Валютні операції (2001)

2.3. Угоди своп

Типи та види свопів. Використання свопів. Механізм укладання угод своп. Приклади протоколів переговорів за своп-угодами.

Угоди типу «своп» — комбінація двох протилежних конверсійних операцій на однакову суму з однією датою укладання та різними датами валютування. При цьому одна із вказаних операцій є термінова, а інша — угодою з негайною поставкою.

Типи свопів

Валютні свопи — операції з обміну фіксованих валютних курсів на плаваючі.

Мета валютних свопів:

забезпечення фінансування довгострокових зобов’язань в іноземній валюті;

хеджування довгострокового валютного ризику;

зміна валюти, в якій надходять прибутки від інвестицій, на іншу за вибором інвестора;

забезпечення конвертації експортованого капіталу в іншу валюту.

Процентні свопи — операції з обміну валюти з фіксованою процентною ставкою проти плаваючої ставки, або ж із плаваючою ставкою проти плаваючої, але в іншому режимі.

Валютно-процентні свопи — комбінації вищезгаданих свопів.

Диференційні свопи — свопи з нетто платежем однієї сторони на користь іншої при укладанні угоди.

Процентний своп — обмін процентними платежами, нарахованими в одній валюті з передбаченої суми за завчасно встановленими процентними ставками протягом визначеного періоду.

Процентний платіж — грошовий потік, «нога свопу».

Фіксована процентна ставка — «фіксована нога».

Плаваюча процентна ставка — «плаваюча нога».

Види свопів

Ванільний своп — стандартний своп, укладений між двома партнерами без жодних додаткових умов.

Амортизуючий своп — своп, укладений між двома партнерами, передбачена сума якого рівномірно зменшується з наближенням дати закінчення угоди.

Зростаючий своп — своп, укладений між двома партнерами, передбачена сума якого рівномірно збільшується з наближенням дати закінчення угоди.

Структурований своп (складний) — своп, в якому беруть участь кілька сторін і, як правило, кілька валют.

Активний своп — своп, який змінює існуючий тип процентної ставки активу на інший (наприклад, фіксовану ставку на плаваючу).

Пасивний своп — своп, який змінює існуючий тип процентної ставки зобов’язань на інший.

Форвардний своп — своп, укладений сьогодні, але який розпочинається через певний проміжок часу.

Свопціон — комбінація свопу та опціона.

Використання свопів

Процентні свопи

Отримання можливості залучати кошти за фіксованою ставкою, коли доступ на ринок облігацій неможливий.

Залучення коштів за ставкою, нижчою за ту, яка у дійсний час склалася на ринку облігацій чи кредитному ринку.

Переструктурування портфеля зобов’язань без додаткового залучення нових коштів чи зміни структури балансу.

Переструктурування портфеля активів без додаткових вкладів.

Активно використовуються банками для страхування активів і зобов’язань.

Як правило, свопи укладаються на термін до 1 року.

Якщо ближча конверсійна угода є угодою з купівлі валюти (базової), а віддаленіша — продажу, то:

своп «купив/продав» (buy and sell swap).

Якщо ж спочатку здійснюється угода з продажу валюти, а обернена угода є угодою купівлі валюти, то:

своп «продав/купив» (sell and buy swap).

Класичні свопи залежно від послідовності виконання операцій спот і форвард поділяються на репорт та депорт: репорт — це продаж валюти на умовах спот і одночасно купівля на умовах форвард; депорт — купівля валюти на умовах спот і продаж на умовах форвард. Операція, коли купівля (продаж) валюти здійснюється на основі двох угод за курсом аутрайт, називається форвард-форвард, або форвардний своп.

У разі укладення угоди своп дата виконання ближчої угоди називається датою валютування, а дата виконання зворотної угоди, віддаленої у часі, — датою закінчення свопу (maturity).

Класифікація операцій своп:

звичайні, або класичні (операції репорту і депорту);

тижневі — своп s/w (spot-week swap), коли перша угода виконується на умовах спот, а друга — на умовах тижневого споту;

одноденні — своп t/n (tomorrow-next swap), коли перша операція здійснюється з датою валютування «завтра», а обернена — на умовах спот;

форвардні (форвард-форвард).

Для класичних угод своп (репорт і депорт) застосовуються два валютні курси — спот і аутрайт. Останній визначається за стандартною методикою: курс спот плюс (мінус) форвардна маржа (премія або дисконт).

Стандартні свопи (зі споту)

Якщо банк здійснює першу угоду на споті, а обернену — на умовах тижневого форварду, такий своп називається спот-уїк (spot-week swap або s/w swap).

Короткі одноденні свопи (до споту)

Якщо перша угода здійснюється з датою валютування «завтра», а обернена — на споті, такий своп має назву том-некст (tomorow-next swap або t/n swap).

Приклад. Валютний дилер банку А просить валютного дилера банку Б здійснити котирування одноденного свопу на умовах том-некст (t/n) USD/DEM. Форвардні пункти для угоди t/n становлять 3—1. Спот-курс дорівнює 1,5021—1,5031.

