Аналіз національної економіки (2003)

Фондовий ринок охоплює частину кредитного ринку, зокрема ринок облігацій, і повністю ринок акцій. Це ринок цінних паперів, на якому здійснюються їх випуск, розміщення і продаж. Товаром фондового ринку є різні види цінних паперів.

Усі учасники фондового ринку поділяються на чотири групи: емітенти, інвестори, посередники, держава.

Посередниками на фондовому ринку можуть бути підприємства, банківські установи, інвестиційні компанії.

Фондова біржа — це організаційно оформлений постійно діючий ринок, на якому відбувається торгівля цінними паперами.

Основна макроекономічна функція фондового ринку — трансформація тимчасово вільних грошових коштів у виробничі капіталовкладення. Фондовий ринок виконує також функції: економічну, політичну, соціальну.

Розрізняють первинний і вторинний ринки цінних паперів. На первинному ринку початково розміщуються цінні папери серед інвесторів. Розміщення їх може відбуватися шляхом аукціону або відкритого продажу. Вторинний ринок забезпечує обіг цінних паперів. До вторинних ринків належать фондова біржа та позабіржовий ринок.

Біржовий ринок представлений фондовою біржею. Позабіржовий ринок обслуговує середній та малий за обсягом акціонерний капітал, його основою є комп’ютерний зв’язок. Це неорганізований ринок.

Платоспроможний попит на фондовому ринку суттєво залежить від можливості домашніх господарств заощаджувати, що дає їм можливість володіти акціями.

Цінні папери засвідчують майнове право, є об’єктом угоди та джерелом доходу. Цінні папери називають фіктивним капіталом, тому що вини не мають внутрішньої вартості, а їхня цінність полягає у здатності приносити дохід і засвідчувати право власності.

Розрізняють три групи цінних паперів: пайові (акції), боргові (облігації, сертифікати, векселі), похідні (опціони, ф’ючерси, варанти).

Акції поділяються на іменні, привілейовані, на пред’явника, прості. За ціновою ознакою вирізняють номінальну, емісійну, курсову, балансову ціну акції.

Дохід акціонера складається з дивідендів на акцію і зміни курсової вартості акції. Акціям притаманна антиінфляційна стійкість.

У разі зростання відсоткових ставок курс облігацій зміниться рівно на стільки, щоб компенсувати втрати доходу внаслідок зміни ставок.

Під час аналізу ринку облігацій та визначення їх ринкової вартості враховується фактор часу методами капіталізації та дисконтування. Майбутні доходи від володіння облігаціями складаються з двох частин: купонного доходу і виплат під час погашення облігацій.

Індекси фондового ринку характеризують коливання ціни акцій за певний період і дають можливість оцінити загальну ситуацію на фондовому ринку.

Найбільш популярним є індекс Доу-Джонса. Розраховується чотири індекси Доу-Джонса: промисловий, транспортний, комунальний, середній.

Ринкова капіталізація окремих підприємств визначає капіталізацію економіки в цілому і характеризує ступінь довіри до неї, привабливість для іноземних інвесторів.

Аналіз фондового ринку в основному зводиться до визначення початкового рейтингу емітента та його акцій. Існують різні види та підходи щодо аналізу цього ринку. Поширені два підходи: від глобального до локального і навпаки.