Система національних рахунків (2001)

Активи — машини, обладнання, меблі, будівлі та інші відтворювані товари тривалого користування, запаси товарів нетривалого користування, земля, пам’ятки культури та інші непоновлювані матеріальні об’єкти, авторські права, оренда, концесії, фінансові вимоги до інших сторін та ін.

Активи матеріальні — основний капітал, що перебуває у власності, земля, родовища корисних копалин, дороги для вивезення лісу та ін.

Активи нематеріальні — фінансові активи, оренда, концесії на розробку корисних копалин, патенти, авторські права та аналогічні активи, що не супроводжуються зобов’язаннями.

Актуальні резерви страхування життя — чиста частка коштів держателів полісів страхування життя в резервах компаній. До них належать резерви, що виділені для покриття ризику страхування протягом звітного періоду, попередні платежі для покриття ризику страхування в майбутньому та інші елементи заощаджень держателів полісів страхування життя.

Баланс активів та пасивів характеризує вартість запасів активів та пасивів, які мають інституційні одиниці та сектори на початок та кінець звітного періоду.

Балансуючі статті — різниця між сумою всіх записів з одного боку рахунка і сумою всіх записів з другого боку рахунка. Балансуюча стаття не є самостійним показником і не характеризує певну конкретну операцію. Але ці статті містять значний обсяг інформації і є важливою складовою рахунків (наприклад, додана вартість, ВВП, наявний дохід та ін.).

Бартерні операції — операції, що полягають у передаванні однією стороною угоди іншій стороні певного товару, активів (крім готівки), наданні послуг в обмін на інший товар, послуги чи активи (крім готівки).

Валове капіталоутворення — валові вкладення в основний капітал та збільшення запасів матеріальних оборотних коштів.

Валові вкладення в основний капітал — витрати (закупівля і виробництво господарським способом) галузей, що виробляють товари, виробників приватних некомерційних послуг для домашніх господарств на придбання нових продуктів (товарів) тривалого користування (основних коштів) з відрахуванням сум від чистого продажу аналогічних уживаних чи непридатних товарів. До таких витрат відносять придбання для цивільних потреб поновлюваних і непоновлюваних товарів тривалого користування, крім землі, родовищ корисних копалин, доріг для вивезення лісу та ін.; незавершеного будівництва нових доріг для вивезення лісу, розширення плантацій, виноградників, які стають продуктивними у строки, що набагато перевищують один рік; придбання племінних, тяглових та молочних тварин та ін., а також витрат на передачу права власності у зв’язку з купівлею і продажем землі, родовищ корисних копалин, доріг для вивезення лісу тощо. З цього показника виключено витрати державних служб на товари тривалого користування для військових потреб.

Валовий випуск виробників інших продуктів і послуг — валова продукція виробників державних послуг і приватних некомерційних послуг для домашніх господарств, що дорівнює вартості проміжного споживання за цінами покупців, заробітної плати найманих працівників, зносу основного капіталу цих виробників, непрямі податки, які вони виплачують, а також валова продукція послуг, що їх одні домашні господарства надають іншим.

Валовий випуск галузей виробництва товарів — ринкова вартість всіх продуктів і послуг (товарів), вироблених протягом звітного періоду, з урахуванням незавершеного виробництва і продукції, що виробляється для власних потреб. Цей показник оцінюють, як правило, за цінами виробників, тобто за ринковою ціною на підприємстві виробника чи за наближеною основною вартістю (ціна виробника з відрахуванням відповідних чистих товарних податків). Валовий випуск торгівлі рівнозначний валовим націнкам, тобто різниці між продажними і купівельними цінами товарів у розподільно-торговій мережі плюс комісійний збір зі страхування від нещасних випадків та суму фактичних і розрахованих (умовно нарахованих) комісійних зборів за послуги банків та інших фінансових інститутів.

Валовий внутрішній продукт за цінами покупців чи виробників — вартість валового випуску резидентів-виробників за цінами виробників з урахуванням вартості послуг розподільно-торгової мережі і транспорту та відрахуванням вартості їхнього проміжного споживання за цінами покупців (інакше кажучи, додана вартість резидентів-виробників за цінами виробників) плюс імпортне мито. Він також дорівнює всім валовим витратам на кінцеве використання продуктів і послуг вітчизняного виробництва за цінами покупців за відрахуванням імпорту продуктів і послуг за цінами СІФ, чи сумі заробітної плати найманих працівників, споживання основних фондів, прибутку, чистих побічних податків вітчизняного виробництва та імпортного мита.

