Інформаційні системи в аграрному менеджменті (1999)
14.2. Вихідна і вхідна інформація при розв’язуванні задач нормування
В існуючих проектних рішеннях автоматизації нормування й планування в сільському господарстві практично відсутній варіант комплексного машинного аналізу, обґрунтування та коригування нормативів. Ця робота переважно виконується вручну, або з частковим використанням ПК, оскільки не передбачено комплексної механізації планування й бухгалтерського обліку та машинного зв’язку між ними на рівні файлів. Лише з допомогою пакетів «Прогноз « і «Прайс» частково автоматизується процес коригування окремих видів нормативів з урахуванням цінових ситуацій. Але часто окремі вихідні машинограми, одержані на ПК чи роздруковані друкарським способом, використовуються як бланки для розрахунку нормативів вручну з метою подальшого їх введення в машину. Така технологія створює відповідні зручності в організації ведення нормативної бази. Наприклад, проектом автоматизації планування в рослинництві, розробленим РВО «Агропромсистема» (постановка Ю. С. Коваленка), передбачається видача користувачеві форм-заготівок відомостей нормативів, куди вручну вписуються економістами відповідні нормативи в разі переходу на механізацію планових розрахунків. Форми-заготівки відомостей використовуються також для коригування нормативів у процесі функціонування комплексу. Це такі відомості:
1) «Кількість і вартість технологічних матеріалів для виробництва продукції рослинництва»;
2) «Поопераційна технологія»;
3) «Кількість і вартість робіт і послуг для виробництва продукції рослинництва».
У першій відомості вказуються нормативи кількості та вартості посівного й посадкового матеріалу, отрутохімікатів, гербіцидів, добрив та інших технологічних матеріалів у розрізі культур.
У другій відомості містяться нормативи оплати праці і потреби в працюючих та потреби в пальному з урахуванням складу агрегату і видів робіт у розрізі конкретних культур.
У третій відомості вказуються нормативи послуг допоміжних і обслуговуючих виробництв.
Нормативи поділені на три частини в зв’язку з економічною і технологічною спорідненістю груп нормативів та зручністю заповнення відомостей. Аналогічним чином виконуються роботи під час створення й коригування нормативної бази з допомогою комплексу програм планування у птахівництві (постановка Ю. С. Коваленка — ІАЕ УААН, програмісти Я. С. Наконечний, О. М. Грабар — КНЕУ), коли роздруковуються наведені далі основні відомості нормативів:
Форма перших двох відомостей така:
Форма відомості «Поживність кормів» аналогічна табл. 14.3, але у графах «Технологічні групи» зазначаються інші коефіцієнти.
Форма відомості «Вартість одного центнера кормів» аналогічна табл. 14.2, лише замість графи «Назва робіт і послуг» в ній є графа «Назва кормів і інших технологічних матеріалів».
У відомості «Індекси витрат коштів» є графи «Назви витрат (статей)» і «Індекси перерахунку витрат».
Подібні до щойно згаданих чи аналогічні їм відомості зі структури технологічних матеріалів, структури зоотехнічних груп кормів за технологічними групами, індексів грошових витрат та інших одержують і при використанні пакетів програм «Прогноз» і «Прайс» [17]. Пакети таких програм забезпечують можливість при потребі одержати вихідну машинограму з нормативами як копію відповідної нормативної бази даних у вигляді зображення її на екрані дисплея при перегляді чи коригуванні нормативів. Сказане стосується й «АРМ агронома-рільника», «Орендар» і т. ін.
Зауважимо, що важливою особливістю пакета «АРМ агронома-рільника» з погляду роботи з нормативною базою є якісний машинний сервіс при автоматизованому пошуку необхідних даних та внесення змін до нормативної бази, хоча не завжди постійна інформація відокремлюється від змінної.
Як уже зазначалося, під час розв’язування задач створення нормативної бази вхідною інформацією є переважно відомості нормативів, підготовлені спеціалістами вручну та з використанням друкарських чи комп’ютерних форм-заготівок. Такі самі відомості можуть використовуватися згодом і для коригування нормативної бази. Їх зміст і послідовність розміщення реквізитів узгоджується зі структурою нормативної бази, яка, в свою чергу, залежить від виду нормативу та особливостей проектного рішення. Наприклад, при розробці нормативів постатейних витрат у рослинництві на 1 га посівної площі чи на 1 голову в тваринництві структура запису в нормативній базі може бути така, як зображено в табл. 14.4.
