Аналіз національної економіки (2003)

Оцінка інвестиційної привабливості галузей здійснюється за синтетичними та аналітичними показниками. До синтетичних показників належать:

прибутковість галузі;

перспективність розвитку галузі;

інвестиційні ризики.

Кожна група цих показників охоплює ряд аналітичних, які мають рангові значення і визначають у кінцевому підсумку вагомість синтетичного показника.

Так, рівень прибутковості галузі характеризується такими аналітичними показниками:

прибутковість активів, тобто співвідношення суми балансового прибутку підприємств галузі до суми всіх активів у використанні;

прибутковість власного капіталу підприємств галузі за умови наявного галузевого фінансового лівериджу — співвідношення суми балансового прибутку підприємств галузі до суми власних активів;

прибутковість реалізованої продукції — співвідношення суми прибутку від реалізації до обсягу реалізації продукції підприємств галузі.

Перспективність розвитку галузі аналізується за показниками:

вагомість галузі в економіці країни — частка продукції галузі у ВВП;

кількість зайнятих у галузі;

забезпеченість перспектив зростання власними фінансовими ресурсами (визначається обсягом та вагою капіталовкладень за рахунок власних джерел фінансування, часткою власного капіталу в загальній сумі активів);

ступінь державної підтримки розвитку галузі — обсяг державних (централізованих) капіталовкладень, податкові та експортні пільги;

розвиток науково-технічної та сировинної бази галузі, який вимірюється на основі експертних оцінок.

Під час оцінки рівня інвестиційних ризиків враховуються такі аналітичні показники:

рівень конкуренції в галузі;

рівень інфляційної стійкості продукції галузі, який характеризується співвідношенням індексів цін у динаміці на основні види продукції галузі та загального індексу цін по економіці в цілому;

соціальна напруга галузі, яка визначається співвідношенням рівня заробітної плати працюючих у галузі до середнього рівня заробітної плати в країні.

Методологічні принципи визначення інвестиційної привабливості регіонів України розроблено компанією «Омета-Інвест» і викладено у статтях Ю. Болейко та Д. Гамалія.

Для аналізу інвестиційної привабливості регіонів у методиці, запропонованій у згаданих матеріалах, застосовуються такі узагальнюючі показники:

рівень загальноекономічного розвитку регіону;

рівень розвитку інвестиційної інфраструктури;

демографічна характеристика регіону;

рівень розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури;

рівень криміногенних, економічних та інших ризиків.

Оцінка кожного узагальнюючого показника ґрунтується на використанні аналітичних показників. Шляхом їхнього підсумовування визначається рангове значення кожного досліджуваного регіону.

Перший узагальнюючий показник включає такі аналітичні:

частка продукції регіону у ВВП країни;

обсяг промислової продукції на душу населення;

рівень самозабезпеченості регіону основними продуктами харчування на душу населення;

середній рівень заробітної плати працюючих у регіоні;

середній рівень заощаджень на душу населення;

обсяг капіталовкладень на душу населення;

частка централізованих капіталовкладень у загальному їх обсязі;

обсяг науково-технічних робіт на душу населення;

темпи зміни промислового виробництва;

кількість промислових підприємств у регіоні;

частка збиткових підприємств у загальній їх кількості в регіоні;

прибуток у розрахунку на одне промислове підприємство.

Другий узагальнюючий показник охоплює такі аналітичні:

кількість підрядних будівельних компаній і фірм усіх форм власності;

обсяг місцевого виробництва основних видів будівельних матеріалів;

густота залізниць на 1000 км2 території;

густота автомобільних шляхів із твердим покриттям на 1000 км2 території.

Третій узагальнюючий показник характеризує демографічну ситуацію в регіоні, для чого розглядаються такі аналітичні показники:

частка населення регіону в загальній кількості населення країни;

частка міського населення в регіоні;

рівень зайнятості в регіоні;

частка працездатного населення у загальній кількості населення регіону;

рівень кваліфікації працюючих у регіоні.

До четвертої групи узагальнюючих показників входять аналітичні:

частка приватизованих підприємств у загальній кількості підприємств комунальної власності;

частка підприємств недержавної форми власності у загальній кількості підприємств регіону;

кількість спільних із зарубіжними партнерами компаній і фірм у регіоні;

кількість банківських установ (включаючи філії) на території регіону;

кількість страхових компаній у регіоні;

кількість товарних бірж у регіоні.

П’ятий узагальнюючий показник оцінює рівень криміногенних, екологічних ризиків, тобто рівень безпеки інвестиційної діяльності в регіоні. До цієї групи належать аналітичні показники:

викиди шкідливих речовин на 1 м2 території регіону;

частка джерел забруднення у загальній кількості підприємств регіону;

кількість економічних злочинів на 100 тис. осіб, що проживають у регіоні;

частка незавершених будівельних об’єктів у загальній кількості розпочатих будівництв.

Кожний регіон по кожному з п’яти узагальнюючих показників отримує певний середній рейтинг, який розраховується як середня арифметична рейтингів цього регіону за окремими аналітичними показниками:

До заключного етапу аналізу інвестиційної привабливості регіонів входить розрахунок інтегрального показника оцінки пріоритетності кожного регіону, який визначається як сума добутків рейтингового значення узагальнюючого показника даного регіону на значимість цього показника у сукупній оцінці. Прийнята така значимість кожного узагальнюючого показника:

рівень загальноекономічного розвитку регіону — 35 %;

рівень розвитку інвестиційної інфраструктури — 15 %;

демографічна характеристика регіону — 15 %;

рівень розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури — 25 %;

рівень криміногенних, екологічних та інших ризиків — 10%.

Тоді інтегральний показник інвестиційної привабливості регіону розраховується за формулою

де ІП — інтегральний показник; dj — значимість (у частках одиниці) відповідного узагальнюючого показника.

Отже, найбільш інвестиційно привабливим буде регіон, інтегральний показник якого має більше значення, ніж по інших регіонах.