library.if.ua

Аналіз національної економіки (2003)

10.1. Умови збалансованості робочих місць та робочої сили

Аналіз формування й розвитку ринку праці здійснюється за такими напрямами:

визначення збалансованості між попитом і пропозицією робочої сили — умов рівноваги на рику праці;

виявлення тенденцій зайнятості на ринку праці;

аналіз прихованого безробіття, ефективність роботи служби зайнятості;

розрахунки показників ефективності функціонування ринку праці.

Аналіз починають із вивчення попиту на робочу силу, який змінюється під впливом:

випереджальних темпів зростання продуктивності праці порівняно з динамікою ВВП, що зменшує попит на робочу силу, і навпаки;

збільшення капіталомісткості виробництва, що зменшує попит на робочу силу, і навпаки.

Показниками попиту на робочу силу є: кількість вільних робочих місць, кількість нових робочих місць, кількість перепрофільованих робочих місць.

Сукупний попит на ринку праці LD складається з функціонуючих (Nф) і вакантних (Nв) робочих місць:



Зазначена сума характеризує наявність робочих місць на ринку праці й означає потребу в працівниках. Визначальним у попиті є кількість вакансій. У процесі аналізу слід визначити загальний попит на робочу силу, структуру попиту в галузево-регіональному розрізі та за підприємствами різних форм власності, професійно-кваліфікаційну та статево-вікову структуру робочої сили, тенденції у динаміці.

Пропозицію на ринку праці формують такі категорії економічно активного населення:

безробітні, кількість яких поповнюється випускниками навчальних закладів та раніше зайнятих у домашньому господарстві (ця категорія становить приблизно 80 % сукупної пропозиції);

ті, хто мають роботу, але незадоволені нею і шукають іншу;

зайняті, які ризикують залишитись без роботи (наприклад банкрутство підприємства) і тому шукають нову.

зайняті, які шукають додаткову роботу для збільшення свого доходу.

Розраховується частка окремої категорії робочої сили, що формує її пропозицію



Пропозиція робочої сили також аналізується у галузево-регіональному розрізі та за підприємствами різних форм власності.

Крім зазначених показників, для аналізу попиту й пропозиції на ринку праці використовуються і такі, які характеризують професійно-кваліфікаційну підготовку робочої сили, та коефіцієнт навантаження на одне робоче місце і зворотний йому рівень вакантності.

Нерівновага між попитом і пропозицією зумовлюється дисбалансом між кількістю робочої сили, яка формує пропозицію на ринку праці, і кількістю робочих місць, які визначають попит.

Рівновага досягається, коли попит на робочу силу дорівнює її пропозиції (LD = LS або LS = Nф + Nв). Для визначення ступеня збалансованості ринку праці розраховується відповідний коефіцієнт:



де kзб — коефіцієнт збалансованості ринку праці; LD, LS — відповідно попит на робочу силу та її пропозиція.

У дійсності можуть виникати три ситуації:

якщо kзб > 1, то LD > LS, тобто попит на робочу силу не задовольняється її пропозицією. Це характеризує ринок праці як працедефіцитний;

якщо kзб = 1, то LD = LS, тобто попит і пропозиція робочої сили врівноважені. Це є умовою збалансованого ринку праці;

якщо kзб < 1, то LD < LS, тобто пропозиція робочої сили перевищує попит на неї, виникає безробіття. Це характеризує ринок праці як праценадлишковий.

Зміни в структурі робочої сили аналізуються по галузях і регіонах.

Якщо в економіці має місце природне безробіття, то потребує окремого аналізу професійна підготовка робочої сили, яка здійснюється за напрямами:

первинне навчання (Uп.н);

перепідготовка (Uпп);

підвищення кваліфікації (Uп.к).

Тоді



де Uпр.п — кількість безробітних, охоплених професійною підготовкою.

Окремо визначається структура професійної підготовки незайнятого населення.



Аналізується динаміка професійної підготовки:



де Тпр.п — темпи зміни професійної підготовки.

Коефіцієнт навантаження kнав на одне робоче місце розраховується як відношення кількості офіційно зареєстрованих безробітних до кількості вакантних робочих місць:



Рівень вакантності, навпаки, відображає співвідношення кількості вакансій до кількості претендентів на них:



де kв — коефіцієнт вакантності; U — кількість безробітних; Nв — кількість вакантних робочих місць.

Зазначені коефіцієнти характеризують наявність незбалансованості на ринку праці. Якщо:

1) kнав < 1 для національної економіки це означає, що пропозиція робочої сили менше, ніж попит на неї. Безробіття, що виникає при цьому, можна класифікувати як природне, тому що робочі місця є;

2) kнав = 1 на макрорівні це означає, що всі, хто шукають роботу, можуть бути нею забезпечені, а на ринку праці встановлюється рівновага;

3) kнав > 1 це ознака циклічного безробіття, пропозиція робочої сили перевищує попит на неї, і чим більше в даному випадку kнав, тим важче ситуація на ринку праці. Не всі, хто шукають роботу, зможуть її знайти.