Вексель — цінний папір, що дає його держателю беззаперечне право на одержання вказаної в ньому суми у визначений строк. Він випускається в обіг і продається нижче від номінальної вартості, залежно від відсоткової ставки. Векселі бувають довгострокові, коли строки погашення їх настають через один рік і більше, та короткострокові, коли строки погашення їх настають протягом одного року з дня випуску.

Виробники — галузі виробництва товарів, виробники державних і некомерційних послуг домашнім господарствам та виробники послуг, які надають одні домашні господарства іншим (наймання прислуги).

Витрати первинні — сума заробітної плати, включаючи відрахування на соціальне страхування, прибутки і споживання основних фондів.

Витрати проміжні — див. Проміжне споживання галузей, які виробляють товари; виробників державних послуг; виробників приватних некомерційних послуг для домашніх господарств.

Витрати, пов’язані з передаванням права власності, — торгові націнки за операціями з уживаними товарами, землею та ін.; витрати на доставку й установлення уживаних товарів; законна винагорода за операції з землею, старими будівлями, орендою; комісійні брокерів за операції з землею, старими будівлями, фінансовими вимогами та іншими нематеріальними активами; аналогічні витрати.

Відрахування доходів за користування патентами, авторськими правами та ін. — платежі за концесії, користування патентованими й авторськими правами та аналогічними правами, які розглядаються як дохід від власності.

Відсоток — фактичні чи умовно розраховані кредиторські чи дебіторські доходи за банківськими та іншими депозитами, векселями, облігаціями, іншими позиками і коштами акціонерів в актуарних резервах страхування життя та пенсійних фондах.

Вітчизняна територія — територія, що лежить у межах політичних кордонів країни, за винятком її заморської території та володінь. Крім того, до неї відносяться кораблі й літаки, які обслуговуються повністю чи в основному резидентами цієї країни на лініях між двома чи кількома країнами; рибальські судна, обладнання для добування нафти і природного газу та плавучі платформи, що повністю чи в основному обслуговуються резидентами цієї країни у міжнародних водах або використовуються для добування в районах, де країна має виключне право експлуатації згідно з міжнародними угодами чи офіційними заявами; розташовані за кордоном посольства, консульства та військові установи.

Власний капітал — перевищення вартості матеріально-речових та фінансових активів, що належать інституційній одиниці, над її зобов’язаннями, крім зобов’язань перед власниками капіталу цієї інституційної одиниці.

Внески до фондів соціального забезпечення, пенсійних та аналогічних фондів — вносяться найманими робітниками повністю. Внески роботодавців до приватних пенсійних фондів, до фондів допомоги сім’ям, охорони здоров’я та інші види страхування від нещасних випадків, страхування життя та аналогічні програми — виплачуються та нараховуються (обліково) до приватних фондів, резервів чи інших фондів, які надають пенсії, допомоги сім’ям, допомоги по безробіттю, вихідні допомоги, відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами, компенсацію робітникам, а також до фондів охорони здоров’я, страхування від нещасних випадків, страхування життя та ін.

Галузі виробництва товарів — всі резидентні заклади, державні та приватні, які виробляють продукти й послуги для продажу за ціною, розрахованою, як правило, на покриття витрат виробництва; державні одиниці, зайняті продажем населенню продуктів і послуг, що за своїм характером є товарами, але ціни на них з політичних міркувань не відповідають витратам виробництва; некомерційні фірми чи комунальні служби, які виробляють продукти й послуги, використовуючи такі самі процеси та ресурси, як і звичайні галузі виробництва товарів, хоч вони не постачають продукцію на ринок; резиденти-одиниці, які купують на ринку фінансові активи і беруть на себе зобов’язання, а також приватні некомерційні установи, що обслуговують підприємства і повністю чи в основному фінансуються чи контролюються ними.

Державні споживчі витрати — див. Кінцеві споживчі витрати державних установ.

