library.if.ua

Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах (1999)

5.4.1. Інформаційний обмін СЕП із комерційним банком

Обробка всіх (тих, що надійшли як безпосередньо від клієнта, так і за допомогою СЕП) платіжних розрахункових документів на рівні КБ виконується за допомогою ПТК «Операційний день банку» (ОДБ). Отже, обмін і взаємодія КБ із СЕП через АРМ-3 зводяться до інформаційного обміну та взаємодії АРМ-3 з ПТК ОДБ і реалізуються через процедуру обміну відповідними файлами встановленої структури.

Усі файли обміну є текстовими (у термінах MS-DOS). Вони мають, по суті, однакову будову і складаються з таких рядків: службового, заголовного та інформаційного:



Усі рядки (службовий, заголовний та інформаційні) закінчуються двома символами переведення каретки (СПК). Оскільки в деяких реквізитах, наприклад в електронно-цифровому підпису, можуть зустрічатися будь-які коди, розбивати файл на рядки під час його обробки й читання потрібно, узявши за основу стандартну довжину рядків, які зазначено в опису того чи іншого типу.

Службовий рядок містить інформацію, що пов’язана з роботою системи й забезпеченням її безпеки та надійності. Його довжина однакова для всіх типів файлів і дорівнює 102 байт разом із СПК.

Заголовний рядок містить у собі інформацію про конкретний файл, про кількість інформаційних рядків у файлі тощо. Для кожного типу файлів він має певну довжину, яка задається у структурі файлів цього типу.

Інформаційні рядки (ІР) мають однакову довжину для кожного (окрім М) типу файлів, яка також задається в опису його структури. Деякі типи файлів можуть не мати інформаційних рядків. Тоді файл складається лише зі службового та заголовного рядків.

Серед файлів обміну основними є файл початкових платежів даного банку до інших банків, так званий файл типу А, і файл зворотних платежів від інших банків, так званий файл типу В.

Файл типу А готується ОДБ банку і приймається ПТК АРМ-3 цього самого банку, а файл типу В приймається ОДБ від АРМ-3, яке, у свою чергу, отримує його від АРМ-2 РРП. Кожний інформаційний рядок файла А несе дані про один платіжний документ. В одному файлі можуть міститися платежі лише одного виду валюти.

Заголовний рядок файла типу А має довжину (разом із СПК), що становить 196 символів, і містить такі основні реквізити: найменування файла; дату і час його створення; кількість ІР у файлі; суму дебету і суму кредиту по файлу; ЕЦП файла і ЕЦП самого рядка і ін.

Довжина ІР файла А становить (разом із СПК) 594 символи. Кількість таких рядків у файлі A обмежена і має не перевищувати 1000. У структурі інформаційного рядка файла А можна виокремити два типи даних: реквізити, які характеризують конкретний платіж, і атрибути, які пов’язані з технологією обробки платежів у СЕП.

До першого типу належать: коди МФО банку-платника (банку А) та банку-одержувача коштів (банк Б); особові рахунки і найменування платника та одержувача коштів; сума і валюта платежу; його призначення; вид і дата платіжного документа; дата надходження документа до банку А і т.ін.

Другий тип включає ідентифікатор клієнта й операціоніста банку А; ЕЦП основних реквізитів платежу; ім’я файла A, порядковий номер ІР у файлі A і т.ін. Усі платежі у файлі A мають ЕЦП та ідентифікатор операціоніста.

Файл B містить інформацію про зворотні платежі на банк Б (отримувач платежів) у СЕП. Кожний його ІР містить дані одного платіжного документа. Структура заголовного та інформаційного рядків файла B така сама, як і структура відповідних рядків файла A.

Протягом банківського дня відбувається, як правило, кілька сеансів передавання та приймання платіжних документів клієнтів на міжбанківське обслуговування і, відповідно, кілька сеансів зв’язку АРМ-3 КБ з АРМ-2 РРП. Щоб забезпечити надійність роботи си– стеми, на кожний відправлений чи прийнятий інформаційний файл типу А або В формується відповідний файл-квитанція типу Т для файла А і типу S для файла В.

Заголовний рядок файла-квитанції типу T містить 330 символів (разом із СПК) і крім даних, які характеризують сам файл Т, включає дані, які характеризують відповідний файл А (найменування файла А, дату і час його створення, кількість ІР у файлі А, суми дебету і кредиту по файлу А, його ЕЦП і т. ін.).

Інформаційний рядок файла Т, якщо він існує, має довжину всього в 12 символів і містить порядковий номер інформаційного рядка файла A і код помилки в ньому. Квитанцію T формує лише АРМ-2.

На отриманий файл B в ОДБ БАІС формується файл-квитанція типу S. Структура його заголовного й інформаційного рядків така сама, як і відповідних рядків файла T.

Зауважимо, що робота в системі передбачає також обмін інформаційно-технологічними файлами розглянутих далі типів.

Файл типу V — файл виписки із технічного кореспондентського рахунку банку за поточний банківський день. Містить інформацію про значення КР і платежі банку за цей день.

Заголовний рядок цього файла має 427 символів; інформаційний його рядок містить 138 байт, зокрема й дані про один інформаційний рядок файла A або B. Тобто у файлі V відображаються всі інформаційні рядки файлів A і B за поточний день.

На підставі даних файла V в ОДБ КБ можна встановити значення залишків коштів на кореспондентському рахунку на початок наступного банківського дня.

