Система національних рахунків (2001)
4.6. Рахунки «іншого світу»
У рахунках «іншого світу» відображено експорт та імпорт товарів, послуг, прав інтелектуальної власності, міжнародну кооперацію, спільну підприємницьку діяльність за участю іноземних юридичних осіб на території України та українських організацій за кордоном, транскордонний рух робочої сили, іноземних та українських інвестицій, міжнародний туризм, зовнішньоекономічні транспортні, страхові, розрахункові, кредитні та інші господарські операції, а також інші економічні відносини, в тому числі ті, які не мають комерційного (платного) характеру.
У рахунках відображаються також операції з оперативного та фінансового лізингу (передача за кордон машин та обладнання на строк понад рік) та способи фінансування цих операцій; будівельні послуги за кордоном та іноземні інвестиції в країні; операції з нерухомістю і нематеріальними активами з іншими країнами; операції, пов’язані з проживанням у нашій країні нерезидентів та проживанням наших громадян за кордоном. За концепцією СНР сферу експорту та імпорту товарів і послуг значно розширено за рахунок включення в неї нематеріальних послуг, безплатного імпорту та експорту товарів.
Назване вище допомагає визначити балансуючі статті рахунків «іншого світу»: зовнішнє сальдо товарів і послуг, поточне зовнішнє сальдо, чисті кредити або чисті борги нації, зміни чистого багатства за рахунок заощаджень і капітальних трансфертів. Усе це багато важить в аналізі та прогнозуванні.
Показники рахунків «іншого світу» є тісно пов’язаними з показниками рахунків усіх секторів економіки, а це означає, що їхній зміст та методи розрахунку однакові, але мають обернену значущість. Отже, те, що є ресурсом для інших країн світу, для економіки України в цілому буде видом використання (витрат), і навпаки. Операції між резидентами та нерезидентами відображаються і в рахунках для економіки, але там їх не відокремлено від операцій між резидентами.
За таких умов використання інформації, яка міститься в рахунках «іншого світу», для макроекономічного аналізу та прогнозування можливе тільки в разі одночасного складання СНР для економіки країни в цілому та за секторами.
Показники рахунків іншого світу показують, за рахунок якої структури зовнішніх зв’язків сталося балансування (або розбалансування) доходів та витрат усередині країни. Різні компоненти (агрегати) рахунків «іншого світу» є доповнювальними рахунками для інституційних секторів-резидентів.
Фактично зовнішньоекономічну діяльність України відображають три рахунки (табл. 4.13—4.15): 1) зовнішній рахунок товарів та послуг, 2) зовнішній рахунок первинних доходів та поточних трансфертів, 3) рахунок капіталу.
У ресурсах рахунка показується імпорт товарів та послуг. Він включає всі товари (нові або традиційні), оплачені або передані безкоштовно, які надходять із-за кордону. В імпорті враховуються також товари, які надійшли у вигляді даровизни, безкоштовної допомоги тощо; товари, які орендуються на строк один рік і більше; вилов риби та інших морських продуктів; товари, які придбані на ярмарках, виставках і виготовлені на території України чи за кордоном; товари, ввезені в країну як частина статутного фонду спільних підприємств тощо.
Балансуюча стаття «Зовнішнє сальдо товарів і послуг» визначається як різниця між показниками експорту та імпорту товарів і послуг.
Якщо баланс позитивний, то це свідчить про отримання доходу в операціях з товарами та послугами з іншими країнами світу, і, навпаки, — від’ємний баланс свідчитиме про дефіцит для всієї економіки.
У міжнародній статистиці наводяться такі групи експорту та імпорту товарів і послуг:
експорт (імпорт) «видимих» товарів;
експорт (імпорт) матеріальних та нематеріальних послуг.
Експорт (імпорт) «видимих» товарів включає товари, які реалізуються внаслідок комерційних угод, у тому числі ті, що реекспортуються за договірними поставками, прямим товарообміном та ін.
