library.if.ua

Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах (1999)

8.5. Напрямки вдосконалення інформатизації податкової системи України

До пріоритетних напрямків інформатизації ДПАУ на даному етапі слід віднести:

створення і розвиток програмно-апаратних комплексів для забезпечення функціонування автоматизованих інформаційно-аналітичних систем центрального та обласних рівнів податкової служби;

створення корпоративного комп’ютерно-телекомунікаційного середовища, що пов’язує воєдино всі рівні податкової служби;

створення та насичення районних податкових адміністрацій АРМ, об’єднаними локальними інформаційними мережами, для забезпечення ефективної взаємодії користувачів з корпоративним комп’ютерно-телекомунікаційним середовищем;

створення типового математичного забезпечення для розв’язання функціональних задач податкової служби обласного та районного рівнів;

впровадження новітніх методів, засобів, технологій для автоматизованого виявлення прихованих неплатників податків і тіньових елементів економіки, підвищення ефективності оперативно-розшукових заходів;

підготовка і перепідготовка кадрів у галузі нових інформаційних технологій і їх використання в податковій службі.

Зауважимо, що комплексне розв’язання цих проблем дозволить ДПАУ вийти на якісно новий щабель інформатизації і забезпечити більш вищий рівень збирання податків в Україні, а також сприятиме науково-обгрунтованому прогнозуванню бюджету країни.

Інформатизація податкової служби є складником Національної програми інформатизації України. Тому при вирішенні будь-яких питань, що стосуються цієї проблеми, слід дотримуватись принципів сумісності об’єктів інформатизації ДПАУ та інших органів державного управління. Крім того, повинні враховуватися угоди України з зарубіжними країнами, особливо з країнами СНД, з питань оподаткування, а також враховуватись досвід інших країн в області інформатизації податкових служб.

У зв’язку з реформуванням підрозділів Міністерства внутрішніх справ по боротьбі з кримінальним ухиленням від оподаткування в податкову поліцію та об’єднання їх з податковою адміністрацією гостро постала проблема їх інформатизації, оскільки ці підрозділи практично не мають відповідної технічної бази.

Сьогодні всі ДПА України всіх рівнів обладнані поштовими вузлами, що працюють в режимі електронної пошти по комутованих каналах зв’язку з використанням персональних комп’ютерів та модемів. Використовується шість різних поштових програм (Т-МаіІ, FrontDоог, РгоСаrrу та ін.), уніфікованих в частині стандартів, що регламентують передачу файлів. Ведуться роботи щодо вибору єдиної поштової системи, інтегрованої з системами документообігу.

При створенні АІС необхідно розглянути можливість модернізації електронної пошти та використання її як резервної системи в разі відказів телекомунікаційної мережі.

Основні завдання, вирішення яких покладається на автоматизовану інформаційно-аналітичну систему, такі:

підвищення оперативності, достовірності та якості інформації, яка використовується для прийняття рішень та забезпечення контролю за повним та своєчасним надходженням коштів до бюджетів;

істотне підвищення продуктивності праці службовців державних податкових адміністрацій внаслідок використання сучасних інформаційних технологій у роботі податкових служб на кожному з етапів: від введення первинних документів до аналітичної обробки інформації;

аналіз економічного стану підприємств, регіонів, галузей у різних аспектах для вироблення науково обгрунтованих рішень з питань податкової політики, розробки рекомендацій для створення передумов для залучення «тіньового» грошового обороту до офіційного;

створення баз знань та даних на центральному і обласному рівнях і забезпечення оперативного обміну інформацією по міжвідомчих системах зв’язку з митними, фінансовими органами, органами державної влади, статистики, іншими міністерствами та відомствами з метою посилення фіскально-регулювальної функції ДПА;

реалізація принципово нової технології взаємодії між платниками податків та податковою адміністрацією — «електронної звітності», що дозволить суттєво знизити витрати на перевірку звітних документів платників податків, значною мірою скоротить витрати часу платників податків на взаємодію з податковою адміністрацією, а також дозволить сформувати бази даних для аналізу господарської діяльності;

підвищення рівня навчання та кваліфікації працівників податкової адміністрації за рахунок впровадження сучасних технологій навчання з використанням комп’ютерної техніки.

