Історія економіки та економічних учень (2005)

Один із коренів буддизму – у ментальності індусів, в їхній крайній чутливості, сприйнятливості, палкому фанатизмі. Засади буддизму дає Шакьямуні. Він покинув царський дім, дізнавшись про те, що життя приносить людині страждання, хвороби, смерть. Він проходив посвячення в деяких сентаїтів-відлюдників, але відповіді на свої запитання – споконвічні запитання людства – не знаходить. Шакьямуні усамітнюється, і там у нього настає просвітління – він став Буддою – просвітленим, наділеним досконалими моральними, розумовими та фізичними якостями.

Своє вчення Шакьямуні розділив на три частини: теорію, або догматику; моральність, або аскетику; практику – споглядання. Його вчення – логічний висновок брахманізму – індуїзму про ницість життя; рід людський приречений на страждання. Якщо в індуїзмі поглинання душі закінчується Брахмою, таким чином, уникаючи страждань, то у буддистів – поглинання душі у нірвані.

Однакове й учення про переселення душ, проте на цьому закінчується спільне.

Буддизм заперечує центр буття, світову душу, Брахмана. Відсутність постійності у світовому і земному житті – одна з максимів буддизму. Це найбільше Зло («вогонь, що пожирає весь світ») «складне рано чи пізніше має розпастися, те, що народилося, – вмерти». Явища зникають одне за одним, минуле, теперішнє й майбутнє знищується, усе минає, над усім закон руйнування … Перед смертю всі рівні: багатий і бідний, шляхетний і низький. Тіло людини – твір чотирьох стихій: землі, води, вогню й вітру – «Протягом усього життя тіло слугує джерелом пристрастей, хвилювань і мук. Настає старість і з’являються хвороби – старий б’ється в передсмертних муках». Але й смерть не звільняє людину від світу страждань. Він знову відроджується до нового життя й знову помирає. І так без кінця крутиться «колесо, що обертається вічно».

Отже, кожне буття є страждання і для його знищення треба знищити саме буття, «погасити його в нірвані».

Чотири істини: істина страждань, істина походження страждань, істина знищення страждань, істина про шлях, що веде до знищення страждань.

Будді приписують творчу силу, смисл вічного буття – вона може сходити до душі істоти тваринного й навіть рослинного царства і знищується в нірвані – такі догмати Шакьямуні.

Бажаючий врятуватися повинен дотримуватися правил, охороняти життя будь-якої живої істоти, поважати чужу власність, забороняються спиртні напої, земні втіхи, прикраси, необхідно стримуватися у їжі. Життя в добровільній бідності. Це відображення долі значної частини суспільства доіндустріальної епохи.

«Утримуйся від усякого зла, твори добро, тримай у вузді свої думки», – такі засади вчення.

Як видно, витоки цього світосприйняття – у «Законах Ману». Але там основа – касти, у буддизмі їх немає. Хоча він проголошує рівність людей за походженням. Мораль Шакьямуні: «Сидіти краще, ніж ходити, спати краще, ніж бути бадьорим, краще всього – смерть». В японському буддизмі – нітеранізму – нірвана може бути досягнута в цьому житті, а не тільки в «чистому»

Буддизм формує в носіях стійкість у боротьбі зі стражданнями, нечутливість до несправедливості, до певної міри общинний колективізм, самовдосконалення, самореалізацію. Ці риси найбільш яскраво виявляються у японців, в’єтнамців, корейців (Азійських тигрів у ХХ–ХХІ ст.).

Різновид буддизму – ламаїзм (Тибет, Монголія, Бурятія). Це так званий північний буддизм. Існує й китаєзований буддизм.