Історія економіки та економічних учень (2005)

Пореформена Росія пішла по шляху ринкових відносин. Г. В. Плеханов свідчить про те, як швидко зростало число акціонерних товариств, банків, кредитних і страхових товариств. Бурхливо розвивається Донбас, Урал, петербурзькі військові, машинобудівні заводи. Стрімко зростає кілометраж кількість перевезених вантажів залізницями, виростають нові цукрові та горілчані заводи. Цукор експортується до Англії, де їм відгодовують свиней. Експортна політика опікується харитоненками, терещенками, смирновими, бродськими, приваловами, морозовими та іншими.

Це була доба грюндерства в історії Росії кінця XIX століття. Разом із тим, в історії країни все ще є серйозним вплив послідовників Чернишевського з його російським соціалізмом. Так у політичному житті все ще залишається ідея про особливу роль інтелігенції в Росії. Слід виділити тлумачення її ролі Бакуніним і Ткачевим.

М. Бакунін, так само як і П. Ткачев дуже багато говорили про комуністичні інстинкти російського селянства. Посилання на ці інстинкти складають вихідну точку їхніх соціально-політичних розмірковувань. Головна підстава їх віри – можливість соціалістичної революції в Росії(Плеханов, т. І, с. 163).

Але бакунінці і ткачевці вважали, що держава в Росії «висить у повітрі», «буржуазія продовжує бути відсутньою». Г. В. Плеханов зауважує: «попередня соціалістична література... кілька соціалістичних програм, одна висуває соціалістичну пропаганду, інша – наполягає на організації всенародного бунта, а третя не вважає можливим ані пропаганду, ані організацію, вказуючи на захоплення влади, як на вихідний пункт російської соціалістичної революції».

Вбивство імператора Олександра ІІ не дало очікуваних революціонерами результатів, і воно погребає так зване революційне народництво. Необхідно було переорієнтуватися, і тут російський соціалізм пішов у науковий соціалізм К. Маркса. Г. В. Плеханов і група Визволення праці – початок цього етапу. На арену політичного життя, в тому числі економічного виходять так звані ліберальні народники (Данієльсон, Воронцов і ін.). Базові тези – «капіталізм в Росії – гість, запрошений насильно», «капіталізм в Росії – мертвонароджене дитя».

Причина його насильницького нав’язування в тому, що в Росії немає ємного внутрішнього ринку. Голодний селянин, злиденний робітник, а через це немає головної умови – покупця, тому він запроваджується насильницьки. До речі, багато німецьких економістів, про що мовилося вище, писали саме про те, стверджуючи також про особливий шлях розвитку економіки Німеччини.

Плеханов у праці «Наші розбіжності», Ленін у праці «Характеристики економічного романтизму» та «Розвиток капіталізму в Росії», Туган – Барановський розкрили необґрунтованість та теоретичну неспроможність цієї тези. Капіталізм створює ринок як засобів виробництва, так і ринок предметів споживання. Індустріальна технологічна революція є практичне вирішення цього питання, змикаючись з аграрною технологічною революцією, а вона отримала в Росії значні можливості – зерно, особливо на півдні України, цукор, цукровий буряк (Центральна Росія, Україна) – тут ринок на машинні технології. Тут народжується промисловий пролетаріат з його відчуженням від земельної ділянки і домашніми промислами, він покупець товарів.

Темпи індустріалізації в Росії вражають. Її питома вага у промисловому виробництві на кінець XIX століття зросла у 4 рази.

Так, Г. В. Плеханов у «Наших розбіжностях» писав: «Буржуазія створила ринки, а не застала їх готовими, у феодально-ремісницькій період, що передував їй, не було не тільки величезних ринків, але і взагалі не існувало ринків у новітньому смислі цього слова: тоді обмінювався лише надлишок, залишок від власного споживання виробника, ремісники працювали на замовлення для даної особи, у даній місцевості, а не для збуту на ринку»(т. 1, с. 208-209).

1876 р. Франція зовсім не мала перед собою величезних ринків, їй треба було ще завоювати їх з допомогою доцільної економічної політики, дипломатичних переговорів і навіть зброї... Англія, будучи спроможною виробляти всі ці продукти (металеві вироби і т. п.) на 40-50% дешевше, ніж у французьких фабрикантів, скоро стала господарювати на французькому ринку. От чому виборці 1789 року майже одноголосно вимагали більш енергійного заступництва французької промисловості», «Відомо, що німецький капіталізм має порівняно недавнє походження.., Навіть на початку нинішнього століття Німеччина не могла і думати про конкуренцію з Францією і Англією... Разом із вторгненням французьких військ починається наплив французьких товарів у завойовані місцевості... Коли по оголошенні війни 1813 року прусські промисловці позбавилися, нарешті, своїх французьких конкурентів, у них заявилися нові, ще більш небезпечні противники. Падіння континентальної системи відкрило англійським товарам доступ на європейські ринки»(с. 212).

Індустріальна технологічна революція ламає старі відносини і створює новий світ, коли виробництво створює собі величезний внутрішній ринок.

В.І.Ленін у праці «Розвиток капіталізму в Росії» на великому фактичному матеріалі доводить, що це положення є вірним для всіх країн, воно носить всезагальний характер, з особливостями, притаманними Росії.