За цією класифікацією експорт товарів та послуг включає:
товари та послуги, продані резидентами нерезидентам;
товари та послуги, які продані резидентами нерезидентам в обмін на інші товари та послуги;
товари та послуги, які безоплатно передані резидентами нерезидентам.
Імпорт товарів та послуг включає:
товари та послуги, які передані нерезидентами резидентам;
товари та послуги, які передані нерезидентами резидентам в обмін на інші товари та послуги;
товари та послуги, які безоплатно передані нерезидентами резидентам.
Отже, за методологією СНР у складі експорту та імпорту товарів ураховуються не тільки товари, котрі є об’єктом комерційних угод, а всі продукти та вироби, експорт яких зменшує, а імпорт збільшує матеріальні ресурси країни.
Ми вже казали, які товари включають до підрахунку експортно-імпортних операцій. Не завадить навести детальніший список. Це, зокрема:
немонентне золото;
товари, які поставляються в рахунок внесків у фонд технічної допомоги ООН як даровизна, безкоштовна допомога тощо;
товари військового призначення;
електроенергія, вода, поставка товарів по трубопроводах (нафта, продукти її переробки, газ);
бункерне паливо, паливо, продовольчі товари та матеріали, які продано на території країни для потреб іноземних суден, літаків та вантажних автомобілів;
товари, які орендовано на строк один рік або більше (ураховується повна вартість товару, який орендовано);
товари, які реекспортовано в країну;
товари, які вивезено (ввезено) як частку статутного фонду підприємств та організацій з іноземним капіталом;
товари, які продано (куплено) на ярмарках, виставках, організованих як на території країни, так і за її межами;
товари, які продано (куплено) через консигнаторів, незалежно від часу вивозу та ввозу товарів;
вилов риби та інших морських продуктів, що його продано (куплено) у відкритому морі та в територіальних водах іноземних держав;
кіно-, теле-, аудіо- та відеопродукція, яку вивезено за кордон чи ввезено в країну, ураховуючи оплату ліцензій;
цінні папери, банкноти та монети, які не перебувають в обігу (ураховуються за їхньою комерційною вартістю);
товари, які вивезено за кордон чи ввезено в країну для переробки;
товари, закуплені за контрактом для споживання організаціями цієї країни за кордоном і відповідно товари, які продані за контрактом для споживання іноземними організаціями в країні;
поштові відправлення приватних осіб (за оголошеною вартістю);
конфісковані товари імпортного походження, які враховуються за вартістю однойменних виробів національного виробництва;
Під час опрацювання експортно-імпортних операцій з товарами рекомендується користуватись «Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності» (ТН ЗЕД) та «Міжнародним класифікатором країн світу та територій» (МК КСТ) для географічного розподілу зовнішньоторговельного потоку.
Основна специфічна риса міжнародної торгівлі полягає в тому, що ця торгівля забезпечує міжнародну мобільність ресурсів. Експорт товарів та послуг формує потік іноземної валюти, який спрямовується до країни-експортера, тобто забезпечує пропозицію валюти. Імпорт створює всередині країни попит на цю валюту, яка необхідна для його оплати. У широкому розумінні експорт будь-якої країни фінансує її імпорт. Однак попит та пропозиція валюти не обмежуються лише експортно-імпортними операціями, а визначаються всією різноманітністю інших міжнародних операцій. Увесь спектр міжнародних товарних та фінансових операцій відображається спочатку в платіжному балансі країни, а потім в СНР.
У процесі оцінювання експорту та імпорту товарів і послуг дуже важливим є вибір валютної одиниці обліку.
Зовнішній рахунок товарів та послуг України складається в національній валюті. Однак, якщо курс національної валюти має постійну тенденцію до зниження відносно іноземних валют, такий рахунок свідомо складають у стабільній іноземній валюті, наприклад, у доларах США.
Щоб виразити всі операції в єдиній валютній одиниці, користуються ринковими обмінними курсами, які склалися на дату здійснення операції, зокрема середнім курсом купівлі та продажу валюти. Різниця між середнім обмінним курсом і реальними курсами купівлі та продажу розглядається як оплата послуг. За наявності в країні офіційних систем багатьох валютних курсів рекомендується використовувати середньозважений валютний курс.
