Фінансове забезпечення запровадження органічного землеробства в карпатському макрорегіоні

Організація виробництва екологічно чистої продукції землеробства потребує відповідного фінансового забезпечення. Проте на сьогодні в Карпатському макро-регіоні не вироблено механізму та не визначено напрямів і джерел фінансування виробництва органічної продукції.

Запровадження органічного землеробства в аграрному секторі досліджується багатьма вітчизняними й зарубіжними науковцями. Потреба в його розвитку зумовлена низкою чинників, головним чином погіршенням екології, деградацією сільськогосподарських угідь, інтенсивно-виснажливим характером використання земельних ресурсів та інших природних ресурсів, швидкими темпами забруднення й засмічення земель і довкілля, нарощуванням виробництва й розширенням ринків генетично модифікованої продукції тощо. Вчені констатують: використання ресурсів, не узгоджене з можливостями природного середовища, руйнує його, призводить до погіршення якості життя, що в кінцевому рахунку загострює проблему збереження цивілізації, виживання людства.

Треба сказати, що забруднення сільськогосподарських угідь позначається не лише на земельних ресурсах. Ми повністю поділяємо думку У. Бека, що погіршення екології — це проблема не тільки навколишнього середовища, а й (у своєму генезисі та наслідках) суспільства, людини, її історії, умов життя, ставлення до світу й реальної дійсності, її культурних і політичних поглядів. Тому питання запровадження органічного землеробства як однієї з передумов розв'язання екологічних проблем, поліпшення якісного складу ґрунтів нині активно розглядаються світовою спільнотою.

Більше того, органічне землеробство, що передбачає екологічно безпечне ведення сільського господарства, яке сприяє розвиткові й підтриманню біорозмаїття циклів і біодинамічного стану ґрунту, стало важливою ланкою новітньої стратегії Спільної аграрної політики країн ЄС. До речі, воно тісно корелює з теорією "сталого розвитку", вперше проголошеною на 42-й сесії ООН (1987), у якій сталий розвиток було визначено як такий, що задовольняє потреби сучасного покоління та не ставить під загрозу можливість майбутніх поколінь задовольняти свої потреби.

Запровадження виробництва органічно чистої сільськогосподарської продукції на противагу стабільно інтенсивному використанню земельних ресурсів із широким застосуванням хімічних засобів офіційно підтримується багатьма країнами Європейського Союзу починаючи ще з 1989 року. При цьому передбачається, що до 2010 року близько 30 % земель, задіяних у сільському господарстві країн ЄС, будуть використовуватися для виробництва екологічно чистої продукції. Провайдерами такого виробництва стають "зелені" господарства, кількість яких у країнах Європейського Союзу лише за 2003—2005 роки зросла більш ніж удвічі, а площа земель, переведених на органічне землеробство, за цей самий період збільшилася на 117,8 тис. гектарів.

Стимулом до запровадження органічного землеробства в європейських країнах стала започаткована ще в 1993 році цільова програма фінансової підтримки фермерських господарств, які надають перевагу саме екологічно чистому землеробству.
Наукові дослідження органічного землеробства засвідчують його важливість і значущість для відтворення деградованих земельних ресурсів України. Разом із тим, на нашу думку, недостатню дослідженими залишаються питання організації фінансової підтримки розвитку цього процесу як в Україні в цілому, так і в окремих регіонах. Насамперед це стосується Карпатського макрорегіону, до складу якого входять Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська й Чернівецька області. Тому автор статті поставив за мету дослідити процес фінансування органічного землеробства в аграрному секторі Карпатського макрорегіону, аби запропонувати нові підходи до його організації.

Доведено, що динаміка й ефективність відтворення земельних ресурсів у сільському господарстві значною мірою залежать від фінансування цього процесу. Йдеться насамперед про фінансове забезпечення процесу відтворення у зв'язку із запровадженням органічного землеробства, яке сьогодні швидко поширюється в аграрному секторі високорозвинутих країн.
Вітчизняна практика фінансування сільського господарства за рахунок коштів державного бюджету не передбачає цільового надання фінансових ресурсів

господарствам, які переходять на органічне землеробство. Тоді як, наприклад, у Польщі "органічні" господарства на період конверсії (переходу на нові засади виробництва), коли можливі найбільші втрати, отримують субсидії в розмірі 108 дол. США на кожні 100 га ріллі, 38 дол. на 1 га пасовища та близько 150 дол. на кожен гектар багаторічних насаджень. Причому ці субсидії не виключають участі "органічних" господарств у інших програмах державної підтримки сільськогосподарського виробництва, до того ж держава бере на себе компенсацію частини витрат на проведення сертифікації таких господарств.

