Аналіз банківської діяльності (2002)

о складу регулятивного власного капіталу включаються кошти, залучені на умовах субординованого боргу, тобто боргу, який виникає у банку в разі залучення коштів інвестора для включення їх до капіталу банку. Мета такого залучення — підвищення рівня капіталізації банків.

За своєю економічною сутністю субординовані зобов'язання є для банку позичковими грошовими коштами, які, зрештою, потрібно повертати власникам. Та з огляду на достатньо тривалий строк Використання зазначених коштів і можливість їх конвертування ('{окрема, на акції банку) такі позичкові кошти прирівнюються до власних. Банки можуть погашати попередній борг за рахунок нового запозичення, користуючись цим джерелом коштів необмежено довго. За Базельською угодою капітал банку складається з елементів капіталу першого та другого рівнів, які певною мірою лімітуються й обмежуються. Згідно із Законом України «Про банки і банківську діяльність» до банківського капіталу входять основний та додатковий капітали. У свою чергу, додатковий капітал, який не повинен бути більшим за основний, включає в себе, зокрема, гібридні (борг/капітал) капітальні інструменти та субординований борг. Максимальна сума субординованого строкового боргу обмежується 50 % суми елементів капіталу першого рівня.

Серед гібридних (борг/капітал) капітальних інструментів є такі, яким властиві ознаки й акціонерного капіталу, й боргу. Ці інструменти у різних країнах мають певні відмінності. Але основні критерії, яким вони повинні відповідати, однакові:

— гібридні капітальні інструменти є незабезпеченими, субординованими і повністю сплаченими;

— вони не можуть бути погашеними з ініціативи власника (або без попередньої згоди на це наглядового органу);

— гібридні капітальні інструменти можна вільно використовувати для покриття збитків, не висуваючи перед банком вимог щодо припинення торговельних операцій;

— капітальний інструмент (на відміну від дивідендів або простого акціонерного капіталу та подібно до кумулятивних привілейованих акцій) передбачає можливість відстрочення обслуговування зобов'язань щодо сплати відсотків, якщо рівень прибутковості банку не дає змоги зробити такі виплати.

Норми чинного українського законодавства не містять чіткого переліку видів гібридних капітальних інструментів (що доцільно було б зробити), проте визначають критерії, яким вони мають відповідати. Зауважимо, ці критерії практично узгоджуються з Базельською угодою про капітал.

Якщо боргові капітальні інструменти не відповідають зазначеним вище критеріям, то їх слід відносити до субординованого строкового боргу. До його складу входять звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти з мінімальним первинним фіксованим строком погашення понад п'ять років та привілейовані акції з обмеженим строком, які можуть бути погашені. Нині в Україні до погашення субординованого боргу застосовується (з метою відображення зменшення вартості зазначених інструментів як постійного джерела фінансової підтримки) кумулятивний дисконтний (або амортизаційний) фактор у розмірі 20 % на рік. Законом «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що, згідно з контрактом, звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти не можуть бути забрані з банку раніше, ніж через п'ять років, а у випадку банкрутства чи ліквідації — повертаються інвестору після погашення претензій усіх інших кредиторів. При цьому сума таких коштів, включених у капітал, не може перевищувати 50 % розміру основного капіталу зі щорічним зменшенням на 20 % від його первинної вартості протягом п'яти останніх років дії угоди. Зазначимо, що чинне українське законодавство не містить визначення такого виду цінних паперів, як привілейовані акції, які мають обмежений строк і можуть бути погашені.

Аналізуючи місце субординованого капіталу в структурі сукупного власного капіталу банку, необхідно порівняти умови його залучення з вимогами, які пред'являє Національний банк України (табл. 2.7).

Таблиця 2.7

АНАЛІЗ ВИКОНАННЯ ВИМОГ ЗАЛУЧЕННЯ КОШТІВ НА УМОВАХ СУБОРДИНОВАНОГО БОРГУ

З даних табл. 2.7 випливає, що основні вимоги залучення коштів на умовах субординованого боргу банком дотримані.

До субординованого капіталу включаються кошти, залучені від банків та інших юридичних осіб (небанківських установ) як резидентів, так і нерезидентів у національній та в іноземній валюті. Сума залучених коштів на умовах субординованого боргу для врахування їх у розрахунок власного капіталу банку повинна бути не меншою 500 тис. грн.

Кошти на умовах субординованого боргу залучаються на строк не менше п'яти років і повинні мати первинний строк погашення не менше п'яти років. Якщо строк погашення боргу не фіксований, то ці кошти сплачуються лише після повідомлення інвестора не раніше, ніж через п'ять років. Національний банк України може надати дозвіл на дострокове погашення субординованого боргу за умови, що запит на таке погашення зроблено за ініціативою позичальника і за умови збільшення основного капіталу банку в розмірі не меншому, ніж розмір субординованого боргу, який планується повернути інвестору.

Угода про залучення коштів на умовах субординованого боргу не повинна включати ніяких положень, які передбачають, що у випадку особливих обставин, окрім згортання діяльності банку, борг буде сплачений до погодженої дати його погашення.

Процентна ставка за субординованим боргом не може перевищувати розмір облікової ставки Національного банку України протягом усього періоду дії угоди. У разі зменшення розміру облікової ставки НБУ, інвестор і банк-боржник зобов'язані внести відповідні зміни до угоди щодо зменшення процентної ставки за субординованим боргом. Якщо залучено кошти на умовах субординованого боргу в іноземній валюті, то процентна ставка не може перевищувати ставку LIBOR (за відповідний період) плюс 4 % річних протягом усього періоду дії укладеної угоди. Ставка LIBOR визначається банком на дату укладення угоди і коригується на кожне перше число щомісяця без укладення додаткової угоди.

Капіталізація процентів за таким боргом не допускається. Сплата процентів за субординованим боргом здійснюється не частіше, ніж один раз на квартал.

Сплата процентів за субординованим боргом здійснюється за рахунок збільшення валових витрат і може бути призупинена (якщо це зазначено в угоді) у разі:

— погіршення фінансового стану банку-боржника (невиконання нормативів мінімального розміру регулятивного капіталу, адекватності основного капіталу, адекватності регулятивного капіталу,

нормативів ліквідності; якщо питома вага негативно класифікованих активів перевищує 60 % їх загальної суми; відсутності позитивного фінансового результату позичальника за відповідний період);

— укладення угоди банком з НБУ щодо програми фінансового оздоровлення банку.

Необхідно враховувати, що розмір субординованого капіталу не може перевищувати 50 % розміру основного капіталу.

Порівнюючи значення питомої ваги субординованого капіталу у власному капіталі банку, слід враховувати притаманні йому позитивні сторони, що роблять його привабливим джерелом власного капіталу.