Функції іноземних інвестицій
Крайнім вираженням подібних точок зору є теза про загрозу “розпродажу України” міжнародним монополіям. Як правило, глибокого економічного аналізу за такими висловленнями не стоїть. Вони більше використовуються як пропагандистський лозунг у боротьбі із політичними опонентами.
Іншою, логічнішою позицією, є погляди тих економістів, які у надходженні іноземного капіталу вбачають загрозу серйозної конкуренції українській промисловості. Вони заперечують низьку ціну підприємств, які виставляються на аукціони під час приватизації, в яких приймають участь іноземці. В США та Європі аналогічні об'єкти коштують набагато більше. Такі погляди потрібно брати до уваги. Разом з тим об'єктивні закони світової економіки, процеси міжнародної міграції капіталу свідчать про те, що Україна не може стояти в стороні від активного залучення і використання іноземного капіталу.
Як свідчить практика, світове господарство і окремі національні господарства не можуть ефективно функціонувати без переливу капіталу в світовому масштабі, без його ефективного використання. Це об'єктивна необхідність і одна з найважливіших рис сучасного світового господарства і міжнародних економічних відносин.
Поступове відкриття української економіки, її інтеграція у світові процеси і структури вимагатимуть тривалого часу і повинні здійснюватись поетапно, в міру визрівання відповідних внутрішніх та зовнішніх передумов. Ефективність інвестиційної діяльності характеризується системою показників і може бути оцінена з точки зору інвестора і суспільства. Інвестора цікавить насамперед економічна ефективність; суспільство зацікавлене як в економічній ефективності проекту, так і в соціальній.
Іноземні інвестиції мають ряд безпосередніх переваг перед іноземними кредитами: цільовий характер інвестицій, зацікавленість інвестора в підвищенні ефективності господарювання (переважно - економічної), зацікавленість у нарощуванні виробництва, а також у поверненні коштів. Усе це дає змогу говорити про вишу економічну і соціальну ефективність, корисність для України іноземних інвестицій у порівнянні з іноземними кредитами.
Найважливіше те, що прямі іноземні інвестиції можуть бути джерелом не лише такого необхідного капіталу, але також нової технології, навиків менеджменту і системи маркетингу. Ці ресурси в свою чергу стимулюють конкуренцію, новації, акумуляцію капіталу і завдяки цьому створюють робочі місця та економічне зростання.
Виділяють наступні позитивні ефекти від залучення іноземних інвестицій:
-модернізація - залучення за допомогою іноземних інвестицій світових моде¬лей виробничих технологій і організації праці, які в результаті можуть бути використані на вітчизняних підприємствах;
-збільшення обсягів виробництва - ключовий фактор в умовах існуючої еко¬номічної кризи;
-позитивний вплив на платіжний баланс;
-підвищення рівня ринкової конкуренції.
Розглянемо детальніше вплив іноземних інвестицій на українську економіку. Інвестори в своїх власних інтересах запроваджують сучасну технологію праці і методи управління на підприємствах, якими вони повністю або частково володіють. Це сприяє підвищенню продуктивності праці, що в свою чергу забезпечує власникам більшу дохідність, не дивлячись на те, що оплата праці на цих підприємствах вища, ніж на державних.
Збільшення продуктивності праці, передача сучасних технологій введення нових потужностей, які є результатом залучення іноземних інвестицій, ведуть до збільшення обсягів виробництва продукції і надання послуг. До того ж ефективність іноземних інвестиційних проектів, як правило, більша завдяки вищій продуктивності праці і кращій структурі інвестицій.
Зростання обсягів виробництва за рахунок залучення прямих іноземних інвестицій набуває особливого значення в умовах економічної кризи. Інвестиційна діяльність викликає ефект мультиплікатора відносно економічного росту. Слід відмітити специфіку дії цього механізму. В даному випадку обладнання імпортується, але виробництво в результаті потребує значного збільшення випуску продукції місцевими постачальниками, що стимулює зростання в інших галузях промисловості. Це викликає специфічний ефект мультиплікатора модернізації: вищі вимоги підприємств з іноземними інвестиціями примушують постачальників приділяти більше уваги підвищенню якості продукції, жорсткому виконанню графіків поставок і прискоренню технологічного прогресу.
В результаті залучення прямих іноземних інвестицій відбувається покращання платіжного балансу шляхом збільшення експорту, економії імпорту та заміщення імпорту.
