Міжнародні розрахунки та валютні операції (2002)

Базисними умовами поставок у зовнішньоторговельному контракті називають сукупність основних обов’язків контрагентів щодо транспортування і страхування товарів на шляху їх руху від експортера до імпортера.

Використання базисних умов спрощує укладання і погодження контрактів, допомагає контрагентам знайти способи розподілу відповідальності і розв’язання розбіжностей, що виникають. Міжнародна торговельна палата розробила й опублікована збірник тлумачень базисних умов поставок. Цей збірник дістав назву ІНКОТЕРМС. Перший збірник був опублікований у 1936 р. З того часу збірник доповнювався і передруковувався кілька разів. Остання його редакція вийшла у 2000 р.

У базисних умовах визначені обов’язки продавця за встановлену в контракті ціну забезпечити доставляння вантажу у відповідну географічну точку або відвантажити товар на транспортні засоби, чи передати його транспортній установі.

Базисні умови визначають і інші обов’язки продавців і покупців, а саме:

хто і за чий рахунок забезпечує транспортування товарів по територіях країн продавця, покупця, транзитних країн, морем та повітрям;

обов’язки продавців у частині пакування і маркування товарів;

обов’язки сторін щодо страхування вантажу й оформлення комерційної документації;

місце і час переходу з продавця на покупця ризиків випадкового пошкодження чи втрати товарів.

У комерційній роботі зовнішньоторговельних установ, як правило, виникає необхідність детального розгляду взаємних зобов’язань продавців і покупців, що випливають із базисних умов поставок. Для цього необхідно користуватися збірником тлумачень торговельних звичаїв ІНКОТЕРМС-90 (табл. 3.1).

За новою класифікацією ІНКОТЕРМС-90 всі базисні умови поділяються на чотири групи. В основу класифікації покладена різниця в обсягах обов’язків контрагентів з доставлення товару.

Перша група «Е» має умову «франко-завод», яка передбачає мінімум обов’язків для продавця і полягає лише у наданні товару для покупця в місці знаходження продавця.

До групи «F» включаються умови, які вимагають від продавця зобов’язань передати товар перевізникові, що вказаний покупцем (ФОБ, ФАС, «франко-перевізник»).

У третій групі «С» об’єднані умови, за якими продавець повинен забезпечити перевезення продукції, але не зобов’язаний брати на себе ризик випадкової загибелі чи псування товару, або нести будь-які додаткові витрати, що можуть виникнути після відвантаження товару («Вартість і фрахт», СІФ, СІР).

Четверта група «D» включає умови поставки, які передбачають зобов’язання продавця нести всі витрати і ризики, які можуть виникнути під час доставляння товару в країну призначення — «Поставлено на кордон», «Поставлено франко-судно», «Поставлено франко-причал», «Поставлено, мито не сплачено», «Поставлено, мито сплачено».

Більш детально базисні умови постачання можна подивитися в додатку 3.