library.if.ua

Аналіз національної економіки (2003)

РЕЗЮМЕ

За своєю сутністю валютний ринок являє собою сферу економічних відносин з купівлі-продажу іноземної валюти і цінних паперів в іноземній валюті, а також операцій щодо інвестування валютного капіталу.

Валютний ринок — це конкурентний ринок, у певних межах інституційнорегульований. Обмінні операції на ньому пов’язані з валютним ризиком.

Головним органом валютного регулювання є Національний банк, який визначає сферу і порядок обігу іноземної валюти, встановлює комерційним банкам максимальні розміри курсового ризику тощо.

Складовою валютного ринку є ф’ючерсний ринок. Валютні фючерси дають змогу мінімізувати економічний ризик під час проведення валютних операцій, тобто здійснити хеджування валютних ризиків. Додаткове хеджування досягається за допомогою опціонів.

У процесі розвитку міжнародних господарських зв’язків сформувалась міжнародна валютна система, яка пройшла у своєму розвитку етапи: золотовалютного та золотодевізного стандартів, Бреттон-Вудської та Ямайської систем. У створеній у 1977 р. Європейській валютній системі міжнародним засобом платежу стає ЕКЮ, а з 1999р. — євро.

Валютний курс як економічна категорія є ціною грошової одиниці однієї країни, вираженою у грошових одиницях інших країн. Тобто він є формою світової ціни національних грошей.

Котирування валюти — це встановлення її курсу. Вирізняють пряме і непряме котирування валюти. У світовій практиці для встановлення валютного курсу найчастіше застосовується пряме котирування.

В основі визначення валютних курсів лежить паритет купівельної спроможності — співвідношення купівельної спроможності національної та іноземної валют, або, інакше кажучи, товарне наповнення грошових одиниць різних країн.

У поточному періоді валютний курс відхиляється від паритету і формується під впливом попиту й пропозиції на валютному ринку.

У практиці валютних відносин використовують такі види курсів: фіксовані (передбачають наявність зареєстрованого офіційного паритету), гнучкі (коли немає офіційних паритетів) — плаваючі та керованоплаваючі, змішані, крос-курси, спот-курси, форвард-курси.

Під час аналізу динаміки валютних курсів ураховується рівень інфляції. Для цього визначається номінальний та реальний валютні курси. Реальний валютний курс відображує сукупний вплив цінових чинників на конкурентоспроможність.

Методи валютного регулювання охоплюють девальвацію, валютну інтервенцію, корекцію відсоткових ставок, валютні обмеження, регулювання платіжного балансу, режим конвертованості валют.

Причиною девальвації може бути криза платіжного балансу. Тоді зниження валютного курсу стимулює експорт і обмежує імпорт. Ревальвація має протилежний зміст.

Валютна інтервенція — це пряме втручання національного банку у валютний ринок. Національний банк купує власну валюту з метою зменшення її пропозиції та збільшення курсу. І навпаки, продає національну валюту з метою зниження її курсу.

Якщо платіжний баланс активний, то курс національної валюти підвищується. За умови пасивного платіжного балансу виникає перевищення валютних витрат над валютними надходженнями, курс національної валюти знижується.

Підвищення відсоткових ставок у періоди погіршання стану платіжного балансу сприяє припливу капіталів з країн, де відсоткова ставка нижча. І навпаки.

Валютні обмеження використовуються для здійснення контролю за рухом капіталу, блокування валютної виручки тощо.

Конвертованість — це здатність національної грошової одиниці обмінюватись на інші валюти. Позитивні наслідки конвертованості — інтеграція у світову економіку, негативні — можливе зменшення національного багатства й робочої сили.

Між валютним курсом і чистим експортом існує обернена залежність. Зростання чистого експорту сприяє зростанню ВВП. Але чистий експорт і ВВП змінюються по-різному в умовах плаваючого та фіксованого валютних курсів.

За умови зростаючого плаваючого валютного курсу протекціоністське скорочення імпорту не компенсується зростанням експорту й національного доходу. За умови зростаючого фіксованого валютного курсу політика протекціонізму може привести до збільшення чистого експорту й ВВП.