Дивіденди — дохід, який сплачується і одержується за корпоративними цінними паперами та іншими формами участі в капіталах корпоративних компаній і кооперативів.

Дійсна вартість основна — валовий випуск товарів, галузей виробництва товарів за цінами виробників з відрахуванням чистих товарних податків, що їх відносять до валового випуску, а також до прямих і побічних проміжних витрат, чи сума вартості первинних витрат, чистих податків, крім чистих товарних податків, дійсна основна вартість проміжних витрат, що їх відносять до валового випуску. Додана вартість галузей виробництва товарів за дійсною основною вартістю дорівнює валовому випуску їх за такою самою вартістю з відрахуванням проміжних витрат, включаючи торгово-розподільні та транспортні націнки на проміжні витрати.

Додана вартість у факторних цінах — див. Факторні вартості дійсні та наближені.

Додана вартість у цінах виробників — див. Ціна виробника.

Домашні господарства з урахуванням приватних некорпоративних нефінансових компаній — економічні одиниці, що займаються насамперед нефінансовою діяльністю, належать і (або) контролюються резидентами певної країни й некласифіковані як напівкорпоративні компанії, різні товариства, громадські клуби та аналогічні установи, які використовують менше двох найманих працівників у перерахунку на повний робочий день.

Домашні господарства як споживачі — окремі особи, що виступають як споживачі, а також різні товариства, громадські клуби та аналогічні установи, які використовують менше двох найманих працівників у перерахунку на повний робочий день.

Домашні господарства як статистична одиниця. Розрізняють приватні та інституційні домашні господарства. Приватні домашні господарства можуть складатися з окремої особи, яка індивідуально веде своє господарство, чи групи осіб, що проживають разом і об’єднують певну частину своїх доходів з метою забезпечення себе житлом, продуктами харчування та іншими предметами першої необхідності (концепція домашнього господарства). Альтернативою концепції домашнього господарства є концепція сім’ї, тобто групи осіб, об’єднаних родинними зв’язками, шлюбом чи всиновленням, що задовольняє попередні умови. Інституційні домашні господарства складаються з групи осіб, які разом проживають, харчуються і пов’язані однією громадською чи іншою метою та (або) керовані та контрольовані владою, що не входить до такої групи.

Допомога найманим працівникам із соціального забезпечення, не пов’язана зі створенням спеціальних фондів — допомоги сім’ям, допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, оплата відпусток, оплата відпусток у зв’язку з вагітністю і пологами, компенсація за непрацездатність та інші компенсації, відшкодування витрат на лікування і витрат, пов’язаних з нещасними випадками. Надається роботодавцями безпосередньо працівникам без створення спеціальних фондів, резервів чи страхування для цих потреб.

Допомога із соціального страхування — платежі окремим особам за програмами соціального страхування, як правило, зі спеціального фонду.

Допомоги (субсидії) із соціального забезпечення — дотації готівкою, що надаються окремим особам і домашнім господарствам державною владою, приватними некомерційними Інститутами та корпоративними і напівкорпоративними підприємствами, крім допомог із соціального страхування і культурно-побутових допомог, не пов’язаних зі створенням фонду соціального забезпечення.

Дохід від власності — фактичні та розрахункові трансферти доходів від власності на фінансові активи, сільськогосподарські та інші землі, патенти, авторські права, концесії та аналогічні нематеріальні активи.

Доходи вітчизняні факторні — заробітна плата найманих працівників і прибуток вітчизняного виробництва, тобто резидентів-виробників, які включені в додану вартість.

Дохід підприємницький — дохід підприємства від виробництва (операцій) і власності з урахуванням володіння іншими підприємствами та відрахування доходу від власності, який виплачується підприємством, за винятком дивідендів.

Дочірня компанія — корпоративна компанія, більша частина капіталу якої належить іншій компанії. Цим терміном називають також вітчизняні корпоративні компанії, що є дочірніми компаніями іноземних одиниць чи іноземні дочірні компанії вітчизняних одиниць.

Заощадження — різниця між поточними надходженнями і поточними виплатами, балансуюча стаття рахунка використання доходів.