Частина продукції підприємств з іноземними інвестиціями направляється на експорт. Таким підприємствам легше, ніж іншим місцевим виробництвам, розширити експорт, їх продукція наближається по якості до товарів, що виробляються в розвинутих країнах, важливу роль відіграють упаковка, дизайн і відповідність світовим стандартам. Іншими перевагами є зв’язки інвестора, доступ до ділерської і сервісної сітки, що важливо для експорту споживчих товарів.
Іноземні інвестиції створюють додаткову ринкову конкуренцію. В Україні існує дуже високий рівень концентрації виробництва в багатьох галузях. В цих умовах підприємства з іноземними інвестиціями можуть активізувати конкуренцію, використовуючи деякі свої переваги (вищу продуктивність праці, кращий маркетинг). Підвищення конкуренції є одним із факторів, що сприяє зменшенню загального рівня виробничих затрат на ринках окремих видів продукції. Поява підприємства з іноземними інвестиціями потребує від інших місцевих фірм здійснення технологічних і організаційних нововведень.
Отже привабливість прямих іноземних інвестицій зумовлена наступним:
-імпорт прямих інвестицій веде до збільшення виробничих потужностей та ресурсів;
-сприяє поширенню передової технології і управлінського досвіду, підвищенню кваліфікації трудових ресурсів;
-з’являються не тільки нові матеріальні та фінансові ресурси, а й мобілізуються і більш продуктивно використовуються вже наявні ресурси;
-прямі інвестиції сприяють розвитку національної науково-дослідної бази;
-стимулюється конкуренція і пов'язані з нею позитивні явища (підрив позицій місцевої монополії, зниження цін та підвищення якості продукції, що заміщає як імпорт, так і застарілі вироби місцевого виробництва);
-підвищують попит та ціни на національні (місцеві) фактори виробництва;
-збільшуються надходження у вигляді податків на діяльність міжнародних спільних підприємств;
-в умовах слабкого контролю за використанням державних позик інвестиційний ризик переноситься на іноземних інвесторів, які самостійно вирішують проблему самоокупності.
Є ряд факторів, що зменшують позитивний вплив прямих іноземних інвестицій на економіку приймаючої країни. Тому важливо враховувати їх при розробці ефективного економічного механізму залучення іноземних інвестицій.
Опоненти іноземних інвестицій надають велику увагу таким моментам як недопущення продажу землі іноземцям. Ця вимога дуже стримує надходження іноземного капіталу, оскільки наявність приватної власності на землю є необхідною умовою для здійснення інвестицій.
Зрозуміло, що придбання стратегічно важливих підприємств іноземцями недопустима. Можливі випадки приватизації іноземними інвесторами підприємств, які виступають конкурентами для них на світовому ринку з тим, щоб не допустити їх самостійного розвитку. Тому держава повинна контролювати дії транснаціональних корпорацій, пов’язані з викупом місцевих підприємств.
Перед країною, яка залучає іноземні інвестиції, виникає дилема: якщо законодавство буде занадто обмежуючим, то іноземний капітал не буде інвестуватися, якщо ж занадто ліберальним, то в деяких випадках при погіршенні економічної або політичної ситуації іноземні інвестори стануть одночасно вивозити як прибуток, так і початкові інвестиції, що може призвести до платіжної кризи.
Ще одна проблема виникає у зв’язку з державним регулюванням іноземних інвестицій: якщо держава буде прагнути жорстко їх контролювати потік інвестицій зменшиться; якщо ж не буде ніяких державних обмежень і стимулів, то іноземні інвестори будуть враховувати лише особисті інтереси. Держава повинна створити ефективну систему стимулювання іноземних вестицій. Світовий досвід показує, що іноземних інвесторів приваблюють просто регіони з меншим рівнем заробітної плати. Іноземний капітал інвестується в країни з вищим рівнем зарплатні, який компенсується кращою інфраструктурою, більш розвинутою економікою і ефективнішою адміністрацією. З середини 90-х років головним мотивом для внесення західними фірмами в країни Східної Європи стала можливість доступу до місцевих ринків.