У версії СНР-93 змінено метод оцінки експорту та імпорту товарів. Як правило, імпорт та експорт товарів обраховуються за цінами окремих угод. Однак залежно від умов контракту ці ціни можуть включати (не включати) послуги з транспортування, страхування, завантаження, охорони товару тощо. Отож, динаміка торгових балансів може бути підрахована неправильно. Щоб цього не сталося, СНР-93 користується оцінкою експорту та імпорту товарів у цінах ФОБ (вартість в пункті перетину кордону країни-експортера). Ціни ФОБ включають такі елементи: вартість товару за цінами виробника + вартість усіх зв’язаних з просуванням товару послуг до моменту перетину кордону країни-експортера (включаючи витрати на перевантаження для дальшого транспортування) + сплачене експортне мито (мінус отримана податкова знижка). Однак облік товарів, які експортуються, у митній статистиці здійснюється на базі цін ФОБ, а облік товарів, які імпортуються, з використанням цін СІФ, які виключають витрати на страхування і транспортування до місця призначення. Для визначення вартості імпорту в цінах ФОБ на основі цін СІФ користуються методами, заснованими на даних вибіркових обстежень рахунків-фактур на товари відповідно до цін СІФ та ФОБ, а також експертними оцінками.
Зовнішній рахунок первинних доходів та поточних трансфертів охоплює в частині ресурсів доходи та поточні трансферти всієї економіки України, які сплачуються іншим країнам світу, а в частині використання — доходи та поточні трансферти всієї економіки України, які надходять від інших країн світу.
Цей рахунок відображає зовнішньоекономічні операції, пов’язані з рухом первинних доходів та поточних трансфертів між нерезидентами та резидентами.
Ресурсна частина рахунка включає зовнішнє сальдо щодо товарів та послуг, які переносяться з зовнішнього рахунка товарів та послуг, а також первинні доходи та поточні трансферти, які отримуються резидентами від нерезидентів даної країни у вигляді оплати праці, податків на виробництво, доходів від власності та поточних трансфертів.
Оплата праці робітників-нерезидентів резидентами включає заробітну плату і відрахування на соціальне страхування іноземних громадян, які працюють в українських посольствах та консульствах за кордоном, іноземних артистів, які приїжджають в Україну на гастролі, сезонних робітників, осіб, які працюють в Україні за контрактом строком до одного року, та ін.
Податки за відрахуванням субсидій на виробництво, сплачені іншими країнами світу, включають податки на будівництво, транспортні засоби та землю тощо, які сплачуються українськими посольствами та консульствами в інших країнах. Якщо практикується видача іншими країнами субсидій на такі цілі, то обсяг субсидій вираховується з обсягу названих податків. Податки, пов’язані з імпортом, що їх Україна сплачує іншим країнам світу, включають обов’язкові платежі, якими органи державного управління інших країн оподатковують товари та послуги, котрі імпортуються від них: мита, акцизи та спеціальні податки на певні продукти та послуги, які спрямовуються за кордон.
Доходи від власності, які передано іншим країнам світу, включають такі статті, які пов’язані з розподілом доходів: оплату відсотків за кредити, отримані Україною від іноземних держав та Ексімбанком від іноземних банків; оплату відсотків за комерційними кредитами, які отримано зовнішньоекономічними об’єднаннями України від іноземних фірм; експорт товарів у рахунок оплати відсотків; дивіденди та інші доходи, виплачуються нерезидентам за участь в акціонерному капіталі; чиста рента за користування землею в інших країнах; плата за розробку в інших країнах запасів корисних копалин, лісових та риболовних угідь; плата за використання авторських прав, патентів, торгових знаків та інших нематеріальних активів, які належать іншим країнам; реінвестований дохід іноземних компаній (прибуток, який передано основному підприємству-нерезиденту його відділеннями-резидентами тощо).
