library.if.ua

Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах (1999)

5.6.1. Характеристика «нульової» та «першої» моделей роботи комерційних банків у СЕП

У системі міжбанківських електронних платежів НБУ існує кілька моделей обслуговування комерційних банків. Застосування тієї чи іншої моделі обслуговування та взаємодії КБ із СЕП визначають, здебільшого з огляду на такі чинники:

1. Спосіб взаємодії головного банку з його філіями. Можливі такі варіанти:

головний банк і всі філії є учасниками СЕП, мають свої АРМ-3 і взаємодіють між собою через СЕП;

банк має свою систему передавання даних, використовувану для взаємодії головного банку з його філіями;

для взаємодії та обміну даними між головним банком і філіями використовується ЕП НБУ (або інша мережа).

2. Організаційна структура КБ і кількість рівнів підпорядкованості. Можливі такі варіанти:

банк не має підлеглих філій;

існують два рівні підлеглості: головний банк — філії;

існують три рівні підлеглості: головний банк — регіональні управління — філії.

3. Розміщення головного банку та філій за адміністративними регіонами країни: усі вони містяться або в одному, або кількох регіонах.

Отже, з огляду на кількість значень цих факторів загальна кількість можливих моделей такого розміщення досягає 18. Проте оскільки для однорівневих КБ можливий лише один (а не три) спосіб взаємодії із СЕП (через АРМ-3) і розміщені вони лише в одному регіоні, моделей буде 15.

Нині в СЕП розроблено 8 моделей, і кожний з банків працює за однією з них. Розглянемо основні характеристики та особливості цих моделей.

Так звана «нульова» модель передбачає, що як головний банк, так і всі його філії територіально розміщені в одному регіоні й обслуговуються однією РРП. При цьому всі вони мають відкриті окремі кореспондентські рахунки в РУ НБУ і ТКР у РРП цього самого управління. Передбачається також, що як головний банк, так і всі його філії мають АРМ-3 і коди МФО.

Скориставшись позначеннями: КБ — комерційний банк, ГБ — головний банк, Ф — філія головного банку, формально-логічні умови роботи банку за цією моделлю запишемо в такому вигляді.

1. ГБ і всі Ф Î Р, де Р — регіон.

2. Для ГБ і всіх Ф існують КР у РУ НБУ (КР — кореспондентський рахунок).

3. Для ГБ і всіх Ф існують ТКР у РРП РУ НБУ.

4. ГБ і всі Ф мають окремі ПТК АРМ-3 і коди МФО.

У разі роботи за цією моделлю як ГБ, так і філії є рівноправними учасниками СЕП і мають однакові можливості взаємодії з іншими учасниками системи. Єдиною відмінністю цієї моделі від «безмодельного» обслуговування є те, що головному банку надходить інформація про роботу його філій у СЕП.

Платежі філій відображаються на різних ТКР і різних КР, причому СЕП майже не дає засобів управління процесом здійснення платежів у філіях з боку ГБ. Окрім того, грошові кошти банку розподіляються між кількома КР, що також ускладнює управління ними. Саме через це доцільно було створити «першу» модель.

«Перша» модель, як і «нульова», передбачає, що всі установи банку містяться в одному регіоні й обслуговуються однією РРП. Але філії не мають відкритих кореспондентських рахунків у РУ НБУ, що накладає певні особливості на технологію обслуговування їх міжбанківських платежів.

Формально-логічні умови роботи банку за «першою» моделлю можна записати так.

1. ГБ і всі Ф містяться в одному регіоні.

2. Для ГБ виконуються умови:

1) ГБ має відкритий КР у РУ НБУ і код МФО;

2) для ГБ існує ТКР у РРП;

3) у ГБ функціонує АРМ-3.

3. Для всіх філій ГБ, які є в регіоні, виконуються умови:

1) кожна філія має МФО;

2) філії не мають відкритих КР в РУ НБУ;

3) кожна філія має ТКР в РРП РУ НБУ;

4) кожна філія має свій ПТК АРМ-3.

Через відсутність у філій банку відкритих КР вони всі разом із ГБ працюють через один консолідований кореспондентський рахунок (ККР). Консолідованим називають такий кореспондентський рахунок, на якому відображаються міжбанківські розрахунки більш як однієї банківської установи. Кошти на цьому рахунку обліковуються так, що внесок кожної окремої філії у зміну його загального значення не розглядається. Отже, усі наявні ресурси банку перебувають на одному рахунку, що дає змогу ефективніше управляти їх використанням.

Субкореспондентські рахунки філій ведуться в головному банку засобами його ОДБ на підставі інформації, що надається йому СЕП.

Під час роботи за цією моделлю ТКР кожної філії на початок банківського дня набуває значення 0, а протягом банківського дня дорівнює різниці між відповідними і початковими оборотами цієї філії.