Якщо банк А укладає угоду b/s swap, то валютний курс становитиме 1,5024—1,5031. Відповідно, для банку Б це угода буде s/b swap. Якщо банк А має намір здійснити угоду s/b swap, то валютні курси будуть такими: 1,5021—1,5032.

Форвардні свопи (після споту)

Для форвардних свопів характерне поєднання двох угод аутрайт, коли є ближча за терміном угода, що укладається на умовах форвард (дата валютування пізніша, ніж спот), і зворотна угода, яка укладається на умовах пізнішого форварду.

Приклад. Банківський дилер уклав одночасно дві угоди: 3-місячну форвардну угоду аутрайт з продажу 1 млн дол. США проти німецької марки і 6-місячну форвардну угоду аутрайт з купівлі 1 млн дол. США проти німецької марки.

Котирування своп

Стандартні свопи

Оскільки стандартні угоди своп містять дві угоди (одна — спот, інша — аутрайт), що укладаються одночасно з одним банком-контрагентом, то в своїх курсах вони мають спільний курс спот. Один курс спот використовується у першій конверсійній операції з датою валютування спот, інший — з метою отримання курсу аутрайт для зворотної конверсії. Таким чином, різниця в курсах для двох угод спостерігається лише у форвардних пунктах на конкретний період.

Ці форвардні пункти і є котируванням своп для даного періоду. Тому при котируванні свопу достатньо прокотирувати тільки форвардні (своп) пункти для відповідного періоду у вигляді двостороннього котирування. Наприклад:



Наведене котирування означає, що по стороні bid — банк, який здійснює котирування, купує базову валюту на умовах форвард (на дату закінчення свопу), а по стороні offer — банк, що продає базову валюту на дату закінчення свопу.

Таким чином, по стороні bid — банк, який здійснює котирування, виконує валютний своп типу sell and buy (sell spot, buy forward). Його контрагент (інший банк або клієнт) у даному разі здійснює валютний своп типу buy and sell (buy spot, sell forward). По стороні offer — банк, який здійснює котирування, проводить своп типу buy and sell, його контрагент — своп sell and buy.

Короткі свопи (до споту)

Короткі свопи котируються аналогічно стандартним свопам у вигляді форвардних пунктів для відповідних періодів (овернайт o/n, том-некст t/n). При цьому курси угоди обчислюються відповідно до правил розрахунку курсу аутрайт для дати валютування до споту:

а) у разі зростаючих зліва направо форвардних пунктів (базова валюта котирується з премією) обмінний курс для першої угоди свопу (до споту) має бути нижчим за валютний курс обміну для другої угоди (на споті);

б) у разі зменшення форвардних курсів зліва направо (базова валюта котирується з дисконтом) обмінний курс для першої угоди має бути нижчим, ніж для другої.

При цьому поточний валютний курс спот можна використовувати як для дати валютування (до споту), так і для дати закінчення свопу (безпосередньо на споті). Головне, щоб різниця двох курсів складала величину форвардних пунктів для відповідного періоду. Дата спот тут завжди буде форвардною (тобто віддаленішою датою).

Використання угод своп

Угоди своп використовуються також для нейтралізації ризику при здійсненні угод аутрайт.

Приклад. Американська компанія А планує через 3 місяці здійснити купівлю німецького обладнання, у зв’язку з чим 16.03.97 вона здійснює з банком А форвардний контракт на продаж 1 млн дол. проти німецьких марок. Для банку — це угода аутрайт з купівлі доларів проти німецьких марок з датою валютування спот + 3 міс. — 18.06.97.

Припустимо, що:



За курсом аутрайт 1.5060 банк отримує довгу позицію в 1 млн дол. на 18.06.97:

+ 1’000’000 USD — 1’506’000 DEM value date 970618.

У принципі, якщо банк хоче ризикувати і сподівається на сприятливу зміну валютного курсу, він може тримати дану позицію аж до 16 червня і закрити її на споті. Проте, як правило, банки не ризикують на такі довгі терміни, а намагаються закрити позиції. Закрити дану позицію можливо двома способами:

1. Здійснити протилежну їй операцію аутрайт на ту ж дату валютування, але при цьому присутній ризик зміни валютного курсу. Розмір форвардних пунктів навряд чи зміниться (він залежить від різниці між процентними ставками). Проте може змінитися курс спот, який є складовою форвардного курсу. Наприклад, на момент закриття угоди курс спот упав до рівня 1.4970/80. Протилежна угода аутрайт матиме наслідком чистий збиток на 18.06.97, оскільки банк виконав її за нижчим курсом аутрайт: 1.4970 + 0.0065 = 1.5035.

– 1’000’000 USD + 1’503’500 DEM value date 970618

Чистий збиток становитиме 2’500 нім. марок.

