Бюджетний менеджмент (2004)

Планування доходів і інших обов’язкових платежів служить основою для своєчасного і обґрунтованого складання бюджетів. Організацію роботи з планування доходів бюджету покладено на Управління доходів Міністерства фінансів України. В місцевих фінансових органах плануванням доходів займаються відповідні відділи і інспекції. Планування доходів сільських, селищних та міських (міст районного підпорядкування ) бюджетів покладено на відповідні Ради народних депутатів.

Планування кожного податку, збору чи іншого обов’язкового платежу базується на чинному законодавстві , що регламентує його справляння. Основними елементами механізму обчислення доходів бюджету є база оподаткування та ставка податку. Від рівня визначеності цих двох елементів залежить рівень обґрунтованості планових сум податків, зборів і інших обов’язкових платежів, які формують доходну частину бюджету на перспективу.

Пізнання і передбачення об’єктивних і суб’єктивних факторів, які впливають на формування бази оподаткування, свідчить про те, що обсяг надходження податків в конкретній кількісній формі носить в значній мірі ймовірний, прогнозний характер, не дивлячись на те, що при його прогнозі враховуються реальні економічні процеси, а фундаментом прогнозу є програми економічного і соціального розвитку як країни в цілому, так і окремих регіонів. При цьому необхідно враховувати діючі тенденції, виявити можливі зміни в прогнозному періоді. Це, перш за все, зміни в податковому законодавстві, що особливо характерно для теперішнього етапу функціонування економіки.

Прогноз надходжень доходів бюджету базується, як вже відмічалось, на макроекономічних показниках розвитку країни, провідних галузей народного господарства, конкретних регіонів, які розробляються центральними економічними відомствами і місцевими органами влади і управління. При цьому, як правило, прогноз формування доходної частини бюджету на наступний рік здійснюється на основі звітних даних за 9 місяців з урахуванням їх динаміки в четвертому кварталі. У випадках, коли в четвертому кварталі звітного року передбачені суттєві зміни, то ці обставини необхідно обов’язково врахувати в розрахунках на прогнозний період.

Звітні дані про фактичні щомісячні надходження всіх видів податків, згідно бюджетної класифікації, надають фінансовим органам державні податкові адміністрації. Таким чином показники звітного року є базою для прогнозних розрахунків.

Слід також зазначити, що прогнози повинні базуватись на процесах і тенденціях, які носять стійкий характер. При розрахунках прогнозів необхідно приймати до уваги фактичні динамічні ряди надходжень за минулі роки, котрі підлягають в необхідних випадках корегуванню, враховуючи конкретні економічні особливості того чи іншого періоду розвитку держави. В умовах нестійкого характеру економічних процесів, які відбуваються в народному господарстві, найбільш ймовірним може бути прогноз, складений на наступний плановий рік. Прогноз, складений на більш далеку перспективу, в теперішніх умовах не має практичного значення.

Розглянемо порядок планування основних видів доходів бюджету.

Податкові надходження.

Податок на прибуток є одним з найважливіших фінансових регуляторів господарської діяльності підприємств і організацій, джерелом бюджетних доходів.

Планування сум податку на прибуток базується на прийнятій методиці його обчислення. При цьому найскладнішою проблемою є визначення оподаткованого прибутку на плановий період.

В умовах адміністративно-командної системи управління кожне підприємство було зобов’язане складати фінансовий план, де планова сума прибутку, а також сума платежів до бюджету, визначалась в основному централізовано. Перехід до ринкових відносин вимагає зміну підходів до планування як прибутку, так і податку на нього. Відомо, що сьогодні не тільки державні , але й колективні і приватні підприємства не складають фінансових планів, а це не дає можливості для точного визначення прибутку по галузях народного господарства і окремим регіонам.

При складанні проекту Державного бюджету Управління доходів Міністерства фінансів планує суму податку на прибуток, виходячи з макроекономічних показників, які розробляє Міністерство економіки України. В переліку даних показників , які є основою для планування податку, є сума балансового прибутку.

