Інформаційні системи в аграрному менеджменті (1999)

Структуру людино-машинної ІПС можна подати у вигляді схеми, показаної на рис. 11.1. Загальна функціонально-структурна схема ІПС може мати вигляд, поданий на рис. 11.2.

Як видно із рис. 11.2, на вході в систему документи, що надходять, аналізуються і відбираються. Їм і їх копіям присвоюються адреси, за якими вони надсилаються на зберігання. Крім того, на дібрані документи складаються їх пошукові образи (переважно вручну), що направляються в сховище ПОД. Створення ПОД полягає в семантичному аналізі основного змісту документа та описі його мовою ІПС. Процес створення ПОД і ПР ще називають індексуванням.

Документи, їх копії і пошукові образи не тільки знаходяться в різних сховищах, але можуть розміщуватися і на різних носіях (паперових, магнітних, оптичних і т. ін.). В сучасних ІПС копії документів і їх ПОД переважно розміщуються на магнітних і лазерних носіях у відповідних базах даних. Видозмінюються в конкретних умовах і принципи роботи ІПС.

Нині в незалежній Україні на основі зарубіжного досвіду (насамперед — американського) створюється національна сільськогосподарська інформаційно-пошукова система, роботи щодо створення якої координують Міністерство агропромислового комплексу України та Українська академія аграрних наук (УААН). Першим етапом таких робіт є розробка національної комп’ютерної інформаційної системи наукового обслуговування УААН «Агронаука», яка підвищить ефективність розробки і впровадження наукових досліджень у галузі.

Система «Агронаука» забезпечить доступ до вітчизняних та зарубіжних банків даних та знань різного підпорядкування, полегшить обмін інформацією між науково-дослідними установами, консультаційними центрами і пунктами, надаватиме допомогу окремим користувачам в прийнятті рішень сільськогосподарського і інших напрямків. При розробці системи особлива увага приділяється створенню якісного її тезаурусу, який дозволив би ефективно кодувати зміст документів і запитів користувачів, навіть висловлених звичайною мовою.

Система орієнтується на використання відомого пакета прикладних програм CDS/ISIS, розробленого ЮНЕСКО для автоматизованого зберігання, пошуку і обробки інформації в діалоговому режимі як автономно, так і в мережах.

Особливостями системи CDS/ISIS є:

 можливість обробки в режимі діалогу багатьох баз даних;

 використання розвинутих лінгвістичних засобів для складання ІПС з неконтрольованою лексикою пошукових мов, або з мовами дискрипторного типу;

 універсальність структур даних, можливість доступу до всіх полів документів та інвертування будь-якого елемента бази даних для використання як ключа доступу при пошукових операціях;

 можливість розширення пакета за рахунок підімкнення модулів користувача;

 автоматизація ретроспективного пошуку, підготовки рефератів та розподіленого поширення інформації.

Використання вказаного пакета має важливе значення з точки зору налагодження інформаційних зв’язків з іноземними установами, оскільки на його основі працює інформаційна система Продовольчої і сільськогосподарської організації Об’єднаних Націй AGRIS. Для функціонування AGRIS уже розроблений багатомовний сільськогосподарський словник-тезаурус AGROVOC на 15 тис. термінів, створені бази даних AGRIN (про наукові публікації) та CARIS (про проекти та незавершені наукові розробки). Користувачі AGRIS дістають інформацію на магнітних носіях та компактних дисках, а на замовлення і на паперових носіях. Доступ до оперативної інформації забезпечується безпосереднім зв’язком з БД AGRIS через міжнародні телекомунікаційні мережі TYMNET, INTERNET і інші.

Подібні інформаційні системи створюються і в інших сферах. Наприклад, при технічній допомозі програми «TACIS» на державному рівні, а також у Донецькому, Дніпропетровському, Вінницькому, Луганському, Львівському, Миколаєвському, Одеському та Сумському управліннях сільського господарства облдержадміністрацій створюються автоматизовані системи моніторингу продовольчого ринку. З допомогою WEB-сервера, що функціонує в Мінагропромі, сховищем даних про продовольчий ринок і іншою інформацією можуть скористатись в автоматизованому режимі всі зацікавлені служби і окремі громадяни, котрі мають доступ до системи Internet.