Іпотечне кредитування на ринку України (2014)

Кредитний союз – як напрямок розвитку іпотечного кредитування

Також, у рамках даної моделі, з метою розвитку іпотечного кредитування можливе створення Кредитного Союзу – фінансового інституту, що поєднує фізичних і (або) юридичних осіб, що приймає внески членів Союзу і надає їм споживчі кредити. Подібні інститути діють у США й існували в дореволюційній Україні.
Кредитні союзи поєднують споживачів іпотечного кредиту, для яких послуги банків і інших фінансових інститутів дорогі або недоступні. Кредитні союзи можуть бути організовані не тільки для вирішення проблеми житлового інвестування, але і для кредитування виробництва і сільського господарства.
Мета створення кредитного союзу – об’єднання вкладників у товариство для одержання доступної іпотечної позики. За договором, вкладники – члени союзу – зобов’язуються робити внески в спільну касу, з якої їм у певній черговості видають кошти, що складаються із суми заощаджень вкладника і позики кредиту. Кредити видаються тільки членам союзу. Вступивши до союзу, вкладник здобуває право на одержання кредиту, у якому йому не може бути відмовлено. До одержання виплати вкладник є кредитором, після – боржником союзу.
В Україні в даний момент існують групи населення, для яких об'єднання в кредитний союз буде найбільше ефективним, оскільки послуги банку по наданню іпотечного кредиту, в порівнянні з кредитним союзом, набагато вищі. Варто визнати, що кредитний союз працює за аналогічними принципами, властивими кредитним спілкам, що діють на підставі Закону України „Про кредитні спілки” N 2908-III від 20 грудня 2001 року.
Кредитний союз також може здійснювати власне будівництво багатоквартирного будинку для членів союзу за наявні кошти. Отриманий при цьому прибуток може частково або цілком компенсувати відсутню частину коштів на придбання житла для членів союзу.
Кредитні союзи мають низку переваг у порівнянні з іншими кредитно-ощадними інститутами: 1) зменшення періоду накопичення для потенційних покупців житла і, отже, збільшення платоспроможного попиту на ринку нерухомості; 2) члени кредитного союзу одержують можливість контролювати використання своїх заощаджень; 3) можливість одержання більш дешевого кредиту для членів союзу; 4) діяльність кредитних союзів сприяє залученню додаткових коштів на ринок житлових інвестицій; 5) створення кредитних союзів буде особливо ефективно для певних верств населення, що мають певні заощадження, яких, проте, недостатньо для придбання житла.
Поряд з позитивними аспектами ролі кредитних товариств у розвитку іпотечного кредитування деякі фахівці вважають, що доки будуть існувати законодавчі обмеження щодо кредитування кредитними спілками виключно в національній грошовій одиниці, доти іпотечні банки будуть більш конкурентноспроможними на ринку іпотечних кредитів. Крім того, банківська установа може надати широкий спектр додаткових послуг клієнту, що суттєво збільшує привабливість банку як іпотечної структури. Організаційна структура, грошово-кредитна політика, порядок надання позик і інші сторони функціонування кредитних союзів, можуть бути розроблені на базі досвіду роботи кредитних товариств дореволюційної України, сучасних ощадних інститутів, іпотечних компаній, кредитних спілок розвинутих країн.
Виходячи з вищевикладеного, необхідно визнати, що сьогодні цілком закрита модель ринкового кредитного інституту (модель „банк – клієнт”) зі значним накопичувальним періодом – 3-7 років і більше, при цьому з досить низькими накопичувальними ставками, малоефективна, головним чином, у зв'язку із загальною нестабільністю, непідготовленістю економіки України у фінансовому і правовому відношенні до довгострокового інвестування, а також через недовіру населення до всіх комерційних кредитних інститутів, і, зокрема, до будь-яких недержавних програм заощадження. Значні терміни кредитування – 10-15 років і більше, що слідують за накопичувальним періодом, в умовах нестабільності для цілком закритого інституту також практично нереальні.
Проте, у цієї моделі є непогані перспективи в Україні за умови зміни і доповнення відповідного законодавства і стабілізації економіки.