У структурі запису окрім кодів можуть бути і назви відповідних реквізитів, але для економії машинної пам’яті вони частіше зберігаються в окремих довідниках.
У пакеті «АРМ агронома-рільника» нормативна інформація залежно від її характеру міститься в певних довідниках, яких сформовано 24 і в яких також може бути планова, технологічна і інша інформація.
У пакетах «Прогноз» і «Прайс» здійснюється часткова автоматизація формування нормативної бази чи коригування нормативів з використанням сервісного масиву структурних підрозділів і технологій, оперативно змінюваних показників індексів грошових витрат, структурних коефіцієнтів технологічних матеріалів і кормів тощо. Основним нормативним масивом в обох пакетах є масив ТН (табл. 14.5), нормативи якого далі дублюються чи коригуються у процесі розрахунків з допомогою зазначених щойно показників відповідних масивів. Це масиви з даними структури (коефіцієнтів) технологічних матеріалів для рослинництва чи структури зоотехнічних груп кормів у тваринництві (за аналогією, наприклад, до табл. 14.3 «Структура зоотехнічних груп кормів», але видів технологій чи технологічних груп у даних пакетах збільшено з 8 до 19), індексів грошових витрат (табл. 14.6), поживності кормів тощо. Нормативи можуть бути річними, місячними і навіть на інший період в розрахунку на весь об’єкт, один гектар, одну голову, 1 т продукції, 1 т добрив, одного середньорічного працівника тощо.
При автоматизованому розв’язуванні задач обґрунтування та коригування нормативів вхідною інформацією є не лише створена раніше нормативна база, відомості змін нормативів, а й бази облікових, статистичних та аналітичних даних.
Диференціація нормативів у ІС та технологія розв’язування задач зумовлюють потребу розробки системи кодів: об’єктів витрат, видів нормативів, періодів і видів робіт тощо. Їх склад і структура залежать від виду та рівня ІС, використовуваних програмних продуктів. У пакетах «Прогноз» і «Прайс» це коди відділків, видів тварин, видів продукції (по одному розряду), бригад, технологічних груп, видів витрат, кормів і матеріалів (по два розряди). Назви одиниць вимірювання записуються текстом і не кодуються.
В «АРМ агронома-рільника» номенклатура кодів значно ширша, оскільки методологія розв’язування задач тісно пов’язується також з агрономією. У цьому разі складніша структура та вища розрядність кодів. Так, код поля має 12 знаків, код технологій господарства — 8, а код типових технологій — 14 знаків.
Пакет «Орендар» розробки спеціальних кодів практично не вимагає (окрім нумерації полів і ділянок), оскільки об’єкти в довідниках і базах даних ідентифікуються текстовою інформацією і потреба їх вибору у процесі роботи з пакетом забезпечується системою підказок і віконним сервісом.
Алгоритм розрахунку відповідного затратного нормативу найчастіше зводиться до ділення фактичного показника витрат за даним елементом витрат для об’єкта на показник величини об’єкта з наступним можливим коригуванням на коефіцієнт зміни нормативу (з урахуванням погодних умов, економічної ситуації тощо). Наприклад, норматив витрат праці за певним видом робіт на 1 ц продукції подається у вигляді
Норматив може визначатися також коригуванням аналогічного нормативу за минулий період на поправочний коефіцієнт.
При визначенні нормативів можуть виконуватися й складніші розрахунки. Так, при розрахунку нормативу заробітної плати взятий за основу тариф необхідно збільшувати на величину оперативних (за кількість, якість, термін) та річних (за стаж, продукцію) доплат.
Годинна ж тарифна ставка працюючого p-ої професії r-го розряду визначається за формулою
Частину нормативів розраховують як середній показник у періоді, частину — у процентному відношенні до інших витрат.
За відповідним алгоритмом визначаються і поправочні коефіцієнти. Наприклад, коефіцієнт коригування нормативу оплати праці на доплату за стаж набирає вигляду:
