Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства (2017р.)

2.10. Методика аналізу показників оборотності дебіторської заборгованості

Дебіторська заборгованість має значну питому вагу в складі поточних активів і впливає на фінансовий стан підприємства. Тому на підприємстві при аналізі оборотності оборотних коштів значне місце приділяється аналізу дебіторської заборгованості. Джерело аналізу — баланс підприємства, для внутрішнього аналізу застосовуються відомості аналітичного обліку (журнал-ордер або відомість обліку розрахунків з покупцями і замовниками). Слід наголосити, що детально аналізується дебіторська заборгованість з метою прийняття поточних управлінських рішень, спрямованих на її скорочення, і для застосування своєчасних заходів по стягненню сумнівної дебіторської заборгованості. З метою аналізу розрахунків з покупцями і замовниками по даних аналогічної відомості складається аналітична таблиця, форма якої може бути наступною.



За даними цієї аналітичної таблиці визначається:

1) Загальна сума дебіторської заборгованості (підсумок гр.2 + гр.7 – гр.8).

2) Аналізується заборгованість у розрізі окремих покупців, замовників і дат виникнення заборгованості, строк утворення якої більше року. Така заборгованість за наявності виправдовувальних документів може бути віднесена до позареалізаційних втрат і списана на збитки як дебіторська заборгованість, по якій минув строк позовної давності, або по інших боргах, нереальних до стягнення за рішенням інвентаризаційної комісії, створює резерв по сумнівних боргах.

3) За даними відомості обліку з покупцями і замовниками (або попередньої аналітичної таблиці) складається наступна аналітична таблиця, за якою аналізується стан дебіторської заборгованості по строках виникнення. Форма таблиці може бути такою.



Щомісячне ведення такої відомості дозволяє бухгалтеру аналізувати дебіторську заборгованість і своєчасно вживати заходів щодо усунення простроченої заборгованості. Такий аналіз дебіторської заборгованості, як було сказано вище, здійснюється за даними внутрішньої звітності підприємства і використовується для потреб управління. Але, як відомо, зовнішні користувачі інформації при взаємовідносинах з підприємством також дуже зацікавлені знати стан дебіторської заборгованості підприємства, бо зростання її завжди свідчить про нестабільний фінансовий стан. За даними бухгалтерської звітності (ф 1, ф 2) можна визначити цілий ряд показників, що характеризують стан дебіторської заборгованості.

До цих показників належать:

1. Оборотність дебіторської заборгованості, що визначається за формулою:

Од = В / Д,

де:

Од — оборотність дебіторської заборгованості;

В — виручка від реалізації продукції;

Д — середня дебіторська заборгованість.

2. Період погашення дебіторської заборгованості, що визначається за формулою:

Пд = 360 / Од,

де:

Пд — період погашення дебіторської заборгованості;

Од — оборотність дебіторської заборгованості.

3.Частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі поточних активів, що визначається за формулою:

Да = Дз / Па  100,

де:

Да — частка дебіторської заборгованості в поточних активах;

Дз — дебіторська заборгованість;

Та — поточні активи (ІІ + III розділ активу балансу).

4. Відношення середньої величини дебіторської заборгованості до виручки від реалізації визначається за формулою:

2 = О / В,

де:

2 — відношення середньої величини дебіторської заборгованості до виручки від реалізації;

О — середня величина дебіторської заборгованості;

В — виручка від реалізації продукції.

5. Частка сумнівної дебіторської заборгованості в загальному обсязі заборгованості, %.

Показник сумнівної дебіторської заборгованості може бути взятий з довідки бухгалтерії про стан активів.

Методика аналізу показників оборотності дебіторської заборгованості: дані за звітний період зіставляються з даними за минулий рік (або інший звітний період), визначаються зміни і вивчаються причини цих змін, дається їх якісна характеристика. Причому деякі показники за минулий період (оборотність дебіторської заборгованості: відношення середньої величини дебіторської заборгованості до виручки від реалізації) переносяться з розрахунку, складеного за підсумками минулого року або іншого виробничого періоду.

