Економіка зарубіжних країн (2005)

Більшість сучасних дослідників економіки Франції відмічають той факт, що останнім часом країна швидко нарощує свою присутність на світових ринках товарів та послуг, а політику держави та французьких фірм можна охарактеризувати як експансіоністську. За обсягами товарообігу (642 млрд. дол. у 2001 р.) Франція посідала четверте місце у світі після США, ФРН та Японії і випереджає Великобританію майже на 40 млрд. дол. В Європейському Союзі вона є другою за експортом (319 млрд. дол.) і третьою за імпортом (323 млрд. дол.). При цьому експорт промислових товарів складає 81% від сумарного вивозу, загальна ж частка Франції у світовому експорті становить близько 5,3%. Основними його статтями є: машини та транспортне обладнання, хімікати, залізо, сталь, продукція АПК, текстиль та одяг, зброя. Основу імпорту становить продукція машинобудування, енергоносії (сира нафта), деякі сільгоспродукти, продукція хімічної промисловості.

Упродовж 80-х – 90-х рр. ХХ ст. відбулися значні зміни у зовнішній торгівлі країни, коли на перше місце в структурі промислового експорту вийшла продукція машинобудування, частка якої досягла 50% вартості готових виробів. Франція посіла провідні позиції на ринках високотехнологічних товарів, зокрема на аерокосмічному, зв’язку, авіаційному, енергетичному, транспортному. За короткий термін країна вийшла на друге місце в світі за експортом зброї (11-13% продажів на світовому ринку, а експортна квота ВПК Франції сягнула 30-40%, що перевищило аналогічний американський показник у 10%).

Упродовж багатьох років країна займала друге місце в світі в експорті послуг і тільки у 1997 р. вона поступилася Великобританії.

Як і кожна держава Євросоюзу Франція передусім орієнтується на взаємну торгівлю з його членами, частка яких і в експорті, і в імпорті становить 62-63%. При цьому перші місця посідають Німеччина, Великобританія, Італія, а також Бельгія – Люксембург та Іспанія. Частка США виглядає досить скромною – 7-9%%.

Прямі іноземні інвестиції французьких фірм за кордоном у 2001 році становили 43 млрд. дол., що було у 6,7 раза меншим за США; у 4,4 рази за ФРН, та в 3,1 рази за Великобританію. Це говорить про те, що Франція багато у чому поступається іншим розвинутим державам на світовому ринку капіталу, а динаміка руху останнього є більш повільним ніж в інших державах.

Країна є потужним донором фінансової підтримки розвитку, обсяги якої становлять 6-7 млрд. дол. щорічно, тобто близько 0,7% її ВВП. Упродовж 90-х років обсяги її надання почали зменшуватися, у першу чергу ті, що направлялися в країни третього світу.

Разом з тим, країна має доволі великий зовнішній борг, що становить близько 118 млрд. дол. (оцінка, 1996 р.). В цілому це не створює загрози економічній незалежності країни, тому що цей показник є меншим за 10% її щорічного ВВП, проте яскраво свідчить, що можливості додаткових надходжень до державного бюджету обмежені.