Заробітна плата — усі платежі, які одержують наймані працівники за свою працю готівкою чи в натуральному вираженні до утримання внесків на соціальне страхування, податків та ін. Сюди включається плата військовослужбовцям, комісійні, чайові, премії, допомоги у зв’язку зі зростанням вартості життя і дорожнечею, винагороди священикам і членам ради директорів, а також вартість продуктів харчування, квартир, звичайного одягу та ін., що їх надають роботодавці безплатно чи за зниженими цінами своїм працівникам.

Заробітна плата, включаючи відрахування на соціальне страхування, — усі виплати резидентами-виробниками заробітної плати найманим працівникам у натуральному вираженні чи готівкою та фактичні або умовно нараховані внески роботодавців до фондів соціального забезпечення, допомоги сім’ям, страхування від нещасних випадків, страхування життя своїх працівників та ін.

Збільшення чи втрата капіталу (прибутки або збитки на рахунку капіталу) — збільшення чи зменшення вартості активів інституційних та інших одиниць в результаті зміни ринкових цін, відкриття нових родовищ корисних копалин чи інших природних ресурсів, природного зростання лісів, виснаження родовищ корисних копалин, непередбаченого морального зносу, крадіжок, великих катастроф та інших подій, крім купівлі і продажу активів, нормального зносу, випадкових збитків і витрат матеріальних активів, списання безнадійних боргів та інших грошових потоків, які реєструються на рахунках операцій.

Зобов’язання — див. Фінансові активи і пасиви.

Іноземний філіал — відділення зарубіжної материнської компанії, яке вважається вітчизняною компанією тієї країни, де її розміщено.

Інституційні сектори — класифікація економічних суб’єктів за секторами для складання рахунків доходів і витрат, фінансування капітальних витрат та балансових рахунків активів і пасивів.

Капіталоутворення — див. Валове капіталоутворення.

Кінцеве використання товарів і послуг — використання товарів і послуг на кінцеве споживання, валове нагромадження основного капіталу, приріст запасів матеріальних оборотних коштів та експорт.

Кінцеві споживчі витрати державних установ — вартість товарів і послуг, виконаних для власного споживання за поточним рахунком, тобто вартість їхнього валового випуску з відрахуванням суми вартості продажу товарів, інших продуктів і послуг та вартості будівель, що здійснюється господарським способом, якщо воно не виділене в окрему галузь виробництва товарів. Вартість валового випуску їх дорівнює сумі вартості проміжного споживання товарів і послуг, заробітної плати найманих працівників, споживання основних фондів і непрямих податків.

Кінцеві споживчі витрати домашніх господарств — витрати резидентів домашніх господарств на нові товари тривалого і короткострокового користування та послуги з відрахуванням від чистого продажу уживаних товарів та відходів.

Кінцеві споживчі витрати приватних некомерційних установ, які обслуговують домашні господарства, — вартість товарів і послуг, що виробляються для власних потреб за поточним рахунком, тобто вартість валового випуску їх з відрахуванням суми вартості продажу товарів та інших продуктів і послуг. Вартість валового випуску дорівнює сумі вартості проміжного споживання товарів і послуг, заробітної плати найманих працівників, споживання основних фондів та непрямих податків.

Корпоративні цінні папери — засоби чи записи, що підтверджують права на остаточні цінності, тобто власний капітал підприємства, і на остаточний дохід корпоративних підприємств після задоволення вимог усіх кредиторів.

Корпорації громадські — корпорації, що повністю або майже повністю належать місцевій владі чи контролюються нею. Усі державні фінансові інститути вважаються такими корпораціями.

Наближена вартість основна — ринкова вартість (на підприємствах виробника) валового випуску товарів за виключенням чистих товарних податків на валовий випуск або сума вартості первинних витрат, чистих непрямих податків, крім чистих товарних податків, а також проміжних витрат за цінами покупців. Додана вартість галузей виробництва товарів дорівнює наближеній основній вартості валового випуску їх з відрахуванням проміжних витрат за цінами покупців.

Нагромадження капіталу — придбання основного капіталу, запасів товарів короткострокового використання, землі, родовищ корисних копалин та інших невідтворюваних матеріальних активів, фінансових активів, патентів, авторських прав та інших нематеріальних активів протягом звітного періоду за виключенням зобов’язань, що виникають в процесі діяльності. Це — валове нагромадження. Чистим нагромадженням є валове нагромадження за звітний період за виключенням споживання основних фондів за той самий період.

