library.if.ua

Аналіз національної економіки (2003)

2.3. Інформаційне забезпечення моніторингу на макрорівні

Ефективність аналізу національної економіки суттєво залежить від інформаційного забезпечення показників, які характеризують тенденції економічного розвитку. Аналітична робота інформаційно забезпечується чинною державною статистичною та бухгалтерською звітністю, наближеною до світових стандартів. У разі відсутності необхідних даних використовують результати опитувань, обстежень, які проводяться незалежними соціологічними та економічними службами й центрами. Всі показники соціально-економічного розвитку можна класифікувати як:

кількісні та якісні;

натуральні та вартісні;

абсолютні та відносні.

Кількісні показники характеризують обсяги виробництва, темпи й пропорції розширеного відтворення, тобто кількісні результати функціонування економіки.

Якісні показники характеризують умови розвитку економіки, її ефективність. За ними визначаються інтенсивне використання ресурсів, максимальні кінцеві результати на кожну одиницю останніх, розраховуються потреби економіки і можливості їх забезпечення. До якісних показників належать показники ефективного використання устаткування, сировини, паливно-енергетичних ресурсів, трудових і фінансових ресурсів: фондовіддача; матеріало-, паливо-, енергомісткість; продуктивність праці; рентабельність виробництва; ефективність використання капіталовкладень.

Залежно від одиниці виміру показники можуть бути натуральними і вартісними.

Натуральні показники є основою для визначення вартісних, за ними аналізується матеріальна структура виробництва, розробляються найважливіші матеріальні баланси. Натуральні показники кількісно і якісно характеризують у фізичних одиницях виміру створений у суспільстві продукт.

Вартісні показники характеризують результати розширеного відтворення у вартісних одиницях виміру. Динаміка економічного розвитку може визначатися лише за вартісними показниками. Останні дозволяють аналізувати галузеву та регіональну структури ВВП, здійснювати зіставлення рівня економічного розвитку країни з рівнем розвитку інших країн.

Абсолютні показники — це показники результату, приросту в натуральному або вартісному вимірі. Вони характеризують розміри соціально-економічних явищ.

Відносні показники — це показники порівняння, ефективності, темпів економічного розвитку, питомої ваги, тобто структури.

Першоджерелом усіх показників, що аналізуються, є звітність підприємств. Якщо аналіз проводиться в масштабах області, то безпосереднім джерелом інформації є статистичні данні по області. Якщо аналіз здійснюється в масштабі всієї країни, то використовуються данні Державного комітету статистики України стосовно соціально-економічного розвитку.

По Україні в цілому і по окремих областях усі промислові підприємства групуються:

за формою власності і відомчою підлеглістю;

галузевою належністю підприємств;

територіальною ознакою: по Україні, областях, Автономній Республіці Крим, містах Києву і Севастополю.

Економічний стан країни, регіону залежить від стану окремого макроринку — товарного, праці, фінансового. Ці ринки й процеси, що на них відбуваються, характеризуються певними макроекономічними показниками — індикаторами. До найважливіших макроекономічних індикаторів належать:

по товарному ринку:

обсяг та динаміка реального ВВП у цілому по країні і по окремих регіонах;

обсяг ВВП у поточних цінах (номінального) по країні і по окремих регіонах;

дефлятор ВВП;

структура ВВП по секторах, виробництву, доходах та кінцевому використанню;

галузева структура ВВП по країні в цілому і по окремих регіонах;

обсяг, динаміка, галузева та регіональна структура ЧВП, національного доходу.

по ринку праці:

кількість, статево-вікова та кваліфікаційна структура трудових ресурсів і робочої сили в цілому по країні, по регіонах і окремих галузях;

міграція робочої сили;

рівень зайнятості та безробіття;

ефективність використання робочої сили: продуктивність праці в цілому по економіці, по провідних галузях і по регіонах;

соціальний захист.

по фінансовому ринку:

структура грошової маси (грошові агрегати);

грошова пропозиція і попит на гроші;

відсоткові ставки;

коефіцієнти готівки, монетизації, доларизації;

грошово-кредитна емісія;

індекси фондового ринку;

попит і пропозиція цінних паперів;

курс національної валюти.

По кожному ринку аналізуються також умови рівноваги й чинники, що впливають на відхилення від стану рівноваги.

Аналізуються також показники економічної активності та стану суб’єктів економіки на макрорівні.

Так, економічна активність та стан домашніх господарств характеризуються показниками:

грошових доходів та заробітної плати;

рівня та динаміки роздрібних цін;

рівня життя населення;

споживання та заощаджень;

демографічної статистики;

розвитку соціально-культурної сфери тощо.

Економічна активність та стан суб’єкта ринку «підприємства» характеризуються показниками:

обсягу та динаміки виробництва;

попиту на інвестиції та їх структурою;

інноваційної діяльності;

рівня та динаміки оптових цін;

прибутковості виробничої діяльності;

попиту на робочу силу;

пропозиції товарів та послуг тощо.

Економічна активність та стан суб’єкта ринку «держава» характеризуються показниками:

зведеного бюджету та його структури;

величини державної позики;

податкових ставок;

величини дотацій та субсидій;

обсягу державних закупок тощо.

Економічна активність та стан суб’єкта ринку «закордон» характеризуються показниками:

зовнішньої торгівлі;

обсягу та динаміки експорту та імпорту;

структури експорту та імпорту;

валютного курсу;

стану платіжного балансу тощо.

Зазначені показники дають можливість оцінити стан економіки і зробити висновки щодо майбутнього розвитку.