library.if.ua

Ринок цінних паперів (1998)

4.3. Особливості акцій українських акціонерних товариств

Загальна характеристика

Згідно із Законом України «Про цінні папери та фондову біржу» в Україні можуть випускатися такі види акцій:

іменні прості;

іменні привілейовані;

на пред’явника прості;

на пред’явника привілейовані.

Акції акціонерних товариств, що створюються під час приватизації, можуть бути лише іменними простими.

Привілейовані акції не можуть випускатися на суму понад 10 відсотків статутного фонду.

Обов’язкові реквізити акцій:

фірмове найменування акціонерного товариства та його місцезнаходження;

найменування цінного паперу — «акція»;

порядковий номер акції;

дата випуску;

вид акції;

номінальна вартість;

ім’я власника (для іменної акції);

розмір статутного фонду акціонерного товариства на день випуску акцій;

кількість акцій, що випускаються;

строк виплати дивідендів;

підпис голови правління акціонерного товариства або іншої вповноваженої на те особи;

печатка акціонерного товариства.

До акції може додаватися купонний листок на виплату дивідендів. У купоні мають бути такі основні дані:

порядковий номер купона на виплату дивідендів;

порядковий номер акції, на яку сплачуються дивіденди;

найменування акціонерного товариства;

рік виплати дивідендів.

На сумарну номінальну власність акціонерам може видаватися сертифікат. Згідно з українським законодавством сертифікат не є цінним папером і реквізити його не регламентуються.

Права власників акцій

1. Право голосу (управління).

На установчих зборах діє принцип «одна акція — один голос». Але в статуті акціонерного товариства може бути встановлена квота щодо збільшення або обмеження кількості голосів для одного акціонера.

Акціонери на установчих зборах вирішують такі питання:

приймають рішення про створення акціонерного товариства і затверджують його статут (3/4 голосів присутніх);

приймають або відхиляють пропозицію про передплату на акції, якщо вона перевищує кількість акцій, на які було оголошено передплату раніше (простою більшістю присутніх);

зменшують розмір статутного фонду у випадках, коли у встановлений строк передплатою на акції не вдалося покрити всю суму (простою більшістю голосів присутніх);

обирають спостережну раду акціонерного товариства, правління та ревізійну комісію (3/4 голосів присутніх);

вирішують питання про схвалення угод, укладених засновниками до створення акціонерного товариства (простою більшістю голосів присутніх);

визначають пільги, що надаються засновникам (3/4 голосів присутніх);

затверджують оцінку внесків у натуральній формі (простою більшістю голосів присутніх);

інші питання відповідно до статутних документів (простою більшістю голосів присутніх).

Вищим органом управління корпорацією є загальні збори товариства. На них акціонери:

визначають основні напрями діяльності та затверджують плани і звіти про їх виконання (простою більшістю голосів присутніх);

вносять зміни до статуту (3/4 голосів присутніх);

обирають та відкликають членів правління та ревізійної комісії (простою більшістю голосів присутніх);

затверджують річні результати діяльності акціонерного товариства, його дочірніх підприємств, звіти і висновки ревізійної комісії, порядок розподілу прибутку, визначають порядок покриття збитків (простою більшістю голосів присутніх);

приймають рішення щодо створення і ліквідації дочірніх підприємств, філій та представництв (3/4 голосів присутніх), їх реорганізації, затверджують їхні статути та положення (простою більшістю голосів присутніх);

виносять рішення про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб (простою більшістю голосів присутніх);

затверджують правила процедури та інші внутрішні нормативні документи (простою більшістю голосів);

вирішують питання про придбання акціонерним товариством акцій, що випускаються ним (простою більшістю голосів присутніх);

визначають умови оплати праці посадових осіб акціонерного товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв (простою більшістю голосів присутніх);

затверджують договори, укладені на суму, що перевищує вказану у статуті (простою більшістю голосів);

приймають рішення про припинення діяльності товариства (3/4 голосів присутніх), призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу (простою більшістю голосів).

Загальні збори є правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту понад 60 відсотків голосів.

Будь-хто з акціонерів може вносити свої пропозиції до порядку денного загальних зборів не пізніше ніж за 40 днів до їх скликання. У цей же строк акціонери, що володіють у сукупності понад 10-ма відсотками голосів, можуть вимагати включення питань до порядку денного.