Потреба в розвитку органічного землеробства в Карпатському макрорегіоні й запровадженні якісно нової моделі його фінансування, на нашу думку, зумовлена передусім наявністю сформованої групи споживачів органічної продукції та відповідних природно-кліматичних умов. Адже Карпатський макрорегіон володіє широкою мережею туристичних баз, санаторіїв, будинків відпочинку, спортивних споруд тощо. Карпатські гори, чисте і свіже повітря, ліси, водні ресурси, — ці та інші чинники приваблюють сюди багатьох жителів України й сусідніх країн для відпочинку та оздоровлення. Тобто й демографічні, і природні умови сприяють запровадженню в макрорегіоні органічного землеробства.

Важливою складовою налагодження виробництва органічної продукції є організація сільськогосподарських підприємств, господарств населення, які цілеспрямовано займалися б органікою. Практика європейських країн довела, що найефективніше у виробництві органічної продукції працюють саме малі й середні фермерські господарства із розміром угідь 30—35 га. Хоча середня площа сільгоспугідь фермерських господарств у Карпатському макрорегіоні дещо менша від зазначених параметрів, з огляду на попит і пропозицію та природно-кліматичні умови становлення й розвиток органічного землеробства тут є виправданим і економічно, й екологічно, ft соціально (табл. 1).

Звичайно, не всі фермерські господарства зможуть займатися органікою — з різних причин, зокрема через відсутність адекватної матеріально-технічної бази, недостатню обізнаність щодо особливостей технології органічного землеробства, брак фінансових ресурсів тощо.
Таблиця 1. Динаміка площ сільськогосподарських угідь у користуванні
фермерських господарств Карпатського макрорегіону протягом 2000—2006 років (станом на кінець року), тис. га

Певні обмеження виникають також у зв'язку з наявністю надмірно кислих земель, нейтралізація яких потребує відповідного фінансового забезпечення. Крім того, кут нахилу багатьох сільськогосподарських угідь, які нині залучаються для виробництва сільськогосподарської продукції, значно перевищує норму (3 %), що створює труднощі з їх освоєнням, обробітком, доглядом тощо.

Як бачимо, окремі сільськогосподарські угіддя недоцільно використовувати для потреб органічного землеробства. Такі землі краще вивести з використання, законсервувати, таким чином створивши умови для акумуляції фінансових ресурсів для тих землевласників і користувачів, котрі зможуть налагодити виробництво екологічно чистої сільськогосподарської продукції.

З огляду на зазначене запроваджувати органічне землеробство в аграрному секторі Карпатського макрорегіону слід вибірково, зважаючи на економічні, екологічні, соціальні, національні та інші важливі складові відтворення земельних ресурсів. У регіонах, де планується запровадити органічне землеробство, необхідно провести всебічні агрохімічні дослідження, аби з'ясувати еколого-токсикологічний стан локальних природних ресурсів. Принагідно зазначимо, що завдяки запровадженню такого землеробства досліджуваний макрорегіон має унікальні можливості щодо розв'язання не лише суто економічних, а й екологічних, соціальних проблем відгворювального процесу. Особливо це стосується гірських і передгірських населених пунктів, де продукти харчування вирощують здебільшого на натуральній основі, без використання шкідливих для здоров'я людини хімічних інгредієнтів і продуктів генної інженерії.

Окрім фермерських господарств виробництвом органічної продукції в Карпатському макрорегіоні потенційно можуть займатися домогосподарства, адже згідно з офіційними статистичними даними вони виробляють переважну частину сільгосппродукції (табл. 2).

До того ж у користуванні селянських господарств перебуває понад три чверті площ сільськогосподарських угідь.
Зазначимо, що господарства з виробництва екологічно чистої сільськогосподарської продукції нині інтенсивно розвиваються в Полтавській, Хмельницькій, Київській та інших областях України. Карпатський макрорегіон має свої особливості, які дають змогу сформувати власну модель функціонування "органічних" земельних господарств.

І передусім це стосується сільськогосподарських земель, які через їхні природні продуктивні властивості доцільно використовувати здебільшого для посіву однорічних і багаторічних трав. Природні луки й пасовища, сіножаті, полонинські землі в передгірській і гірській зонах Карпат створюють надзвичайно сприятливі умови для виробництва екологічно чистої м'ясної й молочної продукції.

Таблиця 2. Частка господарств населення Карпатського макрорегіону
в загальному обсязі валової продукції сільського господарства протягом 1990, 2000-2006 років, %

Треба зауважити, що завдяки розширенню виробництва органічної тваринницької продукції можуть бути успішно розв'язані соціальні завдання. Зокрема, мається на увазі створення нових робочих місць, додаткових джерел доходів, розвиток туризму тощо. До речі, дослідження розвитку туризму в Івано-Франківській області переконливо свідчать: органічна продукція тваринницької галузі, виготовлена на натуральній основі, без шкідливих інгредієнтів користується значно більшим попитом у туристів і відпочиваючих порівняно з тією, що завозиться з інших регіонів.