Розрахунок планової суми прибутку і податку на прибуток здійснюється по наступній схемі, поданій в таблиці:

Згідно зі змінами і доповненнями до Закону “Про податок на прибуток”, введеного з 1 липня 1997 року, прибуток визначається як різниця між валовим доходом і валовими видатками, а податок на прибуток поступатиме в місцеві бюджети. Це передбачає необхідність внесення змін до обліку і планування окремих конкретних елементів, які визначають як суму прибутку, так і податку на нього.

Показники прибутку і податку на нього в галузевому розрізі по підприємствах державної власності зводять відповідні міністерства і відомства, а по недержавним підприємствам - Фонд державного майна.

Прибутковий податок з громадян є одним з основних економічних інструментів перерозподілу доходів громадян і форм мобілізації їх в бюджеті. Планування податку здійснює Управління доходів Міністерства фінансів на основі макроекономічних показників по фонду споживання, які розробляє і доводить до Управління Міністерство економіки. Прогноз фонду оплати праці здійснюється Міністерством економіки в територіальному ( обласному) розрізі по наступним платникам податків:

- працівникам виробничої сфери державного сектору економіки (без сільського господарства );

- працівникам сільського господарства (державна форма власності);

- працівникам госпрозрахункових установ невиробничої сфери ;

- працівникам кооперативів, малих підприємств.

Управління доходів розраховує суми надходжень по прибутковому податку, виходячи з прогнозного фонду оплати праці по платникам податків і середньої ставки податку по відповідним категоріям, що склалась в поточному році. Слід зауважити, що розрахунок по категоріям платників ведеться в зв’язку з тим, що розмір середньої ставки по платникам податків значно різниться, про що свідчать дані таблиці. Середня ставка податку визначається шляхом ділення очікуваної суми прибуткового податку в поточному році на суму коштів, спрямованих на споживання в поточному році.

Розрахунок надходжень прибуткового податку з громадян подається в формі наступної таблиці:

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

В основу розрахунку податку покладено очікувані надходження податку в поточному році з урахуванням наявної тенденції зростання кількості автомобілів, мотоциклів та інших транспортних засобів. При цьому враховуються пільги, що передбачені Законами України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”, а також пільги для підприємств автомобільного транспорту загального користування, установ та організацій, що фінансуються з Державного бюджету України, а саме: установ та організацій МВС, МО, СБУ, Національної Гвардії, Прокуратури, сільськогосподарських підприємств, які сплачують 50 % зазначеного податку за трактори колісні, автобуси та спеціальні автомобілі для перевезення людей з кількістю місць не менше десяти.

Управління доходів визначає суму податку на наступний рік, при розробці проектів Державного і зведеного бюджетів, виходячи з інформації Державної податкової адміністрації про фактичні суми надходжень податку до бюджету на дату складання бюджету і очікуваних сум надходжень податку до кінця поточного року. Визначені Управлінням доходів суми податку враховуються при визначенні нормативів відрахувань від загальнодержавних податків і зборів в бюджети областей, міст Києва і Севастополя.

податок з власників транспортних засобів згідно діючого законодавства повністю зараховується до місцевих бюджетів. А тому місцеві фінансові органи планують суми надходжень даного податку при розробці проектів місцевих бюджетів методом прямого рахунку - по юридичним особам, на балансі яких обліковуються транспортні засоби, а по фізичним особам - по інформації ДАЇ.

Платежі за використання природних ресурсів.

Плата за спеціальне використання лісових ресурсів є формою реалізації економічного механізму стимулювання охорони, захисту, раціонального використання, а також фінансового забезпечення відтворення лісів.

Лісокористувачі мають право здійснювати такі види спеціального використання лісових ресурсів:

- заготівля деревини під час рубок головного користування;

- заготівля живиці;

- заготівля другорядних лісових матеріалів ( пень, дуб, кора, зелень тощо );

- побічні лісові користування.