Ще одним видом доходу від власності є дохід, який одержує власник страхового полісу, а також зміни частини акціонерної частки домашніх господарств у пенсійному фонді.
Поточні трансферти, які реєструються в зовнішньому рахунку первинних доходів та поточних трансфертів, охоплюють поточні трансферти, отримані нерезидентами від резидентів даної країни, і поточні трансферти, передані нерезидентами резидентам даної країни.
Поточні трансферти збільшують розмір доходу й використання товарів та послуг отримувача, але зменшують дохід та потенційні можливості донора. Вони можуть здійснюватись у грошовій чи натуральній формах.
Поточні трансферти, які передано іншим країнам світу, мають три основні види:
а) поточний прибутковий податок та податки на майно тощо;
б) внески на соціальне страхування та допомога;
в) інші поточні трансферти.
Інші поточні трансферти нерезидентам включають фінансову матеріальну допомогу, яка надається іншим країнам, крім фінансування капітальних витрат: стипендії іноземним студентам, оплату поїздок домашнім господарствам-нерезидентам; штрафи та пені; грошові перекази та даровизну домашнім господарствам-нерезидентам, різноманітні збори.
У частині «Використання» рахунка відображаються: оплата праці робітників-резидентів наймачами-нерезидентами, а також отримані від інших країн субсидії на виробництво та імпорт, доходи від власності й поточні трансферти.
Балансуюча стаття рахунка «поточне зовнішнє сальдо» визначається як різниця між підсумками відображених у частині «Використання» первинних доходів і поточних трансфертів, отриманих Україною від інших країн, та витрат України за тими самими елементами, які відображено в частині «Ресурси». Позитивне сальдо свідчить про перевищення доходів за даними показниками над витратами, від’ємне — навпаки.
У зовнішньому рахунку первинних доходів та поточних трансфертів усі операції між резидентами та нерезидентами відображуються за ринковими цінами. Однак для оцінки операцій, які здійснюються не тільки або й зовсім не з комерційними цілями (наприклад, операції, пов’язані з наданням економічної допомоги чи даровизною), треба використовувати метод, що нагадує способи оцінки бартеру. У тому разі, коли оцінки донора та отримувача допомоги не збігаються, здебільшого користуються оцінкою донора.
Для визначення часу реєстрації операцій на цьому рахунку використовують метод обліку на підставі нарахувань, тобто:
а) оплата праці відображується на той момент, коли настає строк виконання зобов’язань роботодавця;
б) дивіденди реєструються на дату їх виплати;
в) відсотки нараховуються безперервно;
г) трансферти у формі обов’язкових платежів (податків, штрафів тощо) відображаються в момент, коли настає термін виконання відповідного зобов’язання;
д) інші трансферти відображаються в момент переходу права власності на відповідні ресурси;
е) прибуток від прямих іноземних інвестицій, який реінвестується, реєструється на момент, коли цей прибуток виник.
У рахунку табл. 4.15 показують зміни в активах, зобов’язаннях та чистій вартості власного капіталу нерезидентів (інший світ), які відбуваються внаслідок операцій з резидентами.
Рахунок капіталу охоплює в частині змін у зобов’язаннях капітальні трансферти до отримання та виплати, а в частині змін в активах — придбання за мінусом продажу невироблених нефінансових активів між нерезидентами (іншими країнами світу) та резидентами (усією економікою).
Рахунок капіталу враховує операції між усіма секторами-резидентами, з одного боку, та нерезидентами — з другого, які пов’язані з придбанням та продажем невироблених нефінансових активів (крім землі) та зміною чистої вартості власного капіталу нерезидентів унаслідок поточних операцій та капітальних трансфертів.
Поточне зовнішнє сальдо переносять із зовнішнього рахунка первинних доходів та поточних трансфертів.
Капітальні трансферти, відображені на рахунку, можуть бути як у грошовому, так і в натуральному вираженні. Перше полягає в передаванні права володіння основним та оборотним капіталом і нематеріальними активами чи в погашенні фінансових претензій між кредитором та боржником за взаємною домовленістю. Капітальні трансферти в натуральному вираженні передбачають, що отримувач використовує ці трансферти (суми) для отримання активів у самого кредитора.