Разом із тим запровадження органічного землеробства домогосподарствами в аграрному секторі Карпатського макрорегіону не слід зводити до масовості, загалу, оскільки зросте ймовірність допущення помилок, що виникли під час традиційного фінансування аграрного сектору. Тут потрібен виважений, індивідуальний підхід, оскільки вибір продуцентів органічної продукції тісно пов'язаний із реалізацією стратегічних інтересів держави (макрорегіону).

З огляду на особливості сільськогосподарського сектору економіки Карпатського макрорегіону раціональною є організація органічного землеробства у віддалених сільських населених пунктах, розміщених у передгірських і гірських районах, де земля й довкілля найменш засмічені та забруднені. Йдеться про виробництво екологічно чистої сільськогосподарської продукції, а також інтенсивніший розвиток "зеленого" туризму, що сприятиме розв'язанню не лише економічних, екологічних, а й соціальних завдань, оскільки з'являться нові робочі місця, зростуть доходи населення.

Вибіркові дослідження можливостей запровадження органічного землеробства в гірській місцевості Івано-Франківської та Чернівецької областей, зокрема Верховинському, Косівському, Путильському й Вижницькому районах, показали, що великі можливості організації виробництва екологічно чистої тваринницької продукції мають індивідуальні домогосподарства. Нині господарствами селян, що розміщені безпосередньо в гірській місцевості, можуть бути організовані виробництво й переробка молока, масла, бринзи, вовни, баранини, яловичини тощо.

До того ж тут давно напрацьовані власні самобутні технології генезису тваринницької продукції, які відрізняються від традиційних. Проведені нами розрахунки дають підстави стверджувати, що при створенні відповідних умов частка екологічно чистої тваринницької продукції, виробленої гірськими домогосподарствами, в загальному обсязі макрорегіону може сягнути 30—40 %.

Для збільшення обсягів виробництва й реалізації органічної продукції необхідні інвестиції, сума яких значною мірою залежить від напрямів інвестування. На початковому етапі інвестиційні ресурси повинні спрямовуватись, у першу чергу, на організацію кооперативів, асоціацій зі збору й заготівлі продукції, оскільки реалізація потенційних можливостей виробництва часто гальмується відсутністю адекватних інституційних структур. Істотно впливатиме на потенційні можливості виробництва також будівництво в окремих гірських населених пунктах мобільних кооперативних мініпунктів із переробки тваринницької продукції, позаяк сирі молочні й м'ясні продукти швидко псуються.

Зрозуміло, що пропоновані заходи потребують відповідного фінансування. Втім, на наше переконання, розрахунок його загального обсягу, зважаючи на мінливість і невизначеність нинішньої економіки, цін, нестабільність фінансово-кредитних інституцій, не є виправданим. Доцільно інвестувати бізнес-проект у зв'язку з виконанням того чи іншого етапу переведення підприємств, господарств населення на виробництво органічної продукції.

Становлення й запровадження органічного землеробства, як правило, є тривалим процесом та потребує щонайменш 3—5 років. Перехідний період необхідний для забезпечення підготовки й перепідготовки кадрів, які досконало знали б технологію й особливості ведення органічного землеробства, а також для створення сучасної матеріально-технічної бази. З огляду на перспективу і стратегію розвитку сільськогосподарського сектору економіки досліджуваного макрорегіону у зв'язку з розвитком органічного землеробства фінансування цих заходів повинна забезпечити держава через свої органи влади на місцях. Принагідно зазначимо, що процедура фінансового забезпечення має бути прозорою, доступною, простою і зрозумілою для всіх земельних господарств, які займаються виробництвом органічної продукції. Завдяки цьому можна буде досягти підконтрольності й цільового витрачання коштів.

Запровадження якісно нової моделі фінансування органічного землеробства за рахунок держави в Карпатському макрорегіоні має забезпечити розв'язання ще одного важливого стратегічного завдання. Мається на увазі інструмент реалізації державної (макрорегіональної) аграрної політики, завдяки якому взаємозв'язок держави (місцевих органів самоврядування) та суб'єктів виробництва органічної продукції не повинен завершуватись на етапі виділення коштів для потреб виробництва, а охоплювати переробку, реалізацію, розширення ринків збуту тощо. При цьому держава мусить не тільки виконувати роль джерела фінансування, а й бути споживачем (покупцем) органічної продукції, організатором внутрішнього й зовнішнього споживчих ринків, захисником інтересів суб'єктів виробництва органічної продукції.