Планування і проведення заготівлі деревини в порядку рубок головного користування здійснюється в межах розрахункової лісосіки. Розрахункова лісосіка - це щорічна норма заготівлі деревини в порядку рубок головного користування, що обчислюється під час лісокористування і затверджується для кожного лісокористувача і окремо за групами порід у межах груп лісів, виходячи з принципів безперервності і не виснажливості використання лісових ресурсів.

Пропозиції і відповідні обґрунтування щодо розрахункової лісосіки готуються лісовпорядним підприємством і за погодженням з постійними лісокористувачами та місцевими Радами народних депутатів, які надали земельні ділянки лісового фонду у користування, подаються Міністерству лісового господарства України.

За поданням Міністерства лісового господарства розрахункова лісосіка затверджується Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.

Виходячи з розміру розрахункової лісосіки, Кабінетом Міністрів України встановлюється щорічний розмір лісосічного фонду. Лісосічний фонд - це запаси деревини, призначеної для щорічної заготівлі під час рубок головного користування. Розмір плати за спеціальне використання лісових ресурсів встановлюється, виходячи з лімітів їх використання і такс. Такси і порядок справляння плати встановлюється Кабінетом Міністрів.

Планування надходжень плати за спеціальне використання лісових ресурсів здійснює Управління доходів, виходячи з виділеного ліміту лісосічного фонду і середньої ставки плати за деревину з урахуванням її індексації. Розрахунок надходжень вказаної плати виконується і додається до проекту державного бюджету у вигляді наступної таблиці:

Плата за спеціальне використання водних ресурсів встановлюється з метою зацікавлення суб’єктів підприємницької діяльності в раціональному використанні і охороні вод, відтворенні водних ресурсів. Плату встановлено за спеціальне використання прісних водних ресурсів як загальнодержавного, так і місцевого значення.

Планування надходжень плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів здійснюється методом прямого рахунку, виходячи із затверджених Міністерством охорони навколишнього середовища лімітів використання прісних водних ресурсів, вантажопідйомності діючого вантажного флоту, пасажиромісткості діючого пасажирського флоту і діючих нормативів плати. При цьому ставки плати індексуються відповідно до прогнозу зростання ін у матеріальному виробництві.

Управління доходів при розробці проекту Державного бюджету розраховує суми надходжень плати за спеціальне використання водних ресурсів, виходячи із показників обсягу використання води підприємствами Держводгоспу, Міненерго і середніх нормативів плати. Розрахунок вказаної плати виконується і додається до проекту Державного бюджету у вигляді наступної таблиці:

Платниками плати за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які здійснюють видобуток корисних копалин.

Для суб’єкта підприємницької діяльності встановлюються одиниці нормативів за кожну одиницю погашених (для нафти, торфу, конденсату, газу та гідромінеральних ресурсів - видобувних) балансових запасів корисних копалин у розмірі 1 % ціни реалізації одиниці видобутої мінеральної сировини без відрахування податку на добавлену вартість. Для підприємств вугільної промисловості до нормативу плати застосовується корегуючий коефіцієнт 0,5.

Планування надходжень плати за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин здійснюється виходячи з прогнозу видобутку корисних копалин, ціни реалізації одиниці видобутої мінеральної сировини та нормативу плати. При цьому оподаткований оборот збільшується відповідно до індексу зростання цін.

Сума надходжень вказаної плати обчислюється на основі показників про обсяги видобутку корисних копалин, які надають відповідні міністерства і відомства; розрахунок виконується за формулою, представленою в наступній таблиці:

Відрахування на геологорозвідувальні роботи є формою реалізації економічного механізму відшкодування витрат на пошуки і розвідку корисних копалин, виконаних за рахунок Державного бюджету, і створення джерела коштів для фінансування подальших робіт по відтворенню та розвитку мінерально-сировинної бази України.

