library.if.ua

Аналіз національної економіки (2003)

6.3. Рівновага грошово-кредитного ринку: визначення пропозиції грошей і попиту на них

З макроекономіки відомо, що рівновага на грошовому ринку визначається точкою перетину пропозиції грошей (МS) і попиту на гроші (MD). На рис. 6.2 зображена рівновага на грошовому ринку, яка визначає рівноважну відсоткову ставку Ir та рівноважну грошову масу М. Національний банк, змінюючи пропозицію грошей (МS2, МS3), впливає і на зміну рівноваги на грошовому ринку, а також на рівноважну відсоткову ставку (Ir2, Ir3). Методи здійснення політики «дешевих» або «дорогих» грошей розглянуто у відповідному розділі курсу «Макроекономіка».



Отже, рівновага на грошовому ринку досягається за умови



Тому важливим є аналіз чинників, які впливають на пропозицію грошей і попит на гроші.

Пропозиція грошей у поточному періоді залежить від:

пропозиції грошей у попередньому періоді;

обсягу купівлі державних цінних паперів, що збільшує пропозицію грошей (ЦПК);

обсягу продажу державних цінних паперів, що зменшує пропозицію грошей (ЦПП);

обсягу національної валюти, витраченої Національним банком на купівлю іноземної валюти, що збільшує пропозицію грошей (ВК);

обсягу національної валюти, одержаної Національним банком від продажу іноземної валюти, що зменшує пропозицію грошей (ВП);

обсягу кредитно-грошової емісії (МСЕ).

Ураховуючи зазначене, пропозицію грошей можна виразити формулою:



де t, t – 1 — поточний період t та попередній період (t – 1).

Введемо позначення: сальдо купівлі-продажу державних цінних паперів (SЦП) та сальдо купівлі-продажу валюти (SВ):



З наведеної формули окремих розрахунків потребує обсяг грошово-кредитної емісії. До емісії уряд вдається тоді, коли він виявляється неспроможним організувати ефективне оподаткування для забезпечення потрібних видатків з державного бюджету, а також за рахунок емісії знімається інфляційне навантаження.

Загальна кредитна емісія (МСЕ) визначається кредитами:

на покриття дефіциту бюджету (СrБД);

покриття внутрішнього боргу (СrВБ);

рефінансування банків (СrРБ);

купівлю валюти до офіційного валютного резерву (СrВ).

Отже, загальна кредитна емісія розраховується за формулою



Таким чином, пропозиція грошей, враховуючи попередні формули, може бути визначена так:



Безперечно, існують і інші моделі визначення пропозиції грошей. Більш детально це питання розглядається макроекономічною теорією.

Для визначення попиту на гроші (МD) використовується, як правило, формула І. Фішера:



де МD — попит на гроші; V — швидкість обертання грошей; Р — середній рівень цін; Y — обсяг реального ВВП.

Інший варіант кількісного визначення попиту на гроші запропонував представник кембриджської школи А. Пігу:



де k — частка річних доходів (від Р·Y), яку бажають мати суб’єкти ринку в грошовій формі.

За своєю сутністю коефіцієнт k є оберненим відносно швидкості обігу грошей, тому принципової різниці між варіантами кількісної теорії Фішера і Пігу не існує.

Відомі також інші моделі, зокрема модель попиту на гроші Баумоля—Тобіна.