Також потрібно відмітити наступне:
- імпортовані ресурси працюють для окупності та отримання прибутку, який потім вивозиться. У довгостроковій перспективі відтік коштів через репатріацію прибутку повинен перевищувати величину первинних вкладів. Тому говорити про зростання виробничого потенціалу країни за рахунок іноземних інвестицій виправдано тільки у тому плані, що ці інвестиції стимулюють економічний розвиток приймаючої країни в цілому;
- цілі іноземного інвестора можуть не збігатися з національними. На практиці, як правило, не вдається уникнути зіткнення національних інтересів та інтересів іноземних інвесторів. Нерідко має місце дискримінація національного сектора, яка посилюється правовими заходами макроекономічного стимулювання;
- підприємства з іноземними інвестиціями як канали передачі технології часто стають відносно закритими анклавами у національній економіці, слабо пов’язаними з іншою її частиною. Крім того, на практиці, приймаюча країна (навіть промисловорозвинута) майже не бере участі у створенні нової технології, а отримує її кінцевий продукт. Передача частини науково-дослідних робіт має місце переважно у низькотехнологічних галузях;
- прямі іноземні інвестиції можуть вступати в угоди з діючою на місцевому ринку олігополією, яка не зацікавлена “збивати ціни”, також вони можуть справляти стримуючий вплив на національне підприємництво, поглинаючи фінансові накопичення у місцевій та іноземній валюті;
- суттєві експортні надходження найбільш реальні у сировинних галузях, а в обробній промисловості іноземні інвестиції мають переважно імпортозаміщуючий характер:
- нерегульований розвиток підприємств з іноземними інвестиціями може підсилити соціальне розшарування громадян.
Таким чином, розглядаючи в цілому двоякий вплив іноземного інвестування на економіку країни-реципієнта, можна зробити наступний висновок. З одного боку, залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України несе значні переваги. Це підтверджує досвід багатьох країн Центральної та Східної Європи. Багато підприємств з іноземними інвестиціями демонструють вищі, порівняно з середніми по країні вкладення капіталу, продуктивність праці, ефективність виробництва та питому вагу в експорті. Продуктивність та обсяги реалізації продукції на них збільшуються значно швидше порівняно з суто національними господарськими одиницями. А, з другого боку, для запобігання негативних моментів, даний процес потребує відпрацювання регулюючого механізму, завдяки якому іноземне інвестування стане взаємовигідним. Отже, залучення іноземних інвестицій є однією з ключових проблем економічної реформи в Україні.
Прямі іноземні інвестиції приносять з собою необхідний капітал, новітні технології і такі нематеріальні ресурси як організаційні, маркетингові та управлінські знання. Ці фактори, в свою чергу, можуть відігравати вирішальну роль по реструктуризації та диверсифікації економіки та підвищенню рівня її конкурентоспроможності.
Найзагрозливішою для України, у цьому аспекті, є не просто неконкурентоспроможність продукції, підприємств, галузей, національної економіки в цілому, а можливість системного відриву її від групи провідних країн через несумісність технологій, низьку здатність економіки до інвестицій і нововведень, а також структурно-галузеву, інституційну та соціально-культурну несумісності.
Для України як держави, що будує ринкову економіку, важливо розглядати залучення іноземних інвестицій у контексті структурних змін та економічного зростання. Незалежній Україні у спадок дісталась економіка з архаїч¬ною структурою (48% промисловості складали добувна та паливні галузі, 28% безпосередньо пов'язані з військово-промисловим комплексом і лише 24% виробляли споживчі товари), із зруйнованими виробничими зв’язками Дві третини основних фондів потребують оновлення. Звідси зрозуміло, я величезні потреби і можливості для інвестування є в України [76]. До цього необхідно додати, що особливо важливе економічне та гуманітарне значені мають інвестиції в людину (в освіту, культуру, науку, охорону здоров’я).
Без оновлення виробничого апарату, а отже без ефективної інноваційної, технічної і технологічної політики, основаної в тому числі на розробці сучасного механізму залучення прямих іноземних інвестиції, досягти ефективного росту важко. Потреба в інвестиціях є надзвичайно гострою. Україні потрібні допомога Заходу, і в першу чергу технологічна. Без технологічного прориву Україна залишиться сировинним придатком, тому потрібні послідовні і ріщучі зусилля, щоб перейти до відродження. Сучасний стан економіки України зобов’язує до проведення активної інноваційної та інвестиційні політики, без цього просто немає майбутнього .
Вважаємо, пріоритетними завданнями, які покликані вирішити іноземні інвестиції в Україні є:
- структурна реформа економіки;
- технологічне оновлення виробництва;
- виробництво товарів широкого споживання;
- подолання залежності країни від імпорту.
