library.if.ua

Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства (2017р.)

2.9. Аналіз оборотності грошових коштів

Для стабілізації фінансового стану важливе значення має швидкість руху грошових коштів. На підприємстві завжди повинен бути мінімальний залишок грошових коштів, що покриває поточні зобов’язання. Відсутність такого запасу свідчить про наявність фінансових ускладнень у підприємства. Надмірна їх величина говорить про те, що реально підприємство зазнає збитків, пов’язаних з інфляцією і знецінюванням грошей. Тому на підприємстві, поряд із аналізом оборотності матеріальних обігових коштів, актуальним є аналіз оборотності грошових коштів.

Основними показниками оборотності грошових коштів є:

1. Мінімальна сума грошей, що необхідна для проведення господарських операцій. Визначається за формулою:

ДМ = Роп / Од,

де:

Дм — мінімальна сума грошей;

Роп — операційні витрати;

Од — оборотність грошей.

Операційні витрати — це витрати грошей на купівлю товару і сировини, заробітну плату, виплату відсотків, дивідендів.

2. Оборотність грошових коштів.

Визначається за формулою:

Од = 360 днів / Цо,

де:

Од — оборотність грошових коштів;

Цо — цикл оборотності грошових коштів.

Або за формулою:

Од = 360 / По,

де:

По — кількість днів між закупівлею сировини і надходженням виручки від продажу готових виробів.

Наприклад, цикл обороту засобів підприємства складає 72 дні. Річні затрати — 6000000, тоді мінімальна сума грошей, яку підприємство може тримати в обороті, визначається:

1. Оборотність грошових коштів 360/72 = 5 (днів);

2. Мінімальна сума грошових коштів 6000000 / 5 днів = 1200000 грн. Для підтримання ліквідності протягом року підприємство повинно тримати в обороті 1200000. Якщо в обороті буде менше, це призведе до погіршення фінансового стану, якщо більше, то це невигідно для підприємства, бо за одержані в борг кошти треба платити відсотки. Цей розрахунок рекомендується здійснювати, коли надходження грошових коштів рівномірні.

3. Тривалість періоду обороту. Наступний показник, що характеризує обіговість коштів, — тривалість періоду обігу, що визначається як аналогічний показник, що характеризує оборотність матеріальних обігових коштів. Він визначається за формулою:

ПО = Сод  Д/О,

де:

По — період обороту;

Сод — середні залишки грошових обігових коштів;

Д — тривалість періоду (360, 90, 30 днів);

О — оборот за період.

Для визначення величини середнього обороту використовується кредитовий оборот за рахунком 51 «Розрахунковий рахунок».

Окрім аналізу розрахованих показників оборотності коштів, застосовуються й інші види аналізу цього показника. Так, за даними балансу визначають співвідношення грошових коштів у складі поточних активів, віднесених до поточних зобов’язань, і якщо виявляється тенденція до скорочення, то це вказує на фінансові ускладнення.

Крім того, в ринкових умовах підприємство особливу увагу приділяє аналізу виробничо-комерційного циклу, тобто періоду обороту грошових коштів — зв’язкам між надходженням і вибуттям оборотного капіталу і грошових надходжень.

Період обігу коштів або виробничо-комерційний цикл, як відомо, це час між:

а) набуттям сировини і матеріалів і надходженням грошей за продані товари від дебіторів;

б) сплатою грошей за сировину і матеріали і надходженням грошей від дебіторів.

Отже, виробничо-комерційний цикл починається з набуття матеріалів і закінчується надходженням грошей від дебіторів.

Припустимо, що підприємство купує сировину і матеріали в кредит на 1,5 місяця, тримає на складі впродовж 1 місяця, а після цього пускає їх у виробництво. Виробничий цикл дуже короткий, однак готова продукція перед реалізацією зберігається на складі ще 1 місяць. Строк кредиту для дебіторів 2 місяці.

Період обороту грошових коштів складає:

Період оборотності запасів сировини і матеріалів — 1,0.

Мінус кредит постачальників (1,5).

Період оборотності готової продукції 1,0.

Строк кредиту для дебіторів 2,0.

Період обороту коштів 2,5.

Таким чином, між перерахуванням грошей за сировину, матеріали і одержанням грошей (включаючи прибуток) від дебіторів минає 2,5 місяця.

Цей розгляд можна зробити і по датах. Наприклад, підприємство купує сировину і матеріали 1 січня. Тоді оборот коштів буде мати такий вигляд:

Закупівля сировини і матеріалів 1 січня;

Передача матеріалів у виробництво (через 1 місяць після їх набуття) 1 лютого;

Розрахунок з постачальниками (1,5 міс. після набуття) 15 лютого;

Продаж готової продукції (через 1 міс. з моменту запуску у виробництво) 1 березня;

Надходження грошей від дебіторів 1 травня.

Таким чином, період обороту коштів становить 2,5 місяця — починаючи з 15 лютого, коли були сплачені гроші постачальникам, і закінчуючи 1 травня, коли надійшли гроші від дебіторів. Період обороту грошей можна визначити за даними форми 1 «Баланс» і форми 2 «Звіт про фінансові результати та їх використання».

Наприклад, підприємство, що аналізується, характеризується наступними даними:

Обсяг реалізованої продукції 180000.

Дебітори 75000.

Запаси 30000.

Кредитори 45000.

Виходячи з наведених даних, період обігу грошових коштів визначається у такий спосіб:

1. Період оборотності запасів 30000 / 180000  12 = 2 міс.

2. Період інкасації боргу 75000 / 180000  12 = 2,5 міс.

3. Період оборотності 45000 / 180000  !2 = 3 міс. Отже:

а) період оборотності запасів — 2 міс.;

б) період оборотності кредиторської заборгованості — 3 міс.;

в) період інкасації боргу — 2,5 міс.;

г) період обороту коштів — 1,5 міс.

Таким чином, підприємство розраховується з постачальниками, коли мине 1 міс. з моменту продажу запасів, оскільки період оборотності запасів складає 2 міс., а строк кредиту 3 міс. Така методика аналізу оборотності грошових запасів широко застосовується у західних фірмах.