Платниками відрахувань є користувачі надр усіх форм власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які видобувають корисні копалини (в т.ч. підземні прісні, мінеральні і термальні води) на родовищах, розвіданих за рахунок коштів Державного бюджету.

планування надходжень до державного бюджету відрахувань на геологорозвідувальні роботи проводиться на основі прогнозів видобутку корисних копалин у наступному році і діючих нормативів, затверджених Міністерством економіки України. Прогнози обсягів видобутку Управлінню доходів надають міністерства і відомства, що займаються видобутком корисних копалин.

Плата за землю запроваджена з метою формування джерела коштів для фінансування заходів щодо раціонального використання та охорони земель, підвищення родючості ґрунтів та розвитку інфраструктури населених пунктів.

Планування плати за землю здійснюється на основі показників структури земельних ділянок, які надає Державний Комітет України по земельним ресурсам. Сума надходжень розраховується, виходячи із площі земельної ділянки відповідного призначення і середньої ставки податку. Результати розрахунків сум плати за землю додаються до проекту бюджету в наступній таблиці:

Враховуючи той факт, що плата за землю обчислюється і справляється місцевими органами влади і переважно поступає в місцеві бюджети, планування даного платежу здійснюється на місцях методом прямого рахунку. Так, сільські і селищні Ради народних депутатів ведуть облік власників і землекористувачів, земельна ділянка яких знаходиться на їх території. Аналогічний облік ведуть фінансові органи районних, міських, державних адміністрацій. Це дає можливість з високою точністю обчислювати планові суми земельного податку.

Податок на добавлену вартість є найбільш значним по величині і важливості в доходах бюджету. Його питома вага на протязі всього періоду функціонування складає біля чверті доходів бюджету і є одним з найбільш важливих економічних інструментів перерозподілу доходів юридичних і фізичних осіб, а також бюджетів різних рівнів.

Планування суми надходжень податку на додану вартість здійснюється на базі прогнозних макроекономічних показників вартісної оцінки складових частин добавленої вартості, яка створюється у виробничій і невиробничій сферах, а також встановлених ставок податку. Макроекономічні показники розробляє Міністерство економіки України. При розрахунках враховується сукупність пільг, що передбачені чинним законодавством.

Розрахунок прогнозних надходжень податку на додану вартість виконується по наступній схемі:

Акцизний збір з вітчизняних товарів обчислюється на основі прогнозних обсягів виробництва підакцизних товарів, ставок акцизного збору по кожному виду продукції, передбачених Законом України “Про перелік товарів, на які встановлюється акцизний збір та ставки цього збору”, прогнозного курсу гривні до екю та з урахуванням пільг, визначених чинним законодавством.

Для визначення прогнозу надходжень акцизного збору використовуються розрахунки в розрізі підприємств і організацій усіх форм власності. Розрахунки виконуються в таблицях, розроблених Управлінням доходів і доведеним ним до обласних фінансових управлінь, а тими в свою чергу до міських і районних фінансових відділів. Обчислення планової суми акцизного збору здійснюється методом прямого рахунку.

Крім того, міністерства і відомства, підвідомчі підприємства яких виготовляють підакцизні товари, надають інформацію про прогнозні обсяги випуску вказаної продукції.

Особливістю стягнення акцизного збору є його сплата до бюджету на рівні підприємств - виготовлювачів. При подальшій реалізації цей збір не стягується. Акцизи відносяться до числа загальнодержавних доходів, їх ставки , порядок обчислення і сплати встановлюється законодавством України і є єдиним на всій території України. Не дивлячись на те, що акцизний збір є джерелом формування доходів місцевих бюджетів, повноважень щодо зниження їх ставок або звільнення від сплати місцевим органам представницької влади не надано.

Акцизний збір з імпортних товарів визначається на основі інформації Державної податкової адміністрації про фактичні суми надходжень акцизного збору на дату складання проекту державного бюджету, очікуваних надходжень до кінця поточного року і прогнозного курсу гривні до екю.