Важливим напрямом регуляторної діяльності держави (місцевих органів влади) в аграрному секторі Карпатського макрорегіону є також організація й фінансове забезпечення процесу обстеження ґрунтів та сертифікація органічної продукції. Йдеться про запровадження процедури і критеріїв сертифікації органічної продукції, що використовуються у країнах ЄС.

Без фінансування таких заходів шанси проникнення органічної продукції вітчизняного товаровиробника на зовнішні ринки мінімальні.

На сьогодні аграрний ринок у Карпатському макрорегіоні насичений генетично модифікованими продуктами, практично не контролюється державою й місцевою владою, до того ж відсутній механізм сертифікації, маркування продукції тощо. Відомо, що продукти генної інженерії є значно дешевшими, аніж органічна продукція, що впливає на ціну реалізації та кінцеві доходи виробників. Тому запровадження маркування є однією з найважливіших умов становлення й розвитку органічного землеробства, що знову ж таки потребує адекватного фінансового забезпечення. Лише тоді екологічно чиста й безпечна для життя сільськогосподарська продукція стане пріоритетною, а її виробництво забезпечить зростання прибутків виробників та одночасно сприятиме розвиткові органічного землеробства за рахунок власних коштів земельних господарств за фінансової підтримки держави.

Оцінюючи можливості, джерела й напрямки фінансового забезпечення органічного землеробства в аграрному секторі Карпатського макрорегіону, потрібно зважати на існуючий нині невидимий супротив із боку розвиненої індустрії з виробництва хімічних засобів захисту ґрунтів і рослин, гербіцидів, інгредієнтів генної інженерії.

Такі інституції функціонують на аграрному ринку тривалий час, мають налагоджені, досить стабільні зв'язки з різними фірмами — виробниками зазначених компонентів, потужну матеріально-технічну базу, відповідні технології тощо. Тож цілком очевидно, що в запровадженні органічного землеробства вони вбачають нового конкурента, який ще остаточно не сформований. Саме тому серед заходів щодо фінансового забезпечення виробництва органічної продукції потрібно передбачити кошти держави й місцевих органів самоврядування для захисту виробника від недобросовісної конкуренції, зловживань, порушень земельного законодавства тощо.

Підсумовуючи викладене, слід зазначити: становлення й розвиток органічного землеробства в аграрному секторі Карпатського макрорегіону потребують фінансової підтримки держави. Без відповідного грошового забезпечення розвиток органічного землеробства в сільському господарстві макрорегіону практично унеможливлюється. Організація фінансової підтримки виробництва органічної продукції потребує розробки цільових заходів, спрямованих на реалізацію передумов, які сприятимуть переходу до органічного землеробства. Особливо важливу роль відіграє підготовка потенційних суб'єктів господарювання, які змогли б налагодити виробництво органічної продукції.

В досліджуваному макрорегіоні органічним землеробством можуть займатися фермерські господарства й господарства громадян, які пройдуть сертифікацію. Критеріями запровадження органіки мають бути територіальна приналежність, наявність відповідної матеріально-технічної бази, професіоналізм організаторів тощо. Найпридатнішими для організації органічного землеробства на території Карпатського макрорегіону є господарства, що знаходяться в передгірській і гірській зонах, оскільки тут збереглися кращі екологічні умови.

Джерелами фінансового забезпечення органічного землеробства повинні стати як кошти бюджетів, так і власні ресурси суб'єктів господарювання. При цьому найважливішим джерелом фінансування, особливо на початковому етапі формування таких господарств, мають стати фінансові ресурси держави та її представницьких органів на місцях. Ідеться про потребу в запровадженні цільового фінансування становлення й розвитку органічного землеробства, котре слід спрямувати, в першу чергу, на агрономічне обстеження земель, підготовку кадрів, які володіли б достатніми знаннями щодо особливостей органічного землеробства й технологій, а також на формування відповідної матеріально-технічної бази. Крім того, державного фінансового забезпечення потребують заходи з будівництва переробних підприємств, формування ринків збуту, реалізації та захисту від недобросовісної конкуренції.

Фінансування органічного землеробства державою та її представницькими структурами на місцях доцільно організовувати на якісно нових умовах, відносинах, що будуються на постійному, прозорому двосторонньому зв'язку між виробниками і споживачами, тобто в їх основу мають бути прикладені інтереси не лише товаровиробника, а й усього суспільства. Завдяки цьому будуть створені конкретні передумови для реалізації державної (макрорегіональної) аграрної політики.
При організації відтворення земельних ресурсів, складовою якого є органічне землеробство, не обійтися без втручання держави у процес сертифікації та маркування продукції аграрного сектору. Проведення таких заходів, безперечно, потребує державного фінансового забезпечення.

Щурик М.В