Акціонери, які володіють у сукупності понад 20-ма відсотками голосів, мають право вимагати скликання загальних зборів у будь-який час з будь-якого приводу. Якщо правління не виконало їх вимогу протягом 20 днів, то вони можуть самостійно скликати загальні збори.

Власники привілейованих акцій не беруть участі в управлінні товариством, якщо інше не зафіксовано в статуті.

Загальновизнаним є погляд, що дрібні акціонери в умовах становлення фондового ринку мають обмежені права в управлінні і не можуть протистояти менеджменту чи стратегічним інвесторам. Наведений нижче приклад свідчить, що дрібні акціонери можуть примусити поважати свої права.

ФОНД “НАФТА-АЛМАЗ-ІНВЕСТ”

28 жовтня долю вирішують акціонери

Чековий інвестиційний фонд «Нафта-Алмаз-Інвест» заснований п’ятьма організаціями, що створені громадянином Ефіопії С.Тесфає. Керуючою компанією фонда та його депозитарієм теж є організації, що засновані С.Тесфає. Сам С.Тесфає є генеральним директором як фонду, так і керуючої компанії. Таким чином, фонд та організації, що його обслуговують, були повністю під контролем однієї особи.

Завдяки безпрецедентній рекламній кампанії фонд зміг залучити кошти 970 тисяч громадян, що становить суму близько 2 млн приватизаційних чеків і 2,3 млрд рублів. Рекламна політика фонду здавалася досить переконливою та привабливою, але, на жаль в її основу було покладено фальсифіковані дані про отриманий фондом прибуток та про виплачені податки. Виходячи з цього оголошувалися дивіденди з розрахунку 750% річних. Такі дивіденди і справді були виплачені акціями фонду, але тільки 12 його працівникам і членам їхніх сімей. Кожен отримав додаткові акції на суму в середньому 35 тисяч рублів. Таким чином, у своїй діяльності керівники фонду використовували недобросовісні методи...

ДО УВАГИ АКЦІОНЕРІВ ЧЕКОВОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО

ФОНДУ “НАФТА-АЛМАЗ-ІНВЕСТ”

Шановні акціонери! Ви домоглися можливості реалізувати своє законне право на проведення позачергових зборів, на яких буде розглянуто питання про притягнення до карної відповідальності керівництва фонду, керуючої компанії та депозитарію, за збитки, завдані фонду і його акціонерам, а також питання про оздоровлення керівництва фонду. За проведення позачергових зборів подано понад 1 мільйон голосів.

Известия. — 1994. — 26 жовт.

2. Право на участь у прибутках.

Воно реалізується начисленням дивідендів на акції.

Привілейовані акції дають власнику першочергове право на отримання дивідендів. Вони можуть випускатися з фіксованим у відсотках до номінальної вартості дивідендом. Виплата дивідендів відбувається незалежно від розміру прибутку акціонерного товариства. У випадку недостатнього прибутку дивіденди виплачуються за рахунок резервного (страхового) фонду.

Якщо розмір дивідендів на прості акції перевищує розмір дивідендів на привілейовані акції, власникам останніх може проводитися доплата до розміру дивідендів, виплачених іншим акціонерам.

Дивіденди виплачуються за підсумками року.

3. Першочергове право на купівлю нових акцій.

Воно дає можливість закупити акції нової емісії до моменту появи акцій у відкритому продажу. Мета такого права — захистити держателів значних пакетів акцій від втрати свого впливу на діяльність товариства.

4. Право на активи за ліквідації товариства.

Це право дає можливість акціонерам отримати частку майна підприємства за його ліквідації, але тільки після:

— покриття витрат, зв’язаних із провадженням справи про банкрутство в арбітражному суді та роботою ліквідаційної комісії;

— задоволення забезпечених заставою вимог кредиторів;

— виконання зобов’язань перед працівниками підприємства;

— виплат державних і місцевих податків, платежів органам державного страхування та соціального забезпечення;

— задоволення не забезпечених заставою вимог кредиторів [3].

Власники привілейованих акцій мають переважне (порівняно із власниками простих акцій) право на активи товариства за його ліквідації.

5. Право на інспекцію.

Акціонерам надається можливість ознайомлення з документами, зв’язаними із порядком денним загальних зборів. Крім того, окремі з них можуть увійти до складу спостережної ради, що контролює дії правління, або ревізійної комісії, яка займається перевіркою фінансово-господарської діяльності правління.