Аналіз національної економіки (2003)

РЕЗЮМЕ

На макроекономічному рівні вирізняють відтворювальну, галузеву та регіональну структури. Відтворювальна структура характеризується співвідношенням окремих компонентів валового випуску за вартістю та за матеріально-речовим складом. Галузева структура визначається частиною кожної галузі у загальному валовому випуску. Регіональна структура характеризує функціонування окремих адміністративно-економічних районів.

Елементами відтворювальної структури є фонди заміщення, споживання і нагромадження. Між споживанням і нагромадженням існує певне протиріччя, тому що нагромадження якоюсь мірою обмежує споживання. Але чисте нагромадження в той же час є джерелом розширеного відтворення, сприяє економічному зростанню.

Основним регулюючим параметром є норма нагромадження, яка має верхню та нижню межі.

На норму нагромадження впливає низка чинників: ефективність нагромадження, рівень фондовіддачі, амортизація, необхідність прогресивних структурних зрушень в економіці.

Аналіз галузевої структури економіки дає змогу визначити превалюючий тип розвитку — промисловий, аграрно-промисловий, аграрний, а також виявити основні чинники економічного зростання.

Регіональна структура економіки завжди багатогалузева. Галузь спеціалізації регіону характеризуються коефіцієнтами спеціалізації, локалізації, міжрегіональної товарності, рівня споживання на душу населення.

В економіці постійно відбуваються структурні зрушення, які можуть бути прогресивними чи ні. Негативні зрушення можуть призвести до виникнення структурної кризи, коли занепадають провідні, базові галузі економіки.

Структурні кризи гальмують економічний розвиток, супроводжуються відносним перенагромадженням основного капіталу, його знеціненням, послабленням інвестиційної активності та переливом капіталу із кризових галузей у перспективніші.

Для ліквідації структурних диспропорцій потрібен тривалий час. Це потребує перерозподілу економічних ресурсів між окремими галузями і розвитку ринкового механізму.

Аналізується також секторна структура ВВП, а по кожному сектору характеризується виробництво, кінцеве використання ВВП та ВВП за доходами.

У структурі ВВП за категоріями використання найвагомішу частку становлять кінцеві споживчі витрати, а з них — споживчі витрати домашніх господарств.

Якщо у структурі експорту переважає продукція сировинних галузей, то це свідчить про поглиблення технологічного відставання національного виробництва.

Для аналізу виробничої структури ВВП, структури його кінцевого використання та первинних доходів доцільно застосовувати схему міжгалузевого балансу.