Файл типу U призначений для коригування списку учасників електронних платежів та масиву інвалютних рахунків банків у всіх АРМ СЕП і ОДБ БАІС. Файли U мають послідовну нумерацію протягом року в десятковій системі числення. Номер файла вміщується в розширенні його імені й має вигляд (001, 002,...).

Заголовний рядок файла містить 240 знаків, а інформаційний 121 знак. Інформаційні рядки можна умовно поділити на дві групи: рядки, які несуть інформацію про зміни в довіднику учасників платежів (S_UCH.DBF), і рядки, які змінюють інформацію в масиві інвалютних кореспондентських рахунків (M_UCH.DBF).

Файл K формується при сеансах зв’язку АРМ-3 з АРМ-2 протягом усього дня.

Щоб можна було відстежувати правильність послідовності файлів K, у заголовному рядку поточного файла K вказується номер попереднього файла K. Файл K з розширенням 000 («К.000») містить інформацію за станом на початок банківського дня.

Довжина заголовного рядка файла К становить (разом із СПК) 381 байт. Крім типових реквізитів (ім’я файла, дата і час створення тощо), він містить дані про значення ТКР на початок та на кінець сеансу, поточні значення ЛТК і ЛПО, максимально можливу суму проплати та інші дані, які характеризують поточний стан банку.

Інформаційний рядок файла К має довжину в 141 символ і містить дані про один із файлів А чи В, що надійшли та були оброблені.

Для головного банку, який працює за моделлю з одним кореспондентським рахунком і в якого філії мають свої АРМ-3, в інформаційних рядках файла K наводяться файли як головного банку, так і його філій. Файли розміщуються групами по установах, тобто група файлів ГБ, група файлів 1-ї філії, 2-ї і т.д.

Зарахування грошових коштів по файлу B на ТКР банку виконується ТІЛЬКИ після успішного прийняття АРМ-2 квитанції S про прийняття відповідного файла В в банку. Банк, у свою чергу, інформується про це у файлі K або V.

Отже, кожний технологічний сеанс зв’язку КБ із РРП протягом дня приводить до обміну файлами типу А і Т, В і S та К.

Наприкінці робочого дня в ОДБ БАІС формується файл протокольного звіту про роботу за день типу Z з розширенням «000». Він містить інформацію про роботу банку з АРМ-2 упродовж усього банківського дня.

Переданий до РРП файл Z є сигналом для АРМ-2 про те, що відповідний банк закінчив роботу з приймання/передавання пакетів платіжних документів і квитанцій на них (файлів А,В,Т,S).

Якщо банк працює більш як з однією валютою, то в момент «формування Z» одночасно створюються та відправляються до РРП окремі файли Z за кожною з валют.

Заголовний рядок файла Z має 228 символів і містить дані про загальний розмір дебету і кредиту всіх оброблених за поточний день файлів А і В.

Кожний інформаційний рядок файла Z містить 141 символ і дані про один відправлений файл A або файл B, який надійшов і на який відправлено квитанцію S. Інформаційні рядки файла Z відображають файли лише СЬОГОДНІШНЬОГО банківського дня. Файл може не мати інформаційних рядків.

Згідно із застосовуваною технологією файл Z може бути сформований лише тоді, коли на всі відправлені файли типу А від АРМ-2 отримано файли-квитанції типу Т, а на всі прийняті файли типу В в ОДБ сформовано й передано до РРП відповідні файли-квитанції типу S.

Крім названих файлів в обміні можуть брати участь і технологічні файли типу «F», «О» та «М».

Файли типу F містять ліміти для філій банку і призначені для управління їх роботою в СЕП з боку головного банку. Вони поділяються на підтипи, різні за структурою та призначенням. Підтип файла визначається першим символом розширення його імені.

Файли підтипу F*.L* призначені для відправлення з головного банку до АРМ-2 значень лімітів, які він встановлює для своїх філій. Заголовний рядок файла має 196, а інформаційний — 75 символів, крім того, він містить код МФО філії та нові значення ЛТК і ЛПО.

Файли підтипу F*.T* призначені для відправлення головному банку із АРМ-2 поточних значень ТКР його філій, лімітів останніх і технологічної інформації про їх роботу. Заголовний рядок цього файла має 199, а інформаційний — 197 символів.

Файл типу О формує АРМ-3 і передає лише до ОДБ БАІС. Це технологічний файл, який призначений для інформування БАІС про причини відбракування файлів, що надходять від ОДБ та АРМ-2. Якщо файл забракований у цілому, то файл O не має інформаційних рядків.

Якщо помилки виявлено в окремих інформаційних рядках забракованого файла, то у файлі O буде стільки інформаційних рядків, скільки помилкових рядків виявлено в первинному файлі.

Заголовний рядок файла О містить 330, а інформаційний — 12 символів.

Файл типу М призначений для забезпечення реалізації сьомої моделі роботи КБ у СЕП. Він несе в собі бізнес-правила, що регламентують роботу філій банку.

Загальну схему обміну файлами між ОДБ та АРМ-3 комерційного банку унаочнює рис. 5.2.





Зі створенням інтерфейсу між ОДБ і АРМ-3 не лише підвищується оперативність обробки, а й відкриваються нові можливості отримання в ОДБ, а отже, і в БАІС результативних даних з урахуванням інформації файлів А, В та поточного стану кореспондентського рахунку банку. Тобто зростає ступінь керованості банку.