Міжнародні розрахунки та валютні операції (2002)

До найсуттєвіших і найважливіших економічних індикаторів відносять, звичайно глобальні показники, які відображають сучасний стан економіки країни в цілому. Це показники загальної кількості матеріальних благ, що виробляються у даній країні — GDP (Gross Domestic Product — валовий внутрішній продукт), GNP (Gross National Product — валовий національний продукт), показники інфляції — Implicit Deflator (безумовний дефлятор — індекс—показник інфляції), Price Index (індекс цін), PPI (Produser Price Index — індекс промислових, або оптових, цін), CPI (Consumer Price Index — індекс споживчих, або роздрібних, цін), показники стану безробіття та рівня зайнятості у даній країні.

Назви перелічених показників характерні для економіки США та більшості промислово розвинутих країн. У деяких країнах можуть існувати відмінності у назвах, але економічне та ринкове значення цієї групи індикаторів залишається незмінним. Така роль глобальних індикаторів обумовлена високим ступенем кореляції зміни самого індикатора та відповідної ситуації на ринку. На рисунках 15.7, 15.8 чітко простежується повторення тенденції у зміні валютного курсу та зміні індексу споживчих цін Великобританії і зміні індексу виробничих цін у Японії, які відбивають загальну зміну рівня інфляції у відповідних країнах. Значні коливання у значеннях цієї групи індикаторів є одним з найважливіших сигналів для операторів валютного ринку під час проведення спекулятивних операцій.

Україна теж прагне дотримуватись світових стандартів. Уже кілька років провідними інформаційними агенціями, зокрема REUTERS, з певною періодичністю здійснюється оприлюднення головних макроекономічних показників української економіки (табл. 15.3, 15.4). Інформація постачається Міністерством статистики України.

Інформація надається як на певну дату публікації (табл. 15.3), так і в динаміці за останні кілька років (табл. 15.4). Інформаційно-фінансова індустрія в Україні перебуває ще у зародковому стані. Порівняно з економічно розвинутими країнами публікується лише обмежена кількість індикаторів (табл. 15.3), немає чітко працюючої календарної системи їх оприлюднення. Оскільки ця індустрія функціонує незначний час, ще не створено необхідної бази даних для глибокого аналізу економічних тенденцій у динаміці. Крім того, слід відзначити, що аналіз тенденцій на валютному ринку України завдяки використанню загальноприйнятих у світі методів є проблематичним через відсутність вільного курсоутворення, наявності великої кількості законодавчих обмежень, рестрикційних заходів, застосовуваних урядом і Національним банком у зв’язку зі слабкістю української економіки.

У міжнародній практиці визначено, що інформація до моменту офіційного оголошення є державною таємницею. Так, наприклад, у Сполучених Штатах тільки президент США через голову Ради економічних радників (Council of Economic Advisers — CEA) має право на оголошення стану економіки країни і, відповідно, рівня економічних індикаторів. І це зрозуміло, оскільки дол. США у котируваннях є контр-валютою до переважної більшості валют світу, зміна у стані економіки США і, відповідно, у значенні економічних індикаторів впливає на світовий фінансовий ринок у цілому.