2. Одночасно (з проміжком у кілька секунд) з укладанням угоди аутрайт укласти зворотну їй угоду на споті, тобто перетворити аутрайт на своп. Цим банк обмежує валютний ризик за форвардною угодою за допомогою угоди спот. Припустимо, банку вдалося продати 1 млн дол. на споті іншому банку Б за курсом 1.5000:

– 1’000’000 USD + 1’500’000 DEM value date 970318

Таким чином, банк здійснив 3-місячний своп USD/DEM sell and buy на 1 млн дол.

Здійснення протилежного свопу

Операцію своп можна також перекрити або протилежною операцією своп (тобто buy and sell) з клієнтом або іншим банком.

Приклад. Банк А просить інший банк прокотирувати йому 3-місячний своп USD/DEM на 1 млн дол. і отримує таке ж значення форвардних пунктів (оскільки протягом короткого проміжку часу процентні ставки по двох валютах не встигли змінитися, тому залишились без зміни форвардні пункти на період 3 місяці).

Банк вибирає сторону buy and sell — по стороні bid 0.0065. Припустимо, що курс спот упав до рівня 1.4970/80, середнє значення — 1.4975. Курс аутрайт становитиме 1.4975 + 0.0065 = 1.5040.

Банк має два свопи.



По німецьких марках чистий результат на 18.03.97 становитиме прибуток у розмірі 2’500 DEM, який, однак, майже повністю компенсується збитком у 2’000 DEM на 18.06.97 (залишок +500 DEM). У разі зворотних угод по свопу банк А міг би мати й мінус 500 DEM, але головне, що всі позиції закриті, а валютний ризик нейтралізовано.

Здійснення депозитних операцій на період 3 місяці

Повернемось до ситуації, коли банк А здійснив своп при закритті форвардної позиції з клієнтом. Перекрити цю операцію можна також депозитними операціями у двох валютах на 3 місяці.

Продовження прикладу. Банк на дату валютування спот має коротку позицію по доларах і довгу — по марках. Для того щоб виконати умови за угодою своп банк має поставити банку-контрагенту Б 1 млн дол. й отримати від нього 1.5 млн нім. марок. Він може залучити долари, яких не вистачає (1 млн) на 3-місячний депозит і розмістити 1.5 млн. нім. марок на 3-місячний депозит в інший банк.

Відомі поточні процентні ставки по 3-місячних депозитах:



Банк А звернувся до іншого банку і залучив 1 млн дол. під 4.125 % з 18.03.97 по 18.06.97 (зі споту на 3 місяці). Накопичений за 3 місяці процент по даному депозиту, який потрібно виплатити банку-кредитору 18.06.97, становитиме:



Одночасно банк розмістив депозит у німецьких марках у третьому банку під 5.875 % з 18.03.97 по 18.06.97. Розмір отриманого 18.06.97 прибутку становитиме:



У даному разі загальний прибуток по марках перевищив збитки по доларах. Розрахувавши суми, банк А здійснює з певним четвертим банком угоду: 3-місячний аутрайт по обміну марок на долари за курсом offer 1.5089 (див. вище):



Чистий прибуток на закриття позиції по свопу депозитними угодами дорівнював: 14’600.87 – 10’312.50 = 4’288.37 USD.

У дійсності для вибору стратегії закриття позиції по угодах аутрайт та своп необхідний насамперед розрахунок можливих варіантів. Очевидно, що закриття через депозити протилежної угоди своп buy and sell, призвело б до збитків. Таким чином, дана тактика означає в реальності процентний арбітраж.

Угоди своп використовуються також для пролонгації (подовження) відкритої валютної позиції наперед.

Механізм укладання угод своп

Угоди своп укладаються за тим самим алгоритмом, що й конверсійні та депозитні угоди. Оскільки угода аутрайт являє собою по суті звичайну конверсію з датою валютування іншою, ніж спот, то різниця є тільки в формі запиту та котируваннях:

FWD USD/DEM 3 S/1 MTH — запит;

SPOT USD/DEM 1.5015—20

1 MTH FWD POINTS 13—11 — котирування.

Ключовими словами для укладання угоди своп є: «I buy and sell» (я купую та продаю) або «I sell and buy» (я продаю та купую). На відміну від звичайної конверсійної угоди, тут використовуються два обмінні курси для двох конверсій, з яких перший курс належить до ближчої дати валютування, а другий — до форвардної, тобто віддаленішої дати.

Оскільки угода своп складається з двох конверсійних угод у зворотних напрямах, то платіжні інструкції для обох контрагентів включають вказування на банки-кореспонденти для рахунків ностро в обох валютах.

Варіанти анулювання угоди своп:

викуп свопу — повний розрахунок за угодою або здійснення узгоджених компенсаційних виплат;

резервування свопу шляхом укладення зворотної угоди своп;

переуступка прав на основі підписання зобов’язань за свопом, коли одна із сторін (за згодою іншої сторони) знаходить нового партнера і забезпечує його коштами для здійснення переданих зобов’язань з урахуванням зміни валютного курсу і процентних ставок упродовж періоду до завершення дії угоди своп.

Структура контракту на укладення угоди своп має такі основні положення:

предмет контракту;

умови анулювання свопу;

умови кредитування;

відповідальність сторін;

інші.