торгівлі є нижчий, порівняно з іншими країнами, рівень собівартості продукції сільського господарства. Країна-експортер має абсолютні переваги перед іншими країнами в умовах, коли вона виробляє продукцію меншої собівартості.

З іншого боку, порівняльні переваги країн, що торгують між собою, від міжнародної сільськогосподарської торгівлі полягають у зростанні обсягу сумарного виробництва продукції в умовах спеціалізації виробництва в цих країнах.

Макроекономічний ефект від міжнародної торгівлі проявляється через мультиплікатор відкритої економіки. Якщо звичайний мультиплікатор

М = 1/МСЗ, (50)

де МЗС  маржинальна схильність до заощаджень,

МСЗ = З/Д, (51)

де З  зміни в заощадженнях загалом у країні; Д  зміни в національному доході, то мультиплікатор відкритої економіки

МВЕ = 1/(МЗС + МСІ), (52)

де МСІ  маржинальна схильність до імпорту.

У свою чергу,

МСІ = І/Д, (53)

де І  зміни в імпорті.

У цьому разі імпорт за своєю природою відіграє таку саму роль, як і заощадження: він зменшує агрегованй попит, тоді як чистий експорт його розширює.

На рис. 3.8 графічно зображено, як впливає міжнародна сільськогосподарська торгівля на агрегований попит: чистий експорт від міжнародної сільськогосподарської торгівлі не лише зміщує лінію сукупного попиту вгору або вниз залежно від збільшення обсягів експорту чи імпорту, а й змінює кут її нахилу, зменшуючи його. Саме на зміну кута нахилу агрегованого попиту і впливає мультиплікатор відкритої економіки.

АВ  агреговані (сукупні) витрати; АПР  агрегована пропозиція; АПО0  агрегованй попит без міжнародної сільськогосподарської торгівлі; АПО1 агрегований попит з міжнародною сільськогосподарською торгівлею (базовий); АПО2  агрегований попит в умовах зниження обсягів міжнародної сільськогосподарської торгівлі; АПО3  агрегований попит в умовах збільшення обсягів міжнародної сільськогосподарської торгівлі

Отже, збільшуючи або зменшуючи агрегований попит, міжнародна сільськогосподарська торгівля безпосередньо впливає на всі макроекономічні показники: загальний ціновий рівень, рівень інфляції, банківську процентну ставку, обмінний курс національної грошової одиниці, рівень зайнятості в народному господарстві, а вже через ці показники  й на рівень виробничих витрат у сільському господарстві.