Для вирішення широкого спектра проблем податкової діяльності необхідно вжити певних заходів щодо реформування галузевої інформатики:

з метою забезпечення податкових службовців інформацією, якість якої адекватна складності розв’язуваних задач, створити на базі сучасних технологій розподіленої бази даних Центральну базу даних (ЦБД) з можливістю постійного віддаленого доступу до ЦБД з ДПА районного рівня для оперативного отримання інформації за кожним із зареєстрованих платників.

провести істотну «математизацію» аналітичної діяльності різних підрозділів податкових адміністрацій всіх рівнів, насамперед щодо діяльності центрального апарату, з широким використанням в аналітичних задачах сучасних методів математичної статистики;

з метою переходу від одноманітного уніфікованого принципу аналізу та формування керуючих впливів до диференційованого, згідно з особливостями економіки та «податкових параметрів» даної області, створити «інформаційні портрети» областей і регіонів, визначити впливові «податкові параметри»;

розробити технологію нагромадження динаміки змін податкових показників (звітність) та впровадити адекватні методи їх аналізу;

ввести принцип обґрунтування розробки і впровадження завдань статистичних звітів та аналізу з метою оцінювання їх доцільності та очікуваних економічних результатів;

вирішити проблему ефективної інформаційної підтримки діяльності податкової поліції, яка є важливою ланкою податкової служби, з урахуванням специфіки оперативної роботи, з максимальним задоволенням жорстких вимог до якості та режимів функціонування інформаційної системи ДПА (швидкодія, ступені захисту інформації і т. ін.);

розробити й упровадити різноманітні засоби інформатики для спілкування та виховання податкової дисципліни платників.

Оскільки обсяги статичної, умовно-статичної та динамічної інформації значні, необхідно опрацювати:

рівні деталізації даних для кожного зі структурних рівнів ДПА: район, область, держава;

принципи побудови розподіленої інформаційної бази податкової служби.

Окреме важливе завдання полягає у створенні ефективної системи обробки та контролю податкових декларацій фізичних осіб на базі головного та регіональних обчислювальних центрів із використанням технологій сканування форм і електронного документообігу, ключовою ланкою в яких повинно бути використання ідентифікаційного номера фізичної особи.

Одна з основних проблем ефективного використання електронного документообігу — відсутність стандартизованого поняття електронного документа, стандартів і технологій обертання електронних документів. Ця сфера потребує докладного опрацювання. Результатом має бути комплекс стандартів і технологій, прийнятий до використання відомствами та платниками, що забезпечить перехід до безпаперових технологій електронного документообігу.

Визначити як першочергове завдання створити й погодити базовий стандарт електронного документообігу, який визначає основні поняття в зазначеній сфері:

визначення методологічної, нормативно-правової бази електронного документа, ознак, які перетвоюють електронну структуру на документ;

визначення стандартів, технологій і процедур введення паперового документа до електронного документообігу і надання йому юридичного статусу електронного документа;

визначення стандартів, технологій і процедур зведення електронного документа до паперового вигляду, надання йому юридичного статусу документа;

визначення стандартів, технологій і процедур обміну електронними документами.

Такі вимоги задовольняються за умови використання нової інформаційної технології, яка передбачає наявність трирівневої структури обробки даних. Така структура забезпечить:

у районних державних податкових інспекціях

наявність єдиної програми — інтерфейсу користувача для доступу до єдиного інформаційного поля районної ДПА з усіх прикладних програм з використанням малопотужних комп’ютерів, якими обладнано переважну більшість районних ДПА;

можливість якісної роботи з прикладними програмами користувачів з невисокими професійними навичками;

здійснення віддаленого супроводження баз даних та прикладних програм;

створення передумов для повноцінного виконання функцій ДПА, пов’язаних з необхідністю обміну даними з іншими підрозділами податкової служби різних рівнів (район, область, центр).