Наймані працівники — усі особи, зайняті в процесі діяльності комерційних одиниць, державних установ і приватних некомерційних інститутів, за винятком власників та неоплачуваних членів їхніх сімей у сфері некорпорованих комерційних підприємств. До складу найманих працівників включають і військовослужбовців, незалежно від тривалості та характеру їхньої служби.

Націнки торгові і транспортні — вартість транспортних і розподільно-торгових послуг, які надаються для доставки товарів з підприємств-виробників кінцевим покупцям. Сума вартості товарів за цінами виробників плюс торгові і транспортні націнки дорівнює вартості товарів за цінами покупців.

Облігація — цінний папір, який дає держателю безумовне право на фіксований грошовий дохід, а також безумовне право (крім безстрокових облігацій) на одержання вказаної фіксованої суми в зазначений день чи дні. Облігації бувають короткострокові, коли початковий строк погашення їх настає менше ніж за рік від дня випуску, та довгострокові, коли цей строк є тривалішим.

Обов’язкові збори — платежі домашніх господарств державним органам за надані останніми послуги. До них відносять збори за видачу паспортів, посвідчень водія, ліцензії на право утримання собак, мито в аеропортах, судові витрати тощо.

Одиниця типу підприємства — у вузькому розумінні для корпоративних підприємств — статистична одиниця, що є юридичною особою, а для напівкорпоративних — найменша одиниця з повними рахунками прибутків і збитків та балансовими рахунками активів і пасивів. У широкому розумінні — група корпоративних і (чи) напівкорпоративних компаній, які відповідно до відносин власності контролюються тими самими особами, керуються тими самими інтересами. Проміжна статистична одиниця між цими двома крайніми випадками — група корпоративних і (чи) напівкорпоративних компаній, які ведуть зведені відомості прибутків та збитків, а також спільні балансові відомості активів і пасивів.

Органи державного управління — усі міністерства, відомства, організації та інші установи, що являють собою агентства чи інструменти центральної, провінційної або місцевої державної влади, незалежно від того, чи вони фінансуються за рахунок бюджетів чи позабюджетних фондів. Сюди включено некомерційні інститути, які не є складовою частиною уряду, але повністю чи в основному фінансуються і контролюються державною владою чи обслуговують переважно державні органи; усі органи соціального страхування великих груп населення, які працюють із програмами, котрі запроваджуються, контролюються чи фінансуються державою; державні компанії, які виробляють товари і послуги в основному для державних органів чи продають незначну кількість товарів і послуг населенню. До них відносять також громадські корпорації.

Органи управління провінційні (штатів) та місцеві — всі департаменти, відомства, установи та інші організації, що є агентствами чи інструментами провінційних, окружних, муніципальних та інших органів влади, крім центральної.

Основний капітал — товари тривалого користування, крім землі, родовища корисних копалин, дороги для вивезення лісу та аналогічні непоновлювані матеріальні активи, що застосовуються в процесі виробництва резидентами (галузями виробництва), виробниками державних послуг для цивільних потреб, виробниками приватних некомерційних послуг для домашніх господарств, з урахуванням житлових приміщень, які займають самі власники, а також постійне житло для військових, племінна, тяглова й молочна худоба.

Перевищення придбання фінансових активів над суму взятих зобов’язань — перевищення чистого придбання фінансових активів агентами над їх чисті зобов’язання.

Підприємства громадські — державні підприємства і громадські корпорації, що повністю належать і (чи) контролюються державною владою; громадські організації, які об’єднують установи, що за характером своєї діяльності, технології чи методом операцій класифікуються як галузі виробництва товарів.

Підприємства державні — належать державі і контролюються державною владою. Ці підприємства не мають чи не розпоряджаються фінансовими активами та пасивами, крім балансів своїх оборотних коштів і комерційних кредиторських та дебіторських рахунків.

Підприємства допоміжні державні — військові заводи, монетний двір, державні друкарні, державний транспорт тощо. Такі підприємства постачають всю чи майже всю свою продукцію (валовий випуск) іншим державним установам.

