Основи охорони праці
5.5. Економічна оцінка заходів з охорони праці
- економії від зменшення професійної захворюваності;
- економії від зменшення випадків травматизму;
- економії від зниження плинності кадрів;
- економії від скорочення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах.
Розрахунок економії від зменшення рівня захворюваності чи травматизму здійснюється в такій послідовності:
1. Скорочення витрат робочого часу за рахунок зменшення рівня
захворюваності (аналогічно для травматизму) за певний час (ЛД)
визначається за формулою:
100
Ч3 - річна середньооблікова чисельність працівників, осіб.
2. Зростання продуктивності праці (Д W):
де 3в - вартість продукції, виробленої за зміну одним працівником; Рп - вартість річної товарної продукції підприємства.
3. Річна економія зарплати за рахунок зростання продуктивності
праці при зменшенні рівня захворюваності і травматизму (Е3):
де Чср -середньорічна чисельність промислово-виробничого персоналу;
Зр - середньорічна заробітна плата одного працівника з відрахуваннями на соцстрахування.
4. Річна економія на собівартості продукції за рахунок зменшення умовно-постійних витрат (Ес):
де У- умовно-постійні витрати у виробничій собівартості річного обсягу товарної продукції.
5. Економія за рахунок зменшення коштів на виплату допомоги
по тимчасовій непрацездатності (Есс):
Есс=Щ-Лд, де Пд - середньоденна сума допомоги по тимчасовій непрацездатності.
5. Соціальні та економічні питання охорони праці
6. Річна економія за рахунок зменшення рівня захворюваності
Ерз =Ез +ЕС + ЕСс,
де Е3, Ес, Есс — відповідно складові економії за рівнем захворюваності.
7. Річна економія за рахунок зменшення травматизму (ЕРТ):
Ерт =Е)+Ес+ Есе,
де Е3, Еа Есс — відповідно складові економії по травматизму, розраховані за наведеними вище залежностями.
8. За необхідності розрахунку економія від зменшення плин
ності кадрів (Епк) розраховується за формулою:
Епк=(Чзі-Чзг)-Дп-Зв,
де Чз\, Ч32 - кількість працівників, що звільнилися за власним бажанням через несприятливі умови праці відповідно до і після запровадження комплексу працеохоронних заходів;
Дп - середня тривалість перерви в роботі звільненого при переході з одного підприємства на інше;
Зв - середньоденна вартість виробленої продукції на одного працівника промислово-виробничого персоналу.
9. Розрахунок економії від зменшення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах у зв'язку зі скороченням або повною відміною оплати за підвищеними тарифними ставками, надання додаткової відпустки та скороченого робочого дня визначається по кожному з перерахованих видів пільг шляхом зіставлення відповідних даних (кількість працівників, які користуються пільгами, розмір середньорічної або середньогодинної заробітної плати тощо) у базовому та плановому періодах.
10. Економія фонду заробітної плати в зв'язку з відміною скороченого робочого дня (Есд) розраховується за формулою:
Есд=3Г-Фд-{ЧІсдсі,-ЧсІпсІ2),
де Зг - середня оплата однієї години роботи працівника; Фд -кількість робочих днів (змін) на одного працівника за рік; Ч'сд ,
Чсп - чисельність працівників, які мають право на скорочений робочий день, відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці; d\, J2 ~ кількість годин, на які скорочено робочий день через несприятливі умови праці, відповідно до і після запровадження заходів.
11. Економія фонду заробітної плати у зв'язку зі скороченням
чи повною відміною додаткової відпустки (ЕдВ):
Едв=Зд-{Ч,сдД'в-ЧЕдД%),
12. Економія фонду заробітної плати у зв'язку зі скороченням чисельності працівників, що мають право на підвищення тарифу за роботу в важких, шкідливих, особливо важких і особливо шкідливих умовах праці (Етс):
Етс=Фс-[Згв(Чв-ЧІв') + Згл(ЧІп-Ч!І1)1
де Фс - ефективний фонд робочого часу; Згв ~ середньогодин-на тарифна ставка працівників при відрядній оплаті за працю в несприятливих умовах; Згп ~ середньогодинна тарифна ставка працівників при погодинній оплаті за працю в несприятливих умовах; Чв , Чв - чисельність працівників (при відрядній оплаті), які працюють у несприятливих умовах відповідно до і після запровадження працеохоронних заходів; Чп, Чп - чисельність працівників (при погодинній оплаті), які працюють у несприятливих умовах, відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці.
13. Економія витрат за рахунок скорочення чисельності праців
ників, які мають право на лікувально-профілактичне харчування
(ЕлпУ-
&ЛП = g ЛП
Де gun - денна вартість лікувально-профілактичного харчування
5. Соціальні та економічні питання охорони праці одного працівника; Дпп, Дпп ~ кількість днів, в які надавалось лікувально-профілактичне харчування відповідно до і після запровадження заходів; ЧПр, Ч Пп - чисельність працівників, які мають право на лікувально-профілактичне харчування, відповідно до і після запровадження заходів.