Розрахунок акцизного збору здійснюється по формі, що представлена в наступній таблиці:

Прогнозні суми надходжень податку на промисел ,плати за видачу ліцензій та сертифікатів ( в тому числі марки акцизного збору ), плати за державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, ліцензій на підприємницьку та професійну діяльність визначаються Управлінням доходів на основі даних Державної податкової адміністрації про фактичні надходження до бюджету вказаних платежів і з урахуванням очікуваних сум надходжень до кінця поточного року.

Ввізне мито - це податок на товари, які переміщаються через митний кордон України. Планування надходжень мита здійснює валютно - економічне управління Міністерства фінансів України.

Мито на товари, що ввозяться суб’єктами підприємницької діяльності розраховується на основі загального обсягу імпорту торговельного балансу, який розробляє Міністерство економіки. При цьому необхідно враховувати існуючі тенденції щодо динаміки та реструктуризації імпорту. Так, загальні обсяги імпорту у торговельному обороті зменшуються на обсяги імпорту з країн СНД та з Балтії, по яких відповідно до угод про вільну торгівлю не стягується мито, та паливно-енергетичних ресурсів, зокрема, нафти та газу природного, по яким встановлено нульові ставки ввізного мита (надходження мита враховується при плануванні Фонду розвитку паливно - енергетичного комплексу).

Планова сума мита розраховується на основі середньозваженої ставки, яка обраховується на підставі обсягу імпорту, з якого повинно сплачуватись мито у році, що передує плановому (розраховується за прогнозним торговельним балансом Мінекономіки) та очікуваного надходження імпортного мита в цьому ж році. Слід зазначити, що торговельний баланс складається в доларах США, а тому при розрахунках в валюті України використовується прогнозний курс долара до гривні за даними Національного банку України.

Планування експортного мита проводиться, як правило, методом прямого рахунку в зв’язку з обмеженою кількістю і незначними обсягами товарів, що підлягають обкладанню митом. Сума надходжень визначається шляхом множення прогнозованого обсягу експорту товарів по кожній позиції на встановлену ставку мита.

Мито на товари, які ввозяться (пересилаються) громадянами плануються, виходячи із обсягів ввезення товарів громадянами у неторговому обігу та тенденцій щодо їх оподаткування (введення чи відміни пільг та таке ін.)

Інші податки.

Державне мито сплачують юридичні та фізичні особи за вчинення дій в їхніх інтересах та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженим на те органом. Державне мито сплачується до бюджету в залежності від органу, який розглядає справу. Зокрема, до державного бюджету україни сплачуються платежі з позовних заяв до Арбітражних судів та заяв з перевірки рішень та ухвал, постанов цих судів у порядку нагляду, а також мито , яке сплачується при оформленні і видачі паспортів, та сплати мита за інші дії, передбачені чинним законодавством.

Прогнозування надходження державного мита до бюджету здійснюється на основі інформації Державної податкової адміністрації про суми щомісячного надходження вказаного платежу до бюджету і прогнозних індексів цін на плановий рік.

Щодо всіх інших інструментів і дій, за які справляється державне мито , то надходження його плануються до місцевих бюджетів. Так, за нотаріальні дії державними нотаріальними конторами з посвідчення договорів відчуження житлових будинків, гаражів, а також іншого нерухомого майна, сплачується мито в розмірах неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

З врахуванням особливостей державного мита, які не передбачають ведення загальноприйнятого обліку платників, прогнозування суми можливих надходжень по цьому джерелу проводиться на основі очікуваних надходжень за поточний рік із застосуванням неоподаткованого мінімуму заробітної плати та прогнозних індексів цін.

Консульські збори - це плата за надання послуг з оформлення документів на право виїзду за кордон. Збори справляються як на території України, так і за її межами. Збори, які справляються за межами України, використовуються на утримання українських консульств за кордоном і на ці суми зменшуються бюджетні асигнування.