Підприємства корпоративні — кооперації, акціонерні компанії, кооперативи, товариства з обмеженою відповідальністю та інші фінансові й нефінансові компанії, які згідно із законом, адміністративними постановами чи реєстрацією визнано діловими одиницями, що не залежать від своїх власників.

Підприємства напівкорпоративні — відносно великі прості товариства, одноосібні види власності та державні підприємства, які здійснюють повні рахунки прибутків і збитків, а також повні балансові рахунки фінансових активів і пасивів, матеріальних активів, що використовуються в ділових операціях. Напівкорпораціями вважаються всі некорпоративні підприємства, що є фінансовими посередниками, та всі некорпоративні компанії, які належать нерезидентам.

Підприємства нефінансові (корпоративні та напівкорпоративні) — це підприємства, зайняті в основному діяльністю, не пов’язаною з наданням послуг у галузі фінансів і страхування.

Підприємства страхові — установи, що здійснюють (в основному) страхування життя від аварій, хвороб, пожеж та інших нещасних випадків, а також фонди різних товариств, банків чи державної влади для забезпечення такого страхування на добровільній основі.

Податки непрямі — податки, якими обкладаються виробники у зв’язку з виробництвом, продажем, купівлею чи використанням виробниками товарів і послуг, які вони відносять до виробничих витрат.

Податки прямі, не зазначені окремо, — збори державної влади, які регулярно стягуються з фінансових активів і всього власного капіталу компаній, приватних некомерційних інститутів та домашніх господарств, а також з товарів, що належать окремим особам і домашнім господарствам або використовуються ними.

Податки прямі прибуткові — регулярні збори державної влади з відрахуванням внесків на соціальне страхування, що стягуються з доходів фізичних та юридичних осіб (заробітна плата, доходи від власності, приросту капіталу чи будь-які інші доходи). Податки з нерухомого майна і землі включаються до цієї категорії, якщо вони мають характер простої адміністративної процедури оцінювання і збирання прибуткового податку.

Податки чисті побічні — побічні податки з відрахуванням субсидій.

Позика — пряма угода між позичальником і кредитором щодо передавання кредитором позичальнику у власність або в оперативне управління на певний строк грошей або матеріальних цінностей. Після закінчення строку позичальник зобов’язується їх повернути з виплатою процентів чи без такої виплати. Позики бувають незабезпечені чи забезпечені, коли позичальник передає кредиторові в заставу належне йому майно або цінні папери. Невеликі позики, що їх надають домашні господарства одне одному, здебільшого є незабезпеченими і часто навіть не оформленими документарно.

Потоки — економічні операції протягом звітного періоду.

Поточний ремонт і експлуатація — витрати на ремонт основних засобів і підтримання їх у належному робочому стані. До них включають витрати на нове устаткування, тривалість експлуатації якого становить один рік чи більше, але яке має короткий строк служби порівняно з основними фондами чи відносно незначну вартість.

Прибуток — валовий випуск продукції (товарів, послуг) за цінами виробників з відрахуванням суми проміжного споживання, заробітної плати найманих працівників, споживання основного капіталу і побічних податків (мінус субсидії).

Приватні некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства, — організації, що не фінансуються і не контролюються повністю (чи майже повністю) державними органами, і надають (в основному) соціальні та комунальні послуги домашнім господарствам безплатно чи за цінами, які не покривають повністю витрат виробництва, і котрі використовують двох чи більше найманих працівників у перерахунку на повний робочий день.

Приватні споживчі витрати — кінцеві споживчі витрати домашніх господарств і приватних некомерційних організацій, які обслуговують домашні господарства.

Приріст запасів матеріальних оборотних коштів — ринкова вартість фізичного приросту протягом звітного періоду запасів матеріалів, поставок, незавершеного виробництва, крім незавершеного будівництва; запасів готових виробів; поголів’я тварин, призначених для забою; запасів імпортних товарів, що належать національним галузям, які виробляють товари, а також запасів стратегічних матеріалів і надзвичайних запасів важливої продукції, що належать державним установам. На практиці найбільш можливою апроксимацією може бути встановлення різниці між вартістю цих запасів на початку і в кінці періоду за наближеними ринковими цінами, між вартістю вироблених на підприємстві товарів, оцінених за повними витратами на їх виробництво.