Необхідною умовою розуміння суті капітальних трансфертів у даному разі є розуміння того, що вони мають на увазі продаж чи отримання активів обома учасниками операцій, а також того, що результатом цих операцій стають зміни власного капіталу їх учасників.
Чисті купівлі землі та нематеріальних активів, відображені в частині використання рахунка, включають зміну вартості цих активів, що виникла внаслідок ділових операцій нерезидентів з резидентами. Отримання за відрахуванням продажу (сальдо), які враховуються в рахунку капіталу, дорівнюють загальній вартості активів, які отримано країнами світу за звітний період, за відрахуванням вартості проданих активів. Оскільки купівля-продаж землі можлива тільки між резидентами, то вона не відображається на рахунку капіталу інших країн світу. Якщо в таких операціях беруть участь нерезиденти, то їх розглядають як умовних резидентів. Тому операції, що пов’язані із землею, відображаються тільки на рахунку операцій з капіталом. Водночас є нетипові випадки, коли купівля землі нерезидентом ураховується як така (купівля землі іноземними посольствами). Крім цього, на цій статті враховуються також придбання за мінусом продажу невироблених нефінансових активів (патенти, оренда або інші контракти, що передаються, умовна вартість ділових зв’язків тощо).
Капітальні трансферти, передані або отримані від інших країн світу включають безоплатні субсидії на капітальні вкладення; нерегулярні податки на капітал та майно тощо; інші капітальні трансферти, безкоштовну передачу (надходження) основного капіталу, виплату компенсацій за пошкодження основного капіталу, списання боргів тощо.
Капітальні трансферти, які отримані від іншого світу, включають такі їх типи:
а) інвестиційні капітальні трансферти, що передаються даною країною на безкоштовній основі (наприклад, на будівництво будинків міжнародних організацій та інших великих об’єктів), які виплачуються здебільшого частинами;
б) передача транспортних засобів, машин та іншого устаткування (крім військового), а також будинків та інших споруд;
в) податки на капітал (податки та мито на спадщину, майно та даровизну, які сплачуються домашніми господарствами-резидентами даної країни податковим властям інших країн);
г) інші капітальні трансферти:
анульовані борги за погодженням між кредитором (з даної країни) та боржником (з іншої країни світу);
компенсації збитків, пов’язаних із пошкодженням капітальних об’єктів, які належать нерезидентам, у результаті аварій, воєнних дій або з інших причин;
цінності та грошові засоби мігрантів, які надійшли від домашніх господарств даної країни;
вартість будинків для військових, що їх побудувала дана країна за кордоном; великі пожертвування для фінансування валового нагромадження основного капіталу, які надходять з інших секторів даної країни, наприклад, на будівництво бібліотек тощо.
Капітальні трансферти, передані «іншому світу», включають аналогічні надходження в грошовій та натуральній формі від нерезидентів резидентам.
Сума сальдо за поточними операціями та сальдо капітальних трансфертів (отримані мінус передані) відповідає загальній сумі змін чистого багатства за рахунок заощаджень і капітальних трансфертів.
У розділі «зміни в активах» показують чисте придбання нефінансових активів.
Балансуючою статтею рахунка є «Чисте кредитування (+) чи чисте запозичення (–)». Її визначають як різницю між загальною величиною змін чистої вартості внаслідок поточних операцій і капітальних трансфертів та чистим придбанням невироблених нефінансових активів. Позитивна різниця (чисте кредитування) показує величину фінансових ресурсів, яку «інший світ» надає Україні. Від’ємна різниця (чисте запозичення) показує величину фінансових ресурсів, яку Україна надає «іншому світу».
Балансуюча стаття цього рахунка кореспондується з балансуючою статтею рахунка капіталу для внутрішньої економіки в цілому: вона має таку саму абсолютну величину, але є протилежною за знаком.