14. Економія витрат у зв'язку зі скороченням кількості праців
ників, які користуються правом на безкоштовне одержання моло
ка або інших рівноцінних харчових продуктів (Есх):
Де Sex ~ денна вартість молока або інших рівноцінних харчових продуктів на одного працівника; Чех > Чех ~ чисельність працівників, які користуються правом на безкоштовне одержання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці.
15. Загальна (річна) економія витрат на пільги і компенсації
працівникам за роботу в несприятливих умовах (ЕРПК):
Ерпк — Есд + ЕдВ + ЕГс + Елп + ЕХс
16. Річна економія підприємства від поліпшення умов праці за
показниками, що базуються на визначенні основних соціально-
економічних результатів працеохоронної діяльності на підприєм
стві ЕР, визначається за формулою:
Ер = Ерз + Ерг + Ерпк
За даними досліджень, комплекс заходів з поліпшення умов праці може забезпечити приріст продуктивності праці на 15-20%. Так, нормалізація освітлення робочих місць збільшує продуктивність праці па 6-13% та скорочує брак на 25%. Раціональна організація робочого місця підвищує продуктивність праці на 21 %, раціональне фарбування робочих приміщень - на 2-5%.
Економічне обґрунтування заходів щодо поліпшення умов і охорони праці здійснюється в такому порядку:
- визначається набір заходів, що ґрунтуються на вихідних даних про необхідну зміну стану умов праці на основі визначених соціальних показників за базовим і впроваджуваним варіантами:
- визначаються витрати на реалізацію заходів;
- розраховується соціальна і соціально-економічна ефективність;
- розраховується економічний ефект за результатами здійснення заходів.
Розрахунки здійснюються на основі вищенаведених формул.
5.6. Спрощена методика визначення ефективності витрат на охорону праці
Економічне життя в Україні характеризується переходом до ринкової економіки, основною рушійною силою якої є необхідність отримання прибутку від будь-якої підприємницької діяльності. Це вимагає від підприємців ставитися з повагою і відповідальністю до розподілу прибутків і до витрачання коштів на різні потреби виробництва. Основні кошти, що виділяються на охорону праці підприємств, спрямовуються на загальне поліпшення умов праці, попередження нещасних випадків і професійних захворювань та на запобігання загальним захворюванням. На сьогодні витрати на поліпшення умов праці та підвищення її безпеки не окуповують себе. У зв'язку з цим підприємства витрачають значні кошти на пільги, компенсації та відшкодування наслідків несприятливих умов праці.
З метою визначення обсягу збитків від непрацездатності потерпілих внаслідок нещасних випадків і професійних захворювань та від загальних захворювань працівників пропонується методика. її суть зводиться до визначення матеріальних збитків шляхом розрахунків певних показників за кожним видом причин, які викликають ті чи інші збитки, та визначення результуючого показника, який вказує їх питому вагу в загальному обсязі виробництва.
Визначення розміру матеріальних збитків, що їх зазнає підприємство через виробничий травматизм, здійснюється за формулою:
Л4п=Дот-(Л + 5т), де Мзт - збитки, обумовлені тим, що робітники, які отримали травми, не брали участі у створенні матеріальних цінностей, грн; Дт -загальна кількість днів непрацездатності за розрахунковий період часу, що викликані травматизмом та профзахворюваннями; А - середньоденна втрата прибутку від невиробленої продукції в розрахунку на один день, грн; Бт - середній розмір виплат по листкам непрацездатності за один день непрацездатності всім потерпілим від травм, грн.
Визначення показника річних втрат, що обумовлені річним травматизмом, здійснюється за формулою:
Квт = Мзт-100/Р, де Кдт — показник втрат річного обсягу виробництва продукції від виробничого травматизму, %; Р - обсяг виробленої продукції за рік, грн.
Визначення розміру збитків, яких зазнає підприємство від загальних захворювань працівників, здійснюється за формулою:
М33=Д3-(А+Б3), де М33 - річні збитки, обумовлені тим, що хворі працівники не брали участі у створенні матеріальних цінностей, грн; Д3 - загальна кількість робочих днів, що їх втратили за звітний період всі працівники, які хворіли; Б3 - середній розмір виплат за один робочий день за всіма листками непрацездатності, що обумовлені загальними захворюваннями, грн.
Показник річних втрат, які обумовлені загальними захворюваннями працівників підприємства, визначається за формулою:
К33 = М33-100/Р, де К33 - показник втрат, який характеризує збитки від загальних захворювань працівників.
Узагальнений показник, який характеризує сумарні втрати підприємства від травматизму та загальних захворювань працівників, дорівнює:
К = К + К л(/з лвт лзз'
де Куз - узагальнений показник втрат підприємства від травматизму та загальних захворювань працівників, %. Цей показник визначає, скільки відсотків річного прибутку втрачено через травматизм, профзахворювання та загальні захворювання працівників підприємства.
Дана методика найкраще відображає економічні показники, що характеризують стан техніки безпеки і санітарні умови праці на підприємстві, та дає змогу оцінити втрати, яких зазнає підприємство через травми і хвороби працівників. Однак вона не дає можливості провести повний аналіз, бо не враховує збитки від пошкоджень обладнання та інвентарю, які часто трапляються під час аварій, або через невиробничі втрати часу, пов'язані з розслідуванням випадків травматизму, та інші матеріальні та нематеріальні втрати.