Економічна інтеграція і глобальні проблеми сучасності (2005)

У широкому розумінні міжнародну економічну інтеграцію визначають і як відносини, і як процес. Інтеграцію в першому розумінні поняття можна тлумачити як відсутність будь-якої форми дискримінації іноземних партнерів у кожній із національних економік. У такому плані міжнародна економічна інтеграція є вищим рівнем розвитку міжнародних економічних відносин. Як процес інтеграція виявляється в стиранні відмінностей в умовах діяльності економічних суб’єктів — представників різних держав.

На розвиток процесів міжнародної економічної інтеграції діє багато факторів — політичних, економічних, науково-технологіч-них, соціокультурних, глобальних (рис.2.1). Проінтеграційний вплив економічних факторів зумовлений, у першу чергу, розвитком країн, груп країн та регіонів світу в умовах нерівномірного розподілу обмежених ресурсів, бажанням держав і корпорацій найбільш ефективного їх використання у власних цілях. Серед новітніх факторів — ринкова «уніфікація» економічного розвитку за рахунок, насамперед, спрямованої масштабної діяльності міжнародних економічних організацій на відкриття національних економік. Всезростаючий вплив на розвиток міжнародної економічної інтеграції справляють науково-технологічні фактори, особливо розвиток транспортних та інформаційно-комунікаційних мереж, що спричинило різке «скорочення відстаней». Вагоме, а іноді й вирішальне значення мають політичні інтеграційні фактори, безпосередньо пов’язані з факторами економічними, науково-технологічними, соціокультурними. Останні, не маючи прямого впливу на інтеграцію, формують відповідне середовище її розвитку. Глобальні фактори потребують окремого розгляду, а серед їх традиційних компонент слід відзначити наявність — і необхідність розв’язання — таких проблем людства: демографічної (народонаселення); ресурсного забезпечення виживання і розвитку (сировиною, енергією, продовольством); екологічної (здоров’я людини); використання Світового океану та Космосу, нерівномірності економічного зростання, безпеки розвитку тощо.

На мікрорівні вирізняють горизонтальну, вертикальну, змішану інтеграцію, а на макрорівні інтеграція розвивається на основі формування економічних об’єднань країн з тим чи іншим ступенем узгодження їхніх національних політик (регіональна інтеграція) та через проінтеграційну діяльність міжнародних економічних організацій (СОТ, МВФ, СБ, МОП та ін.).

Теоретичні обґрунтування необхідності економічного інтеграційного процесу у країнах з ринковою економікою були запропоновані ще у 70—80-х роках ХІХ ст., а з 30—60-х років ХХ ст. проблеми економічної інтеграції стають предметом самостійних міжнародних економічних досліджень. Надалі і на сьогодні проблематика міжнародної економічної інтеграції є пріоритетною в дослідженні світової економіки, особливо в контексті глобалізації.