Організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах (2003)

Розгляд системи бухгалтерського обліку в часовому просторі дає змогу зробити висновок про значні перетворення та їх видозміну з часів простого рахівництва до сучасного етапу її розвитку. Відсутність сталості та динамізм облікової системи пояснюється її підпорядкованістю загальним економічним механізмам і умовам, перегляд та реформування яких потребує відповідності системи збіру та обробки інформації щодо господарської діяльності як на макро-, так і мікрорівнях. Зміни в економічному устрою України, що відбулися за останнє десятиріччя, потребують гармонізації всіх ланок управління в цілому та бухгалтерського обліку зокрема існуючим економічним умовам, з урахуванням перспектив подальшого економічного розвитку.

Удосконалення і подальший розвиток облікової системи є також об’єктом організації бухгалтерського обліку. Засобом реалізації організації розвитку бухгалтерського обліку виступає його планування, яке здійснюється централізовано і децентралізовано.

Централізоване планування розвитку бухгалтерського обліку є складовою загальної державної системи керівництва бухгалтерським обліком, ключові позиції в якій відведені Державному комітету статистики, який розробляє національну систему рахівництва, котра визначає концептуальну основу планів рахунків бухгалтерського обліку, та Міністерству фінансів, що здійснює регулювання питань методології бухгалтерського обліку України в цілому. Методологічне керівництво бухгалтерським обліком бюджетних установ, як зазначалось у розділі 1, здійснює Державне казначейство України.

Відповідно до Указу Президента України від 25.12.01 № 1251/2001 «Про зміцнення фінансової дисципліни та запобігання правопорушень у бюджетній сфері» до централізованого плану розвитку бухгалтерського обліку України включено розробку національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку бюджетних установ. Функції по розробці останніх покладено на Міністерство фінансів і Державне казначейство.

Якість майбутніх стандартів бухгалтерського обліку безпосередньо залежить від рівня організації робіт по випрацюванню останніх, під якою розуміють систему заходів оптимізації науково-дослідних робіт. Випрацюванню остаточного варіанта зазначених методичних матеріалів передують такі етапи:

підготовчий, чи організаційний, який охоплює такі види робіт:

організація розробчої групи, яка полягає у визначенні кола осіб, що братимуть участь у розробці, та керівника робочої групи, випрацювання регламенту її роботи;

розробка плану робіт у розрізі основних етапів, видів та напрямів робіт, а також терміну їх виконання та відповідальних;

забезпечення проведення наступних етапів (визначення системи заходів по реалізації встановлених завдань, їх обґрунтування та проведення).

Нагадаємо, що бухгалтерський облік бюджетних установ відображає різні специфічні особливості бюджетних установ державного сектора у поєднанні, а тому доречним є включення до групи розробників на дорадчій основі провідних спеціалістів галузевих міністерств з питань бухгалтерського обліку.

Розробка плану робіт передбачає визначення видів загальних робіт за етапами. Встановлення напрямків робіт передбачає опрацювання законодавчих актів щодо перспектив розвитку економіки України в усіх її галузях; ретельне вивчення матеріалів періодичних видів наукової літератури в частині прогнозів економічного розвитку економіки України в цілому та економіки соціально-культурного комплексу зокрема; визначення на підставі опрацьованого матеріалу кола завдань і функцій бухгалтерського обліку бюджетних установ на майбутнє, встановлений термін основних об’єктів дослідження.

Організація забезпечення проведення науково-дослідних робіт передбачає підготовку відповідної матеріально-технічної бази в частині технічних засобів та інформаційного забезпечення, визначення кола допоміжних процедур, як-от наукові відрядження за кордон для вивчення практики, досвіду та проведення наукових конференцій тощо, встановлення зв’язку з державними та суспільними організаціями для співпраці на останньому етапі розробки положень бухгалтерського обліку та ін.;

головний, чи розробчий, етап полягає в розробці проекту положень бухгалтерського обліку на підставі раніше встановлених напрямків роботи чи об’єктів вивчення. З огляду на загальні тенденції по гармонізації бухгалтерського обліку, що відмічаються в світовій економіці, розробка має бути здійснена на основі вже розроблених завдань та функцій вітчизняної підсистеми обліку бюджетних установ з урахуванням (за її аналогами) міжнародних стандартів бухгалтерського обліку у державному секторі;

заключний етап передбачає такі види робіт:

попередні проекти положень (стандартів) бухгалтерського обліку та доопрацювання з урахуванням обгрунтованих доповнень;

обговорення положень (стандартів) у спеціалізованих провідних періодичних виданнях з питань бухгалтерського обліку та на наукових конференціях;

доопрацювання проектів положень (стандартів) з урахуванням внесених пропозицій;

розгляд остаточних проектів положень (стандартів) та їх затвердження.

До централізованих заходів по організації розвитку бухгалтерського обліку відносять також щорічне поточне планування діяльності відділу методології бухгалтерського обліку виконання кошторисів і бюджетів Державного казначейства України та галузевих міністерств.

Планування розвитку бухгалтерського обліку бюджетних установ на рівні установ і організацій є децентралізоване. Зазначеним процесом керує головний бухгалтер, визначаючи основні об’єкти планування в розрізі різних аспектів бухгалтерського обліку, механізми реалізації планів, коло завдань відповідальних за їх виконання та терміни виконання завдань.