Якщо порівняти показники дебіторської заборгованості, можна зробити висновок щодо того, покращився чи погіршився стан розрахунків з покупцями у порівнянні з минулим роком. Якщо на підприємстві зросла сумнівна дебіторська і зросла загальна частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі оборотних коштів, то можна зробити висновок про зниження ліквідності поточних активів у цілому, і отже, погіршення фінансового стану підприємства. Важливим у процесі аналізу дебіторської заборгованості є контроль за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованостей.

Значне перевищення дебіторської заборгованості завжди створює загрозу фінансовій стійкості підприємства і робить необхідним залучення додаткових джерел фінансування.

Розглядаючи питання аналізу дебіторської заборгованості (розрахунку з покупцями і замовниками), слід ознайомитися з одним із методів розрахунку з покупцями, що широко використовується в країнах з розвинутими ринковими відносинами.

Це метод надання знижок при достроковій оплаті. Відомо, що в умовах інфляції будь-яка відстрочка платежу призводить до того, що підприємство-виробник реально одержує лише частину вартості реалізованої продукції. Тому підприємству інколи вигідніше зробити знижку на реалізований товар за умови оплати рахунка (наприклад, у десятиденний строк), ніж втратити певну суму в результаті інфляції. Техніка аналізу цього питання наведена в праці О. Єфремової «Як аналізувати фінансовий стан підприємства» (М., 1994).

Падіння купівельної спроможності за звітний період характеризується з допомогою коефіцієнта Кн, зворотного величині індексу цін. Якщо встановлена договірна сума до одержання складає величину 8, динаміка цін характеризується індексом іц, то реальна сума грошей з урахуванням їх купівельної спроможності в момент оплати складає:

Кн = S / іц.

Наприклад, якщо за певний період ціни зросли на 30%, тоді іц — 1,3. Відповідно, виплата 1000 грн. в цей момент рівнозначна сплаті 1000 / 1,3 = 763,23 в реальному вимірі. Тоді реальна втрата виручки у зв’язку з інфляцією складає 1000 – 763,23 = 230,77. В рамках цієї величини знижка з договірної ціни, що надається за умови дострокової оплати, дозволила б знизити втрати підприємства, пов’язані із знеціненням грошей. За даними підприємства, що аналізується, річна виручка від реалізації — 5443, причому 30% реалізації продукції здійснюється на умовах передоплати, і отже, 70% (0,7  5443) з утворенням дебіторської заборгованості.

Середній період погашення дебіторської заборгованості на даному підприємстві 46,84 дня. При щомісячному темпі інфляції, рівному 20%, одержуємо, що індекс цін (іц) -1,2, таким чином, місячна відстрочка платежу приводить до того, що підприємство реально отримає 83,33% (1 / 1,2  100) від договірної вартості продукції.

Для періоду погашення дебіторської заборгованості (46,84 дня), що склався на підприємстві, індекс цін у середньому буде 1,87 (1,2  46,84 / 30). Тоді коефіцієнт падіння купівельної спроможності грошей буде рівний 0,5348 (1 / 1,87).

Отже, при середньому строку повернення дебіторської заборгованості 46,84 дня підприємство одержує лише 53,48 % від вартості договору, втрачаючи з кожної тисячі грн. 465,2 (або 46,52 %). В цьому зв’язку можна говорити про те, що від річної виручки продукції, що реалізується на умовах наступної оплати, підприємство отримало реально лише 3796  0,5348 = 2030,15 тис. грн.

Отже, приховані втрати від інфляції становлять 1759,85 тис. грн. (3790 — 2030,15). В рамках цієї суми необхідно вибрати величину знижки з договірної ціни за умови дострокової оплати за договором. Наприклад, 10%-на знижка з вартості договору за умови його оплати в 30-денний строк приведе до скорочення втрат, пов’язаних з інфляцією. Наведені розрахунки можна систематизувати в аналітичній таблиці.



Таким чином, надання 10%-ної знижки з договірної ціни за умови скорочення оплати з 46,84 днів до 30 днів дозволяє підприємствам скорочувати втрати від інфляції в розмірі 198,5 грн. з кожної тисячі гривень договору.