Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах (1999)

Згідно з чинним положенням кореспондентські рахунки КБ відкриваються і ведуться у відповідних регіональних управліннях (РУ) НБУ, а обробляються в ОДБ цих управлінь.

Одночасно в СЕП ведуться технічні кореспондентські рахунки (ТКР), що слугують для відображення міжбанківських розрахунків, виконуваних через СЕП.

Практично ТКР у СЕП — це інформація в електронній формі, що відбиває зміни стану банківського рахунку, відкритого в балансі регіонального управління НБУ. Стан ТКР банку визначають, виходячи зі значення його реального кореспондентського рахунку на початок дня і сум, проведених ним через СЕП платежів. Якщо не існує інших джерел надходження грошових коштів на кореспондентський рахунок банку окрім як через СЕП, то значення ТКР збігається зі значенням кореспондентського рахунку.

Щоб забезпечити можливість відображення всіх платежів на кореспондентських рахунках банку, організовано обмін даними між АРМ-2 РРП і ОДБ (ОПЕРУ) РУ. Полягає він у тому, що значення кореспондентських рахунків банків за станом на початок банківського дня передаються із ОДБ РУ до АРМ-2 РРП.

На їх підставі АРМ-2 виконує такі дії:

1) інформує комерційні банки про значення їхніх кореспондентських рахунків;

2) відстежує значення цих рахунків під час виконання операцій протягом дня;

3) обмежує приймання платежів від банків.

По закінченні банківського дня обороти із ТКР за день передаються за допомогою файла зв’язку із АРМ-2 до ОДБ РУ. Окрім того, АРМ-2 передає до ОДБ підсумки по платежам, що пройшли за цей день через СЕП. На їх підставі ОДБ, у свою чергу, коригує значення кореспондентських рахунків банків.

Комерційні банки отримують інформацію щодо проходження платежів і зміни їх кореспондентських рахунків із двох джерел: виписки із ТКР, яку приймають із АРМ-2, і виписки із ОДБ РУ (її називають «файл-КС»). Очевидно, що дані цих повідомлень мають бути узгоджені.

Для роботи СЕП із різними валютами кожній із іноземних валют присвоюється однобайтовий ідентифікатор (A...Z, 0...9). Довідник валют, які обробляються в СЕП, міститься у файлі S_VAL.DBF. Кожний пакет платіжних документів (файли типу А,В,С) містить документи однієї (і лише однієї) валюти, а імена всіх файлів СЕП (окрім файла типу U) включають також ідентифікатор валюти, якій відповідає зміст файла. Файл U учасників СЕП — єдиний для всіх видів валют. Комерційний банк може відкрити в рамках СЕП один (і лише один) кореспондентський рахунок у кожній валюті.

Імена всіх файлів інтерфейсу АРМ-3 з ОДБ є унікальними (і водночас змінними). Вони мають таку структуру:

vtARxxmd.fnn,

де v — однобайтовий ідентифікатор валюти в СЕП згідно з довідником S_VAL.DBF СЕП. Для національної валюти України v = «$».

t — тип файла в СЕП. Нині в інтерфейсі можливі такі типи: A, T, B, S, K, Z, V, F, M, U, O. Із розвитком системи список типів файлів розширюватиметься; ARxx — ідентифікатор банку-учасника в СЕП.; m — місяць банківського дня; d — номер банківського дня місяця m. Значення m і d подаються в тридцятьшістковій системі числення (1,2,...,9,A,B,C,...,U,V);

f — функціональний підтип для файлів типу F і M; nn — технологічний номер файла в тридцятьшістковій системі числення (00 ... ZZ).

Ім’я файла під час його передавання по маршруту та обробки в СЕП не змінюється, а ім’я файла-квитанції формується з імені основного файла заміною символу t (тип файла) на відповідний тип квитанції (наприклад, А на Т, В на S).

Завдяки запровадженій структурі імен файлів у СЕП організовано обробку лише файлів своїх типів і за певний день. Імена файлів широко застосовуються й для організації контролю та аналізу платежів, ідентифікації учасників і створення й ведення архівів даних як на рівні СЕП, так і в самих КБ.