library.if.ua

Аналіз національної економіки (2003)

13.5. Оцінка ефективності зовнішньоекономічної діяльності

Ефективність зовнішньоекономічної діяльності вирізняють у широкому (на рівні національної економіки) та вузькому (на рівні підприємств та окремих проектів) розумінні. Сутність економічного ефекту на народногосподарському рівні полягає у зіставленні доходів і витрат від зовнішньоекономічних операцій. При цьому існують прямий і непрямий ефекти.

Прямий ефект виникає в результаті економії національних витрат на виробництво експортної продукції, коли ці витрати нижчі за світові, та економії від імпорту, якщо витрати на імпорт менші, ніж могли б бути за умов власного виробництва аналогічної продукції.

Непрямий ефект виявляється в позитивному впливі зовнішньоекономічної діяльності на економічний розвиток країни, а саме: прогресивних структурних зрушеннях, підвищенні рівня технічного забезпечення виробництва та промислового потенціалу. Враховуючи специфіку прояву непрямого ефекту безпосередньо кількісно його оцінити важко. Але прямий ефект від зовнішньоекономічних операцій методично оцінити можливо.

Розрізняють такі показники ефективності зовнішньоекономічної діяльності:

народногосподарська ефективність зовнішньоекономічних операцій;

народногосподарський ефект від зовнішньоекономічних операцій;

економічна ефективність експорту або імпорту;

економічний ефект від експорту чи імпорту;

бюджетна ефективність експорту або імпорту;

бюджетний ефект від експорту або імпорту;

показники можливості експорту і потреби в імпорті ресурсів;

коефіцієнт технологічності окремого виду продукції;

витрати на експорт;

валютні доходи від експорту;

валютна ефективність експорту;

витрати на імпортну продукцію;

валютна ефективність імпорту;

індекс імпорту;

індекс валютної виручки на одиницю продукції;

індекс внутрішніх цін на продукцію;

індекс структурних зрушень;

індекс умов торгівлі.

Народногосподарська ефективність (ефект) зовнішньоекономічних операцій визначається через економічну та бюджетну ефективність (ефект). Економічна ефективність (ефект) виникає у виробників експортної або у споживачів імпортної продукції. Бюджетна ефективність (ефект) виникає у зовнішньоторговельних організацій від зовнішньоекономічних операцій. Зазначені показники розраховуються за такими формулами:





Обчислення економічного ефекту від експорту (ЕФекс) або імпорту (ЕФімп) здійснюється за формулами (знак «+» означає, що ефект є, знак «–» — його відсутність):



Формула характеризує ефект, одержаний виробниками експортної продукції. Ефект, який виникає у споживачів імпортної продукції, визначається за формулою:



Введемо нові показники для розрахунку бюджетної ефективності та бюджетного ефекту від експорту або імпорту:



З урахуванням попередніх формул обчислення народногосподарської ефективності та ефекту від зовнішньоекономічних операцій здійснюється за методикою:



де Ен.екс, Ен.імп — народногосподарська ефективність експорту та імпорту;



де ЕФекс, ЕФімп — народногосподарський ефект від експорту та імпорту.

Оцінка загальної (народногосподарської) ефективності зовнішньоекономічної діяльності охоплює встановлення параметрів економічної безпеки, системи критичних обмежень та рівнів її зовнішньоекономічних чинників. Економічна безпека забезпечує найбільш сприятливі умови економічного розвитку країни. Для цього потрібні державні заходи щодо нейтралізації зовнішніх та внутрішніх чинників небезпеки. Ось чому однією з важливих умов проведення ефектних зовнішньоекономічних операцій є задоволення потреб у ресурсах. З цією метою визначається потреба в імпорті та можливості експорту ресурсів:

ІМі = Пзі – Ві – Rі;

ЕXі = Ві + Rі – Пз і,

де ІМі — потреба в імпорті і-го ресурсу; ЕХі — можливості експорту і-го ресурсу; Пзі — загальна потреба економіки в і-му ресурсі; Ві — власне виробництво і-го ресурсу в країні; Rі — резерв і-го ресурсу на внутрішньому ринку.

