library.if.ua

Аналіз регіональної економіки (2002)

1.1. Основні поняття регіонального економічного аналізу

Регіональний економічний аналіз як наука являє собою спеціальні знання, пов’язані з:

дослідженням економічних процесів в їх взаємозв’язку, що складаються під впливом об’єктивних економічних законів і факторів суб’єктивного характеру на певній території;

науковим обґрунтуванням регіональних планів і прогнозів, об’єктивною оцінкою їх виконання;

визначенням позитивних і негативних факторів і кількісним виміром їх впливу;

встановленням тенденцій і пропорцій економічного розвитку, резервів регіону, що не були використані;

узагальненням досвіду і прийняттям оптимальних управлінських рішень.

Об’єктом регіонального економічного аналізу є регіон різного таксономічного рівня: країна, автономна республіка, область, район, будь-який населений пункт.

Під предметом регіонального економічного аналізу розуміють економічні процеси, що відбуваються в регіоні, соціально-економічну ефективність і кінцеві фінансові результати діяльності підприємств, організацій і т. п., які знаходяться у даному регіоні, та визначення об’єктивних і суб’єктивних факторів, під впливом яких вони перебувають.

У чому полягає основна мета аналізу? Відповідь на це запитання можна розглядати у двох напрямах. По-перше, регіональний аналіз є початковим етапом при розробці прогнозу чи програми подальшого розвитку регіону. У такому разі його результати розглядаються як базові показники для наступних розрахунків. По-друге, регіональний аналіз виступає як констатація стану розвитку регіону, тобто він відіграє роль регіонального діагнозу.

Основними завданнями регіонального економічного аналізу є:

1. Підвищення науково-економічної обґрунтованості планів і прогнозів. Це досягається здійсненням докладного ретроспективного аналізу господарської діяльності регіону. Побудова часових рядів за значний період дозволяє встановити певну закономірність у господарському розвитку, що, в свою чергу, дає змогу з’ясувати основні фактори розвитку, які мали місце у минулому, і тому не виключно, що і в майбутньому справлятимуть суттєвий вплив на економічну діяльність у регіоні. При цьому особлива увага звертається на поточний аналіз виконання програм соціально-економічного розвитку регіону. Ретроспективний і поточний аналізи завершуються прогнозними розрахунками, які дають можливість вийти на аналогічні показники.

2. Об’єктивність і різноманітність досліджень. Це завдання пов’язане з порівнянням отриманих показників: з нормативними, середніми по країні, показниками подібних регіонів.

3. Визначення і вимір внутрішніх резервів регіону. Поряд із загальними показниками ефективності роботи в регіоні слід окремо розраховувати показники, що надають відомості про використання робочої сили, ефективність роботи промисловості, сільського господарства та інших галузей економіки і соціальної сфери.

У зв’язку з тим, що регіональний аналіз є прикладною дисципліною, він виправдовує себе лише за умови, якщо приносить реальну користь. У процесі аналізу шляхом порівняння виконання прогнозних завдань різних структурних підрозділів економіки регіону з’ясовуються резерви регіону, вивчається можливість застосування досвіду інших регіонів і країн.

4. Перевірка оптимальності управлінських рішень. Вона полягає в обґрунтуванні правильності прийнятих управлінських рішень, визначення їх раціональності та ефективності, що можна зробити лише на основі попереднього економічного аналізу.

Оскільки економіка регіону може вивчатися в статиці і динаміці, то і регіональний економічний аналіз можна визначити як аналіз статичного стану регіону та аналіз процесу.

При статичному аналізі визначається стан регіону на певний період, з’ясовується модель його соціально-економічного розвитку. При аналізі процесу дається характеристика траекторії соціально-економічного розвитку, визначаються ендогенні та екзогенні фактори, що впливають на об’єкт і визначають траекторію розвитку економіки регіону, що аналізується.

За формою організації процесу аналізу розрізняють аналітичну діагностику, експертну та діагностику моделі розвитку (діагностика на моделі).

Аналітична діагностика — це проведення аналізу безконтактними методами за допомогою статистичної інформації з використанням безпосередньо економічного аналізу, типологій, у т.ч. ретроспективних.

Експертна діагностика означає отримання інформації контактними методами через проведення спеціальних експертних і соціологічних опитувань. Як правило, експертна діагностика здійснюється в ході польових досліджень шляхом застосування експертних оцінок, соціологічних досліджень, безпосередніх спостережень за зовнішнім середовищем.

Діагностикою на моделі називають отримання інформації про об’єкт дослідження за допомогою модельних імітацій. Слід зауважити, що в економіці отримати додаткову інформацію для встановлення діагнозу надто складно, за винятком розрахунків на моделі «витрати — випуск».