library.if.ua

Інформаційний маркетинг (2002)

11.3. Світовий ринок ПК

Як уже не раз зазначалося раніше, загальне збільшення обсягів продажу ПК на світовому ринку в 1999 р., незважаючи на низку серйозних потрясінь, виявилося високим (понад 20%). Основними факторами, що стимулювали купівельну активність, на думку фахівців, є: зростання популярності Internet, ідея Free PC та цінові війни на американському ринку, піднесення економіки у Південно-Східній Азії (наприклад, у Японії обсяги продажу ПК за рік, за деякими оцінками, зросли більш як на 30%).

Щоб уявити динаміку ринку ПК, достатньо порівняти його стан у 1997 р. (за даними SOFT-LETTER) і наприкінці 1999 р. (табл. 11.2).

Лідером світового комп’ютерного ринку, як і раніше, є Compaq, що далеко залишила найближчого переслідувача — Dell, яка вийшла на друге місце, витіснивши з даної позиції IВM. Але Dell і в 1999 р. залишалася компанією, що найбільш динамічно розвивається, — темпи зростання її на американському ринку знову перевищили 50%. У Compaq цей показник становив близько 17%. Приблизно така сама динаміка розвитку PC-бізнесу на світовому ринку в 1999 р. була й у IВM, а от в Америці вона змогла збільшити свої обсяги продажу лише на 8%.

Четверте місце як на світовому, так і на американському ринку посідає Hewlett-Packard. За минулий рік ця компанія завдяки агресивній ціновій політиці істотно розширила свою присутність у споживчому секторі. За темпами розвитку HP стала другою в індустрії компанією після Dell: зростання її обсягів продажу в 1999 р. на світовому ринку ПК перевищило 30%, а на американському — 40%. За ці роки Packard Вell NEC перемістилася на п’яте місце у світі, за темпів зростання 1% 1999 р. став для неї цілком провальним.

Шосте місце глобально і третє — на американському ринку належить компанії Gateway — друга у списку лідерів компаній, що використовують пряму модель продажу.

Сьомою компанією у світовій і шостою — в американській індустрії ПК за підсумками 1999 р. стала Apple, темпи її зростання на світовому та американському ринках становили відповідно 24,5 і 17% (за даними Dataquest), однак у Європі вона посіла перше місце (52%) за збільшенням обсягів продажу ПК.

Що стосується перспектив світового ринку ноутбуків, то аналітики прогнозують на подальші роки зростання попиту на портативні ПК на 15—20%. IDC назвала IВM у переліку найуспішніших виробників ноутбуків.

Якщо ж розглядати європейський ринок, то тут картина рейтингу приблизно така сама, як і на світовому, за одним лише винятком — на другому місці після Compaq перебуває не Dell (їй належить третє), а альянс Fujitsu-Siemens. Четверте місце посідає IВM, п’яте — Hewlett-Packard.

Серед усіх комп’ютерних систем, реалізованих у 1997 р. у Західній Європі, 15,3% становили портативні. До 2000 р. на них припадає вже 16,4% (у грошовому вимірі їх частка ще більша — майже 25%: 9,8 млрд дол. проти 30,3 млрд). Найбільше зростання продажу мобільних комп’ютерів спостерігається в Німеччині: 25,3% — у 1998 р., у 2000 р. 20,9% проти 10%-ного приросту ринку десктоп-систем.

Російський ринок портативних ПК у 1998 р. скоротився порівняно з 1997 р. на 22%, у 1999 р. — ще на 25% (у кількісному вимірі).

Сьогодні на американському ринку продаються ноутбуки понад 60-ти торгових марок, але справжніх виробників ноутбуків у світі близько 20. IВM є одним із провідних світових виробників мобільних комп’ютерів, вона має власну технологію виробництва ноутбуків: системи ThinkPad випускаються на заводах IВM у США та Японії. За портативними ПК IВM міцно закріпилася репутація найнадійніших пристроїв у своєму класі. Компанія самостійно розробляє і виготовляє ноутбуки на своїх заводах.

Більшість ноутбуків Hewlett-Packard виготовляється на її фабриці в Корваллісе (штат Орегон), тайванська Twinhead випускає ноутбуки Sharp, Dell і залишається партнером HP. Великий список OEM-партнерів має Acer: крім власних TravelMate, компанія виробляє всі блокнотні комп’ютери Apple, ВJ-серію ноутбуків Canon, деякі системи Fujitsu і Peacock.

Однак лідером у цьому сегменті з повним правом уважається Toshiba.

В основному, компанії оснащують портативними ПК співробітників, що займаються продажем і маркетингом. На думку американських реселерів, блокнотні комп’ютери все частіше купуються корпоративними замовниками для використання замість настільних систем. Природно, що зниження цін і зростання можливостей ноутбуків сприяють розвитку цієї тенденції. Деякі аналітики вважають, що сьогодні вже 60—70% покупців збираються використати їх як основні системи.

У Compaq припускають, що близько 40% вироблених компанією мобільних ПК іде згодом на заміну настільних систем; Dell приблизно 80% ноутбуків продає на заміну десктоп-систем, а в IВM — до 65%. Ноутбуки, які нещодавно коштували 3—4 тис. дол., продаються тепер за половину ціни.

Організація збуту комп’ютерної техніки

Аналіз збуту комп’ютерної техніки в Європі за останні роки показав, що використовуються такі канали (за убуванням): VAR, традиційні дилери, прямі продавці, канали побутової електротехніки, супермаркети, продаж поштою, Internet-магазини.

Ланка від виробника до кінцевого користувача повинна бути короткою у часі. Як правило, всі продукти перевозяться літаками, тому здобуток окремої країни стає надбанням усього світу практично миттєво. Окрім швидкого постачання необхідно беззбитково керувати складом: не вигідно тримати товар більш як місяць. Якщо ж постачальник не знайшов чи не закупив товару в необхідному обсязі, то він може втратити свого покупця.

Але визначити необхідну кількість практично неможливо, дефіцит може утворитися й унаслідок того, що виробник переключився на новий продукт чи нову версію продукту, після анонсу якого може трапитися стрибкоподібне, непередбачене падіння цін попереднього продукту. Зроблена закупівля стане нікому не потрібною, якщо не знизити ціни. Помилка в будь-який бік обертається на збиток. У цьому бізнесі і прибуток, і ризик більше.

У ланцюжку «виробник—дистриб’ютор—дилер—оптова торгівля—роздрібна торгівля» — кожна ланка повинна швидко вирішувати своє завдання. Одному — окупити свою технологію, іншому — встигнути виправдати більші знижки, третьому — уникнути нерухомого складу і т. д. Кожен повинен максимально захистити себе від падіння цін. Відносини складні й одночасно гнучкі. Досить рідко трапляється, щоб виробник піклувався про дистриб’ютора, дистриб’ютор про дилерів і т. д. Якщо якась ланка бере на себе піклування про наступні (наприклад, уводячи price protection), то це зводиться до того, що хтось повинен вкласти гроші у це піклування. В умовах дефіциту чи появи чогось нового це трапляється дуже рідко.

Нині зростає потреба в мобільності, комунікаціях, супутниковому зв’язку, комп’ютерах, розподілених базах даних і т. д. Неминуче ситуація нагадуватиме ту, що має місце в розвинутих країнах з їх схемою ведення бізнесу в транснаціональних корпораціях. Коли це буде — невідомо, але ясно одне: розвиток бізнесу високих технологій іде швидкими темпами.