Економіка зарубіжних країн (2005)
5.6.4. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків
Особливості міжнародної спеціалізації країни досить чітко може проілюструвати структура зовнішньої торгівлі товарами (див. табл. 5.7), яка відрізняється від тієї, що існувала на поч. 90-х років і стала результатом глибокого реформування національної економіки. Якщо співставити частку імпорту та експорту у 2000-му році, то можна дійти висновку, що в межах міжнародного поділу праці Італія мала пріоритети у ввезені хімічних товарів, електротоварів та інструментів, продуктів харчування, мінеральної сировини та транспортного обладнання. Проте у ряді галузей, експорт переважав над імпортом, зокрема у торгівлі шкіряними виробами, машинами та обладнанням, текстилем, взуттям та одягом.
Відмінною особливістю зовнішньої торгівлі Італії від багатьох інших постіндустріальних країн світу є наявність позитивного сальдо торгового балансу, хоча таким він став лише наприкінці 90-х років.
Разом з тим, країна, як зазначалося раніше навіть зараз є досить великим зовнішнім боржником, проте водночас Італія виступає досить потужним європейським донором економічної допомоги – близько 1,3 млрд. дол. (1997), яка в основному вона зорієнтована на країни Середземномор’я.