Слід урахувати також експортну спеціалізацію країни, доцільність якої характеризується перевагою в експорті високотехнологічної продукції, а не сировини. Умовою такого вигідного для країни експорту буде значення коефіцієнта технологічності окремого виду продукції більше за одиницю:



де KTi — коефіцієнт технологічності і-го виду продукції; РТівн — рівень технологічності і-го виду продукції на внутрішньому ринку; РТіз — рівень технологічності і-го виду продукції на зовнішньому ринку.

Валютні кошти для закупівлі імпортних поварів значною мірою отримують від експорту власної продукції. Саме тому доцільність експортно-імпортних операцій визначається порівнянням валютних надходжень від експорту з витратами валюти на імпорт. Для таких порівнянь по експорту обчислюють витрати на експорт, валютні доходи від експорту, валютну ефективність експорту. По імпорту розраховують показники витрат на імпортну продукцію, валютну ефективність імпорту.

Витрати на експорт включають витрати національної економіки безпосередньо на виробництво продукції, що експортується, а також витрати на її транспортування до кордону, вантажні роботи, витрати зовнішньоторговельних організацій. Витрати на імпортну продукцію — це вартість її виробництва у внутрішніх цінах реалізації.

Зовнішньоекономічні операцій будуть доцільними за таких умов:



Загальна ефективність зовнішньоекономічної діяльності досягається, коли співвідношення валютних доходів від експорту і валютних витрат на імпорт більше за одиницю:



Валютні доходи від експорту — це різниця між виручкою від експорту та витратами на виробництво експортних товарів у перерахунках в одній валюті. Витрати на імпорт являють собою валютну вартість імпорту. Валютні доходи від експорту та витрати валюти на імпорт визначаються у зовнішньоторговельних цінах, які є близькими до світових цін і в основі яких лежать суспільно необхідні витрати праці на виробництво продукції.

Валютна ефективність експорту за своїм економічним змістом характеризує віддачу суспільної праці (суспільно необхідних витрат) для виробництва експортної продукції у вигляді валютної виручки, тобто скільки валютної виручки від експорту можна одержати з одиниці витрат на виробництво продукції. Валютна ефективність імпорту полягає у результативності заміни власного виробництва певних товарів на їх імпорт.

Показники зовнішньоекономічної діяльності розраховують і аналізують з урахуванням впливу на них інфляції, за територіальною та товарною структурою. Урахування впливу цих чинників на валютну виручку від експорту продукції в динаміці здійснюється індексним методом. Для цього обчислюються індекси:

експорту (Іекс);

валютної виручки на одиницю продукції (Іе);

внутрішніх цін (Івн р);

структурних зрушень (Істр).

Введемо позначення:

t, б — періоди у роках — поточний і базовий;

і — від експортної продукції;

Qeксі — обсяг виробництва експортної продукції і-го виду;

Веі — валютна виручка від одиниці і-го виду експортної продукції;

Рвні — внутрішня ціна одиниці експортної продукції і-го виду.

Тоді зазначені вище індекси розраховуються за формулами:



Знаменник характеризує можливу (імовірну) валютну виручку від експорту продукції в періоді t при незмінних світових цінах.



З урахуванням попередніх формул наступну формулу можна записати так:



Існує також показник — індекс умов торгівлі (Іу.т). Він визначається співвідношенням індексів середніх цін експорту (Ірекс) та імпорту (Ірімп):



Можливі три ситуації:

Іу.т>1 — це означає, що співвідношення цін у зовнішній торгівлі в поточному періоді порівняно з базовим є сприятливим;

Іу.т < 1 — це означає, що співвідношення цін у зовнішній торгівлі в поточному періоді порівняно з базовим є несприятливим для країни;

Іу.т = 1 — це означає, що умови торгівлі в поточному періоді порівняно з базовим не змінилися.

Отже, індекс умов торгівлі дає змогу виявити і проаналізувати тенденції у динаміці цін на експортну та імпортну продукцію. Він залежить від товарної номенклатури і не залежить від валютних курсів та сальдо торговельного балансу. Тому можна сказати, що індекс умов торгівлі є узагальнюючим показником, який вказує на співвідношення експортних та імпортних цін.