Інформаційні системи в аграрному менеджменті (1999)
1.1. Комп’ютеризація аграрного менеджменту — складова частина удосконалення управління
Неможливість здійснювати управління традиційними методами на більшості сільськогосподарських об’єктів пов’язана зі значним зростанням обсягу інформації, ускладненням у ринкових умовах зв’язків, появою нових задач, методів і засобів управління. Ріст економічної інформації, у свою чергу, пов’язаний з ускладненням економічних зв’язків, зростанням обсягів виробництва (за винятком відомого спаду в останні роки) і пов’язаним з ним збільшенням документації, розширенням і поглибленням аналітичних розрахунків.
Ускладнення економічних зв’язків у ринкових умовах зумовлене загальною економічною ситуацією в країні, інфляційними процесами, коливаннями цін та іншими факторами у взаємовідносинах між постачальниками і покупцями.
Суттєво змінюють управлінську роботу, у тому числі й в аграрному менеджменті, численні новітні технології, нові задачі та методи їх розв’язування. Навіть у сільському господарстві, де сторіччями відшліфовувалися стабільні технології, останнім часом створюється багато нових технологій, що потребують також і іншого управлінського підходу. У рослинництві почали використовувати керовані ЕОМ руботи для пересадження рослин (близько половини рослин, що забезпечують населення продуктами споживання, на певному етапі необхідно пересаджувати), а це важливо за умов дефіциту трудових ресурсів і зростання рівня оплати праці. На всесвітній виставці «Експо-85» в Осаці демонструвалось «томатне дерево», вирощуване під управлінням ЕОМ. Воно живилося з використанням гідропоніки і регульованих розчинів, сонячні промені подавались спеціальними світловодами з відфільтровуванням шкідливих для рослини променів. За 8 місяців таке «дерево» розросталося діаметром до 10 метрів і давало 12 тис. штук помідорів. Так само можливо вирощувати огірки, баштанні, зелень тощо. У Дніпропетровській області вирощують рослини в шахтних виробках з використанням регульованого штучного освітлення і живлення (нині в Україні площа виробок, що рекомендуються для використання, становить понад 3,5 млн м2).
Великі можливості відкривають нові технології і у тваринництві. У молочному скотарстві, наприклад, за допомогою автоматики й обчислювальної техніки можна створити своєрідний конвеєр з випасанням у загонах, годівлею в приміщеннях, доїнням, контролем стану тварин. Руботи й мікропроцесори можуть відчутно потіснити на фермах скотарів і доярок. При цьому вони здатні давати значно повнішу інформацію про кожну корову. Передавання такої інформації до ЕОМ забезпечують спеціальні датчики-ампули, що вживлюються в складки шкіри тварини. Це дозволяє ще в початковій стадії діагностувати й виліковувати хвороби, виявляти зміни біологічних циклів, регулювати годівлю й надої, ураховуючи індивідуальні особливості кожної тварини.
В організації управління, за висловлюванням творця вітчизняної кібернетики академіка В.М.Глушкова, періодично виникають інформаційні бар’єри: перший — коли з управлінням уже не здатна впоратися одна людина, другий — коли цього не можуть зробити великі колективи людей. У розвинених країнах цей бар’єр долають з допомогою ЕОМ.
Використання ЕОМ потребує також поява нових і вдосконалення технологій розв’язування давно відомих задач. ЕОМ дали змогу швидко розгорнути освоювання космосу, а це, у свою чергу, забезпечило, зокрема, підвищення точності прогнозування погоди (знову ж за допомогою ЕОМ, які постачають раніше не доступні дані) — надзвичайно важливого фактора в управлінні сільськогосподарським виробництвом. До того ж і в окремих сільськогосподарських підприємствах вирішуються нові оптимізаційні та інші задачі, що підвищують культуру, якість і ефективність управління. У галузі сільського господарства на базі потужних персональних комп’ютерів (ПК) створюються експертні системи з базами знань різних спеціалістів, використання яких разом з математичним моделюванням біологічних, економічних та інших процесів піднесе рівень виробництва та дієвість управління. Цьому сприятиме також підвищення оперативності інформації за рахунок нових комунікаційних засобів, локальних і глобальних мереж, розширення можливостей засобів реєстрації, збору й обробки інформації, контролю виробництва та якості продукції.