Продукти і послуги інші — продукти і послуги, що, як правило, не продаються на ринку за ціною, розрахованою на покриття витрат виробництва. Сюди входить основна частина валового випуску виробників державних послуг і некомерційних послуг для домашніх господарств, тобто послуг, які надають одні домашні господарства іншим, а також прямі закупівлі домашніх господарств і державних служб за кордоном.

Проміжне споживання виробників державних послуг — придбання (купівля і трансферти) у натуральному вираженні нових продуктів і послуг (в основному товарів) за поточним рахунком з відрахуванням чистої суми продажу аналогічних уживаних товарів, включаючи товари тривалого користування, придбані в основному для військових потреб.

Проміжне споживання виробників приватних некомерційних послуг для домашніх господарств — придбання (купівля і трансферти) в натуральному вираженні нових продуктів короткострокового користування та послуг (товарів) з відрахуванням чистої суми продажу аналогічних уживаних товарів. Виключаються також уживані товари, одержані для розподілення домашнім господарствам без ремонту і змін.

Проміжне споживання галузей, які виробляють товари, — продукти короткострокового користування і послуги (товари), що використані виробництвом, з урахуванням ремонту й технічного обслуговування основних фондів, досліджень, розроблень і прогнозувань, побічних витрат на фінансування капіталоутворення (поточні витрати, пов’язані з купівлею і продажем землі, нематеріальних активів та фінансових вимог).

Прямі закупівлі за кордоном виробників державних послуг — закупівля товарів і послуг в іншій країні за виключенням їх продажу для екстериторіальних установ та задоволення інших прямих потреб уряду даної країни за кордоном. До прямих закупівель відносять також перевищення внесків країни на спільні військові споруди та інші конкретні проекти загального оборонного характеру над витратами цієї країни на товари і послуги для цих потреб на своїй території.

Прямі закупівлі за кордоном резидентів — домашніх господарств — витрати за кордоном громадян будь-якої країни (туристів, суднових команд, прикордонних та сезонних робітників, дипломатичного та військового персоналу) на товари і послуги, з урахуванням транспортних. До цих витрат не включаються дорожні витрати бізнесменів, урядових чиновників та інших громадян, які відшкодовуються їхнім роботодавцем і вважаються діловими витратами.

Прямі закупівлі екстериторіальних установ на вітчизняному ринку — закупівля продуктів і послуг екстериторіальними цивільними та військовими установами, що їх розміщено в будь-якій країні. Ці закупівлі включаються до складу експорту тієї країни, де вони здійснюються.

Пряма купівля нерезидентів — домашніх господарств на вітчизняному ринку — витрати на товари і послуги на внутрішньому ринку будь-якої країни, що їх здійснюють нерезиденти. До неї не включаються дорожні витрати іноземних бізнесменів, урядових чиновників, інших осіб, які відшкодовуються їхнім роботодавцем і вважаються діловими витратами.

Рахунки виробництва — рахунки виробництва товарів і послуг.

Рахунки доходів — рахунки, які відображають надходження та виплати доходів резидентами — інституційними одиницями.

Рахунки операцій з капіталом — стандартні рахунки операцій країни із зарубіжними державами, що їх відносять до фінансових активів і пасивів та інших джерел фінансування валового нагромадження.

Рахунки поточні — рахунки виробництва, ресурсів і використання товарів та послуг, а також одержання і виплати доходів.

Рахунки товарні — рахунки товарних операцій, що стосуються вітчизняного виробництва та імпорту, а також використання товарів для проміжного і кінцевого споживання.

Рахунки фінансування капітальних витрат — рахунки, що відображають операції з капіталом, тобто нагромадження та фінансування, які здійснюють резиденти — інституційні одиниці.

Рахунок зовнішніх операцій — рахунок поточних і капітальних операцій країни з іншими країнами.

Рахунок наявного доходу — стандартний зведений рахунок доходів.

Рахунок переоцінки — використовується для узгодження записів балансового рахунка активів і пасивів інституційних одиниць у кінці звітного періоду із записами балансового рахунка активів і пасивів на початку його та угод капітального фінансування протягом звітного періоду.