в обласних державних податкових адміністраціях:

наявність засобів якісного агрегування даних районних рівнів;

наявність засобів проведення аналізу та розв’язання регіональних задач в умовах розподіленої інформаційної структури податкової служби.

в Державній податковій адміністрації України:

організацію автоматизованої системи збору й аналізу статистичної інформації, податкової інформації загальнодержавного рівня;

виконання функції автоматизованого керування і супроводження баз даних і програмних продуктів, які експлуатуються в структурі Державної податкової адміністрації України.

Автоматизована ІС ДПА України здатна повнофункціонально здійснювати основну діяльність лише в разі необхідного технічного оснащення всіх ДПА. Надалі з нарощуванням потужності технічних засобів необхідно додержувати таких принципів:

насамперед надавати техніку ДПА, що забезпечують найбільший процент надходжень до бюджету та ДПА, які мають на обліку багатьох платників податків. Такий самий підхід потрібен у разі розподілу техніки на рівні областей та міст обласного підпорядкування, які обслуговують велику кількість платників податку;

поряд з укомплектуванням ДПА персональними комп’ютерами потрібно змістити акценти в напрямку придбання та забезпечення потужними серверами великих податкових адміністрацій, особливо обласних, та ДПА України;

придбавати техніку в основному у вітчизняних товаровиробників, що дозволить у перспективі розвинути власну сучасну матеріально-технічну базу, зменшити залежність від зарубіжних фірм, особливо в частині цінового диктату, та зменшити загальні витрати на інформатизацію;

придбавати технічні засоби слід на конкурсних засадах.

Забезпечення технічними засобами ДПА має відбуватися з урахуванням трирівневої інформаційної технології обробки даних та побудови корпоративної мережі.

Користувачів за технологічними операціями можна поділити на категорії:

категорія І — введення даних, обмін даними;

категорія II — контроль отриманих даних, підготовка й використання довідкової, статистичної та звітної інформації;

категорія III — багатофункціональний аналіз інформації;

категорія IV — адміністрування (керування) і підтримка в роботоздатному стані інформаційної інфраструктури ДПА.

Користувачі категорії І забезпечуються персональними та мережними комп’ютерами, технічними та програмними засобами автоматизованого введення з паперових і електронних носіїв, засобами аутентифікації електронних документів.

Категорія ІІ користувачів потребує потужніших технічних та програмних засобів середнього рівня для виконання функціональних обов’язків.

Технічні засоби для користувачів категорії ІІІ є потужними робочими станціями, здатними за визначений час розв’язувати широкий спектр аналітичних задач з можливістю створення закритих для стороннього доступу баз даних у власних підмережах загальної корпоративної мережі.

Користувачі категорії ІV підтримують у робочому стані обчислювальні і програмні ресурси, які використовуються насамперед для підтримки роботи систем обміну даними, систем керування базами даних, сховищ даних. Технічні засоби цього рівня мають будуватися на базі структур, які дозволяють створювати необхідні потужності для різних рівнів ДПА та нарощувати їх без втрат попередніх інвестицій.

Прикладне програмне забезпечення має розроблятися з використанням сучасних інструментальних засобів (наприклад, САSЕ-технологія), які дозволяють підтримувати єдину базу даних проекту, одночасну працю групи розробників, забезпечують наскрізну підтримку життєвого циклу системи, підтримку візуальних засобів проектування, автоматизацію кодування, уніфікований користувацький інтерфейс, інформаційне забезпечення розробників, документування проекту. Для забезпечення тісної взаємодії різних підрозділів податкової служби як в технологічному, так і в інформаційному плані, необхідна комплексна автоматизація функцій кожного підрозділу.