Слід відзначити, що цілі інвесторів, які приходять на вітчизняний ринок, приходять у протиріччя із внутрішньою програмою. Так, у структурі господарства їх перш за все цікавлять сировина, метал, вугілля, продукти хімічної промисловості. Інтерес викликають підприємства, що володіють певними технологічними перевагами і перспективою розвитку, а також науково-технічним потенціалом. Тобто, саме можливість спрощеного, дешевого доступу до сировинного ринку, науково-технологічної бази та кваліфікованої робочої сили привернула увагу іноземців. Якщо Україна прагне отримати через пряме іноземне інвестування доступ до сучасних технологій, то західні фірми реалізують технології, життєвий цикл яких уже пройшов половину свого шляху, на світових ринках вони не конкурентні. Невибагливість споживачів українського ринку дає можливість продовжити життя застарілим і неприбутковим на західному ринку товарам. А отже, конкурентоспроможні світові корпорації орієнтуються на глобальні експортні стратегії, а не на розвиток внутрішнього виробництва товарів. Без значного цілеспрямованого збільшення обсягів прямих іноземних інвестицій не можливо сподіватись на подолання залежності України від імпорту.
Таким чином, іноземні інвестиції, по-перше, не можуть відчутно вплинути на українську економіку у зв’язку з недостатніми обсягами. Незначну довіру західних підприємців обумовлює високий рівень інвестиційного ризику в Україні. По-друге, ті інвестори, що вже й прийшли на внутрішній ринок, не поспішають вирішувати проблеми та завдання українських партнерів.
Отже необхідно збільшувати обсяги прямих іноземних інвестицій в Україну як в абсолютному обсязі, так і з точки зору їх впливу на ключові макроекомічні показники і пропорції.
Безумовно зв’язок інвестиційної активності та економічного росту односторонній, тут діє взаємообумовленість. Економічне зростання залежить від інвестиційної діяльності. Створення дочірніх підприємств зарубіжних компаній та розширення їх за рахунок місцевого капіталу сприяє ринковим перетворенням. У свою чергу реформи в національній економіці сприяють залученню в країну приватних іноземних інвестицій. При всій очевидності цього обгрунтування, складність полягає в тому, як створити початковий імпульс зростання інвестиційної активності та економічно росту. У кожній країні ця проблема вирішується по-своєму, в залежності від внутрішніх і зовнішніх умов розвитку. Такий досвід набули не лише економічно розвинуті, але й країни, що розвиваються.
Аналіз сучасних тенденцій розвитку міжнародних відносин дає змогу зробити висновок про те, що прямі іноземні інвестиції стали особливо важливим фактором економічної інтеграції в світі. Вони відіграють все більшу роль в стимулюванні структурної перебудови, особливо в країнах, що розвиваються.
За ствердженням А.Філіпенка – потреба України в іноземних інвестиціях зумовлена трьома головними причинами. По-перше, надзвичайно низькою інвестиційною активністю власних товаровиробників і підприємств. В умовах тривалої кризи процес внутрішнього капіталовкладення останніми роками практично майже зупинився. По-друге, гострою необхідністю технічної і технологічної модернізації як самого виробництва, так і всієї ринкової та соціальної інфраструктури шляхом імпорту сучасних технологій, машин і устаткування. По-третє, потребами впровадження в усі сфери господарського життя сучасного менеджменту і маркетингу як іманентних атрибутів ринкової системи.
Тобто, остаточно зрозуміло: подолати негативні тенденції, які переважають у нашому народному господарстві, неможливо без дуже значної взаємовигідної інвестиційної підтримки з-за кордону.
Але, на нашу думку, Україна практично не заохочувала реальних інвестицій. А це є небезпечним для молодої незалежної держави як з економічного, так і з політичного погляду. З економічного – небезпека та, що якщо інвестори не довіряють молодій державі, не приходять в Україну, то тоді у міжнародної спільноти так само буде вироблятись аналогічне ставлення : що це не важливо, існує Україна чи її немає.
Якщо досить велика кількість іноземних компаній здійснить інвестиції в українську економіку, це тільки сприятиме її безпеці і тому, наскільки будуть занепокоєні міжнародні кола майбутньою долею України. Тому залучення іноземних інвестицій є важливим не лише для довгострокового економічного розвитку, а й з геополітичної точки зору.