Надходження консульських зборів планує Валютно-економічне управління Міністерства фінансів на основі інформації Міністерства закордонних справ про фактичне надходження плати за візову підтримку, що справляється як на території України, так і за кордоном.

Місцеві податки і збори прогнозуються Управлінням доходів на стадії розробки проекту Державного бюджету з метою визначення нормативів відрахувань до місцевих бюджетів від загальнодержавних податків і зборів. Прогноз визначається на основі даних ДПА про фактичні надходження місцевих податків і зборів і тенденцій, що складаються. Враховуючи, що місцеві податки і збори поступають до місцевих бюджетів, то конкретні розрахунки по кожному податку здійснюються місцевими фінансовими органами. В основу розрахунків покладено прийнятий порядок справляння того чи іншого податку і збору.

Неподаткові надходження включають насамперед рентну плату за нафту та природний газ, що видобувається в Україні, різницю в цінах на природний газ, відрахування від плати за транзит газу трубопровідним транспортом через територію України.

Рентна плата введена з метою вирівнювання ціни на нафту і природний газ, що видобувається в Україні, та ціни, з якою вони імпортуються з інших держав.

Сума рентної плати визначається, виходячи з прогнозних обсягів власного видобутку нафти і газу та діючих ставок рентної плати.

Розмір ставок затверджується Міністерством економіки України за погодженням Міністерства фінансів та Держнафтогазпрому і включається в оптово-відпускну ціну.

Оптова ціна на нафту, природний газ та рентна плата встановлюється в доларовому еквіваленті в переліку в карбованці за курсом Національного банку України.

Діючі ставки рентної плати складають:

- для нафти - в сумі, еквівалентній 19 доларам США за тонну;

- на природний газ - в сумі , еквівалентній для підприємств АТ “Укргазпром”, АТ “Укрнафта” - 13,7, а для державного виробничого підприємства “Чорноморнафтогаз” - 6,3 долара США.

Різниця в цінах на природний газ вітчизняного видобутку - це різниця між граничною оптово-відпускною ціною на природний газ для споживачів України і ціною власного видобутку з урахуванням частини витрат газотранспортних організацій. Гранична оптова ціна на природний газ, що реалізується споживачам України, визначається, виходячи з ціни закупки імпортованого газу і ціни на газ власного видобутку, часткового відшкодування витрат по транспортуванню газу по території України з урахуванням податку на добавлену вартість.

Тарифи на транспортування газу по території України визначаються з урахуванням всіх витрат на утримання і розвиток газотранспортної системи АТ “Укргазпром”, державного виробничого підприємства “Чорноморнафтогаз”, державної акціонерної холдінгової компанії “Укргаз” та державного комунального господарства “Київгаз”. Тарифи також встановлюються у доларовому еквіваленті в перерахунку в гривні за курсом Національного банку України.

Сума надходжень до державного бюджету різниці в цінах на природний газ визначаються шляхом множення обсягу добутку природного газу ( в 1000 куб. м.) на розмір різниці в цінах ( в доларах США на 1000 куб. м.)

Відрахування від плати за транзит газу трубопровідним транспортом через територію України здійснюється АТ “Укргазпром” і визначається у розмірі, еквівалентному 0,37 долара США за 1000 куб. м. природного газу на кожні 100 км відстані, і обсяги газу, що транспортуються транзитом.

Розрахунок прогнозних надходжень вказаних платежів додається до проекту бюджету у вигляді наступної таблиці:

Надходження коштів від приватизації державного майна визначається на основі прогнозних розрахунків, які подаються Фондом державного майна. До державного бюджету зараховується 50 % коштів від приватизації державного майна.

Від приватизації майна комунальної власності відраховується до місцевих бюджетів 80 % коштів від приватизації майна.

Планування інших видів неподаткових надходжень здійснюється Управлінням доходів на основі даних Державної податкової адміністрації про фактичне їх надходження на дату складання проекту бюджету, очікуваного надходження до кінця року, а також з урахуванням тенденцій, які складаються в останні роки.