Телекомунікаційна мережа (ТМ) ДПА України має містити дві основні підсистеми:

високо захищену власну корпоративну телекомунікаційну мережу ДПА України;

загальнодоступний з національних та світових телекомунікаційних мереж сегмент ТМ ДПА для доступу до відкритих та презентаційних інформаційних ресурсів ДПА України.

Основною метою створення ТМ ДПА є забезпечення формування, супроводження та доступу користувачів до корпоративних інформаційних ресурсів, налагодження оперативної інформаційної взаємодії на всіх рівнях системи установ та підрозділів ДПА України, а також відповідних органів державної влади України на основі сучасних телекомунікаційних та інформаційних технологій.

Адекватне рішення для досягнення цієї мети — створити інтегровану корпоративну мережу, що забезпечує передавання голосу, факсу, даних та відеосигналів в режимах дротового та бездротового зв’язку. Ця мережа з інтегрованою системою управління має утворити основу інформаційної інфраструктури ДПА та гнучке середовище для впровадження й реалізації нових видів телекомунікаційного та інформаційного сервісу.

Основою ТМ ДПА є магістральна, зонові та місцеві мережі первинної мережі зв’язку України з першочерговою орієнтацією на використання цифрових каналів зв’язку, а також використання відповідних ресурсів національної телевізійної мережі України.

Об’єднання інформаційних і телекомунікаційних мереж всіх підрозділів та установ ДПА України потягне за собою значне збільшення обсягу циркулюючої інформації різних типів та призначення. Тому при побудові ТМ ДПА необхідна розробка і впровадження нормативно-правових, організаційно-технологічних та технічних заходів щодо забезпечення інформаційної безпеки згідно з такими принципами:

забезпечення гарантії інформаційної безпеки для всіх суб’єктів ТМ ДПА на основі єдиних затверджених стандартів;

розподілу відповідальності між різними суб’єктами у різних сегментах ТМ ДПА;

реалізація програмно-апаратного захисту для управління засобами та ресурсами ТМ ДПА;

неприпустимості отримання забороненої інформації через сегменти ТМ ДПА, що приєднані до мереж загального користування, з реалізацією в разі необхідності фізичної ізоляції цих сегментів від корпоративної мережі.

Для досягнення поставленої мети доцільно виконувати роботи в таких напрямках:

протягом 1997—1998 років впровадити пілотний проект у Києві та його районах, розгорнувши паралельно роботи з виявлення та усунення недоліків проекту, доповнення його необхідними функціями та розробки і впровадження ряду типових проектів з огляду на різнотипність ДПА (районні, міські, міські з районним поділом) і обсяги виконуваних ними робіт;

протягом 1997—1999 років розробити функціональний прототип системи обласного рівня та впровадити насамперед в областях, які суттєво впливають на формування бюджетів, з використанням комутованих каналів;

протягом 1997—2000 років здійснити ряд етапів з розробки та впровадження системи центрального рівня, використовуючи спочатку існуючу (можливо, модернізовану) систему електронної пошти, а з 1999 року першу чергу ТМ на основі прямих виділених каналів зв’язку;

до 2002 року завершити роботи зі створення АІС на базі повномасштабної ТМ ДПА.

Основні результати, очікувані від реалізації концепції АІС податкової служби України, мають бути такі:

забезпечення інформаційного базису для створення дієвої та ефективної загальнонаціональної системи податкової служби;

безперервне та стійке зростання надходжень до бюджету від податків не за рахунок підвищення податкових ставок;

створення умов для добровільного виконання податкової дисципліни платниками податків на підставі розуміння справедливості податкової системи;

створення умов для зменшення обсягів «тіньової економіки»;

зниження криміногенності становища за рахунок зменшення обсягів необлікованих грошових коштів;

поліпшення соціальної захищеності громадян та запобігання соціальній напрузі в суспільстві завдяки збільшенню дохідної частини бюджету;

забезпечення якісного контролю за повнотою і своєчасністю надходжень до бюджету;

зменшення питомої ваги витрат у загальнодержавному бюджеті на утримання апарату ДПА.