Резиденти-галузі, що виробляють товари, інші виробники й аналогічні одиниці — виробничі одиниці на вітчизняній території країни з урахуванням філіалів іноземних компаній.

Резиденти-державні органи — центральні, провінційні та місцеві державні органи країни на її вітчизняній території, а також посольства, консульства і військові установи країни за кордоном. Міжнародні організації на території країни не є резидентами-державними органами.

Резиденти-домашні господарства та окремі особи — всі особи, які проживають на вітчизняній території країни, крім іноземців, які приїздять у країну на строк менший за один рік з метою відпочинку, проведення відпустки, лікування, ознайомлювальної поїздки, участі в конференціях та спортивних змаганнях, а також команд іноземних суден під час стоянок; комерційних представників і сезонних робітників, що перебувають у країні менше за один рік; офіційних, дипломатичних і консульських представників та військовослужбовців іноземної держави; працівників міжнародних органів, які не є громадянами даної країни і перебувають у відрядженні менше одного року.

Резиденти-некомерційні установи — некомерційні установи на вітчизняній території країни.

Рента — окремий вид відносно постійного доходу від певних видів власності (землі, нерухомості, облігацій). Рента за оренду будівель, машин, обладнання та ін. розглядається як платіж за послуги товарного типу.

Розрахункові комісійні збори зі страхування від нещасних випадків — різниця між одержаними преміями і оплаченими вимогами щодо певного виду страхування від нещасних випадків.

Розрахункові (умовно нараховані) внески на соціальне забезпечення, не пов’язані зі створенням фондів, — включаються до заробітної плати працівників відповідно до зобов’язань роботодавців виплачувати безпосередньо своїм найманим працівникам пенсії, допомоги сім’ям, допомоги через тимчасову непрацездатність, а також інші допомоги (наприклад, на культурно-побутові потреби) у тому разі, коли роботодавці не створюють спеціальних фондів, резервів чи страхування для цих потреб.

Розрахункові (умовно нараховані) комісійні збори зі страхування життя — суми перевищення одержаних премій над суми оплачених вимог і додатків до актуарних резервів, за винятком відсотків за ними, які сплачуються держателям полісів.

Сальдо країни за поточними операціями — перевищення поточних надходжень над поточними виплатами за операціями країни із зарубіжжям.

Споживання основного капіталу — вартість (за поточними цінами) відновлення в результаті нормального фізичного зносу, морального старіння та звичайних пошкоджень поновлюваних елементів основного капіталу (крім доріг, гребель та інших споруд, виробників державних послуг), використаних протягом звітного періоду. Непередбачений моральний знос, виснаження природних ресурсів, значні пошкодження в результаті катастроф та аналогічних подій не враховуються.

Таблиця потоку фондів — відображення операцій з фінансовими вимогами між інституційними одиницями.

Товари — продукти і послуги, які призначаються для продажу на ринку за ціною, яка покриває витрати на їх виробництво. До товарів відносять всі продукти і послуги, що виробляються галузями, імпортовані продукти й послуги, крім тих, які закуповуються за кордоном безпосередньо урядом і домашніми господарствами, та частину валового випуску виробників державних послуг і приватних некомерційних послуг для домашніх господарств, яка реалізується на умовах, характерних для продажу товарів.

Товари споживчі короткострокового користування — товари з очікуваним строком експлуатації меншим за один рік (текстильні та паперові вироби, хімікати, продовольство та ін.).

Товари споживчі напівтривалого користування — товари з очікуваним строком експлуатації один рік або більше (одяг, білизна, трикотажні вироби, садово-городній інструмент, виготовлені на замовлення ювелірні вироби, електротостери, кухонні плити тощо). Такі товари продаються за порівняно невисокими цінами.

Товари споживчі тривалого користування — товари з очікуваним строком експлуатації в кілька років і більше (автомобілі, холодильники, пральні машини тощо). Житлові приміщення виключаються з цієї категорії, вони вважаються основним капіталом галузі, що зайнята виробництвом товарів.

Товарні податки — це, головно, побічні податки, пропорційні кількості чи вартості (за виключенням субсидій)