ТКР головного банку дорівнює значенню реального КР на початок дня, отриманому від ОДБ РУ НБУ, плюс денні залишки його і філій за цей день.

Під час роботи за цією моделлю відправлення й отримання платежів одночасно відображуються на ТКР головного банку і на ТКР тієї філії, яка відіслала або отримала платіж.

ГБ має змогу керувати роботою своїх філій у СЕП, задаючи їм ліміти в режимі реального часу. Для кожної філії головним банком можуть задаватися ліміти, як на величину поточного значення залишку (овердрафт) на ТКР (ЛТК) цієї філії, так і на суму (денних) початкових оборотів (ЛПО).

Кількість змін лімітів протягом дня є для філій технічно обмеженою і не може перевищувати 99. Головний банк обирає способи організації роботи та задання лімітів своїм філіям. Він може, зокрема, вдаватися до таких дій:

заборонити проведення платежів філією до отримання інформації з ГБ про розмір ліміту на даний банківський день;

установлення початкового нульового значення ліміту; у такому разі платежі ведуться або в межах значень ТКР філії, або значення ТКР її ГБ;

перенесення ліміту з кінця попереднього на початок поточного дня і дозвіл працювати з ним;

дозвіл проводити платежі в межах ТКР ГБ.

За допомогою технологічного файла типу К після кожного сеансу зв’язку з РРП для філії передається інформація про розміри поточного залишку на її ТКР та її лімітів.

Під час сеансу зв’язку з РРП у складі файла К до ГБ передаються як дані про стан ККР банку (без розрізнення впливу змін, що сталися в окремих філіях, на загальну суму), так і дані про пакети платіжних документів самого банку та його філій. Завдяки цьому головний банк має змогу вести в себе субкореспондентські рахунки своїх філій.

Крім того, до ГБ із СЕП в інформаційних рядках файла виписок (файл типу V) надходять дані як про його платежі, так і про платежі філій. Це дає змогу ГБ перевіряти початкові та відповідні платежі філій, а також їх субкореспондентські рахунки.

На початок дня файл К.000 містить для ГБ дані про значення єдиного рахунку, а для філій ще й дані про ліміт для їх роботи.

Наприкінці кожного сеансу зв’язку до ГБ крім файла типу К з АРМ-2 передається додатковий файл типу F*.Т, що містить дані про поточні значення ТКР і лімітів його філій. Із цього видно, з якими лімітами працювали філії. Інформаційні рядки цього файла містять реквізити: МФО філії, поточне значення її ліміту та значення ТКР, а заголовний рядок включає суму всіх лімітів та залишків філій. Якщо філії обмінялися між собою платежами, то у файлі виписок V для ГБ такі платежі зустрінуться двічі: у групі початкових платежів філії і групі зворотних платежів.

Головний банк може здійснювати платежі в рамках значень єдиного кореспондентського рахунку, а філії — у рамках своїх ТКР (з урахуванням установлених лімітів).

Файл початкових платежів (типу А) СЕП приймає від філії в обробку, якщо він задовольняє всі вимоги, які випливають із ЛТК і ЛПО, установлених для даної філії:

а) поточний залишок філії мінус сума кредиту файла A плюс сума дебету файла A є не меншими за його ЛТК;

б) сума кредиту всіх відправлених за день файлів типу A певної філії мінус сума дебету всіх відправлених за день таких файлів плюс сума кредиту даного файла A і мінус сума його дебету не перевищують ЛПО цієї філії.

Крім того, файл типу А, що його відправляє філія, має задовольняти вимоги, які випливають зі значень ЛТК і ЛПО, установлених для консолідованого КР.

Отже, файли А від ГБ перевіряють на виконання однієї умови, а такі файли від філій — на виконання трьох умов. Якщо файл А філії-відправника не задовольняє одну з них, то філія отримує файл-квитанцію з повідомленням про вихід у «жовте сальдо» і початкові її платежі в цьому сеансі зв’язку не приймаються. Тим часом інші філії працюють нормально. У разі надходження зворотних платежів на адресу філії та зміни залишку на її ТКР або зміни лімітів її робота щодо початкових платежів може бути відновлена. Можна також змінити загальну суму кредиту файла А для виходу із «жовтого сальдо» в іншому сеансі зв’язку.

Ліміти для філій ГБ задає або змінює протягом банківського дня, посилаючи до РРП файл типу F*.L. Його інформаційний рядок містить код МФО філії та нове значення її ліміту. У РРП на підставі цього файла негайно коригуються значення лімітів філій. Якщо МФО філії у файлі немає, то її ліміт лишається без змін.

Заповнюючи документи та формуючи будь-який масив типу А як відправника, можна проставляти МФО ГБ або філії незалежно від банку-одержувача. Що ж до банку-одержувача, то ним може бути МФО як ГБ, так і будь-якої філії.